Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2012
З 15-Л╤ТТЯМ, «М╤Й Р╤ДНИЙ КРАЙ»!

Час сплива╓ непом╕тно, ось ╕ промайнуло 15 л╕т в╕дтод╕, як у 1997 роц╕ був започаткований конкурс «М╕й р╕дний край». Ж╕нки з Союзу укра╖нок – Атена Пашко (нин╕ пок╕йна), народний депутат Укра╖ни Л╕л╕я Григорович, Ростислава Федак та ╕нш╕ патр╕отки довго м╕ркували: як долучити до укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖ молодь Незалежно╖ Укра╖ни? Вир╕шили створити конкурс науково-досл╕дницьких роб╕т для старшокласник╕в ╕ студент╕в не лише Укра╖ни, але й численних д╕аспор.
Хлопц╕ та д╕вчата радо в╕дгукнулись на пропозиц╕ю союзянок. Адже укра╖нська ╕стор╕я та культура були стол╕ттями замовчуван╕ й занедбан╕. Часто-густо ми дос╕ не зна╓мо правдиву ╕стор╕ю р╕дного села чи м╕ста, не здогаду╓мось про витоки старовинних обряд╕в та звича╖в, якими просякнуто життя укра╖нц╕в. В╕д тако╖ неуваги зникають назавжди ориг╕нальн╕ етн╕чн╕ здобутки нашого народу. Хто, як не молоде покол╕ння, ма╓ нести дал╕ смолоскип нац╕онального в╕дродження Укра╖ни?
П╕дбиваючи п╕дсумки за 15 рок╕в, можна констатувати: колишн╕ учасники конкурсу «М╕й р╕дний край» продовжують наукову працю у ст╕нах престижних ун╕верситет╕в, стають активними прац╕вниками в р╕зних сферах життя. Та, головне, назавжди залишаються патр╕отами Укра╖ни!
Ростислава Федак, яку без переб╕льшення можна назвати «мат╕р’ю конкурсу», ╕з задоволенням зазнача╓, що кожного року зроста╓ к╕льк╕сть його учасник╕в, а обсяг п╕дсумкового зб╕рника роб╕т зб╕льшу╓ться. У 2011-2012 навчальному роц╕ конкурсна ком╕с╕я розглянула 166 досл╕джень ╕з 19 областей Укра╖ни – 37 м╕ст та 33 с╕л. Ус╕ роботи належно оц╕нен╕. Прац╕, що отримали ╤-╤╤╤ м╕сця та вищу оц╕нку «Перлина конкурсу», надрукован╕ у зб╕рнику, який склав 750 стор╕нок!
Союзянки Донбасу пишаються, що юне покол╕ння нашого сх╕дного рег╕ону н╕чим не поступа╓ться в талановитост╕ сво╖м однол╕ткам ╕з Центрально╖ та Зах╕дно╖ Укра╖ни. Цього року ╕з Донеччини над╕йшло 48 роб╕т — це майже третина!
Чита╓ш досл╕дження молодих ╕ диву╓шся: як глибоко кожен з учасник╕в вивча╓ обрану тему! Найперше прославляють людей р╕дного краю. Мар╕я Воронова та Дана Моринець з Мар╕уполя розпов╕ли про митц╕в свого м╕ста Богдана Слющинського, Юр╕я Кондратенка, Михайла та Ларису Джарти. Мар╕я Вощана — про поет╕в з Дружк╕вки, Анжел╕ка Лихачова ставить за приклад життя в╕домого громадського д╕яча з Амврос╕╖вки ╤вана Понамарьова.
Стародавн╕ традиц╕╖ приваблюють багатьох. Олена Андрущенко зазира╓ в корен╕ створення ляльки-мотанки, Христину Станкевич надиха╓ на творч╕сть писанка, а Дар’я Хижняк п╕дкреслю╓ особливост╕ вип╕кання вес╕льного короваю в залежност╕ в╕д област╕ (ус╕ з Мар╕уполя). ╤рина Гасимова з Волновахи в╕дкрива╓ та╓мницю «кам’яних баб», котр╕ ╓ оберегами донецьких степ╕в. Гурток «Знаменка» (с. Черкаське Донецько╖ обл.) досл╕джу╓ розвиток ковальства на Слов’янщин╕ у ХV╤╤-Х╤Х стол╕ттях. Пошуковц╕ д╕йшли висновку, що пуск першого металург╕йного заводу в Юз╕вц╕ (нин╕ Донецьку) у 1872 р. став причиною занепаду приватного ковальства, проте нин╕ це ремесло в╕дроджу╓ться.
Як зазначила Р. Федак, ╕з АР Крим на конкурс, на жаль, роб╕т не над╕йшло. Брала участь одна д╕вчина-кримчанка, але вона нин╕ студентка ки╖вського вишу, тому вважалась киянкою.
Учасники та ╖хн╕ науков╕ кер╕вники, побувавши на початку вересня у м╕ст╕ Лева, ╕з захопленням розпов╕дали про вручення ╖м нагород у велик╕й сес╕йн╕й зал╕ Льв╕всько╖ м╕сько╖ ради, що знаходиться у прим╕щенн╕ старовинно╖ Ратуш╕. Вража╓ велика п╕дтримка конкурсу з боку влади та б╕знесових структур. Неперевершена атмосфера тепла й уваги з боку пан╕ Ростислави Федак огорнула кожну дитину з першо╖ хвилини ╖╖ прибуття. М╕ський голова Львова Андр╕й Садовий був не лише присутн╕й на урочистостях, але й вручав призи л╕пшим учасникам. В╕н же сприяв ╕нформац╕йному висв╕тленню под╕╖, надав можлив╕сть гостям побачити культурну перлину Прикарпаття з в╕кон старовинного чудо-трамвайчика, спец╕ально в╕дновленого льв╕в’янами для екскурс╕йних оглядин.
Ус╕ призери конкурсу отримали зб╕рники наукових роб╕т, як╕ вручала Л╕л╕я Григорович, початк╕вц╕ були нагороджен╕ заохочувальними грамотами. Для кожно╖ област╕ Товариство з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю «Шувар» (генеральний директор Роман Федишин) п╕дготувало чудовий п╕дручник «╤стор╕я Укра╖ни». Цю книгу дарувала прац╕вниця «Шувара» Клавд╕я Горд╕╓нко, вона ж запросила гостей на святковий об╕д.
Конкурс «М╕й р╕дний край» завершено. Допитлив╕ пошуковц╕ роз’╖хались по вс╕х куточках Укра╖ни ╕ вже замислюються над темами майбутн╕х роб╕т. Адже досл╕дженню та╓мниць р╕дного краю нема╓ меж, як нема╓ к╕нця духовним скарбам Укра╖ни.

╤рина МОЛЧАНОВА,
голова осередку Союзу укра╖нок м. Мар╕уполя

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10979

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков