Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 28.09.2012
ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛ╤Т

Пам’ять

КОРОТКЕ, АЛЕ ЯСКРАВЕ ЖИТТЯ, НАПОВНЕНЕ ХУДОЖНЬОЮ ╤ Л╤ТЕРАТУРНОЮ ТВОРЧ╤СТЮ, ПРОЖИВ ЕННАН АЛ╤МОВ. ОБ╤РВАЛА ЙОГО В 1941 РОЦ╤ В╤ЙНА. У ПЕРШ╤ ╥╥ М╤СЯЦ╤ ЛЕЙТЕНАНТ АЛ╤МОВ П╤ШОВ НА ФРОНТ ╤ ЗАГИНУВ У БОЯХ З Н╤МЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИМИ ЗАГАРБНИКАМИ НА ДОНБАС╤. БУЛО ЙОМУ 29 РОК╤В...
— Це ╕м’я вперше мен╕ зустр╕лося, коли я досл╕джувала творч╕сть кримськотатарських художник╕в дово╓нного пер╕оду, — розпов╕да╓ мистецтвознавець Ельм╕ра Черкезова.
По крупицях збирала вона факти його б╕ограф╕╖ ╕ творчо╖ спадщини в арх╕вах, у кол╕ родич╕в, багато з яких ╕ сьогодн╕ проживають у сел╕ Черемис╕вка (дово╓нна назва Копирл╕кой) Б╕лог╕рського району Криму, де у 1912 роц╕ народився Е. Ал╕мов. М╕сця тут дуже мальовнич╕: внизу – долина, над нею – гори, поетизован╕ в багатьох романтичних легендах. В одн╕й ╕з них, наприклад, героя кримськотатарського фольклору, благородного розб╕йника Ал╕ма Айдамака, який жив тут у перш╕й половин╕ Х╤Х стол╕ття, часто пор╕внюють ╕з знаменитим Роб╕ном Гудом. В╕н як народний герой ╕ месник один боровся з╕ злом ╕ несправедлив╕стю. Нин╕ на поворот╕ до села фронтально до траси С╕мферополь – Феодос╕я встановлено пам’ятник з б╕лосн╕жно╖ бетонно╖ пластини розм╕ром п’ять на с╕м метр╕в за формою, схожою на скелю Ак-Кая. В н╕й витесаний силует Ал╕ма на кон╕.
Еннан Ал╕мов слухав ц╕ легенди ╕ древн╕ перекази, народн╕ кримськотатарськ╕ п╕сн╕, в атмосфер╕ яких р╕с, ╕ п╕д ╖хн╕м враженням почав робити сюжетн╕ зарисовки та етюди з натури на папер╕, а п╕сля зак╕нчення в 1930 роц╕ школи-дев’ятир╕чки в Карасубазар╕ навчався в художн╕й студ╕╖ М. Самокиша в С╕мферопол╕, писав опов╕дання.
Трудову д╕яльн╕сть в╕н розпочав учнем-обл╕ковцем на тютюнов╕й фабриц╕ в абхазькому м╕ст╕ Сухум╕. Зв╕дти за направленням по╖хав у Лен╕нград, де у 1931-1932 роках навчався на курсах техн╕к╕в-нормувальник╕в. П╕сля ╖х зак╕нчення працював за фахом в Абхаз╕╖, створив машину для сад╕ння тютюну, яка використовувалася пот╕м ╕ у вирощуванн╕ бавовни в Узбекистан╕.
У серпн╕ 1932 року Е. Ал╕мов повернувся в Крим. Трудився у Нарком╕ прац╕ ╕нспектором, зав╕дувачем в╕дд╕лу. П╕сля служби в прикордонних в╕йськах Червоно╖ арм╕╖ у 1934-1936 роках очолював Кримську обласну орган╕зац╕ю Всесоюзного товариства винах╕дник╕в. У цей пер╕од в╕н реал╕зовував себе як винах╕дник, художник ╕ письменник. У газет╕ «Яш кувет» («Молода сила») у 1933-1936 роках були надрукован╕ репродукц╕╖ його картин «Д╕вчата-виноградар╕», «Св╕танок у л╕с╕», «Д╕вчина, яка танцю╓ хайтарму». У газет╕ «Л╕тературний Крим» опубл╕кован╕ в╕рш╕ «Моя Батьк╕вщина», «Зустр╕чаючи св╕танок».
П╕сля створення в 1937 роц╕ на баз╕ художньо╖ студ╕╖ М. Самокиша Кримського художнього училища Е. Ал╕мова призначають його першим директором. За спогадами студент╕в, це був красивий, стрункий чолов╕к, ерудований ╕ компетентний у питаннях мистецтва. За це вони його поважали ╕ любили. Його думка була авторитетною ╕ в кол╕ викладач╕в.
╢дина у той пер╕од в училищ╕ студентка кримськотатарсько╖ нац╕ональност╕ Ем╕не Смедля╓ва стала прототипом головно╖ геро╖н╕ опов╕дання Е. Ал╕мова «Горлиця маха╓ крилом». Розпов╕дь у ньому ведеться в╕д першо╖ особи – хворого хлопчика-п╕дл╕тка. У форм╕ спогад╕в про сон передаються з використанням символ╕в його складн╕ почуття першого кохання, а також авторськ╕ думки, його особист╕ настро╖ ╕ переживання. Горлиця – це символ чистоти кохання, здоров’я. Ал╕мов так виразно передав кольори та аромат л╕су, створив л╕ричний, натхненний портрет д╕вчинки, яка пахне дощем ╕ св╕ж╕стю, що його можна екран╕зувати. Це — розпов╕дь-потряс╕ння. Про таку д╕вчину мр╕яв ╕ сам автор, разом з╕ сво╖ми родичами ╖здив до батьк╕в Ем╕не просити ╖╖ руки. Однак щастю молодих перешкодила в╕йна. Ал╕мов загинув. Ем╕не депортували з Криму. У депортац╕╖ вона зак╕нчила ╕нститут, працювала вчителем н╕мецько╖ мови. Вийшла зам╕ж, виростила д╕тей ╕, повернувшись у Крим, живе нин╕ в С╕мферопол╕. ╥й – 93 роки.
Л╕тературна спадщина проза╖ка Ал╕мова невелика: «Р╕дне село», «Рибалки» ╕ «Горлиця маха╓ крилом». Трет╓ з названих опов╕дань вивча╓ться за програмою кримськотатарсько╖ л╕тератури в школах.
Живописн╕ твори Е. Ал╕мова не збереглися в горнил╕ в╕йни ╕ пово╓нний пер╕од депортац╕╖ кримських татар з п╕вострова, тому на виставц╕ у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕, присвячен╕й 100-р╕ччю з дня народження першого директора Кримського художнього училища ╕м. М. Самокиша, демонструються картини шести молодих кримськотатарських художник╕в – його випускник╕в ╕ нин╕шн╕х студент╕в: малюнки ол╕╓ю на полотн╕ та картон╕ Кадира Асанова («Повернення до джерел предк╕в», «Сут╕нки», види на Судак), композиц╕я «Гарем» та автопортрет Мустафи Муртаза╓ва, натюрморти Руслана Рустемова та Заура Меметова, а також акварел╕ Зубе╕ра Кадри-Заде «Сонячний день», «Будиночок у Таракташ╕» та ╕нш╕, «Кримський пейзаж» тушшю на папер╕ Айдера Яг’я╓ва. Так колись ╕тал╕йськ╕ композитори – сучасники Джакомо Пучч╕н╕ продовжили роботу над оперою «Турандот», яку в╕н не встиг зак╕нчити перед смертю. Вони дописали заключний дует ╕ ф╕нал на основ╕ його чернеток, що ╖х не в╕др╕зниш в╕д авторських.
Глибока драма молодо╖ людини, що п╕знала рад╕сть творчост╕, перед якою в╕дкривалися велик╕ перспективи, але вони об╕рвалися в одну мить фашистською навалою, в╕ртуозно передана мовою звук╕в в ╕нструментальн╕й композиц╕╖ на скрипц╕ Д╕лявером Бек╕ровим, заслуженим артистом Узбекистану, художн╕м кер╕вником ╕ головним диригентом ансамблю п╕сн╕ ╕ танцю «Хайтарма», сприймалася серцем ╕ п╕дн╕малася високо в небо, лет╕ла над горами. ╥╖ можна було пор╕вняти з музикою Й. Баха.
За спогадами родини, Е. Ал╕мов, при╖жджаючи в р╕дне село, любив слухати кримськотатарськ╕ п╕сн╕ Ашика Умера, Ашика Кар╕ма ╕ сам сп╕вав ╖х. Вони збереглися в скарбниц╕ кримськотатарського фольклору донин╕ ╕ входять у репертуар заслуженого артиста Укра╖ни Рустема Меметова. ╥х в╕н виконав на в╕дкритт╕ виставки. В одн╕й ╕з них ╓ так╕ слова: «Якщо я не буду сп╕вати, мо╓ серце засуму╓». У р╕дно╖ плем╕нниц╕ Ал╕мова – Февз╕╓ Мамбетово╖ г╕ркота в серц╕ з’явилася в процес╕ пошуково-досл╕дницько╖ роботи з ╕ншого приводу.
— Недавно про художн╓ училище випущено альбом, а в ньому – жодного слова про дядю Еннана, – сказала вона. – Не значиться його ╕м’я ╕ на сайт╕ училища. Т╕льки в к╕мнат╕-музе╖ розм╕щена його невелика фотограф╕я. А в╕н же був тут не простою людиною – першим директором. А загинув на в╕йн╕ – ╕ н╕би й не було його зовс╕м на земл╕.
Присутн╕ висловили пропозиц╕╖ ╕м’ям Еннана Ал╕мова, який зробив внесок у нац╕ональну культуру як художник, письменник, перекладач ╕ громадський д╕яч у складний пер╕од суперечностей дово╓нно╖ ╕стор╕╖, назвати вулицю в його р╕дному сел╕ та Б╕лог╕рську. Його перерваний пол╕т у мистецтв╕ сьогодн╕ продовжують нов╕ ╕мена, вт╕люючи в художньому слов╕ та на полотн╕ свою крилат╕сть мр╕╖.

Валентина НАСТ╤НА
Фото О. Носаненка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10816

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков