Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2012
ЧОМУ ╤ ЯК ЗНИКАЮТЬ УКРА╥НЦ╤ В РОС╤╥

Ще к╕лька рок╕в тому рос╕йськ╕ демографи публ╕чно декларували факт проживання в кра╖н╕ близько 8-10 млн. рос╕йських громадян укра╖нського походження... Статистика ╓ вагомим п╕дтвердженням заяв ╕ св╕дчень багатьох громадських орган╕зац╕й Рос╕╖ про те, що в ц╕й кра╖н╕ створена невимовно гн╕тюча, нетерпима соц╕ально-пол╕тична атмосфера щодо укра╖нсько╖ меншини — аж до в╕домих випадк╕в убивства громадсько активних укра╖нських д╕яч╕в Володимира Сенишина (2006, Тула), Анатол╕я Криля (2004, Владивосток), Володимира Побур╕нного (2002, Тейково) та замах╕в на життя Натал╕╖ Ковальово╖ (2006, Тула). Така атмосфера вимага╓ в╕д укра╖нц╕в приховувати сво╓ етн╕чне походження ╕ декларувати оф╕ц╕йний перех╕д до рос╕йського етносу. Статистика, зокрема, ф╕ксу╓ зростання в сусп╕льств╕ ворожост╕ як до Укра╖ни загалом та до укра╖нц╕в в Укра╖н╕, так ╕ до рос╕ян укра╖нського походження в Рос╕╖ (сформовано сталий «образ ворога» в особ╕ укра╖нц╕в). З огляду на це можемо констатувати дискрим╕нац╕ю укра╖нц╕в у Рос╕╖ за такими складовими:
1. Порушено право укра╖нсько╖ меншини в Рос╕╖ на створення сво╖х громадських об’╓днань. В╕дом╕ в ц╕й царин╕ гучн╕ справи про л╕кв╕дац╕ю Укра╖нсько╖ нац╕онально-культурно╖ автоном╕╖ та Об’╓днання укра╖нц╕в Рос╕╖, пересл╕дування д╕яльност╕ Укра╖нсько╖ б╕бл╕отеки та Укра╖нського культурного центру в Москв╕.
2. Порушено право укра╖нсько╖ меншини на осв╕ту р╕дною мовою. У Рос╕╖ нема╓ жодно╖ загальноосв╕тньо╖ укра╖нсько╖ школи або дитячого садка, як╕ ф╕нансувалися б з Державного бюджету Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. ╤снують юридичн╕ перепони для оплати прац╕ вчител╕в укра╖нсько╖ мови з м╕сцевих бюджет╕в. З огляду на це створен╕ 15-20 рок╕в тому нед╕льн╕ школи, як╕ п╕дтримувалися з м╕сцевих бюджет╕в, нин╕ закриваються. З цих та ╕нших причин закрито б╕льш╕сть ╕снуючих ран╕ше нед╕льних шк╕л, зокрема в Санкт-Петербурз╕, Воронеж╕, Ханти-Манс╕йську, Владивостоку. Так, у 2007 р. у Тюменськ╕й област╕ було 8 укра╖нських клас╕в нед╕льних шк╕л, нин╕ залишився 1 клас у Сургут╕. З 2002 до 2010 р. працював укра╖нський клас у Петропавловську-Камчатському... л╕кв╕дована ставка вчителя, клас закрито. Залишився нереал╕зованим задекларований у с╕чн╕ 2011 р. м╕н╕стром осв╕ти, науки, молод╕ та спорту Укра╖ни Д. Табачником, як узгоджений сп╕льно з М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Рос╕╖, нам╕р в╕дкрити укра╖нську школу в Москв╕.
3. Порушено право укра╖нсько╖ меншини на отримання ╕нформац╕╖ р╕дною мовою. У Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ не ╕сну╓ жодного пост╕йно д╕ючого укра╖номовного друкованого засобу масово╖ ╕нформац╕╖, який би ф╕нансувався з Державного, рег╕онального чи мун╕ципального бюджет╕в. Не видаються книги, п╕дручники, дов╕дники укра╖нською мовою, ф╕нансован╕ з Державного бюджету. Все, що ╕сну╓ в ц╕й царин╕, створено приватними особами за власн╕ кошти укра╖нц╕в, без жодно╖ державно╖ п╕дтримки.
4. Порушено право укра╖нсько╖ меншини на свободу сов╕ст╕ ╕ в╕дкриття сво╖х храм╕в, де б служба велася укра╖нською мовою. Московський патр╕архат не практику╓ в╕дправлення л╕тург╕й у сво╖х храмах укра╖нською мовою на територ╕╖ Рос╕╖. В╕доме пересл╕дування укра╖нських священик╕в у Ног╕нську (аж до замаху на життя митрополита УПЦ КП Адр╕ана).
Оф╕ц╕йна позиц╕я М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та ╕нших оф╕ц╕йних установ Рос╕╖ про те, що укра╖нц╕ «сам╕ не хочуть» в╕ддавати сво╖х д╕тей до укра╖нських шк╕л, ╓ хибною та облудною. Рос╕я не створила необх╕дних умов для того, щоб укра╖нц╕ могли в╕льно ╕ небоязко обирати навчальний заклад для сво╖х д╕тей з р╕дною мовою викладання. Рос╕я не створила необх╕дно╖ к╕лькост╕ таких заклад╕в. Рос╕я не створила умови для якнайширшо╖ по╕нформованост╕ укра╖нц╕в про нам╕р створити так╕ школи. У Рос╕╖ ╕сну╓ дискрим╕нац╕я укра╖нц╕в, як╕ все ж домагаються шк╕л з р╕дною мовою для сво╖х д╕тей, яка виража╓ться в проблемах для батьк╕в за м╕сцем ╖хньо╖ роботи (скаж╕мо, кар’╓рне зростання) та становища в сусп╕льств╕ (створення морально-психолог╕чного ╕ нав╕ть ф╕зичного тиску на особу з огляду на ╖╖ нац╕ональн╕ уподобання).

Ольга КОБЕЦЬ,
заступник голови Укра╖нсько╖ Всесв╕тньо╖ Координац╕йно╖ Ради
(Публ╕ку╓ться з╕ скороченням)


ДЕ МИ, УКРА╥НЦ╤, ПОД╤ЛИСЬ?

Перед╕ мною, перед мо╖ми очима — давн╓ видання «На великой стройке». Так по-радянському пафосно назива╓ться «Рабочая книга для третьего года обучения в сельской школе», видана 1931 року «государственным учебно-педагогическим издательством» у Лен╕нград╕. ╢ в цьому п╕дручнику зовс╕м не та╓мн╕ «цифры для диаграмм», зокрема, в╕домост╕ про те, «сколько жителей разных национальностей живет в СССР», ╕з зауваженням: «В этой табличке показаны только более многочисленные, крупные национальности». Це результат, в╕рог╕дно, перепису 1929 року. Ось частина ц╕╓╖ таблички (у тисячах):
Русские 77 791
(тобто 77 млн. 791 тис.)
Украинцы 81 195
(81 млн. 195 тис.)
Белорусы 4 739
(4 млн. 739 тис.)
Казахи  3 968 (╕ т. д.)
Узбеки  3 905
Татары 2 917
Евреи  2 600
Грузины 1 821
Принцип побудови таблиц╕ простий: в╕д б╕льшо╖ чисельност╕ до меншо╖. Однак... бачимо голий факт: пан╕вна нац╕я Радянського Союзу — поза принципом наведено╖ таблиц╕, ╕ ця аномал╕я красномовна, адже ╕мпер╕я була не укра╖нська, а рос╕йська, хоча рос╕ян, як не дивно, в н╕й виявилося на три з половиною м╕льйони менше, ан╕ж укра╖нц╕в. Це без урахування укра╖нц╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни, Буковини та Закарпаття, як╕ ув╕йшли до Союзу п╕зн╕ше — у 1939 та 1945 роках.
Р╕вно через п╕встол╕ття, а саме у 1979 роц╕, теж було проведено всесоюзний перепис населення. У дов╕днику «Население СССР» (М.: Политиздат, 1983) наведено так╕ дан╕: рос╕ян (уже) — 137 млн. 397 тис., укра╖нц╕в (раптом) — 42 млн. 347 тис. Це вже разом ╕з Зах╕дною Укра╖ною, Буковиною та Закарпаттям. Де ж ми под╕лися протягом 50 рок╕в? Нас винищили чи ще й «переписали»?
Населення само╖ ж Укра╖ни на 1979 р╕к становило: укра╖нц╕в — 36 млн. 489 тис., рос╕ян — 10 млн. 472 тис. Виявля╓ться, що к╕льк╕сть рос╕ян зб╕льшилася за п╕встол╕ття удв╕ч╕ (б╕лорус╕в — теж удв╕ч╕, грузин╕в — теж удв╕ч╕, узбек╕в — утрич╕ тощо), а укра╖нц╕в стало... удв╕ч╕ менше. Дуже ц╕кава арифметика! Жили соб╕ укра╖нц╕, н╕бито п╕д захистом «великого и могучего», здавалося, ╕ множилися, як ╕ вс╕ ╕нш╕ народи, а виходить — катастроф╕чно зникали у репрес╕ях, в╕йнах, голодоморах, асим╕ляц╕ях, паспортизац╕ях, русиф╕кац╕ях. ╤нших це н╕би не стосувалося... Хоча ╕ не в абсолютному розум╕нн╕.
Нин╕, наче за ╕нерц╕╓ю маховика, ми зменшу╓мося, як шагренева шк╕ра, в уже сво╖й незалежн╕й держав╕, й це нав╕ть назива╓ться «нац╕ональним в╕дродженням»... Тут щось дуже лихе д╕╓ться. Замислю╓шся мимовол╕: що ж то за пр╕рва, що нас поглина╓, та ще й... оф╕ц╕йно? Чи ми сам╕ себе по╖да╓мо, чи нас по╖да╓ хтось ╕нший? То, може, нам ус╕м, хто ще живий з укра╖нц╕в, нарешт╕, з╕братися докупи ╕ зупинити оцей геноцид, визначити, яким чином позбутися страшного лиха, щоб надолужити втрачене хоча б за майбутн╓ п╕встол╕ття?

Анатол╕й МОКРЕНКО,
професор Нац╕онально╖ музично╖ академ╕╖ ╕мен╕ П. ╤. Чайковського

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10928

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков