Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2012 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 23.11.2012
«ГОЛУБИЙ ЕКРАН» ЗАПАЛЮЮТЬ Т╤, ХТО СВ╤ТИТЬСЯ ╤ЗСЕРЕДИНИ...

До каб╕нету генерального директора Держтелерад╕окомпан╕╖ «Крим» Степана Гулеватого прийшла ╕з нам╕ром прив╕тати його з Днем прац╕вник╕в рад╕о, телебачення ╕ зв’язку (16 листопада) та Всесв╕тн╕м днем телебачення (21 листопада) напередодн╕ першого з╕ свят. ╤, звичайно ж, хот╕лося познайомитися з новим кер╕вником ближче та познайомити з ним наших читач╕в, а також ╕ з д╕яльн╕стю ДТРК «Крим», в╕домою мен╕ лише ╕ззовн╕.
Хто ж в╕н, цей молодий ╕ при╓мний кер╕вник? Що в╕д нього оч╕кувати телеглядачам ╕, зокрема, наш╕й укра╖нськ╕й кримськ╕й громад╕ у св╕тл╕ нещодавно ухваленого мовного закону? Отже, розпочну зв╕т про нашу зустр╕ч саме з останнього, особливо ц╕кавого для мене ╕ не т╕льки, моменту. А претенз╕╖ до ДТРК «Крим» таки маю, чого варта лише передача «В╕дкрита пол╕тика», де пров╕дна роль належить найгорласт╕шим укра╖нофобам Криму.

— Коли мене призначили на цю посаду (а сталося це у вересн╕), в ╤нтернет-мереж╕ пророс╕йськ╕ радикали називали мене бандер╕вцем, а проукра╖нськ╕ звинувачували у закритт╕ укра╖номовних програм, зрос╕йщенн╕ рад╕отелееф╕ру, — розпов╕да╓ Степан Степанович. — Були ╕ натяки на мою некомпетентн╕сть, зокрема, п╕д назвою «Терноп╕льський агроном очолив телебачення». А я д╕йсно за першою осв╕тою — агроном, але це мен╕ не заважа╓ вже понад 15 рок╕в працювати на телебаченн╕, у тому числ╕ й на кер╕вних посадах. До реч╕, маю ще й фах пол╕толога, який одержав у Тавр╕йському еколог╕чному ╕нститут╕.
╤ хоча м╕й сп╕врозмовник намага╓ться ставитися до всього цього з гумором, та важко не в╕дчути, що автор «терноп╕льського агронома» зробив-таки йому боляче, на що, власне, ╕ розраховувалося. Житт╓ва ситуац╕я Степана Степановича д╕йсно непроста: етн╕чний укра╖нець, народившись ╕ здобувши початкову осв╕ту в С╕мферопол╕, жив в╕н на Терноп╕льщин╕, там же зак╕нчив с╕льськогосподарський радгосп-техн╕кум ╕ два роки, аж до розпаду Радянського Союзу, а заодно ╕ колгосп╕в, пропрацював на сел╕ агрономом. Та разом з втратою роботи розпочався ╕ його злет. ╤ ось тепер Верховна Рада Криму майже одностайно затвердила його на нин╕шн╕й посад╕, ╕ в╕н мусить зм╕нювати мовн╕ пропорц╕╖ телееф╕ру в╕дпов╕дно до статистичних даних, себто опитування громадян. Тож з’ясувавши, який в╕дсоток ╕з них визна╓ мовою сп╕лкування рос╕йську, забезпечити ╖м в╕дпов╕дний в╕дсоток рос╕йськомовних передач. Дос╕ ж, як пов╕домив Степан Степанович, укра╖номовний телееф╕р становив 50% усього еф╕рного часу, рос╕йськомовний — 45%, кримськотатарською мовою — 5%.
— То, виявля╓ться, з укра╖нською мовою на ДТРК «Крим» доведеться зовс╕м розпрощатися, бо ╕ етн╕чн╕ укра╖нц╕ з рос╕йською мовою не мають проблем, х╕ба що особливо принципов╕ (а ╖х одиниц╕) забажають слухати передач╕ саме сво╓ю р╕дною мовою, ╕ це буде не б╕льше одного в╕дсотка? — не приховуючи розчарування, прокоментувала я почуте ╕ подумала, як би почувалася на м╕сц╕ Степана Степановича.
— Н╕, не доведеться, ми ж державна телерад╕окомпан╕я ╕ мусимо в╕дстоювати державн╕ ╕нтереси, — спробував заспоко╖ти мене генеральний директор.
Та я не заспоко╖лася, бо й сама за двадцять рок╕в прац╕ в редакц╕╖ доклала багато зусиль, аби укра╖нська мова перестала нарешт╕ викликати у кримчан роздратування, ╕ люди, якщо й не прийняли ╖╖ до себе у серце, то змирилися з ╖╖ ╕снуванням десь поряд. ╤ тепер все досягнуте буде майже митт╓во зруйноване? Звичайно, я розум╕ю, що кер╕вництво ДТРК «Крим» тут н╕ при чому, що вир╕шувалося все це у Ки╓в╕, ╕ краще вже хай цими питаннями займа╓ться укра╖нець Степан Гулеватий, н╕ж якийсь укра╖нофоб, але…
╤ процес руха╓ться. Сьогодн╕ вже повернуто заре╓стрований рос╕йською мовою логотип телерад╕окомпан╕╖, у в╕дпов╕дн╕сть до нього приводиться ╕ укра╖номовна л╕ценз╕я. Та, на щастя, це далеко не ╓дине, чим перейма╓ться кер╕вництво. Знаю, що на Степана Степановича з великою над╕╓ю дивиться його колектив, у тому числ╕ й укра╖номовн╕ прац╕вники, оц╕нюючи його як людину прогресивну, таки д╕йсно компетентну (мушу розчарувати тих, хто п╕ддавав це сумн╕ву), що з його ╕менем пов’язан╕ велик╕ оч╕кування, ╕ це — небезп╕дставно. А ще — його не з╕псували н╕ грош╕, що ма╓ в╕д власного б╕знесу, н╕ кер╕вн╕ посади, як╕ пробуджують в людях не найкращ╕ ╕нстинкти. Схоже, в душ╕ в╕н лишився тим самим хлопцем, котрий ув╕брав у себе звича╖ ╕ традиц╕╖ укра╖нського села, де вс╕ знайом╕ ╕ вс╕ р╕дн╕.
Та чи не час передати нарешт╕ «м╕крофон» Степану Степановичу, аби в╕н сам розпов╕в про себе?
— Мо╖ бабуся ╕ д╕дусь, як ╕ мати, родом ╕з Терноп╕льщини, села Мельниця-Под╕льська, батько та його р╕дня — ╕з Хмельниччини (с. Бубн╕вка). Досить тривалий час ми жили в Криму у с. Молод╕жне (С╕мферополь). Коли материним батькам стало важко жити одним, бо стали вже старенькими, на с╕мейн╕й рад╕ ми вир╕шили пере╖хати до них. Лише в 1996 роц╕ я повернувся до С╕мферополя. Працював на р╕зних роботах, зокрема, вантажником та агентом з реклами. Та якось дов╕дався про наб╕р телеведучих на «Чорноморку». Конкурс був шалений: у результат╕ майже ╕з сотн╕ в╕д╕брали чотирьох, у тому числ╕ ╕ мене. Спочатку працював у комерц╕йному в╕дд╕л╕ з реклами. А у 1998 роц╕ в Криму в╕дкрилося представництво телеканалу «╤нтер». Подався туди ╕ став топ-менеджером, а вже з наступного року — мед╕а-директором представництва, яке незабаром ╕ очолив. На сьогодн╕ к╕льк╕сть його прац╕вник╕в зменшилася з в╕с╕мнадцяти до восьми. А мене навесн╕ нин╕шнього року призначили першим заступником генерального директора ДТРК «Крим», вл╕тку постало питання про мою тепер╕шню посаду.

— Кожен кер╕вник привносить в роботу закладу щось сво╓. Що вам би хот╕лося зм╕нити, удосконалити, а що — залишити таким, як ╕ ран╕ше?
— Звичайно, у мене теж ╓ сво╓ бачення, св╕й стиль роботи. Працювати маю нам╕р як над наповненням програм, так ╕ над ╕м╕джем телерад╕окомпан╕╖. Вт╕м, щонайпершим завданням став для мене ремонт, бо завалився дах, потребував ремонту хол, накопичилося багато нев╕дкладних господарських справ. Зараз дах вже в╕дремонтовано, на 80% завершен╕ роботи в хол╕, але на все це потр╕бн╕ чимал╕ кошти…

— Про це ма╓ подбати держава чи сл╕д залучати спонсор╕в?
— Чим б╕льше джерел ф╕нансування, тим кращий результат. Не соромлюся звертатися по допомогу й до Верховно╖ Ради Криму та Ради м╕н╕стр╕в. ╤, спасиб╕, мен╕ не в╕дмовляють. Т╕льки Рада м╕н╕стр╕в вид╕лила нам 5,9 млн. гривень на оновлення техн╕ки, застар╕ло╖ як ф╕зично, так ╕ морально.

— То ви ж тепер просто не ма╓те права слова сказати проти кримсько╖ влади, що б там не ко╖лося!
— Але ж, якщо заслуговують, критику╓мо. ╢ у нас, зокрема, передача «Який в╕н, кримський чиновник?». Думаю, не вс╕ ╖╖ геро╖ лишаються задоволеними. А ще висв╕тлю╓мо перев╕рки держспожив╕нспекц╕╓ю заклад╕в, що реал╕зовують непродуктов╕ товари, як-от: паливно-енергетичний комплекс, магазини «Вольтмарт», «Метро». Там нам теж бувають не дуже рад╕. Щодо напрямк╕в роботи, то розвива╓мо св╕й сайт. Нин╕ його в╕дв╕ду╓ за добу до 2 тисяч ╕ б╕льше тих, кого ц╕кавить життя в Криму. Т╕льки зараз нас дивляться у Франц╕╖, ╤зра╖л╕, П╕вденн╕й Африц╕ та Сауд╕вськ╕й Арав╕╖. Намага╓мось повернути популярн╕сть ╕ кримському рад╕о. Щогодини тепер можна почути кримськ╕ й укра╖нськ╕ новини. Б╕льше новин транслюватимемо ╕ на телебаченн╕, для цього редакц╕я ╕нформац╕╖ зб╕льшиться вдв╕ч╕ ╕ нараховуватиме 36 прац╕вник╕в. Розставимо камери по всьому Криму, аби вживу 12 раз╕в на добу можна було показувати, що ╕ де в╕дбува╓ться. Зб╕льшиться й тривал╕сть транслювання новин укра╖нською та кримськотатарською мовами. Зараз проводимо кастинги, набира╓мо необх╕дних сп╕вроб╕тник╕в. Вт╕м, щоб вт╕лити в життя все, що сьогодн╕ заплановано, знадобиться близько двох рок╕в.

— Вашим бойовим хрещенням на нин╕шн╕й посад╕ стали вибори до ВР Укра╖ни. Як ви ╖х пережили ╕ яко╖ про них думки?
— Не скажу про всю Укра╖ну, але в Криму, на мою думку, вони пройшли належним чином. Через Держкомтелерад╕о нам було передано установку в╕д Президента, аби ми сприяли тому, щоб вибори були чесними ╕ прозорими ╕ щоб незаангажовано показувати те, що ╓, надавати слово вс╕м пол╕тичним силам. З 19 до 22 години державним коштом надавалася можлив╕сть виступити вс╕м кандидатам в депутати (а ╖х було 230). Окр╕м оплачених 20 хвилин можна було одержати додатковий час для самореклами, т╕льки вже за власн╕ грош╕, зг╕дно з тарифом. Але наш╕ запрошення виступити в прямому еф╕р╕ н╕ кандидати в╕д р╕зних пол╕тичних сил, н╕ самовисуванц╕ так ╕ не почули. А хто почув, того щось не влаштовувало, отже, так н╕ з ким ╕ не домовилися. Взагал╕, кандидати в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в були сильними ╕ добре попрацювали для того, щоб мати той результат, на який ╕ розраховували. На в╕дм╕ну в╕д «Чорноморки», яка була рупором БЮТу, та «Неаполя», що явно симпатизував парт╕╖ «УДАР», ми н╕кому не п╕дсп╕вували.
Вважаю, що журнал╕стам сл╕д просто об’╓ктивно подавати ╕нформац╕ю, не нав’язуючи власно╖ оц╕нки тих чи ╕нших под╕й. Пригадую, як у 1996 роц╕, в пер╕од повно╖ розрухи господарства, в С╕мферопол╕ в╕дбувся ярмарок с╕льгоспвиробник╕в. Це на той час було так обнад╕йливо, справжн╓ досягнення, справжн╕й прорив! А журнал╕стка все звела нан╕вець, подала в негативному св╕тл╕.
Особисто я також була св╕дком под╕бно╖ ситуац╕╖, переглянувши сюжет, присвячений прес-конференц╕╖, на як╕й побувала теж. А ось щодо «Кримсько╖ св╕тлиц╕», то чи можемо ми в╕дсторонено ╕нформувати читача, виконуючи т╕льки ном╕нативну функц╕ю? Адже нашу газету багато хто вважа╓ сво╓ю порадницею, подругою, яка завжди готова почути запов╕тне ╕ висловити — теж. Тому, думаю, кожна ситуац╕я — особлива, ╕ якщо тележурнал╕ст╕в телеоператори нап╕вжартома називають «п╕дставкою до м╕крофона», то в газетн╕й справ╕ роллю п╕дставки н╕як не в╕дбутися. А щодо об’╓ктивност╕, то до цього, попри власну позиц╕ю, треба прагнути максимально.
На прощання я попросила Степана Степановича сказати, що ще, окр╕м ц╕╓╖ непросто╖ роботи, для нього найважлив╕ше у житт╕.
— Моя родина, яку я дуже люблю, — в╕дпов╕в Степан Степанович. — Це дружина ╕ дво╓ д╕ток, оч╕ку╓мо на третю. Вдома мене завжди розум╕ють ╕ п╕дтримують, хоча й р╕дко я там буваю.
Спод╕ваюся, що з часом такою ж доброю родиною стане для генерального директора ╕ увесь його робочий колектив у 316 ос╕б, який його розум╕тиме ╕ п╕дтримуватиме. А в ╕деал╕ — ╕ вс╕ телеглядач╕ та рад╕ослухач╕ ДТРК «Крим»...

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2012 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11059

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков