Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2012
РОЗСИПИ СТРАЗ╤В НА ТРАВ╤ ШОВКОВ╤Й

Якщо подивитися на експонати виставки «Живопис голкою», що в ц╕ вереснев╕ дн╕ демонструються  у С╕мферопольському художньому музе╖, з першого погляду ╕ не скажеш, що вони вишит╕ нитками. Не ╕накше, як намальован╕ ол╕йними фарбами. А та╓мницю ц╕╓╖ схожост╕ з образотворчим мистецтвом треба шукати в древн╕х техн╕ках народних майстр╕в, як╕ в кримських вишивальниць трансформувалися в сучасний стиль з власними техн╕чними секретами. «У комерц╕йних ╕нтересах», — кажуть вони ╕ приховують ╖х в╕д глядач╕в ненадовго — до першого майстер-класу, на якому обм╕нюються досв╕дом та ╕деями з ╕ншими рукод╕льницями ╕ навчають цьому ремеслу вс╕х, хто ним зац╕кавиться, у першу чергу, як уникнути коп╕ювання ╕ в однакових сюжетах виробляти св╕й неповторний почерк вишивального ст╕бка.

РОЗСИПИ СТРАЗ╤В НА ТРАВ╤ ШОВКОВ╤Й

— Подив╕ться, в експозиц╕╖ чотири композиц╕╖ з бузком, — проходить з╕ мною по залу зав╕дувач науково-просв╕тницького в╕дд╕лу музею Св╕тлана Колесниченко. — А вс╕ виконан╕ по-р╕зному.
В них в╕дчува╓ться натхнення ╕ нав╕ть в╕дт╕нки настро╖в ╖хн╕х автор╕в: зачарування красою природи, л╕рична н╕жн╕сть почутт╕в.
— Вишивання ╓ одним ╕з найб╕льш поширених вид╕в народного мистецтва ╕ домашнього рукод╕лля, — продовжу╓ С. Колесниченко. — Його виникнення пов’язують з появою першого ст╕бка, зробленого перв╕сними людьми при скр╕пленн╕ шк╕ри вбитого мамонта шилом. З часом ╕з вдосконаленням основного ╕нструмента шиття — голки кам’яно╖, скляно╖ та металево╖ вишивка стала декоративним доповненням до нього.
Матер╕али, з яких створювався одяг, р╕зноман╕тн╕стю не в╕дзначалися, а вишивка давала можлив╕сть зробити наряд особливим, не схожим на ╕нш╕. Тканини чи готов╕ вироби прикрашалися орнаментами або сюжетними  малюнками за допомогою ниток, шовкових стр╕чок, б╕серу та ╕нших матер╕ал╕в ╕ голки, а нин╕ — вишивально╖ машини. Перш╕ вишивки були створен╕ в древньому Кита╖: на шовкових тканинах малюнок виконувався шовком-сирцем, ср╕бними та золотими нитками ╕ нав╕ть волоссям. З╕ Сходу ця техн╕ка рукод╕лля поширилася в Рос╕ю, Укра╖ну та ╕нш╕ кра╖ни.
Кримську школу вишивки шовком заснувала б╕льш як п╕вв╕ку тому Галина Костянтин╕вна Масл╕кова. Вона була потомственою вишивальницею. ╥╖ бабуся, швачка, в ма╓тку батька поета Миколи Н╓красова, сидячи довгими зимовими вечорами за п’яльцями, «змальовувала» нитками на тканин╕ морозн╕ узори з в╕конних шибок. Цю с╕мейну традиц╕ю художньо╖ вишивки зберегла ╕ розвинула до найвищого р╕вня досконалост╕ Галина Костянтин╕вна. ╥╖ вишит╕ картини знаходяться в колекц╕ях р╕зних музе╖в св╕ту. ╥х подаровано кер╕вникам держав — Микит╕ Хрущову, Ф╕делю Кастро, багатьом видатним людям сучасност╕.
Сво╓ вм╕ння майстриня багато рок╕в передавала учням у С╕мферопольськ╕й студ╕╖ художньо╖ вишивки, яка п╕сля об’╓днання в 2011 роц╕ з Феодос╕йською перетворилася в школу «Шовкова рапсод╕я». ╤ нин╕ вже без свого кер╕вника, яка п╕шла з життя в 2004 роц╕, б╕льше тридцяти ж╕нок, ╖╖ учениць, розкриваються в н╕й як творч╕ особистост╕ в р╕зних напрямках живопису голкою.
На виставц╕ в музе╖ демонстру╓ться понад в╕с╕мдесят ╖хн╕х рукотворних полотен р╕зного формату — в╕д великого до найменшого. Б╕льш╕сть ╕з них — це вишит╕ коп╕╖ картин ╤. Шишк╕на, В. Сур╕кова, В. Пол╓нова, Рафаеля та ╕нших в╕домих укра╖нських, рос╕йських та заруб╕жних художник╕в: портрети, натюрморти, пейзаж╕ в ус╕ пори року та рел╕г╕йн╕ мотиви. За сюжетами з морськими видами Криму можна в╕ртуально подорожувати Чорноморським узбережжям, побувати б╕ля п╕дн╕жжя Аю-Дагу ╕ п╕днятися на г╕рський масив Ечк╕-Даг.
А як╕ барвист╕ розсипи вишитих кв╕т╕в: вишуканих троянд ╕ простих польових ромашок ╕з вкрапленнями серед зелен╕ трав одиничних л╕л╕й та ╕рис╕в, б╕лих магнол╕й на голубому фон╕, з╕браних у пишн╕ букети  у вазах, колб╕ з фруктами, соняшниками, гарбузом… Залюбу╓шся!
За п╕вв╕ку картинно╖ вишивки майстри осво╖ли в школ╕ вс╕ ╖╖ жанри. Одна з найдосв╕дчен╕ших з них — Л╕л╕я Волянська, кер╕вник С╕мферопольсько╖ студ╕╖, лауреат четвертого ╕ п’ятого республ╕канських фестивал╕в народно╖ творчост╕ у 1995 ╕ 1997 роках. За ╖╖ настановами осво╖ла техн╕ку «живописна гладь» математик за осв╕тою Ганна ╢горова. А Натал╕я Кулик, яка вишива╓ з дитинства ╕ волод╕╓ багатьма техн╕ками, п╕сля зак╕нчення коледжу декоративно-прикладного мистецтва у Вижниц╕ вже сама навча╓ ╕нших цьому виду мистецтва у Феодос╕╖.
Власною техн╕кою художньо╖ вишивки створено декоративн╕ вироби, що демонструються в другому експозиц╕йному зал╕ музею. ╥хн╕й автор — Ал╕са Банковська, випускниця дизайнерського в╕дд╕лення Кримського художнього училища ╕м. М. Самокиша, а нин╕ студентка арх╕тектурного факультету Нац╕онально╖ академ╕╖ природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва. На ╖╖ вишитих б╕сером картинах використовуються ╕ стр╕чки, ╜удзики, шк╕рян╕ клаптики, тобто все, що потрапля╓ п╕д руку. ╤ в╕д цього св╕тло на них виблиску╓ вс╕ма барвами веселки, як у калейдоскоп╕.
— Маленьк╕ кульки з отвором, — говорить про б╕сер б╕льш╕сть людей.
╤ лише одиниц╕ скажуть:
— Б╕сер — це ц╕лий св╕т!
А. Банковська — одна з них. М╕н╕атюрними б╕серинками, як р╕знокольоровими кристалами Сваровск╕, вона вишила триптихи про пори року — весну, л╕то та ос╕нь, веселих зв╕рят — кор╕вку, коника ╕ поросятко, морських тварин — рибку, медузу ╕ коника. Кожну з цих м╕н╕атюр можна назвати маленькою перлинкою. З╕бран╕ в одн╕й велик╕й композиц╕╖ «Перлинне натхнення», вони показують, який ун╕кальний ╕ неповторний св╕т навколо нас. Побачивши його хоч один раз таким, як на вишивках, уже неможливо залишатися байдужим. А можна створити його художн╕ м╕н╕-коп╕╖ ╕ самому.
Як╕ для цього потр╕бн╕ матер╕али? Вони — поряд з експонатами у в╕трин╕ за склом: п╕драмник, голки, кольоров╕ нитки ╕ стр╕чки, ножиц╕ та зразки тканин — бязь, крепсатин, габардин. П╕втори години заняття в майстер-клас╕ на виставц╕ чи у нед╕льн╕й школ╕ в Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка в С╕мферопол╕ — ╕ ключ до скрин╕ з секретом наповнення ╖╖ вишитим живописом у ваших руках.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10794

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков