Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2012
ЖИВИЙ ВОГОНЬ ╤ ЛЮБОВ КРИМСЬКИХ КАРА╥М╤В

«Де гори взять гран╕ту ╕ цементу на пам’ятники ст╕льком, не зрозум╕ю. Адже лише той досто╖н монумента, кому в╕н абсолютно н╕ до чого». Цим чотирив╕ршем Костянтина ╢фетова в╕дкрива╓ться сотий номер додатку «Кримкарайлар» до газети «Крим». Його презентац╕ю провела нещодавно Асоц╕ац╕я кримських кара╖м╕в «Кримкарайлар» сп╕льно з Всеукра╖нським ╕нформац╕йно-культурним центром у Центральн╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. О. Пушк╕на С╕мферополя.
Поряд з ориг╕нальним в╕ршованим афоризмом розм╕щено народне присл╕в’я двома мовами — кара╖мською ╕ в переклад╕ рос╕йською: «Якщо ╕ не кожному Бог посила╓ ╖жу (каструлю), то на безтолкового зглянеться». Цей поетично-фольклорний супров╕д кожного номера, що зм╕ню╓ться на злобу дня, ╓ частиною дизайну та особлив╕стю зм╕сту цього щом╕сячного видання, яке виходить п╕д пост╕йним логотипом ╕ визначеною стильовою версткою з ╓диним розм╕ром шрифту обсягом дв╕ стор╕нки.
Для юв╕лейного випуску редакц╕я зробила виняток, ╕ в╕н вийшов зб╕льшеним удв╕ч╕ форматом на чотирьох стор╕нках. У ньому один з пост╕йних автор╕в газети – Ганна Полканова за допомогою ретроспективного та пор╕вняльно-╕сторичного метод╕в анал╕зу╓ елементи тенгр╕анства в етнокультур╕ народу з точки зору ф╕ксац╕╖ та систематизац╕╖ обряд╕в ╕ звича╖в, виявлення ╕сторико-культурних зв’язк╕в з ╕ншими народами, ╖хн╕ми традиц╕ями, побутовим укладом ╕ соц╕альною орган╕зац╕╓ю. Вона зверта╓ увагу читач╕в на те, що нац╕ональна в╕ра кримських кара╖м╕в з культом тюркського божества Тенгр╕ «кара╖зм» — самост╕йна моноте╖стична рел╕г╕я з╕ сво╖ми догматами, ╕╓рарх╕╓ю та календарем, що базу╓ться на Святому Писанн╕ (Ветхому Зав╕т╕). У статт╕ йдеться про арха╖зми та рел╕кти як залишков╕ прояви старовини в сучасному житт╕ кара╖м╕в.
— ╤дея видавати свою газету в газет╕ «Крим» у нас виникла 1997 року, коли була опубл╕кована перша тривожна стаття про кара╖мське святилище «Балта Т╕ймез» («Сокира не торкнеться») поблизу Бахчисарая, — сказав голова Асоц╕ац╕╖ «Кримкарайлар», заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Володимир Ормел╕. — А реал╕зували ╖╖ випуском першого номера в березн╕ 2005 року.
Головний редактор газети «Крим», кандидат ф╕лолог╕чних наук Бек╕р Мамут згаду╓:
— Я не був тод╕ до к╕нця впевнений, що додаток буде виходити регулярно. Проте сумн╕ви розв╕ялися, коли на основ╕ розроблено╖ генерально╖ л╕н╕╖ в нього почало формуватися сво╓ обличчя з оперативною под╕╓вою ╕нформац╕╓ю на перш╕й стор╕нц╕, а друга стала в╕дкритою трибуною для висловлювання людьми сво╖х точок зору на вс╕ аспекти життя ╕ побуту етносу в укра╖нському сусп╕льств╕.
У газет╕ «Кримкарайлар» багато р╕зних рубрик, що в╕дображають проблемно-тематичний спектр публ╕кац╕й арх╕вних документ╕в, ц╕кавих матер╕ал╕в ╕з старих кара╖мських пер╕одичних видань, ексклюзивних кореспонденц╕й ╕ статей сучасних автор╕в — доктор╕в ╕ кандидат╕в наук, д╕яч╕в мистецтва ╕ культури Криму та Укра╖ни, громадських актив╕ст╕в. За п╕драхунками б╕бл╕ографа б╕бл╕отеки ╕м. О. Пушк╕на Тетяни Ушати, всього за с╕м рок╕в виходу газети в ╖╖ ста номерах опубл╕ковано близько 800 статей 124-х автор╕в, як╕ демонструють пл╕дне сп╕вроб╕тництво редакц╕╖ газети «Крим», Асоц╕ац╕╖ «Кримкарайлар» та етнокультурного центру «Кале».
Найзначн╕ш╕ публ╕кац╕╖ перших трьох рок╕в виходу «газети в газет╕» об’╓днан╕ в окремий зб╕рник «Наш шлях», виданий у 2008 роц╕ в С╕мферопол╕ обсягом 255 стор╕нок. Поряд з ним та п╕дшивками газети на презентац╕╖ демонструвалися й ╕нш╕ книги, дов╕дники, календар╕, видан╕ асоц╕ац╕╓ю та кара╖мами Литви ╕ Польщ╕.
Вих╕д сотого номера газети став святом для вс╕х кримських кара╖м╕в. В╕таючи редколег╕ю з ц╕╓ю под╕╓ю, ось що сказали:
Юр╕й Полканов, голова науково╖ ради Асоц╕ац╕╖ «Кримкарайлар», доктор геолого-м╕нералог╕чних наук: — Газета дуже багато для нас значить. Це ╕ журнал, ╕ енциклопед╕я кара╖мського етносу. У н╕й друкуються вс╕ наш╕ в╕дкриття в науц╕. Наприклад, остання ╕сторична знах╕дка вчених — жертовник на кладовищ╕ «Балта Т╕ймез».
Володимир Казар╕н, голова Республ╕канського об’╓днання м╕жнац╕онально╖ злагоди, доктор ф╕лолог╕чних наук: — В об’╓днання входять 34 нац╕онально-культурних товариства, однак жодне з них, кр╕м кара╖м╕в, не вида╓ сво╓╖ пер╕одично╖ газети. Така д╕яльн╕сть заслугову╓ ╕ на здивування, ╕ на захоплення. Асоц╕ац╕я «Кримкарайлар» ╓ л╕дером у випуску ╕ кра╓знавчо╖ л╕тератури. За ╖╖ прикладом нин╕ прагнуть укласти зб╕рники про сво╖ ╕сторичн╕ корен╕ в╕рменське та н╕мецьке товариства. ╤сторичн╕ матер╕али кара╖м╕в використали рос╕йськ╕ вчен╕ при виданн╕ ново╖ пушк╕нсько╖ енциклопед╕╖. Во╕стину величина д╕апазону ╖хнього ╕нтересу до ╕стор╕╖ п╕вострова невичерпна.
Костянтин ╢фетов, доктор б╕олог╕чних наук, кандидат медичних наук, заслужений д╕яч науки Укра╖ни: — Кожний вих╕д ново╖ книги, св╕жого номера газети про наш етнос, якого все менше залиша╓ться в св╕т╕, для нас — свято. Однак нав╕ть у такий день ми не переста╓мо говорити про проблеми. Останн╕м часом посилилася атака на нашу нац╕ональну спадщину, у нас забирають родову святиню — фортецю Джуфт-Кале. На кладовищ╕ знову з’явилися гробокопач╕. Ми боремося за збереження сво╖х святинь ╕ обов’язково висто╖мо.
Натал╕я Яблоновська, доктор ф╕лолог╕чних наук: — У кожному черговому випуску газети, що не перерива╓ться з 2005 року, мен╕ чу╓ться биття серця дуже маленького народу. У в╕дстоюванн╕ свого права на повернення рел╕г╕йн╕й громад╕ кара╖мсько╖ кенаси в С╕мферопол╕, на безперешкодний доступ до родових святинь у Бахчисара╖ б’╓ться пульс нац╕╖. ╤ це виклика╓ повагу, да╓ над╕ю на те, що в не╖ буде сво╓ майбутн╓.
У фонд╕ б╕бл╕отеки ╕м. О. Пушк╕на нал╕чу╓ться чимало книг автор╕в, кара╖м╕в за походженням, у тому числ╕ Ю. Полканова, Н. Яблоновсько╖, а К. ╢фетов ╕ на ц╕й творч╕й зустр╕ч╕ подарував ╖й дв╕ сво╖ нов╕ книги. Його поетична творч╕сть виклика╓ незм╕нний ╕нтерес у читач╕в, у колег-науковц╕в на сем╕нарах ╕ симпоз╕умах, що проводяться в Криму. Ц╕ особистост╕ — ╕нтелект, дзеркало сучасного кара╖мського народу. ╥м ╓ що сказати людям аргументовано, переконливо. ╤ це знаходить в╕дображення у газет╕ «Кримкарайлар», що ╓ перев╕реним джерелом ╕нформац╕йних в╕домостей та анал╕тичного матер╕алу про життя етносу. Це ╓диний друкований орган кримських кара╖м╕в на територ╕╖ колишнього Союзу. П╕сля багатьох десятил╕ть практичного зникнення з величезного ╕нформац╕йного простору кра╖ни карайсько╖ преси в╕дбулося ╖╖ в╕дродження. У нових соц╕ально-економ╕чних умовах вона розвива╓ться разом з народом на основ╕ толерантност╕, в╕дкритого ╕ чесного м╕жнац╕онального та культурного д╕алогу, ╓ ╕нтелектуальним та комун╕кативним майданчиком, зоною дозв╕лля ╕ правозахисником.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10938

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков