"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Резонанс"
#37 за 14.09.2012
ОБ’╢ДНУЙТЕСЯ — ТА НЕ ЗА НАШ РАХУНОК
ПРОШУ СЛОВА!
Перш╕ територ╕альн╕ претенз╕╖ Румун╕я озвучила в 1980-х роках, коли на шельф╕ острова Зм╕╖ний геологи в╕днайшли поклади газу ╕ нафти, пов╕домля╓ «Газета 2000». Саме тод╕ в╕дносини м╕ж Москвою ╕ Бухарестом стали напруженими. Але дал╕ переговор╕в справа не рушила. П╕сля 1991 року Румун╕я почала висловлювати територ╕альн╕ претенз╕╖ вже Укра╖н╕. Д╕йшло до того, що 14 жовтня 1991 року було оприлюднено заяву румунського парламенту, в як╕й П╕вн╕чна Буковина ╕ деяк╕ райони Одесько╖ област╕ оголошувались «румунськими територ╕ями». Не забули ╕ про морський кордон. ╤ ось в 2008 роц╕ Укра╖на зробила Румун╕╖ поступку — погодилась на розгляд справи про шельф острова Зм╕╖ний у М╕жнародному суд╕ ООН. Хоча наша кра╖на могла з повним правом в╕дкинути вс╕ претенз╕╖ Бухареста, одначе в порив╕ «╓вро╕нтеграц╕╖» погодилась на розгляд справи. Результат не порадував — у 2009 роц╕ морськ╕ кордони було переглянуто на користь Румун╕╖. Коли виразити в цифрах наш╕ втрати, то вони становитимуть 10 млн. тонн нафти ╕ 100 млрд. куб. м газу. Саме так╕ дан╕ геологорозв╕дки. За останн╕ к╕лька рок╕в у Румун╕╖ було близько 100 перегляд╕в кордон╕в з р╕зними кра╖нами. Чи мають вони п╕д собою законну п╕дставу? З цього приводу об’╓ктивно висловився пол╕толог В╕тал╕й Кулик: «...укра╖нське сусп╕льство ╕ влада повинн╕ захищати вс╕ма способами територ╕╖, як╕ ми вважа╓мо сво╖ми. Для Румун╕╖ будь-як╕ територ╕альн╕ поступки мають геопол╕тичне значення». Законно напрошу╓ться: а правове? Адже експерти упевнен╕ — одним шельфом Зм╕╖ного ╕ гирлом Дунаю справа не обмежиться. На черз╕ — Черн╕вецька область (П╕вн╕чна Буковина) ╕ п╕вденна частина Одесько╖ област╕. Президент Румун╕╖ Траян Бесеску вважа╓, що «м╕н╕мальна пол╕тика передбача╓ об’╓днання румунсько╖ нац╕╖». Нагада╓мо, що п╕д останньою Т. Бесеску ма╓ на уваз╕ не т╕льки румун╕в, а й молдован. В╕н нав╕ть запропонував об’╓днати дв╕ держави, але в Молдов╕ така ╕дея п╕дтримки не знайшла. Судячи з пол╕тики Бухареста, м╕ж нашими кра╖нами ще не раз виникатимуть суперечност╕. Як в╕дреагу╓ на це нова укра╖нська влада? Чи захищатиме наш╕ ╕нтереси чи пожертву╓ ними заради «╓вро╕нтеграц╕╖», як ╖╖ попередники, — нев╕домо. Поки що в Укра╖н╕ йде перед╕л сфер впливу, а питання геопол╕тичн╕ н╕кого не хвилюють. А даремно. В╕ддавати свою автохтонну територ╕ю — це р╕внозначно нац╕ональн╕й зрад╕. Адже безпосередня близьк╕сть державних територ╕й не може бути пол╕тичною субстанц╕╓ю до автоматичного при╓днання. В св╕т╕ ╓ д╕аспори, котр╕ нал╕чують м╕льйони людей, але це не означа╓, що вони можуть геопол╕тично належати сво╖й колишн╕й прабатьк╕вщин╕. Не можна й штучно переселяти народи, коли ╖хн╕ м╕сця нин╕шн╕ й колишн╕ сус╕дять. Згадаймо горезв╕сну «операц╕ю В╕сла». Он як╕ величезн╕, колись укра╖нськ╕, територ╕╖ (Кубань, частина Б╓лгородсько╖ ╕ Курсько╖ областей, м╕ста Хелм ╕ Пшемисль (Холм ╕ Перемишль) нин╕ входять до складу РФ ╕ Польщ╕, а ми й дос╕ толерантн╕ до цього. Але нин╕ ще в╕ддавати комусь сво╖ власн╕ земл╕ просто так — це вже занадто. Тому наш╕й влад╕ в цьому в╕дношенн╕ треба бути несхильною ╕ патр╕отичною, спираючись на закони права, а не на дов╕льн╕ домагання.
Фед╕р СТЕПАНОВ, письменник. м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10760
|