Версiя для друку Обговорити в форумi

Життєствердно, проникливо і світло! Цими епітетами та оцінками фахівців живопису і глядачів супроводжується в останні дні осені експонування у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі виставки Олександра Кропка «Біле сонце».
 Як і в популярному радянському кінофільмі та авторській акварелі під такою ж назвою, якою відкривається експозиція більш як з двадцяти картин, невидиме на пейзажах сонце просто струменіє потоками яскравого світла з черепичних дахів будинків, дерев, кущів, кам’янистих схилів доріг. Від поєднання чорноморського узбережжя, гір і степу, за баченням художника, воно в Криму особливе, не жовте, як у його рідному Генічеську і в усьому херсонському Приазов’ї, а біле. Для цього і технічні прийоми передачі світлотіней застосовує свої особливі, мозаїчні.
 Архітектор за освітою, Олександр Кропко з 1980 року вивчає на півострові і захоплюється тим, як старі майстри-будівельники вміли делікатно та органічно вписати в рельєфний ландшафт Криму житлову забудову, не порушивши його гармонійної цілісності, а навпаки — збагативши природне середовище. Він приїжджав у село Нагірне Бахчисарайського району, де досі збереглося найбільше старих будинків кримських татар з довоєнного періоду, коли воно ще називалося Махульдур, і з інтересом вдивлявся, як дотримувалися будівельних правил і норм в умовах передгір’я, з точністю проектувальника зафіксовував їхні конструкції на папері, немов фотографуючи будівлі, кам’яні і дерев’яні огорожі, предмети господарського призначення.
 У зовні непомітному, неяскравому за структурою матеріалі художник помічав і виразно підкреслював такі деталі, від яких будинок набував одухотворених ознак, у нього з’являвся характер. У кожного він свій, особливий, залежно від того, де розташований, який проживав у ньому господар. Від цього — і назви акварелей: «Старовинний дім», «Дім у горах», «Дім на скелі»… Відповідно до пір року підбирався автором і колорит, якщо день був вітряний чи сонячний, дорога — скеляста, гори — лілові, а в Бельбецьку долину прийшла осінь.
 Як аквареліст О. Кропко майстерно володіє цією технікою живопису. Його малюнки демонструвалися на Всесвітній виставці мініатюри в Торонто (Канада), в експозиції кримських художників у Хайдельберзі (Німеччина). Він створив багато різноманітних серій пейзажів в архітектурі, за одну з яких під назвою «Набережні» визнаний переможцем П’ятого бієнале камерної акварелі Криму, а в 2010 році за серію «Кримська сюїта» йому вручена Премія АР Крим.
 Унікальність нової виставки Олександра Кропка полягає в самій особистості автора — художника і педагога. Вона — не просто нова колекція картин, об’єднаних темою старого кримськотатарського житла, що причаїлося серед гір, де присутній дух вічності, де людина не домінує над природою, а всім єством і діянням злита з нею в одному диханні. Це своєрідний ілюстративний матеріал до етнографічного посібника про Крим, його народне житло та неповторний ландшафт. Сама книга ще до кінця не написана, але володіючи уявою, кожен відвідувач виставки зможе без особливих труднощів це зробити візуально і сам.
 Про концептуальні напрямки і технічні прийоми цієї роботи, пошук необхідної тональності на палітрі О. Кропко розповів майбутнім архітекторам, студентам-шестикурсникам Національної академії природоохоронного і курортного будівництва, де працює викладачем, на майстер-класі за експонатами виставки.
 Махульдур прекрасний наяву, а в глибині зображеного простору, в легкості живописного письма О. Кропка акварельні та графічні пейзажі особливо зворушливі і милі, зберігають, немов у скриньці, поетичну незайманість чаруючого тепла самобутнього старовинного житла.
 — Ніхто з кримськотатарських художників не зображував будинки кримських татар так тонко і проникливо, як це зробив Олександр Кропко, — сказала мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв АРК Ельміра Черкезова. — В його колориті відчувається доброта і любов.
 І цей простий світ, наповнений утихомиренням та спокоєм, знайомий кожному з дитинства, легкою димкою пастельних напівтонів зникає за лінією горизонту, розпливається над соколиною баштою у синяві долини. Предметні форми минулого, які беруть початок із готської культури середньовіччя і вдосконалені життєвими потребами кримських татар, на наших очах втрачають своє попереднє матеріальне призначення, колишні гамірні оселі пустіють. У цьому теж є своя діалектична логіка, філософія буття та архітектурна лінія Криму, що зникає в часі та просторі. Поки він ще існує в дійсності, в його обрисах Олександр Кропко знаходить нові ракурси і мотиви для своїх ретроспективних пейзажів, достовірних в історичній хронології та географії.

 Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2012 > Тема "Душі криниця"