Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 19.10.2012
КРИМСЬК╤ ШКОЛЯР╤ В КОЗАЦЬКОМУ КРА╥!

Ще у 5 клас╕ на уроках ╕стор╕╖ я почув ц╕кав╕ розпов╕д╕ про козак╕в ╕ колиску козацтва – Запорозьку С╕ч. Як же хот╕лося побувати на остров╕ Хортиця й побачити одне з чудес Укра╖ни!
╤ ось моя мр╕я зд╕йснилася. Наш класний кер╕вник Над╕я Олександр╕вна Птащенко орган╕зувала у вересн╕ цього року по╖здку до Запор╕жжя. З рад╕сним настро╓м в одну ╕з субот ми вирушили в дорогу. Ви╖хали рано. В автобус╕ б╕льш╕сть ╕з нас др╕мала, бо не звикли прокидатися так рано у вих╕дн╕. До Джанкоя ╖хали в суц╕льному туман╕ й тиш╕. Але т╕льки-но минули смугу молочного туману й виглянуло сонечко, ус╕ пожвав╕шали й автобус наповнився п╕снями.
Перша зупинка була за Мел╕тополем б╕ля Кам’яно╖ Могили. На власн╕ оч╕ побачили ми в╕кових кам’яних половецьких Баб ╕ Кам’яну Могилу – невеликий ╕зольований масив п╕щанику, що склада╓ться з величезних кам’яних глиб заввишки до 12 метр╕в.
П╕д впливом перших вражень продовжили ╖хати до Запор╕жжя. Нарешт╕ ми б╕ля р╕чного вокзалу м╕ста. Перша екскурс╕я – катером по Дн╕пру навколо о. Хортиця. У русл╕ Дн╕пра нема╓ острова, р╕вного Хортиц╕ н╕ за величиною, н╕ за красою, н╕ за ц╕нн╕стю природних та ╕сторичних пам’яток. В╕д екскурсовода ми дов╕далися, що назву острова пов’язують ╕з Хорсом – божеством Сонця у слов’ян. Цю остр╕вну землю називали по-р╕зному, однак ╕з середини минулого стор╕ччя за нею закр╕пилася назва «остр╕в Байди». ╤ знову пригадалися уроки ╕стор╕╖, на яких наша улюблена вчителька Олена Микола╖вна Шостак розпов╕дала легенди й перекази про засновника Запорозько╖ С╕ч╕ князя Вишневецького, що в XVI стол╕тт╕ став козацьким ватагом. Авторитет Вишневецького-Байди у козак╕в був надзвичайно високий. В╕н став визнаним отаманом козацького в╕йська, першим орган╕затором козацько╖ в╕льно╖ республ╕ки. Народ не забув героя, склав п╕сн╕ й думи про нього.
Пропливаючи повз остр╕в, милувалися берегами Дн╕пра, самим островом, дн╕провськими порогами. ╤ раптом постав перед нами могутн╕й Дн╕прогес! Ми бачили його багато раз╕в на св╕тлинах ╕ картинах. Але це видовище нас вразило.
П╕сля прогулянки на теплоход╕ нам показали веч╕рн╓ Запор╕жжя. П╕зно ввечер╕ по╖хали в готель, що розташований на Хортиц╕. По дороз╕ до готелю екскурсовод продовжувала знайомити нас ╕з островом ╕ його та╓мницями. Розказала вона про те, що Хортицьк╕ «думн╕» скел╕ п╕дживлювали сво╓ю природною силою козацьких чаклун╕в-характерник╕в. Серед остр╕в’ян ╕ мешканц╕в придн╕провських с╕л побутувало безл╕ч та╓мничих ╕ забавних ╕стор╕й про хортицьк╕ скарби. Як правило, м╕сця, де були захован╕ скарби, прив’язувались до могил, яр╕в ╕ балок. ╤з стародавн╕х час╕в хортицьк╕ скел╕, балки, плавн╕ люди пов’язують ╕з д╕яльн╕стю потойб╕чних ╕стот. Народн╕ перекази населили цю казкову Г╕лею чортами-очеретяниками, водяниками, русалками, вовкулаками. Наостанок екскурсовод та╓мниче сказала, що на остров╕ вноч╕ можна «побачити» вов-к╕в. Ми ╖й пов╕рили. Тому лягли спати, як т╕льки поселилися в готел╕.
А на ранок нас чекали екскурс╕╖ до Музею козацтва й Запорозько╖ С╕ч╕.
С╕човий комплекс на остров╕ Хортиця, який займа╓ площу близько трьох гектар╕в, – це типове фортиф╕кац╕йне укр╕плення з ус╕ма притаманними йому захисними спорудами. Козацьке м╕стечко оперезане високим валом ╕ ровом. Ще здалеку пом╕тний р╕вний ряд загострених угор╕ колод. Побачили ми оборонн╕ веж╕, с╕човий храм – дерев’яну з трьома мак╕вками Свято-Покровську церкву, с╕чову школу. Запорозьк╕ козаки прид╕ляли велику увагу вихованню та осв╕т╕ молодих во╖н╕в. Нам ╓ чому повчитись у пращур╕в.
Побували в дом╕ кошового, в╕йськов╕й канцеляр╕╖, курен╕ – традиц╕йному житл╕ козак╕в. Ознайомились ╕з ремеслами, якими волод╕ли козаки. «╤ швець, ╕ жнець, ╕ на дуд╕ грець», – казали про ум╕льц╕в, до всяко╖ справи охочих ╕ зд╕бних. ╤ в поход╕, ╕ на хутор╕, ╕ в себе в курен╕ запорожець був сам соб╕ ловець, ╕ швець, ╕ тесляр, ╕ коваль, ╕ лимар, ╕ гончар.
Але найц╕кав╕ше чекало в к╕нц╕ нашого перебування на С╕ч╕. Справжн╕ козаки показали козацьку зброю ╕ сво╓ ум╕ле волод╕ння нею. Протягом години ми сид╕ли, наче заворожен╕, ╕, розкривши роти, спостер╕гали за тим, що виробляли козаки. Наостанку вони на нашу честь вистр╕лили ╕з гармати. Ми були в захват╕!
На жаль, подорож зак╕нчилась. Нам не хот╕лося повертатись додому. Але ми впевнен╕, що попереду нас чекають нов╕, не менш захоплююч╕ мандр╕вки!

Андр╕й МАРТИНОВ,
учень 7-А класу
СНВК «Л╕нгв╕ст»
м. С╕мферополь

«Джерелята», надсилайте фоторепортаж╕ про ваш╕ мандр╕вки. Пам’ятайте: головний приз - велосипед!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10913

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков