"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Українці мої..."
#37 за 14.09.2012
ЮВ╤ЛЕЙНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ОЛЕКСАНДРА ГУБАРЯ
На кафедр╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського 7 вересня в╕дзначили день пам’ят╕ Олександра ╤вановича Губаря, в╕домого укра╖нського л╕тературознавця, критика, публ╕циста, педагога, професора кафедри укра╖нсько╖ л╕тератури. В цьому роц╕ йому виповнилося б 90 рок╕в. Учасник Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, один з ╕н╕ц╕атор╕в заснування в Криму Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Шевченка, в╕н 56 рок╕в присвятив науково-педагог╕чн╕й д╕яльност╕, б╕льше сорока з них працював у ТНУ. Це не так уже й мало для одн╕╓╖ людини. Тисяч╕ його колишн╕х студент╕в тепер ╕ сам╕ викладають укра╖нську л╕тературу в р╕зних куточках Укра╖ни, багато з них стали письменниками, журнал╕стами. З повагою згаду╓ свого педагога учень ╕ колега, кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Михайло Вишняк: «Олександр ╤ванович лекц╕╖ не читав, а творив, знаючи л╕тературу зсередини». Знайом╕ з 1958 року, вони обидва стають членами Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, разом обговорюють рукописи сво╖х книг, сп╕льно ведуть викладацьку д╕яльн╕сть ╕ подорожують. «Не чолов╕к, а «Кримвидав», — так охарактеризував професора Губаря М. Вишняк у цикл╕ сво╖х в╕рш╕в п╕д заголовком: «Губар╕ада». Олександр Губар прожив пл╕дне життя, залишивши велику спадщину сво╖х роб╕т: опубл╕кував понад 420 наукових статей та навчально-методичних пос╕бник╕в, автор 16 книг: 12 монограф╕й, 5 – про П. Тичину, в тому числ╕ написан╕ в сп╕вавторств╕ з В. Гуменюком та Г. Жуковським, п╕дготував рукопис книги про трагед╕ю таланту П. Г. Тичини, який ╕сторико-л╕тературним нарисом «Глибока дружби теч╕я» був виданий в 2009 роц╕ за сприяння Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру та дружини Май╖ Олександр╕вни. «Ця книга необх╕дна студентам ВНЗ, любителям документал╕стики та широкому колу читач╕в, бо в╕дкрива╓ нов╕ аспекти життя П. Тичини, – зазначив у сво╓му виступ╕ зав╕дувач культурно-осв╕тнього в╕дд╕лу В╤КЦ Богдан Безкоровайний. – Вона не втратила сво╓╖ актуальност╕ ╕ нин╕». Взагал╕ творч╕сть Тичини стала пров╕дною темою досл╕дницьких пошук╕в Губаря як науковця. Тичинознавець – це одна з граней його творчост╕, починаючи ╕з захисту кандидатсько╖ дисертац╕╖, що дозволя╓ значно розширити естетичн╕ можливост╕ слова за допомогою тако╖ особливост╕ поез╕╖ П. Тичини, як «мистецький синтетизм». Л╕тописець укра╖нства в Криму – друга грань творчост╕ О. Губаря. Л╕тературознавець досл╕джу╓ тематичн╕ обр╕╖, особливост╕ поетики укра╖нських письменник╕в друго╖ половини ХХ стол╕ття, доля яких пов’язана з Кримом. Ця праця вченого за сер╕ю монограф╕й: «Чорноморська хвиля», «Сучасн╕ укра╖нськ╕ письменники Криму», «Земле моя кримська» удосто╓на в 1996 роц╕ Прем╕╖ ╕м. Степана Руданського Кримського фонду культури. М╕жнац╕ональн╕ л╕тературн╕ вза╓мини – третя грань творчост╕ професора О. Губаря. Переплет╕ння слов’янських народ╕в, ╓днання рос╕ян, укра╖нц╕в ╕ б╕лорус╕в, яке сво╖м кор╕нням сяга╓ в далеке минуле, розкрива╓ться у книз╕ «Росинки дружби», написан╕й у сп╕вавторств╕ з Г. Жуковським. Одним ╕з перших наприк╕нц╕ ХХ стол╕ття О. Губар звернув увагу на укра╖нсько-кримськотатарськ╕ культурн╕ вза╓мини. В╕н наголошу╓ на давн╕х ╕ пл╕дних традиц╕ях культур, вза╓мозбагаченн╕ двох народ╕в. На цьому акцентував увагу в сво╓му виступ╕ зав╕дувач кафедри кримськотатарсько╖ ф╕лолог╕╖ ТНУ Ш. Юнусов. В╕н назвав професора Губаря «цементуючим началом» побудови дружн╕х стосунк╕в двох народ╕в. «Вс╕, хто сп╕лкувався з Олександром ╤вановичем, не можуть посваритися м╕ж собою, бо дев╕з його сп╕лкування – «любити людину» цементом скр╕плював добр╕ стосунки, а все, що поза цим, – наносне ╕ нетривале», – дода╓ редактор укра╖нсько╖ редакц╕╖ ДТРК «Крим» О. Польченко. В╕н згаду╓, як на телебаченн╕ в передач╕, присвячен╕й 105-й р╕чниц╕ з дня народження П. Тичини, О. Губар п╕вгодини напам’ять читав в╕рш╕ поета. Вся студ╕я аплодувала йому! О. Губар мав багато нагород, але найб╕льше, за словами дружини, в╕н ц╕нував медаль «Ветеран прац╕», бо все життя, до останнього подиху, наполегливо трудився. «Вже мало залишилося в ТНУ людей, як╕ навчалися у нього, як╕ працювали поруч з Олександром ╤вановичем, – говорить декан факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Ю. Прад╕д, – тим ц╕нн╕ша б╕бл╕отека, яку в╕н залишив факультету». Вона й зараз поповню╓ться новими виданнями. Так, кер╕вник товариства «Укра╖на-Св╕т» Василь Стефанюк ╕ його заступник Тетяна Захарова подарували нову книгу «Л╕тературний Крим. Л╕тература р╕дного краю (5-11 кл.)», видану на допомогу вчителям ╕ школярам. А дружина професора Майя Губар подарувала в б╕бл╕отеку книгу «Лицар р╕дно╖ мови», яку видали прац╕вники л╕тературно-мемор╕ального музею П. Тичини в Ки╓в╕, з котрими в не╖ склалися давн╕ дружн╕ стосунки. Вона продовжу╓ збирати матер╕ал для поповнення б╕бл╕ограф╕╖ свого чолов╕ка. Перша частина б╕бл╕ограф╕╖ охоплю╓ 1945-2001 роки, друга – 2002-2012 роки. А В╕ктор Гуменюк, професор ТНУ, закликав написати спогади про професора Губаря ╕ видати ╖х книгою для ув╕чнення його пам’ят╕.
Валентина МЕЛЬНИК, сп╕вроб╕тниця Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10748
|