Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2012
БАГАТОЕТН╤ЧНА РОС╤Я У ДЗЕРКАЛ╤ СТАТИСТИКИ

Укра╖нц╕ у св╕т╕

Зараз, коли багато спис╕в лама╓ться з приводу нового мовного закону Укра╖ни, учасники полем╕ки звертаються до досв╕ду ╕нших кра╖н, переважно зах╕дних. Однак варто, на наш погляд, поглянути на мовну та етн╕чну ситуац╕ю в Рос╕╖, яка ╓ вз╕рцем для насл╕дування для одних, пострахом для ╕нших, але вс╕ погоджуються, що тенденц╕╖ в ц╕й кра╖н╕ сутт╓во впливають на розвиток под╕й в Укра╖н╕.
А Рос╕я, попри традиц╕йне сво╓ визначення багатонац╕онально╖ кра╖ни з федеративним устро╓м, перетворю╓ться на мононац╕ональну державу. Цю тезу п╕дтверджують результати нещодавно оприлюднених даних про етн╕чну належн╕сть мешканц╕в Рос╕╖ зг╕дно з переписом населення, що пройшов у 2010 роц╕. Так, етн╕чн╕ рос╕яни склали майже 81% населення кра╖ни (п╕д час попереднього перепису, що проходив у 2002 роц╕, рос╕яни становили 80,2% населення). Щоправда, враховуючи загальне зменшення чисельност╕ населення Рос╕╖ (за 8 рок╕в б╕льш н╕ж на 2,3 млн. – з 145,2 до 142,9 млн. ос╕б), в абсолютних цифрах етн╕чних рос╕ян стало менше майже на 4,9 млн.

Рос╕йськомовн╕ чи нац╕ональн╕ рег╕они?

╤з 26-ти нац╕ональних рег╕он╕в кра╖ни у 13-ти рос╕яни складають переважну б╕льш╕сть (понад 50%), з яких у Карел╕╖ та Хакас╕╖ – понад 80%, а в ╢врейськ╕й автономн╕й област╕ – майже 93% населення (тут ╓вре╖в нав╕ть менше, н╕ж укра╖нц╕в). Ще в одному – Республ╕ц╕ Мар╕й Ел – рос╕ян хоч менше половини (47,5%), однак б╕льше, н╕ж мар╕йц╕в (43,9%).
Нав╕ть у рег╕онах, де задекларована оф╕ц╕йна двомовн╕сть (рос╕йська плюс мова титульного етносу), б╕льш-менш ч╕тко п╕дтриму╓ться – двома мовами подаються не т╕льки назви державних установ, але ╕ б╕знесових структур, ц╕нники в магазинах тощо, а це Татарстан ╕ Республ╕ка Саха (Якут╕я), – титульне населення склада╓ в╕дпов╕дно 53% (татари) ╕ 50% (якути).
У решт╕ 12-ти нац╕ональних рег╕онах представники титульних етнос╕в складають в╕дносну б╕льш╕сть. Найвищий ╖х в╕дсоток у Чеченськ╕й Республ╕ц╕ (95,3%) та ╤нгушет╕╖ (94,1%), що поясню╓ться в╕дтоком слов’янського населення з цих республ╕к упродовж останн╕х к╕лькох десятил╕ть (за переписом 1989 року у тод╕шн╕й Чечено-╤нгуськ╕й АРСР чеченц╕ складали 58% населення, ╕нгуш╕ – 13%, а рос╕яни – понад 23%). Традиц╕йно мало рос╕ян прожива╓ в Республ╕ц╕ Тива – 16,3% (пор╕вняно з 82% тувинц╕в).
Найменше процентне сп╕вв╕дношення представник╕в титульних нац╕й у «сво╖х рег╕онах» в╕дзначено у ╢врейськ╕й АО (всього 1,0% ╓вре╖в) та Ханти-Манс╕йському автономному окруз╕ (1,3% хант╕в ╕ 0,8% манс╕). З-пом╕ж республ╕к найб╕льш катастроф╕чною вида╓ться ситуац╕я в Карел╕╖, де карели разом ╕з ф╕нами становлять усього 8,8% населення (а колись це була союзна – Карело-Ф╕нська – республ╕ка!).
Другим за чисельн╕стю етносом Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ╓ татари. Вони складають 3,7% населення кра╖ни.

Укра╖нц╕ в Рос╕╖

На третьому м╕сц╕ знаходяться укра╖нц╕. Пор╕вняно з попередн╕м переписом, який проходив у 2004 роц╕, ╖хня чисельн╕сть зменшилася на 56% (в абсолютних цифрах – б╕льше н╕ж на м╕льйон, з 2,0 до 1,4% населення Рос╕╖). Найб╕льша частка укра╖нц╕в – у Ямало-Ненецькому автономному окруз╕ (майже 10% населення). Дал╕ йдуть Магаданська область (6,5%), Ханти-Манс╕йський (6,4%) та Чукотський (6,0%) округи.
В абсолютних цифрах укра╖нц╕в найб╕льше у Тюменськ╕й област╕ (157,3 тис. ос╕б), Москв╕ (154 тис.) та Московськ╕й област╕ (119,5 тис.). Тобто укра╖нц╕ переважно живуть у столиц╕, у нафтогазових рег╕онах ╕ на Далекому Сход╕ (а це – нащадки переселенц╕в, колишн╕х зароб╕тчан, а також д╕ти та онуки висланц╕в). Менше всього укра╖нц╕в живе у Калмик╕╖ – всього 1531 особа (0,5% населення рег╕ону).

На Кубан╕

Що стосу╓ться Краснодарського краю, який часто називають «найб╕льш укра╖нським рег╕оном Рос╕╖», адже велика частка його населення – це кубанськ╕ козаки, нащадки запорожц╕в, то, хоча в абсолютних цифрах край цей знаходиться на 5-му м╕сц╕ серед суб’╓кт╕в федерац╕╖ за к╕льк╕стю укра╖нц╕в, у процентному в╕дношенн╕ ╖хня частка на Кубан╕ склада╓ всього 1,6%! ╤ це не дивно, адже вс╕ дос╕ укра╖номовн╕ мешканц╕ станиць записан╕ рос╕янами, практично н╕хто з кубанських козак╕в не вважа╓ себе укра╖нцем; укра╖нцями тут традиц╕йно зголошуються записуватися виключно переселенц╕ з Укра╖ни в часи СРСР ╕ п╕сля його розпаду та ╖хн╕ нащадки (причому часто записан╕ укра╖нцями укра╖нською мовою не волод╕ють).
На Кубан╕ чисельн╕сть укра╖нц╕в також стаб╕льно пада╓ – у 2002 роц╕ ╖х було 131,8 тис. (2,6%), а в 2010-му – лише 83,7 тис. (1,6%)

Хто яку мову зна╓

Етн╕чна картина Рос╕╖ стане ще б╕льш однор╕дною, якщо подивитися на число мешканц╕в Рос╕╖, як╕ волод╕ють т╕╓ю чи ╕ншою мовою. К╕льк╕сть тих, як╕ вказали, що волод╕ють рос╕йською, перевищу╓ 99,4% в╕д загально╖ к╕лькост╕ ос╕б, як╕ дали в╕дпов╕дь на запитання про волод╕ння мовами. На другому м╕сц╕ сто╖ть англ╕йська мова (5,5%), що не виклика╓ здивування, на третьому – татарська (3,1%). А от укра╖нська за к╕льк╕стю мешканц╕в кра╖ни, що волод╕ють нею, знаходиться лише на 7-му м╕сц╕ (нагада╓мо, що етн╕чн╕ укра╖нц╕ становлять третю за чисельн╕стю групу населення). Всього 0,8% населення визнали, що волод╕ють укра╖нською (на 798 тис. менше, н╕ж ╓ власне укра╖нц╕в).
Такою ж ╓ картина для вс╕х великих народ╕в Рос╕╖. Так, татарською волод╕╓ на м╕льйон ос╕б менше, ан╕ж прожива╓ татар; башкирською – на 430 тис. менше; в╕рменською – на 520 тис. менше тощо.

Про етн╕чне самовизначення

Ще к╕лька спостережень щодо етн╕чно╖ картини сучасно╖ Рос╕╖. Зараз перепис ╓ ╓диною можлив╕стю вивчити ╖╖, оск╕льки з рос╕йських паспорт╕в (як ╕ з укра╖нських) зникла графа «нац╕ональн╕сть». Стаття 26 Конституц╕╖ РФ проголошу╓: «Кожен ма╓ право визначати та вказувати свою нац╕ональну приналежн╕сть». Щоправда, графа ця (поруч ╕з громадянством) залишилась у св╕доцтвах про народження, однак ╖╖ заповнюють виключно на бажання батьк╕в новонароджено╖ дитини ╕ суто з ╖хн╕х сл╕в. З одного боку, самост╕йне визначення мешканцями сво╓╖ нац╕ональност╕ мало би б╕льш точно визначити нац╕ональний склад кра╖ни. З ╕ншого, право на декларування будь-яко╖ нац╕ональност╕ деколи призводить до р╕зноман╕тних казус╕в: людина, чи╖ предки впродовж стол╕ть проживали у рос╕йськ╕й глибинц╕, раптом заявля╓ переписувачам, що в╕н – француз, бо таким в╕дчува╓ себе, ╕ т╕ зобов’язан╕ саме так його записати… З р╕зних причин представники нац╕ональних меншин записуються до титульно╖ нац╕╖ – мовляв, чи не все одно? Тож, напевне, ф╕ксац╕я нац╕ональност╕ в радянському паспорт╕, коли можна було ╖╖ записати виключно за одним ╕з батьк╕в, зменшувала ймов╕рн╕сть надання таких хибних даних.

Хто так╕ козаки

Вже при проведенн╕ попереднього перепису 2002 року список нац╕ональностей було розширено: до складу багатьох «основних нац╕ональностей» було включено «етн╕чн╕ групи» (субетноси). Одна така «нова» етн╕чна група, яку вперше було введено до запитальника 2002 року ╕ повторно – у 2010-му, – козаки. Ввели ╖х, щоправда, не як окремий етнос, а як субетнос рос╕ян. Незважаючи на те, що перед переписом 2010 року голова Ради стар╕йшин Кубанського козачого в╕йська закликав мешканц╕в Кубан╕ записуватися козаками, а саме в╕йсько звернулося до сво╖х член╕в «правильно вказувати нац╕ональн╕сть п╕д час Всерос╕йського перепису населення», чисельн╕сть мешканц╕в Краснодарського краю, як╕ вказали свою нац╕ональн╕сть як «козак», зменшилася з 17 542 ос╕б у 2002 роц╕ до 5 261 особи в 2010-му. Загалом по Рос╕╖ к╕льк╕сть козак╕в також зменшилася – майже вдв╕ч╕: в╕д 140 028 ос╕б у 2002-му до 67 573 у 2010-му. Так╕ результати наводять на певн╕ роздуми як щодо правильност╕, так ╕ популярност╕ курсу на в╕дродження козацтва у кра╖н╕ – тобто ким вважають козак╕в перес╕чн╕ мешканц╕. Адже часто чу╓ш, що сучасн╕ козаки – це так╕ соб╕ «ряджен╕», як╕ не мають н╕чого сп╕льного з ╕сторичним козацтвом. Подивишся на повед╕нку багатьох укра╖нських «козак╕в» ╕ повн╕стю в╕риш так╕й думц╕…
* * *
Отже, з одного боку фактом ╓ те, що в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ багато етнос╕в мають свою нац╕онально-територ╕альну автоном╕ю, з ╕ншого боку, така автоном╕я де-факто ╓ просто територ╕альною. З етн╕чно╖ ж точки зору Рос╕я ста╓ все б╕льш мононац╕ональною державою. Принаймн╕ в╕дсоток рос╕ян у н╕й набагато перевищу╓ в╕дсоток титульних нац╕й у Румун╕╖, кра╖нах Балт╕╖ чи в т╕й-таки Укра╖н╕.
Чи спонукатиме такий стан справ до законодавчого скасування формального федеративного устрою (певними кроками в цьому напрямку, за висловлюваннями деяких пол╕тик╕в, можна вважати створення над суб’╓ктами федерац╕╖ системи федеральних округ╕в, скасування к╕лькох автоном╕й найнижчого – окружного – рангу), побачимо.
Наостанок додамо, що якщо у 2002 роц╕ к╕льк╕сть тих, хто н╕як не визначив свою етн╕чну приналежн╕сть, складала 1 460 751 особу, то у 2010 роц╕ таких було вже 5 629 429 ос╕б. З яких причин – чи вагалися м╕ж к╕лькома нац╕ональностями, чи остер╕галися вказати свою, чи просто не захот╕ли, – нараз╕ нев╕домо…

Володимир ПУК╤Ш
Анапа, Рос╕я

В. Пук╕ш в редакц╕╖ «КС»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10927

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков