Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 12.10.2012
ПОКРОВА ПРЕСВЯТО╥ БОГОРОДИЦ╤

На початку Х стор╕ччя, в 903 роц╕, грецька ╕мпер╕я перебувала у велик╕й небезпец╕. На столицю Царгород (Константинополь, нин╕ – Стамбул) напало вороже в╕йсько сарацин╕в (сарацини – нащадки Сари, дружини Авраама, точн╕ше нащадки нев╕льниц╕ Сарино╖, Агар╕, яка народила Авраамов╕ сина ╤зма╖ла «на кол╕нах у Сари». Сарацини – то араби). Перед лицем ворожо╖ навали люди щиросердо молилися до Господа та Пресвято╖ Богородиц╕ про заступництво. ╤ ось одного разу, п╕д час палко╖ молитви на всен╕чному богослуж╕нн╕, на л╕т╕╖ у Влахернському храм╕, що стояв над Чорним морем, Мат╕р Божа вислухала гаряч╕ молитви в╕рних.
Церковний переказ так розпов╕да╓ про цю под╕ю. Серед мол╕льник╕в була людина, угодна Богов╕, – святий Андр╕й Юродивий, а також учень його святий ╢п╕фан╕й. Вони стояли б╕ля амвону (передня частина в╕втарного п╕двищення – соле╖, перед ╕коностасом, на як╕й священики виголошують пропов╕д╕) ╕ сл╕зно молилися за спас╕ння м╕ста й ус╕╓╖ кра╖ни. Раптом, п╕дв╕вши оч╕ до неба, вони побачили Пречисту Д╕ву в оточенн╕ святих ангел╕в, пророк╕в та апостол╕в. Вона молила Бога про спас╕ння св╕ту, ╕ Сво╖м омофором ос╕няла, покривала в╕рних на знак того, що бере народ п╕д свою оп╕ку (омофор – це довгий, широкий ╕ стр╕чкопод╕бний плат. Грецьке «омофор» – напл╕чник. В╕н ╓ частиною облачення ╓пископа. Омофор прикрашений хрестами й поклада╓ться на плеч╕ арх╕╓рея, нагадуючи йому, що в╕н повинен турбуватися про спас╕ння заблудлих под╕бно до ╓вангельського доброго пастиря, який, в╕дшукавши пропалу в╕вцю, несе ╖╖ додому на сво╖х плечах).
Тод╕ святий Андр╕й у духовному п╕днесенн╕ звернувся до учня свого: «Чи бачиш ти, брате, Царицю вс╕х, Яка молиться за увесь св╕т?» – «Бачу, отче м╕й духовний», – в╕дпов╕дав ╢п╕фан╕й. Свят╕ муж╕ довго споглядали на це чудесне явлення ╕ спов╕стили про нього вс╕м присутн╕м у храм╕. Д╕знавшись про це знамення милост╕ Божо╖ ╕ Його Пресвято╖ Матер╕, в╕рн╕ повернулися до дом╕вок сво╖х переповненими духовно╖ радост╕ та над╕╖. Д╕йсно, незабаром сарацини були переможен╕. Грецьке в╕йсько прогнало завойовник╕в, ╕ церква встановила святкувати це чудо в той самий день, коли воно сталося, тобто 1 жовтня. В╕д грек╕в його перейняли й ми, ╕ святку╓мо свято Покрови (Покрову) Пресвято╖ Богородиц╕ та Пр╕снод╕ви Мар╕╖ 14 жовтня (1 жовтня за старим стилем).
Чому ми зверта╓мось до Пресвято╖ Богородиц╕ з молитвою про заступництво, про покровительство? Адже сказано в Писанн╕, що нема╓ ╕ншого посередника м╕ж Богом та людьми, кр╕м Господа нашого ╤суса Христа? ╤стинно, так. Нема╓ п╕д небом ╕ншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали. Але, як навча╓ святий апостол Як╕в, дуже могутньою ╓ ревна молитва праведного. ╤ коли нам тяжко, коли дух наш занем╕г – ми зверта╓мось до праведних брат╕в чи сестер наших по в╕р╕: «Брате ╤ване або сестро Над╕╓, помолися за мене до Господа!..» ╤ молитва в╕ри вздоровля╓ нас, недужих, ╕ Господь п╕д╕йма╓ нас, а коли ми гр╕хи були учинили, то вони нам прощаються…
╤ якщо таку велику силу ма╓ молитва брат╕в наших по в╕р╕, то наск╕льки ж сильн╕шою ╓ молитва за нас, нем╕чних, Пресвято╖ Богородиц╕! Наск╕льки ближче Вона до Господа, якщо праведн╕сть ╥╖ така повна, така безмежна, що Св╕тло в╕д Св╕тла, Бог ╤стинний в╕д Бога ╤стинного, Господь наш ╤сус Христос зволив вт╕литися в╕д Не╖ й Духа Святого! Як сказала Сама Пр╕снод╕ва (Завжди Д╕ва) Мар╕я: «Велича╓ душа моя Господа, ╕ рад╕╓ м╕й дух у Боз╕, Спас╕, мо╖м, що зглянувся В╕н на покору Сво╓╖ раби. Бо ось в╕д часу цього вс╕ роди мене за блаженну вважатимуть (блаженну – себто щасливу. Церковнослов’янський переклад: «ублажатимуть мене вс╕ роди». – Авт.), бо велике вчинив мен╕ Потужний!..» (╢вангел╕╓ в╕д Луки, 1 розд╕л, 46-49 в╕рш╕).
Ми в╕ру╓мо, що Богородиця, «чесн╕ша (б╕льш шанована. – Авт.) в╕д херувим╕в, ╕ незр╕внянно славн╕ша в╕д серафим╕в», перебува╓ з Господом у сфер╕ Духа, на неб╕ духовному, разом з╕ святими ангелами Божими. В╕ру╓мо, що п╕сля короткого усп╕ння Свого Вона, наче сон, струсила з очей мертвотн╕сть гробу, ╕ побачила безсмертне життя та Господню славу. В╕ру╓мо, що серце ╥╖ для вс╕х в╕дкрите, що чу╓ Вона палк╕ молитви наш╕ ╕, будучи святою й праведною, молиться до Сина Свого, Господа нашого ╤суса Христа, за нас, гр╕шних. В╕ру╓мо, звертаючись до Не╖, що не Сво╓ю силою спаса╓ Вона нас, але Господь по молитвах ╥╖ ╕ по в╕р╕ наш╕й спаса╓. Що омофор ╥╖ – то молитви ╥╖ за нас, невмируща любов до тих, за кого Син ╥╖ був вмер на хрест╕…
╤ сп╕ва╓ церква Божа хвалу Богородиц╕. ╤ линуть п╕д храмове склеп╕ння слова святкового акаф╕сту: «Радуйся, Радосте наша! Покрий нас в╕д усякого зла чесним (чесним – себто дорогоц╕нним. – Авт.) Тво╖м омофором...»
Пресвята Богородице, спаси нас!
Тропар свята: «Днесь, благов╕рн╕ люди, св╕тло празну╓мо, от╕нюван╕ Тво╖м, Богомати, пришестям ╕, спозираючи на Тв╕й Пречистий образ, пок╕рно молимо: покрий нас чесним Тво╖м покровом ╕ збав нас в╕д усякого зла, молячи Сина Твого, Христа Бога нашого, спасти душ╕ наш╕».

Прото╕╓рей
Олег ВЕДМЕДЕНКО
(www.vedmedenko.org)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10886

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков