Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2012
КРИМУ — УКРА╥НСЬК╤ ШКОЛИ, А НЕ ОКРЕМ╤ КЛАСИ!

(НЕБАЙДУЖ╤ ГРОМАДЯНИ УКРА╥НИ ВИЯВЛЯЮТЬ СОЛ╤ДАРН╤СТЬ)
Якщо спочатку творц╕ нового мовного закону ще якось намагалися виглядати правозахисниками, то нин╕ вони (а якщо не вони сам╕, то ╖хн╕ посл╕довники на м╕сцях) вже не в сил╕ приховати сво╖ асим╕ляторськ╕ нам╕ри. З пляшки випущено дуже небезпечного джина, а ск╕льки в╕н ще наробить лиха – одному Богов╕ в╕домо. Принаймн╕ ╕стеричн╕ плакати-заклики на с╕мферопольських м╕тингах: «Упразднить украинский за ненадобностью» або «Украинскому языку – статус регионального в Галиции» розкривають ус╕ карти доморощених шов╕н╕ст╕в. Будемо спод╕ватися, що плакатами все ╕ обмежиться, а погоду в рег╕он╕ робитимуть пом╕ркован╕ш╕ сили. Тод╕ вони неодм╕нно повинн╕ знати про настро╖ на материков╕й Укра╖н╕. Ми продовжу╓мо друкувати в╕дгуки укра╖нц╕в з р╕зних областей на спробу л╕кв╕дувати укра╖нський клас у бахчисарайськ╕й школ╕ № 4.

Павло Семененко — пенс╕онер, давн╕й читач «Кримсько╖ св╕тлиц╕», м. Щорс Черн╕г╕всько╖ област╕:

— Що можна сказати з цього приводу? Йде наступ на Укра╖ну, от ╕ все. Причому наступ у нов╕й, ран╕ше не бачен╕й форм╕. Без в╕йни, без розстр╕л╕в ╕ депортац╕й, але все одно вперто ╕ посл╕довно, спираючись на осв╕тянськ╕ заклади та засоби масово╖ ╕нформац╕╖. Не про таке ми мр╕яли у 1990 роц╕, коли орган╕зовували перший рух╕вський осередок у Щорс╕... Робити точний прогноз на майбутн╓, на найближч╕ роки я не беруся. Але переконаний, що укра╖нство висто╖ть, не дозволить знищити свою мову ╕ державу. Але ж ск╕льки дорогоц╕нного часу та народно╖ енерг╕╖ п╕де на боротьбу ╕ нормал╕зац╕ю ситуац╕╖! А якби цю енерг╕ю, як кажуть, використовувати в мирних ц╕лях, а не на мовне протистояння, то ми б давно розпрощалися з б╕дн╕стю ╕ не давали б ол╕гархам розкрадати державу. Зна╓те, я н╕коли не був великим радикалом ╕ за «Свободу» н╕коли ран╕ше не голосував. Бо моя позиц╕я була набагато пом╕ркован╕шою. Але тепер наша родина голосуватиме саме за «Свободу»! Бо нин╕ радикал╕зм переста╓ бути злом – головне, щоб «свобод╕вц╕» були посл╕довними, керувалися патр╕отизмом, а не амб╕ц╕ями. Новий мовний закон «провоку╓» укра╖нц╕в на максимальну сол╕дарн╕сть. Такою вона була в Галичин╕ 30-х рок╕в – як в╕дпов╕дь на сильну полон╕зац╕ю. Колись, у 1990 роц╕, на з’╖зд╕ Руху до мене п╕д╕йшов червоноградець ╕ сказав дек╕лька теплих сл╕в, мовляв, мен╕ при╓мно, що так╕ св╕дом╕ люди ╓ на Черн╕г╕вщин╕... А тепер мен╕ при╓мно, що з цього зах╕дноукра╖нського шахтарського рег╕ону звучать небайдуж╕ голоси на п╕дтримку укра╖нц╕в Бахчисарая.

Олекса Р╕зниченко — письменник, м. Одеса:

— Свого часу я працював два роки ╕нспектором ╕ перев╕ряв стан вивчення укра╖нсько╖ мови в одеських школах. Тод╕ ми поступово зб╕льшували к╕льк╕сть укра╖нських шк╕л. Довели це сп╕вв╕дношення до 50% на 50%. ╤ вся Одеса цьому дуже рад╕ла! А те, що закривають укра╖нську паралель у Бахчисара╖ (чи створюють умови для ╖╖ поступового закриття), ╓ неподобством. Д╕тям треба знати укра╖нську мову, адже вони ╕ надал╕ житимуть в Укра╖н╕. У нас в Одес╕ ╕ тепер, незважаючи на масовану пропаганду, 52% д╕тей п╕шли в укра╖нськ╕ класи, а 48% — в рос╕йськ╕. Ск╕льки б Костус╓в не старався, ск╕льки б не догоджав Кремлю, а одесити все одно живуть сво╖м розумом. Цього в╕н, звичайно, не оч╕кував… Звичайно, Крим — це не Одещина, але й там треба за будь-яку ц╕ну в╕дкрити хоча б по одн╕й повноц╕нн╕й укра╖нськ╕й школ╕ на район. А дал╕ ╖хня к╕льк╕сть повинна т╕льки зростати ╕ з часом охопити четверту частину населення АРК — адже саме ст╕льки ╓ укра╖нц╕в у Криму.

Анатол╕й Св╕дзинський — професор, доктор ф╕зико-математичних наук, м. Луцьк:

— Це злочин! Черговий злочин ново╖ влади... Вона тепер наст╕льки дурна, що не розум╕╓: сама руба╓ сучок, на якому сидить. Знищуючи укра╖нську мову, вона знищу╓ ╕ Укра╖нську державу. А зв╕дки ж вони будуть смоктати житт╓в╕ соки? Зв╕дки витискатимуть шален╕ грош╕? Т╕льки з прац╕ укра╖нц╕в, з прац╕ людей нашо╖ земл╕... Я завжди под╕ляв погляди бунт╕вного генерала Петра Григоренка. В╕н боровся за Крим, за щастя простих людей п╕вострова. А це не лише кримськ╕ татари, але й укра╖нц╕, як╕ здавна проживали в Криму. Де вперше наш╕ люди прийняли християнство? У Херсонес╕! В Криму дуже гостро сто╖ть кримськотатарське питання. Колись я мав знайомого кримського татарина, який захистив дисертац╕ю у Москв╕ ╕ попросився до мене на роботу. Я тод╕ був зав╕дувачем кафедри математично╖ ф╕зики в С╕мферопольському ун╕верситет╕. Якраз ╕ м╕сце було... Коли мо╖ колеги д╕зналися, що я клопочуся про кримського татарина, то пережили справжн╕й шок. Пот╕м ц╕лий р╕к згадували ╕ «п╕сочили» мене на вс╕х зборах. Мовляв, до чого я, слов’янин, докотився – допомагаю татарину… Ось таке тод╕ було бачення «гармон╕зац╕╖» м╕жнац╕ональних стосунк╕в. Але я таки добився свого, ╕ зараз цю кафедру очолю╓ кримський татарин. Здавалося б, уже час вс╕м кримчанам порозумн╕шати, але ми знову спостер╕га╓мо рецидиви радянського минулого в Бахчисара╖. Треба об’╓днуватися з кримськими татарами ╕ р╕шуче боротися за мережу нац╕ональних шк╕л.

Дмитро Бондаренко — письменник, м. Дн╕пропетровськ:

 — Крим живе дещо в╕дособлено, «в╕друбно» в╕д материково╖ Укра╖ни, тому з нього ╕ вир╕шили почати оц╕ шов╕н╕стичн╕ експерименти. Чомусь влада дума╓, що укра╖нське питання можна легко вир╕шити наказом «згори». Насправд╕ ж люди нав╕ть на П╕вденному Сход╕ сприймають нов╕ в╕яння неоднозначно. Зараз у Дн╕пропетровську спостер╕гаю нову моду – на вулицях з’явилися люди у вишиванках. Ран╕ше цього не було зовс╕м! А тепер нер╕дко можна побачити: йде бабуся ╕ веде з собою онука у вишиванц╕. ╤ сама також у н╕й. На День м╕ста я бачив багато д╕вчат у вишиванках, з в╕ночками. Це були рос╕йськомовн╕ д╕вчата, але ж, бачите, — потягнулися до укра╖нського… Тому занепаду укра╖нства чи якогось фатального «в╕дкату» я не бачу ╕ нав╕ть не прогнозую. Не можу сказати, що дн╕пропетровц╕ наввипередки поб╕гли до рос╕йських шк╕л. У нас як була поряд одна рос╕йська (там ╕ тепер недоб╕р) ╕ дв╕ переповнен╕ укра╖нськ╕, так ╕ зараз ╓. Не пом╕тно, що настро╖ батьк╕в сутт╓во зм╕нилися. Х╕ба що силом╕ць почнуть заганяти до рос╕йських шк╕л — як це було в 60-т╕ роки. Але нав╕ть у нас така пол╕тика викличе спротив… А стосовно Бахчисарая скажу так: якщо м╕сцева влада ╕гнору╓ бажання батьк╕в, то це нахабне нехтування правами людини. ╤гнорування т╕╓╖ ж Харт╕╖, на яку влада любить посилатися. Може, ╓ сенс визнати укра╖нську мову рег╕ональною в Криму ╕ вимагати в╕д влади поб╕льше кошт╕в? Адже укра╖нц╕в там набагато б╕льше, н╕ж 10%. Вони не дом╕нують, але потребують захисту, бо з мовою велик╕ проблеми. Будуть кошти – треба буде зайнятися мережею укра╖нських шк╕л. Бо у них нав╕ть в умовах П╕вденного Сходу переважатиме укра╖нський дух. А якщо буде под╕л на укра╖нськ╕ ╕ рос╕йськ╕ паралел╕, то рос╕йська неминуче дом╕нуватиме, ╕ дух у таких школах буде рос╕йський.

Анна Заклецька — пол╕толог, м╕жнародний секретар парт╕╖ «Укра╖на майбутнього», м. Ки╖в:

— Я — переконана л╕бералка, а нас, л╕берал╕в, чомусь вважають космопол╕тами, хоч це ╕ не так. Я — л╕бералка в тому сенс╕, що вважаю: кожна людина ма╓ право на св╕й виб╕р. Нав╕ть якщо дв╕ людини зробили св╕й виб╕р ╕ хочуть навчатися в укра╖нському клас╕ (зауважте, на територ╕╖ Укра╖ни!), то треба, щоб такий виб╕р був захищений на державному р╕вн╕. Нав╕ть якщо в дан╕й бахчисарайськ╕й школ╕ до укра╖нського класу п╕де не 20-25 ос╕б, як було ран╕ше, а т╕льки 6 чи 7, то й тод╕ укра╖нський клас мусить ╕снувати. Звичайно, в╕дкрити укра╖нську школу в Бахчисара╖ було б краще, бо школами набагато важче ман╕пулювати, ан╕ж класами. Але для початку (особливо, в таких зрос╕йщених рег╕онах, як Крим) легше в╕дкрити клас, а не школу. Якщо ми почнемо системно п╕дтримувати укра╖нськ╕ класи в Криму ╕ реально закр╕пимо право на здобуття укра╖номовно╖ осв╕ти на «найнижчому» р╕вн╕, то з часом можна буде перейти ╕ до шк╕л. Головне, боротися, бо вороги наш╕ т╕льки й чекають, щоб ми здалися, опустили руки…

Василь Абрамчук — колишн╕й шахтар, передплатник «Кримсько╖ св╕тлиц╕», с. Куснища Любомльського району Волинсько╖ област╕:

— Я раджу вс╕м людям, як╕ в╕рять в Укра╖ну ╕ в ╖╖ майбутн╓, передплачувати ╕ популяризувати у сво╖х рег╕онах «Кримську св╕тлицю». Там ╓ ╕ художн╓ слово, ╕ п╕сн╕ укра╖нськ╕, ╓ чимало ц╕кавого для людей похилого в╕ку, зокрема поради 104-л╕тнього карпатського мудреця Андр╕я Ворона — як зберегти сво╓ здоров’я. А в одному з останн╕х номер╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вийшла укра╖нська п╕сня «Ой у луз╕ червона калина…». Тобто газета пропону╓ широкий виб╕р ╕ неймов╕рне багатство тем. Вона ц╕кава для вс╕х! Але й зобов’язу╓ це читання, бо часом так можуть схвилювати деяк╕ кримськ╕ публ╕кац╕╖... Скаж╕мо, матер╕ал про можливе закриття укра╖нсько╖ паралел╕ в бахчисарайськ╕й школ╕ № 4. Ми добре зна╓мо, як п╕дступно це може бути зроблено. Спочатку не набрати перший клас, а пот╕м спок╕йно чекати, поки випуститься нин╕шн╕й другий… Дал╕ вже все буде рос╕йською ╕ «укра╖нська проблема» в м╕ст╕ зникне. А можна ще швидше згорнути паралель — при великому бажанн╕ шов╕н╕стично налаштованих осв╕тянських чиновник╕в це можливо. Мене, волинянина, не можуть не хвилювати тенденц╕╖ в кримському шк╕льництв╕. Хоча, враховуючи ту обставину, що осв╕тою тепер керу╓ укра╖нофоб Табачник, треба бути готовим до всього. Як колишн╕й шахтар, я маю можлив╕сть пер╕одично бувати в Криму на л╕куванн╕. Знаю, що тепер зовс╕м неможливо придбати патр╕отичну укра╖нську пер╕одику в к╕осках… А отже, й важко згуртувати м╕сцеве укра╖нство. Це дуже боляче, бо ми, зазвичай, шану╓мо нац╕ональн╕ почуття ╕нших народ╕в, а ось сам╕ бува╓мо незахищен╕ – особливо на П╕вденному Сход╕. Я завжди вважав, що рос╕яни – наш╕ брати, але п╕сля того, як ухвалили новий закон, почав у цьому сумн╕ватися. Щось не чути ╖хн╕х протест╕в з приводу утиск╕в укра╖нсько╖ – ╕ це дуже засмучу╓. Крим – нев╕д’╓мна частина Укра╖ни, тому на територ╕╖ АРК повинн╕ функц╕онувати укра╖нськ╕ школи, якщо не в кожному населеному пункт╕, то принаймн╕ в кожному м╕ст╕. Якщо в Севастопол╕ ╕ в давн╕й ╕сторичн╕й столиц╕ Кримського ханства Бахчисара╖ не буде хоча б по одн╕й велик╕й ╕ престижн╕й укра╖нськ╕й школ╕, то вс╕ розмови про споконв╕чну дружбу укра╖нц╕в з рос╕янами втрачатимуть сенс. Тому що з нашого боку буде велика недов╕ра.

Брати Капранови, письменники, м. Ки╖в:

— Под╕бних приклад╕в тиску на укра╖нство (як це сталося у бахчисарайськ╕й школ╕ № 4) буде ще багато. Одним Бахчисара╓м справа не обмежиться. А ун╕версальний рецепт протистояння ╓ лише один: гуртуватися! Якби батьки не давали себе залякати по одному, якби гуртувалися навколо укра╖нсько╖ ╕де╖, якби вс╕ були зосереджен╕ на тому, щоб витримати цей шалений тиск ╕ не дати викор╕нити останн╕ залишки укра╖нсько╖ ╕нфраструктури в Криму, то був би шанс перемогти. Отже: ╓днатися ╕ не здаватися! Це рецепт виживання укра╖нства сьогодн╕. А коли ми переможемо ╕ будемо судити всю цю потолоч, то згодяться документи. Суд буде, ╕ на нього не доведеться чекати дуже довго. Тому бажа╓мо бахчисарайцям мужност╕, витримки ╕… хорошо╖ пам’ят╕. А у кого пам’ять погана – поб╕льше записуйте, занотовуйте, документуйте. Все знадобиться. ╤ кожен з нас повинен навчитися без страху говорити под╕бним чиновникам у в╕ч╕: «Панове шов╕н╕сти, не заривайтеся!»

Роман Пляцко — доктор ф╕зико-математичних наук, передплатник «Кримсько╖ св╕тлиц╕», м. Льв╕в:

— Не лише в Севастопол╕ ╕ Бахчисара╖, але ╕ в Армянську, Джанко╖, Красноперекопську, Керч╕, ╢впатор╕╖, Саках, Чорноморському влада повинна в╕дкрити хоча б по одн╕й укра╖нськ╕й школ╕. Якщо вона не ворог сама соб╕, звичайно... Ран╕ше, в пер╕од президентства Ющенка, укра╖нство ще якось мирилося з майже повною в╕дсутн╕стю укра╖нських шк╕л у Криму. Мабуть, тому, що вистачало зовн╕шньо╖, показно╖ укра╖н╕зац╕╖ в столиц╕, а головне – було чимало патр╕отично╖ риторики. Але тепер новий мовний закон таким «холодним душем» був для вс╕х, що в╕дразу вс╕ протверез╕ли ╕ побачили жахлив╕ перекоси у шк╕льництв╕. Залишати все, як ╓ – у Криму не можна. Бодай як╕сь позитивн╕ зрушення у мовному питанн╕ повинн╕ бути. Укра╖нство за два останн╕х десятил╕ття сутт╓во зм╕нилося, з’явився дух сол╕дарност╕. Якщо пом╕тних зм╕н у Криму не буде, то саме туди буде звернена увага укра╖номовно╖ ╕нтел╕генц╕╖ ╕ вс╕х патр╕отичних орган╕зац╕й. Оск╕льки новий мовний закон укра╖нсько╖ мови прямо не забороня╓, навпаки, наголос робиться на певн╕й гармон╕зац╕╖ м╕жнац╕ональних стосунк╕в, то, керуючись цим законом, у Криму можна зробити багато корисних справ – ╕ для укра╖нц╕в, ╕ для кримських татар.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Hа фото: Олекса Р╕зниченко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10929

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков