Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2203)
З потоку життя (5328)
Душі криниця (3065)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1354)
Урок української (976)
"Білі плями" історії (1570)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЕНОМЕН УКРА╥НИ
╤стор╕я Тризуба - державного символу Укра╖ни - дивовижна ╕ ун╕кальна насамперед тим, що нос╕╓м...


ФЕНОМЕН УКРА╥НИ
Кор╕нна земля, на як╕й формувався укра╖нський етнос, не звичайна територ╕я. З нею нерозривно...


СМОЛЕНСЬКА КОМ╤С╤Я: НА БОРТУ Л╤ТАКА ЙМОВ╤РНО СТАВСЯ ВИБУХ ЩЕ ДО З╤ТКНЕННЯ ╤З ЗЕМЛЕЮ
У катастроф╕ загинуло 96 ос╕б. Польська делегац╕я прямувала на жалобн╕ заходи з нагоди 70-╖...


СПОМИНИ ПРО НЕПЕРЕМОЖНИХ ПРАД╤Д╤В ДЛЯ СУЧАСНИХ ╤ МАЙБУТН╤Х ГЕРО╥В
19 березня в столичному ресторан╕ «Остання барикада» в╕дбулася презентац╕я книги...


Феномен Укра╖ни
Книга “Феномен Укра╖ни” да╓ широку ╕ глибоку картину того, як╕ фактори спричинилися...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 19.10.2012
ПАМ’ЯТАЙМО СВО╥Х ЗЕМЛЯК╤В

У волинському селищ╕ Лук╕в до 70-р╕ччя Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖, яка зародилася на Волин╕, було встановлено пам’ятний хрест. Пам’ятник «Борцям за волю ╕ незалежн╕сть Укра╖ни» ╓ арх╕тектурною композиц╕╓ю рукотворного хреста та природного каменю, розм╕щених на червоно-чорному — п╕д кол╕р повстанського прапора — гран╕тному трьохсходинковому монумент╕.
Рукотворний хрест, як ╕ волинський та козацький хрести, ╓ одним ╕з р╕зновид╕в мальт╕йського хреста, у якого рамена виконана у сокиропод╕бн╕й форм╕, що в╕добража╓ багатов╕кову боротьбу нашого народу за свою православну в╕ру ╕ свободу. На передн╕й частин╕ хреста розм╕щено щит з малим Державним Гербом, який утверджу╓ нашу Укра╖ну як державу. Зворотну частину прикраша╓ напис: «Благословенною будь, моя Укра╖но!» — це заклик молитися за свою р╕дну Укра╖нську В╕тчизну.
Природний кам╕нь символ╕зу╓ природну м╕цн╕сть ╕ тверд╕сть духу укра╖нського народу, його древню мудр╕сть та незламн╕сть. Цей пам’ятник встановлено з ╕н╕ц╕ативи та за п╕дтримки окремих громадян ╕ посадовц╕в Лукова (всього 23 особи).
Тут 14 жовтня 1942 року так зван╕ шуцмани-пол╕ца╖ майже вс╕м складом, понад два десятки людей, влаштували свято на честь Покрови Пресвято╖ Богородиц╕. За святковий ст╕л запросили с╕мох н╕мецьких оф╕цер╕в ╕ управител╕в району. Добряче ╖х напо╖ли, а пот╕м зв’язали, посадили в к╕мнату для арештант╕в, зброю в╕д╕брали, окр╕м особисто╖, з яко╖ витягли патрони, ╕ п╕шли в л╕с.
Недалеко в╕д урочища Вовчак, бази УПА, б╕ля села Дольськ Тур╕йського району знаходився партизанський заг╕н ╕м. Лен╕на, командиром якого був ╤ванов, куди Степан Омелянюк прилаштував ╕з села Годович╕ чотирьох ╓вре╖в ╕ в╕йськовополоненого — поволзького татарина З╕нов╕я Соф╕на. До реч╕, обидв╕ в╕йськов╕ структури — вояки УПА ╕ червон╕ партизани сп╕лкувалися, бо воювали на одн╕й територ╕╖ проти сп╕льного ворога — фашист╕в. Жодних неприязних стосунк╕в м╕ж ними п╕д час фашистсько╖ окупац╕╖ не було.
С╕м’я Степана Омелянюка врятувала двох ╓врейських хлопц╕в — Руб╕на Гросера ╕ Лейбу Дейварка, яких у с╕чн╕ 1944 року переправили в партизанський заг╕н, пот╕м вони воювали в Червон╕й Арм╕╖. Руб╕н Гросер у В╕дн╕ 1945 року перейшов до американсько╖ зони ╕ ви╖хав до Нью-Йорка. Лейба Дейварк у 1945 роц╕, демоб╕л╕зувавшись з Червоно╖ Арм╕╖, повернувся до Лукова, де його моб╕л╕зували в м╕л╕ц╕ю. Степан Омелянюк також проживав у Луков╕, ╕ Лейба Дейварк часто приходив до нього радитися.
У 1946 роц╕, прийшовши до Степана Омелянюка, в╕н запитав: «Що мен╕, Степане, робити? Мене примушують йти в л╕си ╕ вбивати вояк╕в УПА, з якими я добре знайомий був п╕д час мого партизанського минулого. Ми розташовувалися в одному л╕с╕. То ти ж, Степане, мене ╕ Руб╕на врятував в╕д н╕мц╕в, а тепер ось так у л╕с╕ нев╕домо за що можна загинути... Що робити?».
Степан сказав: «Лейбку, йдемо до Ягодина, що на кордон╕ з Польщею. Через р╕чку Зах╕дний Буг переправишся до Польщ╕». На берез╕ Зах╕дного Бугу попрощались, ╕ Лейба у м╕л╕цейськ╕й форм╕ переправився в Польщу, зв╕дки ви╖хав до Аргентини, де жив до само╖ смерт╕ у 1994 роц╕. Його двоюр╕дний брат при╖здив до Лукова в родину Омелянюк╕в 24 червня 1993 року на в╕дкриття трьох пам’ятник╕в розстр╕ляним ╓вреям.
Загалом на територ╕╖ Волин╕ ╕ зокрема в Тур╕йському район╕ д╕яло чимало людей, як╕ допомагали укра╖нським повстанцям. Це — Степан, Мар╕я ╕ Олександр Омелянюки, Антон ╕ Ликера Карпуки, Гнат, Варвара, Петро та В╕тал╕й Мартинюки, Василь та Кал╕страт Карас╕, Ганна Остапенко та ╕нш╕. Через багато рок╕в ц╕ люди одержали звання Праведник╕в Укра╖ни ╕ Св╕ту, дехто — посмертно. Вони були зв’язк╕вцями, обшивали вояк╕в ╕ готували ╖м ╖жу, були й так╕, що, вступивши до УПА, в╕ддали сво╓ життя у боях ╕з ворогом.
Ц╕ люди г╕дн╕ пам’ят╕ вдячних земляк╕в, ╖хн╕ ╕мена повсякчас будуть на наших вустах ╕ в наших молитвах.

Дмитро ОМЕЛЯНЮК,
Праведник Укра╖ни
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10889

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков