Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 24.08.2012
ЗНАТИ ДЕРЖАВНУ МОВУ — ЛОГ╤ЧНА ╤ ЕТИЧНА НЕОБХ╤ДН╤СТЬ

Мова про мову

У минулому числ╕ нашо╖ газети була надрукована стаття кандидата педагог╕чних наук, доцента, в╕дм╕нника осв╕ти ╕ науки Укра╖ни Тамари Мельник «Етнопол╕тика з «шухляди», або мовна вза╓мод╕я в Криму ╕ Севастопол╕», де вона зауважила, що мовне питання серед багатьох чинник╕в, як╕  зумовлюють вектор сучасного соц╕ально-пол╕тичного розвитку Укра╖ни, пос╕да╓ особливе м╕сце. Заявлена тема була розглянута з позиц╕╖ науковця, з цифрами ╕ фактами, ╕сторичними екскурсами.
Цього разу Тамара Валентин╕вна, яка фахово займа╓ться л╕нгводидактикою — теор╕╓ю ╕ практикою вивчення укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури, розпов╕ла трохи про себе та про деяк╕ ╕нш╕ аспекти багатогранного ╕ актуал╕зованого пол╕тиками мовного питання.

— Тамаро Валентин╕вно, що визначило ваш виб╕р профес╕╖?
— Виб╕р, мабуть, був пов’язаний ще з шк╕льним життям — я завжди була в╕дм╕нницею, але перевагу в навчанн╕ надавала гуман╕тарним предметам. Вибрала св╕й профес╕йний шлях завдяки вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури Валентин╕ Васил╕вн╕ Доценко. Вона прищепила мен╕ любов до слова, зокрема, до укра╖нського красного письменства.
Майже чверть стол╕ття я живу в Севастопол╕, пройшла шлях в╕д учителя початково╖ школи, учителя-словесника ЗОШ №30 до науковця.
Мене зац╕кавила проблема вивчення укра╖нсько╖ мови рос╕йськомовними д╕тьми — в мо╖х класах етн╕чних укра╖нц╕в фактично не було. ╤ я бачила результати роботи — учн╕ здобували призов╕ м╕сця в конкурсах знавц╕в мови, творчих змаганнях р╕зного р╕вня з укра╖нсько╖ л╕тератури. Це наштовхнуло на думку спробувати розробити власну методику.
З першими результатами випадково познайомились науковц╕. П╕дтримали, допомогли ╕ порадили глибше вивчити проблему мовно╖ осв╕ти в неоднор╕дному мовному середовищ╕. Так я почала входити в науку. Моя кандидатська дисертац╕я пов’язана саме з розвитком образного мовлення учн╕в шк╕л з рос╕йською мовою навчання. Досл╕дження дало непоган╕ результати — я провела експеримент у семи рег╕онах Укра╖ни, що п╕дтвердив правом╕рн╕сть авторського п╕дходу, змогла достойно захистити сво╖ науков╕ напрацювання.
Так я стала кандидатом педагог╕чних наук, а через к╕лька рок╕в — доцентом.
Докторська дисертац╕я, над якою працюю нин╕, пов’язана з науковими основами розвитку соц╕окультурно╖ компетентност╕ майбутнього вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури у б╕л╕нгвальному середовищ╕.
Виб╕р цей пов’язаний, перш за все, з мо╓ю безпосередньою профес╕йною д╕яльн╕стю в Севастопольському м╕ському гуман╕тарному ун╕верситет╕, адже б╕льш╕сть студент╕в, як╕ приходять здобувати фах учителя-словесника, як правило, перебували ╕ продовжують перебувати в неоднор╕дному мовному середовищ╕. Вони мають толерантно ╕ профес╕йно поводитися в р╕зних спонтанних чи запланованих ситуац╕ях сп╕лкування, що загалом пов’язано з готовн╕стю до правильно╖ вза╓мод╕╖, комун╕кац╕╖ в р╕зних культурних умовах, урахування р╕дномовного досв╕ду, традиц╕й, правил повед╕нки, особливостей психоф╕з╕олог╕╖ людини-б╕л╕нгва, тобто двомовно╖ особистост╕, яка змушена час в╕д часу переключати мовн╕ коди.

— Справд╕, б╕л╕нгв╕зм — це факт для нашо╖ кра╖ни…
— Не лише для нашо╖ — це швидше св╕товий феномен.

— Як╕ ╓ позитивн╕ й негативн╕ риси цього явища?
— Попри економ╕чн╕ питання (двомовн╕сть надто дороге задоволення для держави), особливост╕ ╕сторичного розвитку Укра╖ни, вбачаю негативних рис менше. Позитивн╕ — б╕л╕нгв себе не в╕дстороню╓ в╕д ╕нформац╕йного мейнстр╕му, йому легше здобувати знання, адже ми в ХХ╤ стол╕тт╕ розум╕╓мо, що ╕нформац╕я ма╓ надвисоку ц╕ну, а людина св╕т засвою╓ саме через слово. Думки без слова не бува╓. Це ╓ феномен мовомислення.
Людина, яка волод╕╓ не одн╕╓ю мовою, волод╕╓ не одним св╕том. Картина св╕ту одномовно╖ людини-монол╕нгва ╓ досить обмеженою. Багатомовна людина збагачу╓ концептуальну картину св╕ту, збагачу╓ сво╓ св╕тобачення, св╕томислення, св╕тов╕дчуття.
Серед негативних рис — мовна ╕нтерференц╕я, але вона бува╓ лише на початковому етап╕ вивчення мови. Цей трансфер ма╓ пор╕г негативного впливу р╕дно╖ мови на ту, що вивча╓ться. Чим б╕льше в╕дбува╓ться мовна комун╕кац╕я, чим краще ╕ чист╕ше мовне середовище — тим легше людина дола╓ цей пор╕г. Дал╕ почина╓ себе контролювати, пот╕м вже легко переключа╓ться з одного мовного коду на ╕нший. ╢вропейц╕ знають не одну мову ╕ комфортно себе в╕дчувають в ╕нформац╕йн╕й сфер╕.
До реч╕, на думку британських учених, багатомовн╕ ╓вропейц╕ живуть на 10-15 рок╕в довше, н╕ж т╕, що волод╕ють одн╕╓ю мовою. Це пов’язу╓ться з активною роботою мозку, що збагачу╓ людину не лише св╕тоглядно, психоф╕з╕олог╕чно, але й ф╕зично.

— На ваш погляд — чи не ускладню╓ться мовне питання, адже за соц╕олог╕чними досл╕дженнями проблема мови сто╖ть для людей в третьому десятку, ╕ намагання штучно перетягнути мову на перше м╕сце — це в╕двол╕кання уваги людей в╕д справд╕ важливих питань.
— Мова ╕ рел╕г╕я стоять поряд, ╕ обидва ц╕ феномени належать до сфери ╕ндив╕дуального життя людини. Сучасн╕ пол╕тики намагаються вирвати ╖х в площину пол╕тичну.
Так укра╖нська мова стала предметом пол╕тичних спекуляц╕й. У жорсткому ╕нформац╕йному простор╕ ЗМ╤ зомбують людей, у результат╕ чого виникають паттерни, в╕дбува╓ться викривлення в св╕домост╕, наприклад, коли людин╕ щодня говорять, що укра╖нська мова заважа╓ знати рос╕йську, вона почина╓ в це в╕рити.
Щодо Севастополя, то поза всяким сумн╕вом глобал╕зац╕йний св╕т штовха╓ жителя нашого м╕ста не лише в глобал╕зац╕йну ╕дентичн╕сть, але й спонука╓ ╖╖ до збереження власно╖ нац╕онально╖ ╕дентичност╕, ╕сторично╖ пам’ят╕, мови, прагматичного ╕нтересу, ментальних рис кор╕нно╖ нац╕╖, сприя╓ формуванню ц╕л╕сно╖ нац╕онально-св╕домо╖ особистост╕ з гуман╕стичними ун╕версальними ц╕нностями. Впровадження укра╖нсько╖ мови привнесло особлив╕ труднощ╕, зумовлен╕ соц╕альними й пол╕тичними причинами, ╕ водночас стало поштовхом до формування системи роботи щодо формування укра╖номовно╖ компетенц╕╖ севастопольц╕в.

— Як часто сп╕лку╓теся з колегами, наск╕льки ц╕нний обм╕н досв╕дом?
— Звичайно, на кафедр╕ пост╕йно в╕дбувають дискус╕╖, бес╕ди, обговорюються актуальн╕ питання нашо╖ профес╕╖.
╢ ╕ зовн╕шн╕й вектор мо╓╖ д╕яльност╕ — я пост╕йний учасник рег╕ональних, всеукра╖нських конференц╕й, симпоз╕ум╕в, сем╕нар╕в, м╕жнародних наукових форум╕в в кра╖нах ╢вропи, Рос╕╖.
Все це разом ╕з самоосв╕тою да╓ гарну ╕нтелектуальну поживу — ми збагачу╓мо один одного, вчимося, сп╕впрацю╓мо, усв╕домлю╓мо нов╕ проблеми, намага╓мося ╖х вир╕шити.

— Севастопольцям ви ще в╕дом╕ як громадський д╕яч. Чи допомагають в робот╕ громадськ╕ обов’язки?
— Фахова ╕ громадська д╕яльн╕сть у цьому випадку доповнюють одна одну. Коли заходиш в аудитор╕ю або просто сп╕лку╓шся з╕ студентами, важливо розум╕ти, що д╕╓ться ╕ поза ц╕╓ю аудитор╕╓ю.
У громадськ╕й д╕яльност╕ я поборник т╕╓╖ укра╖нсько╖ ╕де╖, яка пов’язана з укра╖нською народною педагог╕кою, традиц╕╓ю, культурою, словом, ╕стор╕╓ю. З великим задоволенням згадую низку еф╕р╕в на рад╕о, телепередач╕, сп╕льн╕ проекти з Севастопольською рег╕ональною державною ТРК, ТРК ВМС ЗС Укра╖ни «Бриз» та ╕н., роки сп╕лкування з в╕йськовиками, за що маю державну в╕дзнаку — медаль «За сприяння Збройним силам Укра╖ни».

— Як повинна зм╕нитися стратег╕я нос╕╖в укра╖нсько╖ державно╖ мови п╕сля прий-няття нового мовного закону?
— На тл╕ економ╕чних негаразд╕в наше сусп╕льство знову збурю╓ хвиля мовних проблем. Моя мова — це м╕й св╕т, ╕ я цей св╕т маю захищати. Саме я вир╕шую, якою мовою мен╕ сп╕лкуватися ╕ в як╕й ситуац╕╖. Наприклад, у родин╕ людина сп╕лку╓ться рос╕йською мовою, в службов╕й ситуац╕╖ — укра╖нською, за кордоном — англ╕йською, веде листування через ╤нтернет н╕мецькою тощо. Це особиста справа кожно╖ людини, вона регулю╓ться правом на мовне самовизначення, в╕льне користування мовами у приватному та державному житт╕, ╓ нев╕д’╓мним правом людини ╕ громадянина.
Але при цьому ╓ ще обов’язок громадянина — необх╕дн╕сть поважати ╕ ц╕нувати укра╖нську мову як державну, дорожити нею ╕ обер╕гати ╖╖, бо вона ╓ символом держави, «святая святих»... Для цього нам необх╕дно усв╕домити основн╕ функц╕╖ державно╖ мови, що випливають з трьох понять теор╕╖ держави ╕ права, як╕ ж ╕ входять в лог╕чну структуру держави: «нац╕ональн╕сть», «сусп╕льство» ╕ «влада».
В╕дтак, у межах нового мовного закону кожен з нас ма╓ знайти державн╕й мов╕ правильне м╕сце в загальн╕й шкал╕ сусп╕льних ц╕нностей.

Розмовляв
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ


НАУКОВИЙ АВТОРИТЕТ — БЕЗЗАПЕРЕЧНИЙ

Моя перша зустр╕ч з Тамарою Мельник в╕дбулась у каб╕нет╕ декана ф╕лолог╕чного факультету СМГУ, коли я, викладач укра╖нсько╖ мови Севастопольського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету, прийшла просити про допомогу у п╕дготовц╕ заходу, присвяченому ╓вро╕нтеграц╕╖, про яку щойно заговорили у 2006 роц╕. Мене зустр╕ла прив╕тна елегантна ж╕нка. Тамара Валентин╕вна бес╕дувала з╕ мною довго, не в╕дмовила мо╓му проханню ╕ висловила сво╓ — перейти працювати зав╕дувачем кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ у СМГУ. ╤ я щаслива, що погодилась.
З т╕╓╖ розмови пролягла стежина до широко╖ дороги,  на як╕й мен╕ щастило працювати з Тамарою Валентин╕вною ╕ щоразу переконуватися, що для не╖ найважлив╕шим у людин╕ ╓ ╖╖ над╕йн╕сть. Коли декан ╕шла гам╕рними на перервах коридорами, студенти смирн╕шали, шанобливо примовкали ╕ дуже хот╕ли, щоб вона «пом╕тила» кожного зокрема. ╤ вона знала кожного. Про що св╕дчать гучн╕ овац╕╖, якими зустр╕чали студенти ╖╖ на випускних вечорах.
Тамара Валентин╕вна на посад╕ декана дбала про «обшир» студентського життя: на факультет╕ часто бували ц╕кав╕ письменники, редактори ╕ журнал╕сти, обговорювалися важлив╕ под╕╖ в житт╕ м╕ста й Укра╖ни в ц╕лому. Вона при цьому надавала слово ╕ студентам, як╕ ╖╖ поважають ╕ люблять.
Коли Тамара Мельник покинула посаду декана ╕ вир╕шила продовжити навчання в докторантур╕, вона не перестала бути вчителем ╕ наставником — ╕ для молодих, ╕ для старших: до не╖ завжди можна подзвонити, порадитись, д╕знатись, уточнити, почути ╖╖ думку як вченого.
Науковий авторитет Тамари Валентин╕вни беззаперечний. Вона вшанову╓ сво╓ю науковою працею укра╖нську л╕нгводидактику, ма╓ понад 70 наукових праць, вихову╓ чудове покол╕ння спадко╓мц╕в-учн╕в. ╤нод╕ диву╓шся енерг╕╖ ╕ сил╕ ж╕нки, яка завжди на висот╕ у будь-як╕й сфер╕ невсипущого, громадського, адм╕н╕страц╕йного, наукового ╕ педагог╕чного життя.

Ростислава БРОДСЬКА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10668

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков