"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "Душі криниця"
#48 за 30.11.2012
УСЛАВЛЕНА «НЕВ╤СТКА БЕРЕЗ╤ВСЬКА»...
Житт╓вий шлях уславлено╖ вишивальниц╕, заслуженого майстра народно╖ творчост╕, Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к пов’язаний ╕ з Бершадщиною В╕нницько╖ област╕. Тому не випадково в Бершадському районному кра╓знавчому музе╖ нещодавно було презентовано виставку «Ця ж╕нка вишивала Укра╖ну!», присвячену в╕дом╕й майстрин╕. В ╖╖ урочистому в╕дкритт╕ взяли участь представники районно╖ влади, прац╕вники культури, громадськ╕сть м╕ста, а також учн╕ профес╕йно-техн╕чно╖ школи та гуртк╕вц╕ районного будинку дитячо╖ творчост╕. Презентувала виставку молодший науковий сп╕вроб╕тник музею з питань туризму та кра╓знавства Галина Шевчук, яка ц╕каво розпов╕ла про життя ╕ творч╕сть знаменито╖ вишивальниц╕. У витворах В╕ри Серг╕╖вни вт╕лен╕ найкращ╕ зразки народно╖ вишивки. ╥╖ полотна пронизан╕ укра╖нським духом та ╕стор╕╓ю кра╖ни. Роботи В╕ри Ро╖к збер╕гаються в музеях 44 кра╖н св╕ту. ╥╖ ╕м’я золотими буквами вибито в ╕тал╕йському м╕ст╕ Бар╕, де покояться мощ╕ Миколи Чудотворця, поряд з ╕менами папи Римського ╤вана Павла ╤╤ та Матер╕ Терези. Родом В╕ра Серг╕╖вна з м╕ста Лубни Полтавсько╖ област╕. Вона вийшла зам╕ж за Михайла Ро╖ка, р╕д якого ма╓ глибоке кор╕ння у сел╕ Берез╕вц╕ Бершадського району. Детальн╕ше про це розпов╕в автор книги «Добридень, Берез╕вко!», заслужений журнал╕ст Укра╖ни, колишн╕й багатор╕чний редактор районно╖ газети Петро Ман╕ленко, з ╕н╕ц╕ативи якого, до реч╕, й була орган╕зована ця виставка. — Готуючи книгу про Берез╕вку, — розпов╕дав Петро Васильович, — я звернув увагу на р╕д Ро╖к╕в. Почав глибше вивчати ╕ вийшов на В╕ру Серг╕╖вну. Д╕йсно, вона родом з Полтавщини, але ╖╖ життя ╕ творч╕сть причетн╕ до Под╕лля, Бершадщини. Я називаю ╖╖ нев╕сткою берез╕вською, бершадською, тому що ╖╖ чолов╕к Михайло Стратонович Ро╖к з Берез╕вки, який у числ╕ перших – з 1925 до 1927 року – працював головою с╕льсько╖ ради. Пот╕м в╕н служив в арм╕╖, у 1935 роц╕ одружився з В╕рою Серг╕╖вною, пройшов усю в╕йну. С╕м’я мешкала на Полтавщин╕, а пот╕м у Криму. До реч╕, в 2006 роц╕ В╕ра Ро╖к в╕дв╕дала В╕нницю п╕д час юв╕лейного виставкового туру м╕стами Укра╖ни, що в╕дбувся на в╕дзначення 95-р╕ччя в╕д дня народження славетно╖ майстрин╕. Петро Ман╕ленко передав у дарунок музею книгу В╕ри Ро╖к «Мелод╕╖ на полотн╕. Спогади. Вишивки. В╕дгуки» з дарчим написом сина вишивальниц╕ Вадима Михайловича, який ╓ г╕дним продовжувачем справи матер╕, пропагандистом ╖╖ мистецтва. На виставц╕ у Бершадському музе╖ експонуються портрет В╕ри Ро╖к, один з перших ╖╖ вироб╕в – вишитий рушник, ╖╖ плаття, два наперстки, якими вона працювала, книги, публ╕кац╕╖. Тривалий час головою Серебр╕йсько╖ с╕льсько╖ ради, до складу яко╖ входить ╕ Берез╕вка, був Микола Рудик, нин╕ член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни. В╕н написав в╕рш, який присвятив В╕р╕ Ро╖к. Його та ще к╕лька поез╕й Микола Серг╕йович прочитав на презентац╕╖ виставки. В╕ршован╕ рядки звучали й у виконанн╕ гуртк╕вц╕в районного будинку дитячо╖ творчост╕. Подвижницьке життя В╕ри Ро╖к – яскравий приклад служ╕ння сво╓му народов╕, сво╖й нац╕ональн╕й культур╕. ╥╖ роботи, якими захоплюються у багатьох кра╖нах св╕ту, несуть людям красу, св╕тло укра╖нських ╕деал╕в.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ Фото автора
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11114
|