Версiя для друку Обговорити в форумi

ДОБРОГО ДНЯ, шановна редакціє!  Надсилаю вам вірша «Жага життя» Анастасії Марченко, моєї учениці з 10 класу Нижньогірської ЗОШ № 2. Настя — талановита  дівчина. Багато читає. Я вже якось про неї писала. Вона вам також надсилала свою статтю про поїздку до Канева на могилу Т. Г. Шевченка. Ця поїздка була  нагородою за 2 місце в олімпіаді з української мови та літератури. Настя пише вірші ще й російською та англійською мовами. Вчиться на відмінно. Старанна, уважна до оточуючих людей, спокійна, розсудлива учениця. Коли я запитала в неї, що стало поштовхом до створення цього, на мій погляд, глибокого, навіть філософського вірша, відповіла, що просто сиділа, замріявшись, і рядочки самі собою з’явилися на папері…

З повагою до вас,
Світлана МИРОНЮК,
учителька української мови та літератури Нижньогірської ЗОШ № 2

ЖАГА ЖИТТЯ

Серед пустелі, де одвічна спека,
Де жодна крапля не сягне землі,
Де сонця схід — не радість — справжнє пекло,
Там квіточка з’явилася на світ.

Розверзлася земля від тої спраги,
Розпечене повітря аж тремтить.
І де набралась квітка та наснаги,
Щоб серед пекла жити і цвісти?

Скрізь у пустелі дме палючий вітер
І піднімає від землі піски,
Заносить квітку і пече повітря,
Але не спалить ніжні пелюстки!

А як настане північ непривітна —
Вже холодом додолу квітку гне.
Рослинка, і без того непримітна,
Ховається. А все ж таки — живе!

Хіба ж не варто в неї нам навчитись
Так цінувати й берегти буття?
Бо кожному із нас має згодитись
Несамовита ця жага життя!

Анастасія МАРЧЕНКО

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема ""Джерельце""