Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОЗДУМИ ╤ ТУРБОТИ ЗА УКРА╥НУ
До вас зверта╓ться укра╖нець з окупованого Криму, а з╕ мною, думаю, погодяться тисяч╕ мо╖х...


ПРО ПЕРВИНН╤СТЬ ПРИЧИН
Сьогодн╕шня в╕йна не впала нам з неба. Лише сл╕пий чи тотально безмозкий не пом╕чав бажання...


ANNA-MARIA, або НЕ ВТРАТИТИ Г╤ДНОСТ╤
Виставляючи високу планку патр╕отизму для сп╕вачок, нам сл╕д ╕ самим дотягуватися до не╖ ╕ - що...


МЮНХЕНСЬК╤ МОТИВИ
«Знов Мюнхеном запахло у ц╕ дн╕…»


БАЧИТИ ЗА ГОРИЗОНТ
Чи не продовжу╓мо ми й дал╕ ту сумну традиц╕ю ╕ сьогодн╕, вкотре бездумно п╕дпираючи як не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 19.10.2012
ЩО ПРИНЕСЕ НОВИЙ МОВНИЙ ЗАКОН УКРА╥НЦЯМ КРИМУ?

Мова про мову

Укра╖нц╕ – народ оптим╕стичний. Нещодавно д╕знався, що деяк╕ кримськ╕ романтики почали закидати органи м╕сцево╖ влади листами. Мовляв, якщо вже Верховна Рада прийняла контроверс╕йний закон Колесн╕ченка-К╕валова, то давайте спробу╓мо пошукати у ньому хоча б якийсь позитив для Криму. Оск╕льки закон н╕бито в╕дстою╓ двомовн╕сть (а в Криму – тримовн╕сть), то чи не пора вже м╕сцев╕й влад╕ приступати до конкретних д╕й? Давно вже можна було зам╕нити одномовн╕ вив╕ски на територ╕╖ АРК на тримовн╕ (укра╖нсько-рос╕йсько-кримськотатарськ╕). Якщо вже «клятий шов╕н╕ст» Ющенко кримськотатарську ╕гнорував, то нова влада може виправити цю грубу помилку. М╕сцев╕ укра╖нц╕ будуть не проти – ╖х влашту╓ в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕ стосовно кримськотатарського народу. Головне, щоб при цьому не в╕дсувалася на другий план укра╖нська. Адже в АРК наша мова ус╕ двадцять рок╕в ╕гнорувалася. Шк╕л в╕дкривати не дають, обмежуються окремими укра╖номовними класами. Примудряються не добудовувати нав╕ть т╕ школи в стратег╕чних для укра╖нства м╕стах, що об╕цян╕ президентами. При╓мним винятком у суц╕льному ╕гноруванн╕ державно╖ мови можуть бути х╕ба що придорожн╕ написи та вив╕ски на державних установах. Але ж останн╕ становлять м╕зерний в╕дсоток в╕д ус╕╓╖ в╕зуально╖ ╕нформац╕╖! В╕д тако╖ обмежено-звужено╖ тримовност╕ (кримськотатарська також ╕нколи присутня) не легше н╕кому – н╕ укра╖нцям, н╕ кримським татарам. А от якби влада р╕шуче вид╕лила по третин╕ в╕зуального простору для кожно╖ мови: державно╖ укра╖нсько╖ ╕ двох оф╕ц╕йних – рос╕йсько╖ ╕ кримськотатарсько╖, тод╕ справд╕ можна було б говорити про новий мовний закон з повагою. Вдячн╕ були б ╕ кримськ╕ татари, ╕ укра╖нц╕. «Св╕тличанин» Олекс╕й Супрун також вважа╓, що конкретний мовний «позитив» у Криму бодай трохи пом’якшить ставлення вс╕х укра╖нських громадян до нового скандального закону. Але чи буде в╕н, оцей довгооч╕куваний позитив? Досв╕д сп╕лкування самого Олекс╕я Михайловича ╕з владою (в╕н ╓ одним ╕з активних «контактер╕в-листувальник╕в») поки що не дару╓ особливих над╕й.
Як законослухняний громадянин, в╕н написав стривоженого листа голов╕ К╕ровсько╖ районно╖ ради Михайлу ╤ванову ще 28 серпня цього року:
«Шановний Михайле Ростиславовичу! Завдяки наполеглив╕й робот╕ Парт╕╖ рег╕он╕в Верховна Рада ухвалила Закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики». 8 серпня 2012 року Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович п╕дписав цей Закон. 10 серпня 2012 року прийнятий та п╕дписаний закон набув чинност╕. ╢дина кримська команда Парт╕╖ рег╕он╕в мала б гарантувати його реал╕зац╕ю, але за дв╕ декади серпня результат нульовий. Прошу Вас зг╕дно з╕ ст. 27 Закону «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», ст. 10 та ст. 24 Конституц╕╖ Укра╖ни – топон╕ми, назви вс╕х вулиць, вив╕ски на вс╕х установах, приймальн╕ Парт╕╖ рег╕он╕в, стели при в’╖зд╕ до м. Старий Крим з╕ сторони С╕мферополя, «Социальный центр Юлии Левочкиной» (це ж вершина цин╕зму – за державний кошт зневажати ╕ ганьбити державу) виконати державною, а поруч або нижче можна в╕дтворити його в╕дпов╕дник кримськотатарською та рос╕йською мовами. Для зразка можна використати вив╕ску Старокримсько╖ музично╖ школи, яку виготовили майже 20 рок╕в тому без будь-яких порушень закон╕в ╕ Конституц╕╖. Ч╕тке виконання закон╕в вир╕шить багато проблем гуман╕тарно╖ сфери, як╕ дуже в╕дчуваються в автоном╕╖, це основа м╕жнац╕онально╖ злагоди та громадянського миру в Криму. Будь ласка, зверн╕ть увагу на важлив╕сть порушеного питання, в╕д виконання закону виграють ус╕. Але, як неодноразово наголошував ╕ Президент Укра╖ни В. Ф. Янукович, ╕ голова уряду Укра╖ни М. Я. Азаров, м╕сцев╕ чиновники чинять шалений спротив та гальмують ╕н╕ц╕ативи кер╕вництва держави…».
Для наочност╕ Олекс╕й Михайлович вклав у конверт два фото: перехрестя вулиць «Свободы» ╕ «Ленина» (укра╖нська ╕ кримськотатарська мови там ╕гноруються) та вив╕ску на м╕сцев╕й музичн╕й школ╕: «Старокримська дитяча музична школа – Эски къырымдаки балалар ичюн музыка мектеби – Старокрымская детская музыкальная школа», яка може бути вз╕рцем для вс╕х кримських чиновник╕в на найближч╕ десятил╕ття. Здавалося б, п╕д╕йшов до справи конструктивно, то й в╕дпов╕дь мала б бути конструктивною. Але тут Олекс╕я Михайловича сп╕ткало розчарування. По-перше, в╕дпов╕в не сам голова К╕ровсько╖ районно╖ ради, а його заступник В. О. Довгий: «Ваше звернення з приводу реал╕зац╕╖ Закону Укра╖ни «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики» розглянуто виконавчим апаратом К╕ровсько╖ районно╖ ради. По сут╕ поставлених Вами запитань пов╕домля╓мо наступне.
Органи м╕сцевого самоврядування в╕дпов╕дно до ст. 19 Конституц╕╖ Укра╖ни можуть д╕яти т╕льки у спос╕б та в межах, встановлених Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни. Вс╕ д╕╖ щодо реал╕зац╕╖ зазначеного закону, пов’язан╕ з ф╕нансуванням з бюджету, можуть проводитися виключно в межах кошт╕в, затверджених в бюджет╕ на ц╕ ц╕л╕. При формуванн╕ бюджету на 2012 р╕к витрати щодо реал╕зац╕╖ зазначеного закону не планувалися, тому реал╕зац╕я багатьох його норм можлива т╕льки п╕сля затвердження Радою м╕н╕стр╕в АРК плану заход╕в та вид╕лення на ц╕ ц╕л╕ бюджетних кошт╕в».
До реч╕, аналог╕чна в╕дпов╕дь прийшла ╕ з К╕ровсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ в АРК:
«Д╕╖ РДА, а також орган╕в м╕сцевого самоврядування щодо реал╕зац╕╖ Закону пов’язан╕ з ф╕нансуванням з м╕сцевих бюджет╕в у межах кошт╕в, затверджених на ц╕ ц╕л╕. При формуванн╕ бюджет╕в на 2012 р╕к витрати щодо реал╕зац╕╖ зазначеного Закону не планувалися. Таким чином, реал╕зац╕я багатьох вимог Закону можлива т╕льки п╕сля затвердження Радою м╕н╕стр╕в АР Крим плану заход╕в та вид╕лення на ц╕ ц╕л╕ бюджетних кошт╕в. Заступник голови райдержадм╕н╕страц╕╖ А. Р. Хал╕тов».
Отже, все впира╓ться в кошти? Це неабияке заспоко╓ння. Адже в такому раз╕ можна без звол╕кань вже приймати р╕шення про придорожн╕ покажчики трьома мовами. До реч╕, кримськ╕ татари пропонують компром╕сний вар╕ант, коли населен╕ пункти не перейменовуються, а просто внизу вказу╓ться ╕сторична назва топон╕му кримськотатарською мовою. Це набагато «м’якший» вар╕ант, н╕ж масштабна ╕н╕ц╕атива Олеся Дон╕я – повернення дово╓нних назв населених пункт╕в. А на компром╕с найрезонн╕ше в╕дпов╕сти таким же кроком влади назустр╕ч – т╕льки так ми й зможемо досягти стаб╕льност╕ ╕ злагоди в Криму. А коли будуть кошти – ╕дея швидко реал╕зу╓ться. Головне, щоб народ знав – робляться спроби якось гармон╕зувати ситуац╕ю, а «валу╓вський сценар╕й» владою нав╕ть не розгляда╓ться. Це не що ╕нше як наклеп, розпатякування недолуго╖ опозиц╕╖, яка мр╕╓ дорватися до депутатських кр╕сел. Нам, простим громадянам, кр╕сла «не св╕тять», для нас головне, щоб кра╖на рухалася вперед без ривк╕в ╕ хитань у р╕зн╕ боки. Якщо справа лише в коштах, то на стор╕нках м╕сцевих газет мовне питання могло б жваво обговорюватися. Причому в конструктивному ключ╕. Мовляв, державою кошти поки не вид╕ляються, але власники приватних установ: кафе, магазин╕в, к╕оск╕в уже мають право (бо ж закон працю╓!) використовувати в оформленн╕ три мови: державну укра╖нську ╕ дв╕ оф╕ц╕йн╕ мови – рос╕йську ╕ кримськотатарську. На п╕востров╕ ╓ багато толерантних громадян, як╕ в╕рять у мирне сп╕в╕снування нац╕й ╕ хочуть яко╖сь гармон╕зац╕╖. До реч╕, якби таке обговорення було ╕н╕ц╕йоване, то кримчани швидко переконалися б, що н╕ у Ки╓в╕, н╕ у Львов╕ н╕хто не мр╕╓ про «насильницьку укра╖н╕зац╕ю» Криму. А ось таких людей, як╕ хот╕ли б переконатися у крахов╕ рос╕йсько╖ ╕мперсько╖ пол╕тики в Криму, справд╕ ╓ багато по вс╕й Укра╖н╕. Бо про реал╕╖ АРК вони добре знають… Ц╕ реал╕╖ ус╕ два десятил╕ття незалежност╕ викликали занепоко╓ння у демократично налаштованих громадян.
Навесн╕, у кв╕тн╕, я пров╕в к╕лька дн╕в у Старому Криму. Олекс╕й Супрун орган╕зував тод╕ екскурс╕ю у древн╕й в╕рменський монастир Сурб-Хач. Ми звернули увагу на те, як трепетно купка монах╕в з В╕рмен╕╖ ставиться до сво╓╖ р╕дно╖ мови. У них вона завжди на почесному м╕сц╕, тод╕ як укра╖нц╕ часом не можуть в╕дстояти ╖╖ нав╕ть п╕д рос╕йським в╕дпов╕дником. В╕рмени використовують ще й рос╕йську ╕ англ╕йську (див. фото), а ось мова титульно╖ укра╖нсько╖ нац╕╖ та кор╕нного кримськотатарського народу взагал╕ не береться до уваги. Це яскраво св╕дчить про серйозн╕ перекоси, як╕ дос╕ ╕снували в АР Крим. Хочеться в╕рити, що новий закон забезпечить бодай незначний поступ у гуман╕тарн╕й сфер╕.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Олекс╕й Супрун б╕ля монастиря Сурб-Хач

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10897

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков