Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У БОРН╤ ЗА ЗЕМЛЮ ╤ ВОЛЮ
В ознаменування 100-р╕ччя под╕й Укра╖нсько╖ революц╕╖ в Кривому Роз╕ за громадською ╕н╕ц╕ативою...


Б╤ЛЬШ╤СТЬ РЕЛ╤КВ╤Й КИ╥ВСЬКО╥ РУС╤ ВИВЕЗЛИ ДО РОС╤╥ ТА ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ
Про це пов╕домля╓ Рад╕о Свобода з посиланням на досл╕дження укра╖нських науковц╕в, викладене в...


РАДЯНСЬКА ДОБА: М╤ФИ ╤ РЕАЛ╤╥
24 вересня в Музе╖ ╤вана Гончара в Ки╓в╕ в╕дкрилася виставка «М╕фи та реал╕╖ радянсько╖...


╤гор Горд╕йчук, Герой Укра╖ни, генерал-майор: САВУР-МОГИЛА — ЦЕ ФАКТИЧНО БУВ КВИТОК В ОДИН К╤НЕЦЬ
Нещодавно виповнилося п’ять рок╕в геро╖чн╕й оборон╕ Савур-Могили. Ця висота стала символом...


ДОСЛ╤ДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО╥ ДОБИ ТРИВА╢
Зб╕рник присвячено 100-р╕ччю в╕д дня народження в╕домого фах╕вця з археолог╕╖ перв╕сного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 24.08.2012
ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ ДОВЖИНОЮ В СТОЛ╤ТТЯ

Постат╕

Про В╕тчизняну в╕йну 1812 року ми зна╓мо з п╕дручник╕в ╕стор╕╖, роману Льва Толстого «В╕йна ╕ мир» та його к╕новерс╕╖, зд╕йснено╖ одним ╕з кращих радянських режисер╕в Серг╕╓м Бондарчуком. Однак мало кому в╕домо сьогодн╕, що першими екран╕зували цей ╕сторичний роман у звуковому формат╕ не у нас. Це зробили в 1956 роц╕ американц╕ ╕ ╖хн╕й вар╕ант з музикою всесв╕тньов╕домого композитора Н╕но Роти був у радянському прокат╕. А ще ран╕ше – в 1912 роц╕ його екран╕зац╕ю було зд╕йснено на рос╕йськ╕й к╕нофабриц╕ Олександра Ханжонкова.

ФЕСТИВАЛЬ ОДНОГО Ф╤ЛЬМУ

Право на не╖ тут вибороли в суперництв╕ з французами, як╕ також подали заявку на зйомки ф╕льму про цю в╕йськову епопею двох кра╖н до 100-р╕ччя Бород╕нсько╖ битви. П╕сля перегляду знятих пробних кадр╕в рос╕йською ╕ французькою творчими групами в канцеляр╕╖ Миколи ╤╤, який у Л╕вад╕╖ вже бачив перший ф╕льм Ханжонкова «Оборона Севастополя» ╕ схвалив його, вир╕шили надати п╕дтримку сво╖м к╕нематограф╕стам. На практиц╕ вона виразилася не ф╕нансовою допомогою, а вид╕ленням рос╕йських в╕йськ для участ╕ в зйомках. Французьк╕ к╕номитц╕ телеграфували в Париж:
— З Ханжонковим необх╕дно укласти догов╕р про кооперац╕ю.
Так ╕ було зроблено. Зн╕мали ф╕льм два режисери: Василь Гончаров з Рос╕╖ ╕ Кай Гансен ╕з Франц╕╖. ╤ роль Наполеона Бонапарта виконали в стр╕чц╕ також два актори. Вони з╕грали ╖╖ так, що при монтаж╕ не можна було в╕др╕знити, в яких кадрах французького ╕мператора в╕дтворю╓ на екран╕ французький артист, а в яких — рос╕йський. Субтитри до безмовно╖ ще тогочасно╖ технолог╕╖ зйомок було виконано також двома мовами в╕дпов╕дно для рос╕йського ╕ французького прокату.
Ця одна з перших стр╕чок в╕тчизняного ╕грового к╕но «1812 р╕к» — сп╕льний рос╕йсько-французький к╕нопроект, демонструвалася в Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка на к╕новечор╕ «Дн╕ Ханжонкова в С╕мферопол╕», приуроченому 135-р╕ччю з дня його народження. В╕н в╕дбувся за програмою фестивалю одного ф╕льму — к╕но-б╕бл╕отечного конкурсного ╕нтерактивного проекту як частини соц╕окультурно╖ м╕жнародно╖ мед╕аосв╕тньо╖ програми «Д╕ти — екран — культура». ╥╖ заснував в╕домий рос╕йський к╕норежисер та актор Ролан Биков для в╕дновлення ╕ продовження життя на екран╕ старих к╕ностр╕чок.
— Дехто вважа╓, що робити цього не потр╕бно, бо перспектив великого к╕нопрокату в чорно-б╕лих ф╕льм╕в, передус╕м не озвучених, сьогодн╕ нема╓, — сказав ведучий фестивалю, к╕нознавець з Ялти Борис Арсень╓в.
К╕нореставратори ╕ не ставлять перед собою таку мету. В╕дновлюючи давн╕ твори екранного мистецтва, вони рятують ╖х в╕д нев╕домост╕, виховують уважне ╕ бережливе ставлення до ╕сторично╖ та культурно╖ спадщини Укра╖ни ╕ Рос╕╖. А публ╕чна презентац╕я да╓ можлив╕сть молодим глядачам п╕знавати ц╕нност╕ сп╕льно╖ к╕нокультури в хронолог╕чн╕й посл╕довност╕ створення, ╖х ун╕кальн╕сть, соц╕альну, культурну ╕ художню значущ╕сть, елементи новаторського вкладу в розвиток виражальних засоб╕в в╕тчизняного ╕ св╕тового к╕но.
Першим у Ялт╕ за участю фонду Ролана Бикова та при сприянн╕ М╕н╕стерства культури Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ було знято з арх╕вних полиць ф╕льм О. Ханжонкова «Оборона Севастополя». Нин╕ поверта╓ться ╕з забуття до глядач╕в його другий ф╕льм «1812 р╕к».

РЕЖИСЕР ╤ ПРОДЮСЕР ХАНЖОНКОВ

╤м’я Ханжонкова добре в╕доме в Криму: режисер, сценарист, продюсер, орган╕затор к╕нопромисловост╕, засновник Ялтинсько╖ к╕ностуд╕╖. У серпн╕ минулого року в Ялт╕ у рамках Х╤╤ М╕жнародного телек╕нофоруму «Разом» було в╕дкрито йому пам’ятник, автори якого — скульптори Геннад╕й ╕ Фед╕р Паршини. Ще один пам’ятник, створений скульптором Зурабом Церетел╕, встановлено в Мак╕╖вц╕ Донецько╖ област╕. Це в╕дбулося в серпн╕ 2008 року. М╕сяць серпень в обох випадках обраний не випадково. 8 серпня 1877 року в сел╕ Ханжонковка Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ (нин╕ селище Ханжонково Донецько╖ област╕) в родин╕ зб╕дн╕лого пом╕щика народився один з майбутн╕х магнат╕в в╕тчизняного к╕нематографа — Олександр Олекс╕йович Ханжонков.
Зак╕нчивши Новочеркаське козаче юнкерське училище в 1896 роц╕, в╕н у чин╕ п╕дхорунжого розпочав службу в прив╕лейованому Донському козачому полку. Через два роки в його життя входить к╕но ╕ Ханжонков нада╓ перевагу «жив╕й фотограф╕╖» над в╕йськовою службою. В чин╕ п╕досавула в╕н у 1905 роц╕ зв╕льня╓ться з полку, а п’ять тисяч рубл╕в, отриманих при розрахунку, вклада╓ в к╕нопромислов╕сть.
Спочатку Ханжонков працю╓ пайовиком у московськ╕й компан╕╖ «Гомон ╕ С╕версен». Згодом вона з’╓дну╓ться з його власним п╕дпри╓мством, яке розроста╓ться у фабрику з виробництва к╕ностр╕чок. У 1908 роц╕ Олександр Ханжонков разом з режисером Василем Гончаровим зн╕ма╓ ╕ випуска╓ в прокат перш╕ короткометражн╕ ф╕льми «П╕сня про купця Калашникова» та «Рос╕йське вес╕лля ХV╤ стол╕ття». У 1911 роц╕ виходить ╖хн╕й перший повнометражний ф╕льм «Оборона Севастополя», а в наступному роц╕ — перший мультф╕льм, знятий техн╕кою об’╓мно╖ ан╕мац╕╖, — «Чар╕вна Люкан╕да або В╕йна вусан╕в з рогачами».
З 1909 по 1912 р╕к Ханжонков зн╕ма╓ в╕д восьми до десяти ф╕льм╕в у р╕к, а в 1913 — двадцять. В╕н вперше в ╕стор╕╖ рос╕йсько╖ та укра╖нсько╖ к╕нематограф╕╖ зняв ф╕льми осв╕тнього характеру: з географ╕╖, зоолог╕╖, ботан╕ки, медицини, с╕льського господарства. Для цього залучав пров╕дних експерт╕в.
Для популяризац╕╖ мистецтва к╕но серед населення Ханжонков почав видавати наприк╕нц╕ 1910 року журнал «В╕сник к╕нематограф╕╖», а в 1915 — журнал «Пегас», де, кр╕м матер╕ал╕в про к╕но, публ╕кувалися статт╕ про музику, театр, л╕тературу ╕ сучасну культуру в ц╕лому.
З 1916 року к╕нематограф╕ст пов’язу╓ сво╓ життя з Кримом. В╕н купу╓ в Ялт╕ д╕лянку земл╕ ╕ в╕дкрива╓ к╕ноатель╓. Через р╕к акц╕онерне товариство «Ханжонков ╕ К» в╕дкрива╓ л╕тню к╕нозн╕мальну базу ╕ в Ялт╕ з’явля╓ться к╕нофабрика, як╕й прогнозують усп╕х рос╕йського Голл╕вуду. П╕сля революц╕╖ 1917 року О. Ханжонков залиша╓ кра╖ну ╕ ви╖жджа╓ спочатку в Константинополь, а пот╕м — у М╕лан, В╕день, Баден, де намага╓ться продовжити к╕новиробництво. В 1923 роц╕ на запрошення акц╕онерного товариства «Русф╕льм» поверта╓ться на батьк╕вщину. У 1920-х роках Ялтинська к╕ностуд╕я випуска╓ укра╖нськ╕ ф╕льми: «Остання ставка м╕стера Енн╕ока» (за романом О. Гр╕на, 1922), «Привид бродить по ╢вроп╕» (1922), «Остап Бандура» (1924), «Ордер на арешт» (1927), «К╕ра К╕рал╕на» (1928), «Тро╓» (1928).
У 1926 роц╕ Ханжонкова арештовують як промисловця, звинувачуючи в економ╕чних мах╕нац╕ях. ╤ хоч його зв╕льняють за в╕дсутн╕стю доказ╕в вини, цей арешт п╕д╕рвав здоров’я. У 1934 роц╕ його реаб╕л╕товують. В╕н одержу╓ персональну пенс╕ю.
В останн╕ роки життя О. Ханжонков писав мемуари. Частина з них вв╕йшла у книгу «Перш╕ роки рос╕йсько╖ к╕нематограф╕╖» (1937). П╕д час н╕мецько╖ окупац╕╖ Криму в 1941-1944 роках в╕н, прикутий до ╕нвал╕дного в╕зка, залишався в Ялт╕. Помер Олександр Ханжонков 26 вересня 1945 року. Похований у Ялт╕ на Пол╕кур╕вському мемор╕ал╕.

УРОК В╤ЗУАЛЬНИХ ОБРАЗ╤В ДЛЯ МОЛОД╤

Презентуючи учасникам к╕новечора в С╕мферопол╕ в╕дновлений ф╕льм О. Ханжонкова «1812 р╕к», Б. Арсень╓в розпов╕в, що на прем’╓рних показах у 1912 роц╕ в╕н був н╕мим, лише з субтитрами. Пот╕м в його демонструванн╕ використовувалася музика ╕тал╕йського композитора Антон╕о В╕вальд╕. ╥╖ ╕люстративн╕, пейзажн╕ мотиви залишено з навчальною метою ╕ в перших кадрах в╕дновлено╖ стр╕чки для показу за осв╕тн╕ми програмами в учбових закладах. Основна ж ╖╖ частина супроводжу╓ться симфон╕чною увертюрою «1812 р╕к» Петра Чайковського, яка звучала на показ╕ в 1912 роц╕ на Бород╕нському пол╕. У ф╕льм╕, знятому в жанр╕ ╕сторично╖ драми, музика, як його динам╕чний внутр╕шн╕й стержень, посилю╓ глибину трагед╕╖ народу, переда╓ масштабн╕сть во╓нних д╕й, патр╕отизм рос╕йських людей, ╖хню непокорен╕сть загарбникам.
Режисер В. Гончаров прагнув створити ф╕льм, не г╕рший в╕д ╕ноземних. У ньому нема╓ декорац╕й. Вс╕ сцени та еп╕зоди, у тому числ╕ й бойових д╕й, знято в реальних умовах на м╕сцевост╕. В операторськ╕й робот╕ використано багато новац╕й того часу: довгофокусн╕ об’╓ктиви, комб╕нован╕ зйомки. Не об╕йшлося без забавних момент╕в, як╕ ╕ в наш час теж нер╕дко трапляються на вуличних зйомках к╕но. П╕д час в’╖зду «французьких» в╕йськ у Московський Кремль у кадр не заплановано заб╕гла маленька собачка. Цю масову сцену другий раз не перезн╕мали, ╕ випадкова д╕йова особа другого плану так ╕ залишилася в ф╕льм╕ поряд з озбро╓ними вершниками на конях.
Хоч монтажного плану за давн╕стю часу не збереглося, «Д╕м Ханжонкова в Ялт╕» сп╕льно з колегами з рос╕йського об’╓днання «Фест-С╕нема» в╕дновив не лише сам ф╕льм, а й додав ╕нтертитри з ╕менами вс╕х його творц╕в – режисер╕в, оператор╕в, художник╕в, актор╕в, чого не було зроблено при зародженн╕ нац╕онального к╕но.
Цими та ╕ншими к╕номатер╕алами, мемуарами О. Ханжонкова, написаними в Криму, користуються з початку 30-х рок╕в минулого стол╕ття студенти вуз╕в, як╕ вивчають ╕стор╕ю к╕номистецтва, а п╕д час проведення «Дн╕в Ханжонкова» в Ялт╕, Севастопол╕, ╢впатор╕╖, Феодос╕╖ та ╕нших м╕стах п╕вострова, з ними ознайомлюються вс╕, хто ц╕кавиться основами мед╕аекранно╖ творчост╕.  Як пров╕дники рос╕йсько-укра╖нсько╖ культури в рег╕онах, вони ╓ образним уроком з ╕стор╕╖ та л╕тератури. Нин╕шнього року в фестивал╕ одного ф╕льму демонструватимуться так╕ ╕сторичн╕ стр╕чки, як «Оборона Севастополя», «Вулиця молодшого сина», присвячена 70-р╕ччю Кримського фронту ╕ Стал╕нградсько╖ битви, а також дипломн╕ екранн╕ твори Василя Шукшина, Михайла Ромма, Андр╕я Тарковського та ╕нших випускник╕в колишнього Всесоюзного державного ╕нституту к╕нематограф╕╖, нин╕ перейменованого в Рос╕йський к╕ноун╕верситет.
Мандр╕вний характер фестивального к╕нопроекту, який доповню╓ виставка книг, журнал╕в ╕ газетних публ╕кац╕й ц╕╓╖ тематики, дозволя╓ ╕нтегрувати з╕ св╕том в╕зуальних образ╕в б╕льше учасник╕в р╕зного в╕ку — школяр╕в, студент╕в, ╖хн╕х батьк╕в та вчител╕в. Його орган╕затори спод╕ваються, що серед них обов’язково будуть т╕, хто спробу╓ ╕ сам проявити себе в екранн╕й творчост╕, взявши участь у заочному ╕нтерактивному конкурс╕ Рос╕йського к╕ноун╕верситету в Криму на кращий сценар╕й ╕ художн╓ полотно.
А в планах ялтинських к╕нореставратор╕в — реан╕мац╕я ще одного ф╕льму О. Ханжонкова «Експедиц╕я С╓дова», який також було знято сто рок╕в тому. Отже, подорож у минуле стол╕ття продовжу╓ться.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10672

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков