Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2012
ПРАПОР КРИМСЬКИЙ — П╤СНЯ УКРА╥НСЬКА!

В╕кно в ╢вропу

ОСЬ У ТАК╤Й ТВОРЧ╤Й ГАРМОН╤╥ БУЛИ ПРЕДСТАВЛЕН╤ ЦЬОГО Л╤ТА КРИМ ╤ УКРА╥НА НА 39-ому М╤ЖНАРОДНОМУ ХАРЦЕРСЬКОМУ ФЕСТИВАЛ╤ ШК╤ЛЬНО╥ ТА СТУДЕНТСЬКО╥ МОЛОД╤ У СТАРОВИННОМУ ПОЛЬСЬКОМУ М╤СТЕЧКУ КЕЛЬЦЕ. ╤ ОСК╤ЛЬКИ ╢ДИНОЮ ЗАПРОШЕНОЮ НА ЦЕЙ ФЕСТИВАЛЬ КРИМЧАНКОЮ БУЛА Я, МЕН╤ Й ВИПАЛА ЧЕСТЬ ╤ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ — ВНОСИТИ КРИМСЬКОГО ПРАПОРА В ╢ВРОПУ!

Не дуже спод╕ваюся, що кримськ╕ владн╕ «прапороносц╕» за таку мистецьку ╓вропейську рекламу нашого курортного краю в╕дшкодують мен╕ хоча б добов╕. Т╕шить мене вже те, що ╢вропа юними фестивальними очима побачила автономного кримського прапора саме в укра╖нських (бо ж у вишиванц╕!) руках, а кр╕м того, ще й почула, бо я на ус╕х польських концертах виступала, зв╕сно, р╕дною укра╖нською мовою.
Але про все по порядку. На початку с╕чня цього року я вже побувала у Польщ╕ (мандруй, поки студент!) — як учасниця М╕жнародного мистецького фестивалю «Intershow», котрий проходив у мальовничих м╕стечках Закопане та Новий Тарг.  Серед багатьох учасник╕в ╕з Польщ╕, Рос╕╖, Молдови, Груз╕╖, Н╕меччини, США я «висп╕вала» перше м╕сце ╕ була запрошена польськими орган╕заторами на 39-й М╕жнародний Харцерський фестиваль шк╕льно╖ та студентсько╖ молод╕, який традиц╕йно проходить у Польщ╕ щол╕та.
Польське слово «харцер» походить в╕д назви польських «гарцовник╕в» — лицар╕в, як╕ билися на передов╕й у першому, найсмертельн╕шому по╓динку. Познайомившись ╕з сучасними юними польськими лицарями, я зрозум╕ла, що ця нац╕ональна скаутська орган╕зац╕я (Zwiazek Harcerstwa Polskiego) — щось схоже на наш «Пласт», яка (на в╕дм╕ну в╕д того ж «Пласту») ма╓ хорошу п╕дтримку громади ╕ влади й усп╕шно д╕╓ вже з 1918 року.
Перш╕ групи польських скаут╕в з’явилися в 1910 роц╕ у Львов╕, який тод╕ входив до австр╕йсько╖ Галиц╕╖. Спочатку польський скаутський рух мав м╕л╕таризований характер. П╕дл╕тк╕в вчили користуватися збро╓ю, ор╕╓нтуватися на м╕сцевост╕, методам розв╕дки, не забуваючи про пост╕йну кооперац╕ю ╕ строг╕ правила повед╕нки.
Перед Другою св╕товою в╕йною  польське харцерство перетворилося на потужний молод╕жний рух — воно нал╕чувало 200 тис. чолов╕к. У 1939 р. харцерськ╕ орган╕зац╕╖ були заборонен╕ окупац╕йною н╕мецькою владою, багато актив╕ст╕в арештовано ╕ страчено.
Польськ╕ харцери продовжують розвивати та зм╕цнювати молод╕жну патр╕отичну орган╕зац╕ю. Саме з метою об’╓днання творчо╖ молод╕ Польщ╕, а в подальшому – ╕ вс╕╓╖ ╢вропи був започаткований Харцерський фестиваль, який вже 39 рок╕в посп╕ль проводиться у затишному м╕стечку Кельце.
Чому саме Кельце? Бо це одне з найстаровинн╕ших польських м╕ст з багатою ╕стор╕╓ю та традиц╕ями. Легенда розпов╕да╓ про засновника м╕ста — польського князя Мешка ╤. Якось п╕д час полювання у цих м╕сцях на нього напали розб╕йники. Князь був бравим воякою ╕ тому без проблем подужав ╖х. Один розб╕йник здався Мешку в полон ╕ запропонував князю воду з╕ сво╓╖ баклаги. Однак вода була отру╓на. Ось тут ╕ сталося диво. Раптом з’явився Святий Войчех, який вдарив сво╖м посохом по земл╕ — ╕ в тому м╕сц╕ забило джерело з чистою водою. П╕сля цього Мешко наказав побудувати костел Святого Войчеха на цьому м╕сц╕, а згодом навколо нього виросло справжн╓ м╕сто. Однак, як св╕дчать археологи, поселення тут ╕снувало задовго до княж╕ння Мешка – ще за час╕в присутност╕ в цих м╕сцях кельт╕в.
М╕сто багате арх╕тектурними пам’ятками. У 1641 роц╕ в Кельце був побудований Палац ╓пископ╕в, який до середини XVII стол╕ття став зразком по╓днання резиденц╕╖ ╕ оборонно╖ споруди. Нин╕ тут розташову╓ться Нац╕ональний музей (експозиц╕я ╕сторичних ╕нтер’╓р╕в, галерея польського живопису, виставка нац╕ональних рем╕сничих вироб╕в та багато-багато ╕ншого).
Я щиро вдячна орган╕заторам фестивалю за те, що програмою було передбачене знайомство учасник╕в з м╕сцевими визначними культурними та ╕сторичними пам’ятками — це як дзеркало, в якому можна побачити ╕стор╕ю народу ╕ кра╖ни, яку хочеш зрозум╕ти ╕ осягнути. Захоплю╓ масштабн╕сть Нац╕онального музею, ходити його залами можна годинами! Кожна експозиц╕йна зала – ╕стор╕я, вироби, винаходи, культура, одяг, посуд, мебл╕ — н╕би сво╓р╕дний зр╕з яко╖сь окремо╖ епохи з життя Польщ╕, в╕д далекого минулого до сучасних дн╕в.
Мене вразив музей в╕домого польського письменника, автора ╕сторично╖ трилог╕╖ «Вогнем ╕ мечем», роману-епопе╖ «Quo vadis» Генр╕ка Сенкевича. Саме тут, у Кельце, збер╕га╓ться його посмертна маска, особист╕ реч╕, листування, ориг╕нали його рукописних твор╕в, документ про Нобел╕вську нагороду з л╕тератури, отриману в 1905 роц╕. Тепер у книз╕ в╕дгук╕в музею ц╕╓╖ легендарно╖ особистост╕ ╓ запис ╕ в╕д «Кримсько╖ св╕тлиц╕» — з подякою за можлив╕сть доторкнутися до в╕чного…
╢ у м╕ст╕ пам’ятник священику, активному антикомун╕сту, приб╕чнику «Сол╕дарност╕» ╢жи Попелюшку. Його житт╓ве гасло «Wolnosc jest w nas» — «Свобода всередин╕ нас». У його пропов╕дях синтезувалися духовн╕ повчання з пол╕тичними посланнями, критика комун╕стично╖ системи ╕ спонукання людей до боротьби за сво╖ права. П╕д час в╕йськового стану католицька церква була ╓диною силою, яка могла в╕дкрито висловлювати св╕й протест, проводити меси, збирати людей у церквах. Пропов╕д╕ ╢жи Попелюшка регулярно транслювалися по рад╕о «В╕льна ╢вропа», в╕н став в╕домим в ус╕й Польщ╕ сво╓ю безкомпром╕сною позиц╕╓ю проти «червоного» режиму. Служба безпеки «комун╕стично╖» Польщ╕ намагалася його залякати, змусити замовкнути. Але ця тактика не спрацювала. Наступний крок знищення – сфабрикована крим╕нальна справа. В╕н був заарештований, але незабаром, завдяки втручанню духовенства, зв╕льнений. 3 жовтня 1984 року б╕ля Гданська була п╕длаштована автомоб╕льна авар╕я, щоб убити ╢жи Попелюшка, та йому дивом вдалося уникнути загибел╕ (а нашому Чорноволу — не судилося...). Альтернативним планом було його викрадення, яке таки орган╕зували 19 жовтня 1984. Автомоб╕ль ╢жи Попелюшка був зупинений трьома польськими пол╕цейськими. Священик був зв╕ряче побитий ╕ вкинутий у В╕слу, його т╕ло було знайдене 30 жовтня 1984 року. Польськ╕ власт╕ покарали безпосередн╕х виконавц╕в цього злочину, але замовники залишилися нев╕домими…
Ось так близько 30 рок╕в тому розправлялися у Польщ╕ з борцями за свободу, патр╕отизм, ╕накомислення. Та ц╕ страждання не залишились марними – Польщ╕ вдалося вирватися з окупац╕йних ╕мперських тенет ╕ стати ╓вропейською державою з в╕льним мисленням, ╓диною державною мовою, достойною зароб╕тною платою, стаб╕льним життям. У багатьох м╕стах Польщ╕ встановлен╕ пам’ятники ╢жи Попелюшку, для поляк╕в в╕н — справжн╕й борець, герой. Нам би в Укра╖н╕ таких...
*   *   *
Укра╖ну на Харцерському фестивал╕ представляли танцювальн╕ колективи «Барв╕нок» з Одеси, «Данс-клуб» з╕ Львова, вокальний колектив «Вс╕ з╕рки» з╕ Старобельська Лугансько╖ област╕, та я – сол╕ст-вокал╕ст ╕з Криму. Ось така мистецька географ╕я. Нас розм╕стили у гуртожитку Пол╕техн╕чного ун╕верситету разом з колективами з Рос╕╖, Молдови, Б╕лорус╕, Казахстану, Серб╕╖, Азербайджану та р╕зних рег╕он╕в Польщ╕.
У перший день фестивалю ус╕х учасник╕в в╕тали польськ╕ колективи ╕ сол╕сти, м╕ська влада з╕ сцени амф╕театру Кельце, який розташований у Кадзельн╕, ╕сторичн╕й частин╕ м╕ста, серед скель та в╕ков╕чних паркових дерев. П╕шою ходою ус╕ колективи в нац╕ональному вбранн╕ та з прапорами сво╖х кра╖н пройшли вулицями м╕ста до сам╕с╕нько╖ сцени. Був там ╕ кримський прапор, якого я, одягнена в укра╖нську вишиванку, вручала на в╕дкрит╕й сцен╕, встановлен╕й на Площ╕ Ринок, головному коменданту фестивалю Елжбет╕ Кубец.
П╕сля конкурсно╖ програми у Кельце учасники фестивалю виступали на площах р╕зних м╕ст Польщ╕. Нам аплодували Ченстохова, Сандомеж, Крак╕в, Варшава, Лодзь.  Прив╕тн╕, усм╕хнен╕ люди ╕ неймов╕рна (пор╕внюю з Ки╓вом та С╕мферополем) охайн╕сть та чистота. Доглянутий кожен клаптик земл╕! ╤ найголовн╕ша заслуга у цьому — самих мешканц╕в. Вони з любов’ю ставляться до свого м╕ста, розум╕ючи, що ╖м же тут жити, ╖хн╕м д╕тям ╕ внукам. Я пом╕тила, що в Зах╕дн╕й Укра╖н╕, особливо на Прикарпатт╕ ╕ Буковин╕, п╕дтримують цей ╓вропейський р╕вень – охайн╕ села, м╕стечка, гарн╕ будиночки з садами, кв╕тниками. Чим ближче до ╢вропи – тим б╕льше порядку? Чому наш столичний Ки╖в серед 30 ╓вропейських м╕ст за вс╕ма показниками опинився на останньому м╕сц╕? Тому що у т╕й же Польщ╕ — сувор╕, а головне, д╕юч╕ закони щодо забруднення, ус╕ побутов╕ в╕дходи ретельно сортуються у спец╕альних контейнерах, за чим сл╕дку╓ спец╕альна служба, яка за недбале викидання см╕ття може оштрафувати на сотн╕ ╓вро. Все б╕льше людей у ╢вроп╕ користуються велосипедами, всюди ╓ дор╕жки для велосипедист╕в. Ось чим треба займатися, а не надуманими «мовними» проблемами, возведеними у ранг закону, на що тепер програмуються чимал╕ бюджетн╕ кошти. ╥х ╕ без того ╓ на що витрачати.
Ми багато сп╕лкувалися з польськими ровесниками (пов╕рте, жодних мовних бар’╓р╕в!). У Польщ╕ популярний культ родини. Молод╕ д╕вчата ╕ хлопц╕ рок╕в 20-25 планують одружуватися, народжувати ╕ виховувати д╕тей, особливо в маленьких, затишних м╕стечках. Цьому сприя╓ спок╕йне, стаб╕льне, розважливе життя поляк╕в. Хоча проблем у Польщ╕ теж вистача╓ – через безроб╕ття багато хто плану╓ ╖хати працювати до «зах╕дн╕шо╖», багатшо╖ ╢вропи.
Сподобалася мен╕ система осв╕ти поляк╕в, яка сутт╓во в╕др╕зня╓ться в╕д укра╖нсько╖. У Польщ╕ студенти вступають до ун╕верситет╕в у 19 рок╕в. Вступити до ВНЗ не складно, якщо добре здати «maturu» (щось на кшталт нашого ЗНО).
Укра╖нц╕, як╕ мають польське кор╕ння та отримали карту поляка, навчаються безкоштовно. Для кожно╖ спец╕альност╕ встановлена к╕льк╕сть обов’язкових курс╕в, вс╕ ╕нш╕ предмети — на виб╕р студента. Ре╓страц╕я на предмети в╕дбува╓ться на електронн╕й стор╕нц╕ ун╕верситету — студент сам склада╓ граф╕к в╕дв╕дувань занять.
Дозволя╓ться з’явитися на заняття лише раз ╕ вир╕шити — подоба╓ться чи н╕. Якщо н╕ — обира╓ш ╕нший предмет, але який не ╓ обов’язковою дисципл╕ною. Викладача теж можна обирати. На лекц╕ях н╕хто не в╕дм╕ча╓, але не з’явитися без поважно╖ причини на практичн╕ заняття можна лише дв╕ч╕, дал╕ будуть проблеми.
З навчанням все строго — нема╓ н╕яких «а можна завтра принести», «я обов’язково доздам, перепишу», все ч╕тко визначено, сплановано, жодно╖ «б╕ганини» за викладачами.
Студенти польських ВНЗ можуть в╕льно подорожувати до ╕нших ╓вропейських держав за доступною ц╕ною. Якщо перевести у гривн╕, наприклад, до Праги й назад можна до╖хати за 250 грн., до Берл╕на — за 350 грн.
Порядок у м╕ст╕ найперше залежить в╕д мера. Президент м╕ста Кельце (так називають мера у Польщ╕) Войцех Любавський розпов╕в, що значить для м╕ста проведення такого фестивалю, як Харцерський. «Ми з нетерп╕нням чека╓мо кожного року на цей фестиваль, готу╓мося до нього ще в╕д зими. Це прекрасна можлив╕сть познайомити поляк╕в ╕ гостей з╕ вс╕╓╖ ╢вропи з нашим м╕стечком. Люди радо зустр╕чають учасник╕в, ╕з задоволенням приходять на площу та до амф╕театру на святков╕ концерти. Ми орган╕зову╓мо для вс╕х учасник╕в фестивалю безкоштовний про╖зд у громадському транспорт╕ та вх╕д до музе╖в ╕ басейн╕в м╕ста. Хочемо, щоб у гостей залишилися якнайкращ╕ враження про наше м╕сто ╕ ╖м захот╕лося ще не раз сюди повернутися».
Поляки дуже законослухнян╕ — висновок про це можна зробити, спостер╕гаючи нав╕ть за тим, як вони переходять вулицю. От уяв╕ть соб╕: дорога шириною десь крок╕в с╕м, машин ╕ далеко не видно, а поляк н╕коли не п╕де на червоне св╕тло, буде вперто чекати, поки загориться зелене. Може, цьому сприя╓ й те, що за порушення правил — сол╕дний штраф?
Громадський транспорт у поляк╕в — н╕би в ╕ншому вим╕р╕ стосовно нашого. Вод╕й знаходиться у закрит╕й каб╕н╕, н╕яких суперечок з пасажирами, передавання через весь салон плати за про╖зд ╕ здач╕. У салон╕ польського автобуса сто╖ть спец╕альний автомат, куди пасажири кидають злот╕ (2,40 — звичайний ╕ 1,20 — п╕льговий про╖зд) й отримують квиток. На табло з’явля╓ться назва наступно╖ зупинки, яку ще й озвучу╓ диктор. На кожн╕й автобусн╕й зупинц╕ — електронний ╕нформатор для пасажир╕в, де вказан╕ номери автобуса, напрямок ╕ час до при╖зду на зупинку. Нещодавно ╖хала поноч╕ (щоправда, електричкою) з Ки╓ва до бабус╕: якби по моб╕льному телефону мен╕ не п╕дказали, коли виходити, довго б я ще ╖хала...
*   *   *
У рамках фестивалю ╕ндив╕дуально для кожного учасника в╕дом╕ польськ╕ артисти, хореографи, режисери проводили майстер-класи. Я потрапила до в╕домо╖ у Польщ╕ джазово╖ виконавиц╕, профес╕йно╖ сп╕вачки Мажени Слусарсько╖. Вона зак╕нчила музичну консерватор╕ю, вчилась у всесв╕тньо в╕домих джазових виконавц╕в, побувала з концертами разом з джаз-бендом у р╕зних кра╖нах св╕ту, багато виступа╓, виклада╓ вокал, веде передачу на польському рад╕о про джаз. Пан╕ Мажена — це людина-сонце, яка випром╕ню╓ незвичайну енергетику, сяйво, талант, щастя. Коли я запитала в не╖, як ╖й вда╓ться залишатися такою молодою, енерг╕йною, оптим╕стичною, сяючою, вона в╕дпов╕ла: «Я щаслива людина. Все, що б у житт╕ не трапилося, я сприймаю позитивно, труднощ╕ – як випробування, доброму рад╕ю в╕д душ╕. У мене чолов╕к — музикант, тому ми п╕дтриму╓мо одне одного на ц╕й творч╕й нив╕. Я обожнюю свою роботу, як╕й в╕ддаюся повн╕стю. У мене вже дорослий син, теж музикант, я дуже люблю разом з ним сп╕вати. А ус╕м колегам-сп╕вакам завжди на ус╕х майстер-класах ╕ без них кажу, що головне – сп╕вати серцем, передавати емоц╕╖ — так, як н╕хто не засп╕ва╓, т╕льки ти. ╤ якщо це вда╓ться, тод╕ ти — найщаслив╕ша людина на св╕т╕!».

Коротенько розпов╕м про деяк╕ польськ╕ м╕ста, де наша фестивальна творча група проводила святков╕ концерти. Середньов╕чне м╕сто Сандомеж м╕сцев╕ мешканц╕ називають «малим Римом». Збереглося тут понад 120 пам’яток арх╕тектури з р╕зних епох — Площа Ринок, монастир дом╕н╕канц╕в, старовинний цегляний костел, ратуша. А п╕д м╕стом 470-метрова п╕дземна туристична траса. Це мережа та╓мних коридор╕в, в яких колись були пивниц╕ з продуктами, винами ╕ медом. Глибина п╕дземель подекуди сяга╓ 12 метр╕в. За переказами, колись ц╕ п╕дземелля врятували м╕сто — см╕лива м╕сцева д╕вчина п╕шла на певну смерть — завела в катакомби монголо-татар, а городяни заклали кам╕нням вх╕д ╕ вих╕д.
Для концерту на площ╕ м╕ста Ченстохова ми з д╕вочим польським колективом «Meritum» п╕дготували концертний номер, виконавши разом укра╖нську п╕сню «Верба». Д╕вчата готували цей номер для фестивалю в Укра╖н╕, а от у Польщ╕, ще й з укра╖нською виконавицею, це стало справжньою «родзинкою»!
М╕сто Ченстохова називають духовним центром Польщ╕, адже саме тут знаходиться костьол ╕ монастир на Ясн╕й Гор╕ з ╕коною Матер╕ Божо╖ Ченстоховсько╖, що вважа╓ться чудод╕йною. Щороку цей один ╕з найважлив╕ших центр╕в рел╕г╕йного культу у християнському св╕т╕ в╕дв╕дують 4-5 м╕льйон╕в турист╕в ╕ паломник╕в (для пор╕вняння, наш Крим цього року в╕дв╕дало ст╕льки ж гостей).
У 1382 роц╕ польський князь Владислав Опольський запросив до Польщ╕ з Угорщини монах╕в ордену паулин╕в, як╕ заснували монастир на пагорб╕ поруч з м╕стом. Нова обитель отримала ╕м’я «Ясна Гора», куди Владиславом Опольським була перенесена чудотворна ╕кона Д╕ви Мар╕╖ з укра╖нського м╕ста Белз (Льв╕вська обл.).
Ченстоховська ╕кона Божо╖ Матер╕ — чудотворна ╕кона Богородиц╕, написана, за переказами, ╓вангел╕стом Лукою в ╢русалим╕ на кришц╕ стола Святого с╕мейства, в С╕онськ╕й св╕тлиц╕. На Русь чудотворний образ з великими почестями був принесений галицько-волинським князем Левом Даниловичем ╕ пом╕щений у Белзькому замку.
Згодом, при завоюванн╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни поляками, чудотворна ╕кона д╕сталася польському правителю. За переказом, татари, вторгшись у ц╕ земл╕, оточили замок Белз. Спод╕ваючись на допомогу Божо╖ Матер╕, святиню винесли з церкви ╕ поставили на м╕ськ╕й ст╕н╕. ╤ сталося диво! Шк╕длива ╕мла, що спустилася тод╕ на татарське в╕йсько, змусила ╖х зняти облогу замку ╕ п╕ти геть. Шкода, що наш обер╕г — ╕кона Д╕ви Мар╕╖ знаходиться не на наш╕й земл╕, ╖╖ чудотворна сила зараз би так знадобилася...
*    *    *
Великий польський поет Адам М╕цкевич називав Крак╕в «колискою Реч╕ Посполито╖». Багатства ╕ перлини нац╕онально╖ культурно╖ спадщини м╕ста приваблювали сюди найвизначн╕ших митц╕в. Тут розташований костьол Д╕ви Мар╕╖, центральна площа Ринок – найб╕льша площа середньов╕чно╖ ╢вропи, Ягеллонський ун╕верситет – один ╕з найстар╕ших ун╕верситет╕в у ╢вроп╕, знаменитий Вавель, резиденц╕я, де в╕дбувалися церемон╕╖ коронац╕╖ польських монарх╕в. Саме тут, у Вавельському Кафедральному собор╕ святих Стан╕слава ╕ Вацлава, поховане президентське подружжя Леха ╕ Мар╕╖ Качинських. Взагал╕, поляки не в╕рять, що трагед╕я 10 кв╕тня 2010 року п╕д Смоленськом, яка неспод╕вано ув╕рвалась у сучасне життя Польщ╕, сталася випадково. У цей день справд╕ нац╕онально╖ катастрофи загинув цв╕т польсько╖ нац╕╖. Окр╕м Леха Качинського та його дружини загинула ╕ значна частина рел╕г╕йно╖ та в╕йськово╖ ел╕ти кра╖ни. Ц╕кава паралель: в ╕стор╕╖ Польщ╕ вже була схожа трагед╕я — загибель голови польського уряду Владислава С╕корського, яка сталася в 1943 роц╕, також пов’язана з розстр╕лом польських оф╕цер╕в у Катин╕. В╕н загинув в ав╕акатастроф╕ неподал╕к Г╕бралтару. Л╕так впав у море через 16 секунд п╕сля злету. Разом ╕з С╕корським в л╕таку перебувала його донька, два депутати англ╕йського парламенту та ще дек╕лька чолов╕к. Оф╕ц╕йне розсл╕дування встановило, що причиною пад╕ння були техн╕чн╕ несправност╕ л╕така, але деяк╕ ╕сторики й дос╕ схиляються до верс╕╖ ав╕акатастрофи як ╕нструменту вбивства.
Щоб попрощатися з Качинським ╕ його дружиною, багатотисячн╕ з╕брання людей стояли багато годин у черз╕ п╕д президентським палацом у Варшав╕. Народ ридав за ними. Чи ридатимуть за нашими ╕ чи пом╕тять взагал╕, якщо когось з них не стане, — риторичне, напевне, запитання...
*    *    *
Варшава, без сумн╕ву, ╓ м╕стом Фредер╕ка Шопена. «У музики нема╓ в╕тчизни. В╕тчизна ╖╖ – весь всесв╕т» — так говорив колись в╕домий композитор. Але в╕тчизна його не забула, як ╕ його безсмертн╕ твори. У Варшавському собор╕ Святого Хреста поховане серце композитора, його ╕м’ям назван╕ вулиця, консерватор╕я, аеропорт, центральний парк. А роки три тому з’явилися «Шопен╕вськ╕ лавочки», виконан╕ з пол╕рованого чорного каменю. На них зображена схематична карта з прогулянковою трасою та короткий опис цього м╕сця польською та англ╕йською мовами. Тут можна посид╕ти, помилуватись довк╕ллям, а натиснувши в╕дпов╕дну кнопку — послухати 30-секундний фрагмент з найб╕льш улюблених твор╕в Фредер╕ка Шопена.
*    *    *
На вс╕х площах, у р╕зних м╕стах поляки радо зустр╕чали нашу творчу групу, в╕тали оплесками, зац╕кавлено розпитували, зв╕дки ми. Орган╕затор фестивалю, людина, яка була нам за «тата ╕ маму», Зб╕гн╓в Лев╕нський розпов╕в про ╕стор╕ю виникнення, творч╕ в╕дкриття та враження в╕д цьогор╕чного фестивалю. «Вперше ми орган╕зували фестиваль у 1974 роц╕. Я тод╕ працював у Центральному штаб╕ союзу польських харцер╕в у Варшав╕, ми й вир╕шили орган╕зувати Харцерський фестиваль у Кельце. Перш╕ 15 рок╕в фестиваль щоразу тривав 21 день, у ньому брали участь 3500 д╕тей ╕з «соцкра╖н». Все було безкоштовно, тому що вс╕ витрати, пов’язан╕ з орган╕зац╕╓ю фестивалю, брали на себе М╕н╕стерство культури, М╕н╕стерство осв╕ти, профсп╕лки ╕ Центральний штаб союзу польських харцер╕в. З 1989-го року в╕д орган╕зац╕╖ фестивалю в╕дмовились ус╕ вказан╕ установи, тож тепер цим перейма╓ться лише Штаб Харцерсько╖ орган╕зац╕╖ Келецько╖ област╕.
Фестиваль в╕дкрив багато польських з╕рок, виконавц╕в поп-музики, режисер╕в, балетмейстер╕в оперних ╕ балетних театр╕в та ╕н.
Мен╕ багато хто сподобався на цьогор╕чному фестивал╕, але я не спец╕ал╕ст з танц╕в та вокалу, тому не буду оц╕нювати артистичну майстерн╕сть учасник╕в. Я — психолог, ╕ з ц╕╓╖ точки зору можу оц╕нити педагог╕в: кер╕вник╕в колектив╕в «Радуга», «Св╕тлачок» з м╕ста Баранович╕ (Б╕лорусь), ансамбль «Крууга» з Петрозаводська (Рос╕я — Карел╕я), ансамбль «Вс╕ з╕рки» ╕з Старобельська (Укра╖на). Загалом фестиваль пройшов усп╕шно ╕ залишив багато спогад╕в ╕ вражень — при╓мних ╕ не дуже. Наприклад, ансамбль ╕з Санкт-Петербурга «Сюрприз» д╕йсно зробив нам справжн╕й «сюрприз», залишивши п╕сля в╕д’╖зду у к╕мнатах такий безлад, що це важко передати словами! Напевне, там у них, в Санкт-Петербурз╕, це нормально? Ми написали листи та в╕дправили фотограф╕╖ ╖хн╕х номер╕в ус╕м учасникам фестивалю, меру Санкт-Петербурга, директору Палацу культури, в М╕н╕стерство культури Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Консульство Польщ╕ в Санкт-Петербурз╕ з проханням навчити д╕тей прибирати за собою. Я спод╕ваюсь, що 5 рок╕в – це достатн╕й час, щоб виховати себе та д╕тей — бо саме ст╕льки часу педагоги «Сюрпризу» будуть у списку «persona non grata» ╕ не зможуть отримати шенгенсько╖ в╕зи».
Уявля╓те, ск╕льком персонам був би заборонений в’╖зд до Криму, якби ми, як поляки, ф╕ксували все те, що залиша╓ться п╕сля при╖жджих турист╕в ╕ в╕дпочиваючих? До реч╕, на мо╓ запитання, чи був пан Зб╕гн╓в у Криму ╕ як╕ враження у нього залишилися в╕д перебування на П╕вденнобережж╕, в╕н в╕дпов╕в: «Я був у Криму чотири рази, ╕ завжди при╖жджаю додому наповнений при╓мними спогадами. Природа казкова, просто фантастична. Завжди згадую, яке пов╕тря в Криму, такого н╕де нема╓. Запах моря, сосни, кипарису. Укра╖на – щаслива кра╖на, бо ма╓ так╕ перлини, як Крим. Береж╕ть його, охороняйте, розвивайте, пов╕рте мен╕, що це — ваш справжн╕й скарб!».
*    *    *
Фестиваль наближався до завершення, його останн╕м гучним акордом мав стати гала-концерт, ось тут господар╕ й проявили себе сповна! Це був виключно польський гала-концерт, польське свято, я так ╕ не зрозум╕ла, для чого були запрошен╕ учасники з ╕нших держав, якщо танцювали ╕ сп╕вали одн╕ поляки! Не прозвучала на гала-концерт╕ й укра╖нська п╕сня. Зрозум╕ло, укра╖нська мова — одна з наймелод╕йн╕ших у св╕т╕, наш╕ п╕сн╕ сповнен╕ чутт╓вою мелодикою, якою захоплю╓ться весь св╕т, а не перекладами польською мовою джазових стандарт╕в. Не дай Бог укра╖нськ╕й п╕сн╕ б╕льше аплодували б, як сво╖й! Та, зрештою, я так ╕ не почула на концерт╕ сучасно╖, класично╖ польсько╖ естради, народних п╕сень, усе т╕льки джазов╕ переробки на польський лад, не побачила народного польського танцю — одна лише «ф╕ззарядка» на сцен╕. А учасниц╕ з Б╕лорус╕, я св╕док, орган╕затори взагал╕ поставили ультиматум: хочеш брати участь у гала-концерт╕ – сп╕вай польською. Але х╕ба ж не ц╕каво показати на м╕жнародному мистецькому свят╕ р╕зн╕ культури? Фестиваль все ж таки не всепольський, а м╕жнародний...
А з ╕ншого боку, цей приклад дуже показовий. Поляки ревно бережуть, п╕дтримують ╕ поширюють свою мову, культуру, п╕сню, вони — господар╕ на власн╕й земл╕ ╕ у сво╓му духовно-╕нформац╕йному простор╕. Ось такого б здорового гонору укра╖нцям! Уяв╕ть, що, наприклад, рос╕йськ╕ виконавц╕ ╕ телешоумени, як╕ табунами гарцюють Укра╖ною, були б поставлен╕ перед умовою: хочете виступати в наш╕й держав╕, вести передач╕ на укра╖нському телебаченн╕ — будь ласка, але — укра╖нською! Фантастика...
Багато думок ╕ вражень залишила ця по╖здка, та найголовн╕ше, що я однозначно для себе вир╕шила: наша земля, природа — найкращ╕, наш╕ люди талановит╕, щир╕, в╕дкрит╕. Сам╕ поляки кажуть, що в укра╖нц╕в велике серце, а мова сп╕вуча, лаг╕дна, яку так при╓мно слухати. ╤ якими б не були пречудовими ╕ноземц╕, вони н╕коли не стануть нам ближчими, н╕ж представники сво╓╖ нац╕╖. То в чому ж наша проблема? У т╕м, що поляк може нести св╕й недопалок чи обгортку один-два квартали, але на дорогу його не викине, а ми см╕тимо соб╕ ж п╕д ноги. В тому, що польськ╕ пол╕тики, на в╕дм╕ну в╕д наших, обходяться без охорони ╕ ╖здять на скромних службових авто. ╥м просто нема╓ причини остер╕гатися за сво╓ життя (трагед╕я п╕д Смоленськом – то окрема тема), тому що вони живуть ╕ працюють заради свого народу, його добробуту ╕ спокою. Отже, не треба скн╕ти ╕ плакатися, а, з╕бравшись характером, працювати, викор╕нювати зло ╕з себе та сво╓╖ кра╖ни, бо ми справд╕ варт╕ жити в достойн╕й держав╕, з чистими вулицями ╕ чесною укра╖нською патр╕отичною владою, достойними зарплатами ╕ пенс╕ями, в╕льними, окриленими ╕ щасливими.

Юл╕я КАЧУЛА,
студентка Нац╕онально╖ академ╕╖ кер╕вних кадр╕в культури ╕ мистецтв
Ки╖в — Кельце — С╕мферополь

(Фото авторки та ╕з сайту М╕жнародного Харцерського фестивалю)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10770

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков