Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 12.10.2012
ТУТ ОЖИВАЮТЬ ЧУДЕСА!

Якщо ви хочете побачити тридесяте царство, прекрасну кра╖ну, мр╕я про яку, за словами художника Миколи Рер╕ха, живе в кожн╕й людин╕, зайд╕ть у С╕мферопольський художн╕й музей, ╕ перед вами в╕дкриються простори земл╕ р╕дно╖ такими, як ╖х уявляли наш╕ прадавн╕ предки, сидячи довгими зимовими вечорами б╕ля кам╕на. Потр╕скували в╕д вогню сух╕ пол╕на дров ╕ в його полум’╖, темряв╕ за в╕кном народжувалися дивовижн╕ ╕стор╕╖, м╕фи та легенди. Уява реал╕зовувала те, що люди не могли зробити в д╕йсност╕.
Майже п’ятдесят картин художника з Джанкоя Володимира Литвина зберегли зачарування перв╕сного, не займаного цив╕л╕зац╕╓ю л╕су, в якому живуть старичок-боровичок («Л╕совик», «Хатина Л╕совика»), сп╕вуча пташка-д╕ва Сирин («Н╕ч», «Казкова пташка», «Сирин»), Баба-Яга в хатинц╕ на курячих н╕жках, Кощ╕й Безсмертний, у завод╕ н╕житься «Русалка, яка раху╓ з╕рки», замислюють сво╖ п╕дступн╕ д╕╖ пушк╕нськ╕ персонаж╕ На╖на ╕ Чорномор, а навколо могутнього дуба все «ходить к╕т учений».
Для величезного портрета царя злих сил Кощ╕я живописець використову╓ фарби холодних тон╕в: зелену, ф╕олетову, чорну, с╕ру ╕ в╕д цього набува╓ похмурого вигляду не лише казковий персонаж, а й уся картина. Кощ╕й могутн╕й, всесильний, однак безсмертя втомлю╓ його, в╕н глибоко нещасний.
Зовс╕м ╕нший образотворчий п╕дх╕д застосову╓ автор для вираження кращих рис нац╕онального характеру – душевно╖ чистоти, л╕ризму ╕ водночас мужност╕, готовност╕ до подвигу в ╕м’я р╕дно╖ земл╕. Його образи богатир╕в-захисник╕в над╕лен╕ величезними ф╕зичними ╕ моральними силами («Богатир у дозор╕», «Силонька», «Богатирський сон»).
Живописцю близьк╕ творч╕ пошуки видатних рос╕йських художник╕в В╕ктора Васн╓цова, Михайла Врубеля та ╤вана Б╕л╕б╕на. Для вт╕лення сво╖х задум╕в на полотн╕ обира╓ ол╕йний живопис, акварель, пастель, гуаш, кольоров╕ ол╕вц╕, ср╕бну та м╕дну пудру, кулькову ручку. Рами, як╕ автор сам вир╕зу╓ ╕з дерева чи обтягу╓ сосну м╕шковиною, жодного разу не повторившись, не лише прикрашають картини, а й продовжують прост╕р казкових зображень. В╕н жив у цьому св╕т╕ чудес поряд ╕з кам’яною кв╕ткою та ╕ншими самоцв╕тами Хазяйки м╕дно╖ гори в╕домого рос╕йського казкаря Павла Бажова. На околиц╕ маленького г╕рничого м╕стечка Карп╕нська на П╕вн╕чному Урал╕ пройшли дитинство та юн╕сть художника. Там же в╕н зак╕нчив Краснотур’╖нське художн╓ училище.
Кримчанином В. Литвин став у 1998 роц╕, пере╖хавши в Джанкой. Працював оформлювачем, р╕зьбярем по дереву, служив у пожежн╕й охорон╕. Тривалий час живописом практично не займався. Одного разу, розпов╕да╓ в╕н, з’явилося бажання взяти в руки фарби ╕ намалювати щось особливе, не комерц╕йне – натюрморт чи пейзаж на замовлення, а для себе, для с╕м’╖. На це його надихнуло читання щовечора разом з дружиною Оленою, вчителькою рос╕йсько╖ мови та л╕тератури, казок для п╕дростаючих д╕тей. Так виникла тема «Лукомор’я» — м╕сця, де живуть чар╕вн╕ птахи ╕ зв╕р╕, богатир╕, зд╕йснюються р╕зн╕ чаклунства.
Одна з його перших роб╕т ц╕╓╖ сер╕╖ – м╕ф╕чний «Цар Кощ╕й» демонструвалася в С╕мферопольському художньому музе╖ в 2000 роц╕ на виставц╕ одн╕╓╖ картини. Через два роки тут було розгорнуто його персональну експозиц╕ю.
У центр╕ нин╕шньо╖ персонально╖ виставки «Б╕ля Лукомор’я» розм╕щено одну з великоформатних картин В. Литвина – «Богатир» з конем, в╕рним другом ╕ пом╕чником. З не╖ ╕ розпочалася для присутн╕х на презентац╕╖ школяр╕в екскурс╕я по залу, в якому ожив внутр╕шн╕й св╕т дитини, переданий на генетичному р╕вн╕ в╕д одного покол╕ння до ╕ншого. В╕н захоплював сво╖ми та╓мницями ╕ не переставав дивувати. ╤ це в╕добразилося в дитячих запитаннях:
— Хто такий богатир?
— Людина, сильна ╕ мужня, яка може захистити народ ╕ землю, якщо станеться б╕да, — в╕дпов╕дав ╖м художник.
— Де живе Кощ╕й?
— У печер╕.
— Ск╕льки часу займа╓ малювання картини?
— По-р╕зному. ╤нод╕ виконую роботу за два тижн╕, а ╕нод╕ – за п╕вроку. Бува╓, що в╕дкладаю ╖╖, якщо зм╕ню╓ться настр╕й, ╕ продовжую тод╕, коли з’явля╓ться натхнення.
Наприклад, для найб╕льшо╖ за розм╕ром на виставц╕ картини «Закон – тайга, ведм╕дь – хазя╖н» В. Литвин спочатку виготовив р╕зьблену з дерева раму. Працював над нею три роки. П╕втора м╕сяця розробляв еск╕зи композиц╕╖, а намалював за чотири м╕сяц╕. А його малюнки на дерев’яних дошках б╕льше схож╕ не на картини, а на чар╕вн╕ скриньки з секретом.
Син художника ╤ван, якому п’ятнадцять рок╕в, розпов╕в мен╕, що бачив, як створювалася кожна з картин експозиц╕╖. Вдома найб╕льш яскрав╕ з них розв╕шуються на ст╕нах у к╕мнатах ╕ майстерн╕. До ц╕╓╖ колекц╕╖ батька дода╓ сво╖ живописн╕ твори ╕ його старша сестра Мар╕я, студентка п’ятого курсу Кримського художнього училища ╕м. М. Самокиша, майбутн╕й дизайнер.
Виставка «Б╕ля Лукомор’я» в╕дкрива╓ двер╕ у св╕т, в який доросл╕ не часто заходять. Дивовижн╕ зв╕рятка на нев╕домих дор╕жках л╕су ╕ морсько╖ затоки, у п╕дводному та п╕дземному царств╕ ближч╕ д╕тям. Вони в╕рять у чар╕вн╕сть казки, бо лише в н╕й бува╓ справжн╓ диво, добро перемага╓ зло, св╕тло – темряву ╕ торжеству╓ краса та справедлив╕сть.

Валентина НАСТ╤НА
Фото Олекси Носаненка

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10887

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков