Версiя для друку Обговорити в форумi

Олександр Іванович Таряник обіймає посаду міністра курортів і туризму Автономної Республіки Крим з 1998 року. Він - людина невичерпної енергії, запальна, емоційна - не може мовчати, коли щось не так. Висловлюється, як на міністра, дещо ризиково. Бо за крісло не тримається - швидше, саме крісло тримається за нього. Про це свідчить, зокрема, приклад кількарічної давності, коли Верховна Рада АРК висловила виконавчій владі недовіру. О. Таряник, єдиний серед всіх міністрів, які перебували в несусвітній паніці, одразу ж написав відповідну заяву. Але попросили забрати її назад...

- Олександре Івановичу, розкажіть, будь ласка, трішечки про себе.
- Народився на Кубані, в м. Тихорєцьку. З 1955 року мешкав в Дніпропетровську, де і закінчив механічний технікум та сільськогосподарський інститут, одержавши фах інженера-механіка. Обидва дипломи - з відзнакою. З 1974 року живу в Криму. Спочатку працював під Керчю на птахофабриці с. Ленінського старшим інженером, потім - в Бахчисарайському районі в с. Желєзнодорожному механіком з трудомістких виробництв на фермі, далі - головним інженером, а згодом і директором Бахчисарайського ефіроолійного радгоспу-заводу. Був обраний головою Бахчисарайського міськвиконкому. Але невдовзі знову повернувся на свою попередню посаду, очоливши при цьому ще й спільне з Єгиптом і Францією підприємство "Інтерарома". Перед тим як стати міністром, обіймав посаду голови Бахчисарайської райдержадміністрації.
- Якщо можна, охарактеризуйте в загальних рисах наш кримський санаторно-курортний комплекс.
- За підсумками минулого року (а цьогорічні ще не підбивалися) в Криму діяло 646 санаторно-курортних закладів (на 23 більше, ніж у 2001 р.). Місткість комплексу - 62 665 цілорічних місць і 155 459 максимально розгорнутих. 261 підприємство комплексу у державній власності, 296 - колективній, 43 - приватній, 32 знаходяться в комунальній власності і 14 - спільні підприємства. 14 оздоровниць є власністю інших держав. Із 646 підприємств комплексу цілорічно функціонує 229.
- А чи багато маємо відпочиваючих, і хто вони, представники яких верств населення, громадяни яких країн?
- Глибиною "падіння" для нас був 1998 рік. Крим відвідало всього 2,8 млн. відпочиваючих. В 2000 році їх було вже 4,4 млн., в 2001р.
- 4,5 млн., минулого року тут зміцнювало своє здоров'я на 10 000 осіб більше, ніж попереднього, в тому числі 991,7 тис. скористалися путівками. Сподіваємося, що у цьому відношенні нинішній рік не буде гіршим. 72,7% відпочиваючих - це громадяни України, 25,4% - представники СНД і лише 1,9%  - гості з далекого зарубіжжя (їхня кількість має тенденцію до стрімкого зниження).
- Чим це пояснюється?
- Елементарний приклад. Всі курортні країни, у тому числі наша сусідка Туреччина борються за право мати на своїх базах відпочинку якомога більше голубих прапорів Європи, які є гарантом екологічної чистоти регіону. Думаєте, ми  маємо хоча б один такий прапор? Ні. І не тому, що не розуміємо, наскільки він привабив би туристів. Просто щоб його одержати, треба зовсім по-іншому поставитися до вирішення дуже багатьох питань. Скажімо, виробляється у нас в Україні безфосфатний пральний порошок "Дакос". Це екологічно чиста продукція, що не викликає алергії. Порошок має знак якості. Але ж чому ми не бачимо його на прилавках? Чому не дали фірмі-виробнику зеленої вулиці? Замість цього в Україні будується великий завод, що виготовлятиме фосфатні, вже давно знецінені на світових ринках порошки. Ось тобі і нові викиди у воду небезпечних для природи й людини фосфатів.
При всьому цьому вартість в Криму добового відпочинку коливається від 5 до 2 000 доларів. Коли, скажімо, в Туреччині за 500 доларів можна відпочивати 10 днів, маючи комфорт і необмежене харчування.
Геть погана у нас справа і з рекламою, нею, вважай, взагалі ніхто не займається. Усім цим і обумовлюється вибір іноземців. Та й взагалі, багаті люди, які б могли серйозно поповнити наш бюджет, в Криму не відпочивають. Сюди їдуть переважно батьки з хворими дітьми і шукають, як би дешевше прохарчуватися. Але ж туризм у всьому світі є найдохіднішою статтею!
До речі, ми і той прибуток, що маємо від курортників, обраховуємо не за світовими стандартами, орієнтуючись лише на відрахування в бюджет оздоровчими установами. Але ж відпочиваючі залишають гроші і в магазинах, барах, на транспорті, і в сумі їхній загальний внесок досить помітний - 60% коштів кримського бюджету надходить із курортних регіонів.
- То, виявляється, все не так вже й погано?
- Звичайно, є позитивні зрушення. Про них свідчать вже наведені мною цифри.
І заслуга в цьому не лише моя особиста. Я працюю в команді прем'єр-міністра Сергія Куницина і постійно відчуваю його підтримку. Спільними зусиллями вдалося спростити реєстрацію відпочиваючих, видачу віз. Міністр транспорту подбав про благоустрій залізничного вокзалу, про те, щоб подешевшали білети на авіатранспорт (аж вдвічі!). Порівняйте: в 1998 році 80% курортників приїздили до нас залізницею.
Але справжня революція в курортній індустрії відбудеться лише тоді, коли кожен урядовець свій робочий день розпочне з думки про цю надзвичайно перспективну галузь. І тоді, можливо, з'являться закони, яких нам так бракує. Скажімо, про приватну власність. Досить тут гратися в половинчатість. Хай володарі оздоровчих установ офіційно легалізуються і заробляють кошти для бюджету. Чому сьогодні жодний санаторій не продано з аукціону? І якщо хтось забажає побудувати новий оздоровчий заклад чи готель, не треба з нього вимагати й те, що мусить забезпечити держава, - облаштування берегів, проведення доріг тощо... Тоді матимемо інвесторів. А ще нам бракує нормальних транспортних зв'язків. Виїжджаючи з дому, людина повинна мати змогу максимально наблизитися до курорту, щоб її не хапали за поли на сімферопольському вокзалі ненажерні таксисти. У всьому світі ті, хто прибуває на відпочинок автомобілем за довіреністю, мають на це право. Лише у нас я зміг стати свідком таких екстраординарних сцен, коли люди привезли на лікування дітей з самого Узбекистану і їх звідси витурили, тому що мали це зробити самі володарі автомобілів. Дорослі чоловіки плакали! То чи приїдуть вони до нас коли-небудь знову?
А чим частують туристів наші підприємці від торгівлі? Поруч з "Чорним доктором" і "Чорним полковником" на Ай-Петрі реалізується ними ще й "Чорний шайтан". Одним із цих сурогатів отруїли журналіста...
- А якщо спуститися з високої міністерської дзвіниці на нашу низеньку - середньостатистичного громадянина, який віддав праці на свою батьківщину 30 - 40 років життя і добре пам'ятає статтю в Конституції про право на відпочинок, що раніше і не розцінювалося ним як якесь надзвичайне благо. Сьогодні наша розмова про курорти вже майже не пов'язується з турботою про здоров'я людини.
- З цього приводу мені дуже сподобалися слова, сказані Маргарет Тетчер. Сутність їх така: капіталізм відрізняється від соціалізму тим, що за основу тут поставлені гроші. Якщо їх буде достатньо - виникне можливість дбати  про пільги для малозабезпечених людей. При соціалізмі ж навпаки - все починається з турботи про людину. Тому і проїли те, що мали. А капіталізм з його високими економічними можливостями ми взагалі ще невідомо коли побудуємо.
- Тож, виявляється, від одного берега відпливли, і до іншого ще далеко. А людина вже не може плисти. Їй треба перепочити, і її життя, до речі, минає... То які у нас оздоровчі заклади найдешевші? На що все ж таки орієнтуватися?
- Найдешевші і дуже пристойні оздоровчо-лікувальні заклади, якими відає "Укрпрофоздоровниця". Вони є в Євпаторії,  Алушті, Ялті - всього близько 30 установ.
Взагалі ж з санаторно-курортним комплексом треба визначитися в межах всієї України: які санаторії будуть належати міноздорову, а які заробляти гроші для держави. Інваліди війни, чорнобильці, хворі-спинальники та туберкульозники у нас і сьогодні лікуються в санаторіях безкоштовно.
- А які курорти є найдорожчими, найпрестижнішими?
- Відомчі. Туди вас взагалі не пустять.
"Не дуже й хотілося", - це вже я сказала подумки. Бо й дійсно, чи можна суттєво поповнювати державний бюджет, живучи на жалюгідну державну зарплату? Здається, Олександр Іванович мене розуміє без слів...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2003 > Тема "З перших уст"