Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КУДИ ДИВИТЬСЯ М╤СЯЦЬ...
23 жовтня — свято ╢вламп╕я ╕ ╢вламп╕╖


ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ╥ДУ В ГОСТ╤!
Сьогодн╕ господинею Л╕тературно╖ стор╕нки КС ╓ в╕дома кримська укра╖нська поетеса пан╕ Галина...


ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 07.12.2012
В ШКОЛ╤ СВЯТО: КРУГЛА ДАТА!

У с╕мферопольськ╕й загальноосв╕тн╕й школ╕ з рос╕йською та укра╖нською мовами навчання № 33 — велике свято. Воно в╕дчува╓ться всюди: це ╕ виставки дитячих малюнк╕в та ст╕нн╕вки в коридорах, присвячен╕ двадцятир╕ччю р╕дно╖ школи, ╕ нарядн╕, з п╕днесеним настро╓м вчител╕ та гост╕, що посп╕шають до актово╖ зали, ╕ нарешт╕ под╕╖, як╕ розгортаються в н╕й.
А передовс╕м там луна╓ три г╕мни: Укра╖ни, Криму та шк╕льний, створений вчителькою музики ц╕╓╖ школи на слова вчителя ╕стор╕╖. Та лише один з них д╕ти у вишиванках, що на сцен╕, слухають, приклавши руку до серця. Не соромляться, як це бува╓ нав╕ть з тими, хто вважа╓ себе великими патр╕отами. Бо так ╖х навчають.
Вперше я побувала в ц╕й школ╕ невдовз╕ п╕сля ╖╖ народження. Мала тод╕ ще сутт╓в╕ проблеми з укра╖нською мовою та й була новачком у профес╕╖. А образ директора був для мене ще родом ╕з дитинства: це суворий начальник, до якого викликають на килим розгублених вчител╕в та яким лякають шк╕льних розбишак.
Людмила ╤ван╕вна Горб, директор ц╕╓╖ тод╕ ще початково╖ школи, виявилася зовс╕м ╕ншою. Вона була простою, прив╕тною ╕ душевною, тож побудований дитячими враженнями пом╕ж нами бар’╓р зник майже одразу. П╕сля сп╕лкування з нею та завучем я почувалася окриленою, бо знала, що ╕ як у майбутн╕й статт╕ писати, а ще тому, що кер╕вництво школи може бути зовс╕м не страшним, добрим ╕ людяним. Була зима, холоднеча ╕ ожеледиця, а я йшла ╕ усм╕халася сво╖м думкам, адже попереду на мене чекало ще двадцять рок╕в життя ╕ прац╕, ╕ дружби з ц╕╓ю школою та ╖╖ директором.
╤ ось, сидячи в зал╕, я зв╕ряю сво╖ давн╕ почуття з враженнями ╕нших, як╕ промовляють з╕ сцени. Про добру ауру, що ╕сну╓ в цих ст╕нах, згадують практично ус╕, бо у школи д╕йсно ╓ душа, ╕ вона дуже схожа на душу кер╕вника.
Р╕к тому п╕д час випадково╖ зустр╕ч╕ Людмила ╤ван╕вна заговорила про одну з мо╖х публ╕кац╕й у «Кримськ╕й св╕тлиц╕», де я розпов╕дала про с╕мдесятичотирир╕чного безхатченка з хворими ногами, який все л╕то лежить в ганч╕р’╖ б╕ля ун╕версаму. «Х╕ба ж можна залишити людину у такому становищ╕! — говорила вона. — Я б забрала його до себе на дачу. Але ж йому потр╕бний догляд, раз в╕н сам не ходить. А у нас обслуговувати його н╕кому...»
╤ це було правдою. Та й Людмила ╤ван╕вна мала за ким доглядати. То була ╖╖ старенька матуся. А донедавна впродовж багатьох рок╕в мати мешкала в одн╕й к╕мнат╕ з Людмилиною свекрухою. Як зберегти власну с╕м’ю ╕ мир у дом╕, зв╕вши в чотирьох ст╕нах двох природжених суперниць, котр╕ традиц╕йно д╕лять пом╕ж собою любов ╕ увагу д╕тей, та ще й працювати в протилежному куточку м╕ста, про це зна╓ лише Людмила ╤ван╕вна. До того ж не просто працювати, а фактично жити на дв╕ родини, бо саме так сприйма╓ться директором та вчителями шк╕льний колектив. Так його називають ╕ на свят╕, на яке запросили й «близьких родич╕в». Серед них — М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту Криму, Кримський республ╕канський ╕нститут п╕слядипломно╖ педагог╕чно╖ осв╕ти, м╕ський в╕дд╕л народно╖ осв╕ти, м╕ський ком╕тет профсп╕лок прац╕вник╕в осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, кер╕вники ВНЗ Ки╖вського району та шк╕л. Безумовно, не забули ╕ зовс╕м р╕дних — ветеран╕в школи, батьк╕в д╕тей та ╖╖ випускник╕в.
М╕н╕стерство представляла Наталя Гончарова, яка зачитала в╕тальну телеграму в╕д донедавна м╕н╕стра В╕тал╕ни Дзоз, котру було обрано народним депутатом Укра╖ни, ╕ подарувала школ╕ 9 комп’ютер╕в. Нин╕шн╕й м╕н╕стр вручила також грамоти кращим вчителям.
Мала слово й начальник управл╕ння осв╕тою м╕ськвиконкому Тетяна Сух╕на, як╕й, зда╓ться, знайоме тутешн╓ шк╕льне життя ╕зсередини.
— В цю школу, де ╕снують родинн╕ стосунки, ╕з задоволенням йдуть учн╕ ╕ вчител╕, — зауважила вона. — Школа стала експериментальним майданчиком для запровадження модульних технолог╕й ╕ в╕дома на всю Укра╖ну як така, де усп╕шно проводяться конкурси ╕мен╕ Петра Яцика.

Тетяна Сух╕на теж вручила вчителям грамоти, а Людмил╕ ╤ван╕вн╕ — «в останн╕й день осен╕ ос╕нн╕й букет». До реч╕, кв╕т╕в цього дня тут не бракувало: це були ╕ «ос╕нн╕ букети», ╕ ц╕л╕ кошики троянд, ╕ червон╕ гвоздики, що ╖х дарували ветеранам школи, як╕ вже сьогодн╕ тут не працюють, але ╖хн╕ ╕мена назавжди вписан╕ в шк╕льну ╕стор╕ю. Разом ╕з присутн╕ми розгляда╓мо слайди, присвячен╕ минулому цього навчального закладу, як╕ демонструються п╕д час урочистостей. Деяк╕ зворушують мене ледь не до сл╕з, бо це не лише шк╕льна ╕стор╕я, але й моя власна. Пригадую, як поступово п╕двищувався статус школи в╕д початково╖ до неповно╖ середньо╖ ╕ нарешт╕ середньо╖, як побувала на присвячених останньому зрушенню шк╕льних зборах. Тод╕ Людмила ╤ван╕вна вагалася, а представники укра╖нсько╖ громади, охоплен╕ бажанням таки випустити у великий св╕т перший укра╖нський клас в Криму, переконували ╖╖ поклопотатися про п╕двищення статусу школи, не в╕дправляти д╕тей передчасно у нев╕доме майбутн╓, д╕тей, як╕ не хочуть розлучатися з ц╕╓ю школою ради ╕нших вар╕ант╕в, бо люблять ╖╖. ╤ Людмила ╤ван╕вна здолала свою невпевнен╕сть й п╕шла назустр╕ч школярам ╕, думаю, жодного разу про це не пошкодувала. Тож десь поза кадром я бачу ╕ себе: як розмовляю з першими вчительками укра╖нських клас╕в (р╕к тому бачила одну з них, що перебува╓ на ╕нш╕й посад╕), як сп╕лкуюся ╕з переможцями конкурсу ╕м. Петра Яцика, як т╕шуся п╕д час розважального конкурсу «Коса — д╕воча краса», як разом з╕ шк╕льним колективом ми святку╓мо юв╕лей Людмили ╤ван╕вни, як приводжу сюди п╕д вибори кандидат╕в у депутати в над╕╖, що вони допоможуть школ╕ матер╕ально, ╕ под╕╖, як╕ запам’яталися, можна перераховувати довго.
Знаменно й те, що 20-р╕чн╕ юв╕ле╖ першо╖ в Криму укра╖номовно╖ газети «Кримська св╕тлиця» ╕ першо╖ школи з укра╖нськими класами майже зб╕гаються у час╕ — р╕зниця менше як у м╕сяць. Отже, ми не т╕льки друз╕, але й однол╕тки!
А тим часом виступа╓ кримський профсп╕лковий л╕дер прац╕вник╕в осв╕ти Катерина Волкова, яка, окр╕м грамот, вруча╓ також сертиф╕кат на одержання колективно╖ пут╕вки вчителям на в╕дпочинок до панс╕онату. Представник же КР╤ППО в╕д ╕мен╕ тих, хто проходив там переп╕дготовку ╕ побував у 33-й школ╕, яка пл╕дно сп╕впрацю╓ з ц╕╓ю ╕нституц╕╓ю, заявив однозначно ╕ категорично: «Ваша школа — найкраща, так вважають вс╕ наш╕ слухач╕», а також передав чимало корисних ╕ ц╕кавих книг для шк╕льно╖ б╕бл╕отеки.
Вт╕м, «оф╕ц╕оз» п╕д час святкування вдало чергувався ╕з концертною програмою. Сутт╓во, що в 33-й школ╕ талановит╕ не лише десятка п╕втора учн╕в ╕з понад тисяч╕, а практично увесь учн╕вський загал. Тут виходять на сцену ╕ показують концертн╕ номери ц╕лими класами. Бо якщо здатн╕ опановувати математику ╕ мову, то х╕ба не здатн╕ до простеньких танцювальних «па»? Д╕тей не розд╕ляють на хороших ╕ не зовс╕м, зд╕бних ╕ таких соб╕, й в цьому теж складова усп╕ху навчального закладу. ╤ хай не кожному п╕дкорю╓ться «Джайф», як четвертокласникам Артуру Селенку та В╕ктор╕╖ Христиченко, але виступити у рол╕ маленьких барабанщик╕в або ж взяти участь у виконанн╕ хореограф╕чно╖ композиц╕╖ «Ковбо╖» може кожен. А профес╕йно засп╕вати, якщо треба, допоможуть ╕ батьки. Саме ╕з ц╕╓ю метою побував на свят╕ Асан Белялов, якого було представлено як «народну з╕рку Укра╖ни». Старша дочка сп╕вака вже зак╕нчила цю школу, а молодша навча╓ться в н╕й зараз. А у батьк╕в ╓ можлив╕сть подивитися на школу очима дитини, не видаючи бажання за д╕йсне. «Спасиб╕, що ви дару╓те хвилини вашого життя нашим д╕тям!» — звернувся сп╕вак до Людмили ╤ван╕вни ╕ висловив побажання, щоб у ц╕й же школ╕ навчалися ╕ його майбутн╕ онуки.
Та засп╕вати було кому ╕ з учн╕в. Старшокласниця Д╕ана Тимоф╓╓ва чудово впоралася ╕з сольним номером, вона виконала улюблену п╕сню свого директора. А п╕сн╕ у виконанн╕ шк╕льних колектив╕в брали за душу перш за все сво╓ю тематикою, бо були вони про Укра╖ну, «на весь св╕т ╓дину» та стосувалися безпосередньо святково╖ дати. Подарували присутн╕м св╕й сп╕вочий прив╕т ╕ випускники ц╕╓╖ школи, нин╕ студенти ╢вген Валу╓в та Роман Ф╕л╕н. Символ╕чно, що це була «П╕сня про друга», а хлопц╕ потоваришували саме тут ╕ мають нам╕р пронести свою дружбу через все життя. Про дружбу, як╕й навчила школа, говорила ╕ ╖╖ випускниця Катя Старост╕на.
Та любов у випускник╕в школи ╕ ╖╖ вчител╕в вза╓мна. На свят╕ урочисто звучать ╕мена тих, хто сьогодн╕ вже став учителями, л╕карями, спортсменами, льотчиками, журнал╕стами. ╤ в останньому випадку за прикладом далеко ходити не доводиться: на екран╕ телев╕зора регулярно можна спостер╕гати чар╕вну телеведучу Кристину Яцк╕в. Я давно заприм╕тила цю д╕вчину, нав╕ть не п╕дозрюючи, що вона ╓ випускницею мо╓╖ улюблено╖ школи.
Не забули п╕д час урочистостей ╕ про сво╖х нин╕шн╕х учн╕в, якими пишаються ╕ як╕ примножують славу навчального закладу. Це передовс╕м переможц╕ ╤╤ та ╤╤╤ тур╕в р╕зноман╕тних всеукра╖нських конкурс╕в, д╕йсн╕ члени МАН, дехто з яких поповнить в майбутньому к╕льк╕сть золотих медал╕ст╕в, котрих на сьогодн╕ вже 64.
Якось по-особливому вража╓ промова директора сус╕дньо╖ школи № 3 Олени Горд╕╓нко:
— Двадцять рок╕в — це лише старт. ╤ в╕н усп╕шний, тож таким буде ╕ майбутн╓. Школа — це соц╕альний ╕нститут, де рука до руки ╕дуть поряд дитинство, п╕дл╕тковий в╕к, юн╕сть, мудр╕сть, про стар╕сть говорити не буду, вчител╕ старими не бувають. Школа — це те, що залиша╓ться назавжди.
╤ хоча процитован╕ слова не мають до 33-╖ школи безпосереднього в╕дношення ╕ ╖х можна застосовувати до будь-яко╖ ╕ншо╖, та вони — саме про те, глибинне, що дозволя╓ зазирнути в сутн╕сть, про те, що приверта╓ мою увагу вже п╕д час неоф╕ц╕йно╖ частини святкування, коли вчителька ╕з сяючими очима заявила: «Що б хто там не говорив, а профес╕я наша — найкраща, нас люблять, нас пам’ятають все життя». ╤ це зам╕сть того, щоб поб╕дкатися через низьку зарплату, поскаржитися на невихованих «скажених» д╕тей, як╕ можуть в коридор╕ ╕ з н╕г збити (чула в╕д когось й про таке). Але ж вони в ц╕й школ╕ ╕ вихован╕, ╕ нескажен╕, бо ╖х люблять ╕ вони в╕дпов╕дають тим самим. Хочеш мати ворога — подивись на людину налякано ╕ п╕дозр╕ло, зроби ╖й ╖дке зауваження, ╕ матимеш його. Хочеш мати друга — для початку просто усм╕хнись… А ще — пам’ятай ╕ згадуй добрим словом тих, хто був поряд, й таким самим словом згадають ╕ тебе.
У ц╕й школ╕ не забули ╕ першого ╖╖ директора Петра Федоровича Важинського, який приймав ╖╖ в експлуатац╕ю, а зараз ╓ рядовим вчителем прац╕ в одн╕й ╕з шк╕л С╕мферополя. Це ще в╕н «п╕дняв прапор добра ╕ нац╕онального порозум╕ння», який пот╕м п╕дхопила Людмила ╤ван╕вна. Це разом з ним завозили мебл╕ ╕ носили ╖х на четвертий поверх. Тод╕ тут працювали й ╕нш╕ люди, яких з часом залиша╓ться менше ╕ менше. ╤ спогади ц╕ належать не т╕льки колишн╕й вчительц╕ школи ╤рин╕ Карнадськ╕й, яка ╖х озвучила.
Мине ще 20 рок╕в, ╕ нин╕шн╕ молоденьк╕ вчительки так само дивуватимуться, що посаджен╕ ними разом з учнями дерева давно повиростали, ╕ все буде тод╕ трохи по-╕ншому, та залишаться традиц╕╖, традиц╕╖ добра ╕ любов╕.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11115

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков