Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 17.08.2012
НА МЕЖ╤ КОНТРАСТ╤В

С╕мнадцять полотен молодого кримськотатарського художника ╕з с. Прив╕тного Алуштинського району Мустафи Муртаза╓ва на персональн╕й виставц╕ «Мелод╕╖ душ╕» у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ вперше продемонстрували глядацьк╕й аудитор╕╖ С╕мферополя р╕зн╕ напрямки його живописно╖ творчост╕. До одиничних пейзаж╕в, натюрморт╕в ╕ портрет╕в, що експонувалися ран╕ше в залах Будинку художника, Центрального музею «Таврида», додалися нов╕ багатопланов╕ композиц╕╖ великого формату розм╕ром до одного метра ╕ б╕льше, на яких автор по╓днав у кожному з твор╕в ус╕ ц╕ жанри образотворчого мистецтва. Його пал╕тра в картинах «Н╕жн╕сть», «Щастя», «Гарем», «╤риси» та ╕нших масштабна, см╕лива, розкута.
Р╕шення стати художником хлопець, в якого в╕д народження нема╓ кистей обох рук, прийняв у 25 рок╕в. В╕н народився в Судаку, навчався у звичайн╕й загальноосв╕тн╕й школ╕.
— Батьки мене з дитинства вчили все  робити самотужки, — говорить Мустафа. — ╤ я ╖м за це вдячний.
Малювати в╕н навчився ран╕ше, н╕ж писати. Малював скр╕зь: на ст╕нах, дошках, л╕нолеум╕… Особливо йому подобалося спостер╕гати за к╕шками, ╖хн╕ми м’якими ╕ пластичними рухами. Якось намалював кораблики. Вийшли, н╕би вишит╕. Н╕чого не знав тод╕ про те, як правильно малювати, якими бувають техн╕ки. Просто робив те, що подоба╓ться. Любив дивитися телепередач╕ про тварин.
В╕н дивився на св╕т навколо себе, настроював сво╖ внутр╕шн╕ в╕дчуття на його реал╕╖ ╕, осмислюючи ╖х, йому захот╕лося не коп╕ювати д╕йсн╕сть ╕ людськ╕ обличчя, а створювати власн╕ картини життя. З цим бажанням ╕ прийшов в Алуштинську дитячу художню школу. ╤ хоч в╕к учня був зовс╕м не дитячий, його тут зрозум╕ли. Першими вчителями стали Ганна ╕ Валентин Лендели.
У 2002 роц╕ Мустафа вступа╓ до Кримського художнього училища ╕м. М. Самокиша.
— Навчання давалося важко, — розпов╕да╓ в╕н. — Друг мен╕ сказав одного разу: якщо ти викинеш пензель ╕ п╕деш, я не ображуся. Але якщо ти залишишся, то здобудеш силу духу.
Хлопець залишився, ╕ немов енерг╕я сонця проникла в його душу, дала сили реал╕зовувати одну ╕дею за ╕ншою. В╕н зак╕нчу╓ художн╓ училище, Кримську ф╕л╕ю Нац╕онально╖ академ╕╖ образотворчого мистецтва та арх╕тектури ╕ в цьому роц╕ для продовження навчання на п’ятому курс╕ збира╓ться ╖хати до Ки╓ва.
В╕н назива╓ сво╖х педагог╕в, розпов╕да╓, як першим пов╕рив у нього Валентин Григор’╓в, як спрямовував його на вироблення власного стилю живописного письма ол╕╓ю Микола Дудченко, як допомагав Мамут Чурлу. Мустафа багато малю╓ з натури: етюди ╕ пейзаж╕, постановочн╕ натюрморти ╕ портрети натурник╕в за навчальними програмами. Майбутн╕ сюжети картин, за його словами, ╕нод╕ з’являються йому в сн╕. Вони схож╕ на лаб╕ринт, вийти з якого йому допомага╓ пал╕тра з чистим полотном.
Вс╕ ж╕нки на його картинах схож╕ на одну. А ╖╖ в╕н ототожню╓ з весною. ╤ не обов’язково кв╕ти, глечики чи ╕нш╕ предмети, на його думку, повинн╕ бути правильних конф╕гурац╕й, а портрети — схожими з моделями. В╕н досл╕джу╓ на цьому художньому матер╕ал╕ сп╕вв╕дношення кольор╕в, ╖х контрастн╕сть, р╕зку в╕дм╕нн╕сть в яскравост╕ предмет╕в, наприклад, по╓днання червоно╖ ╕з зеленою, чорною, темно-коричневою та ╕ншими фарбами, гостро виражену протилежн╕сть ╕ через них переда╓ св╕й настр╕й або задуманий ф╕лософський смисл. Головне для нього — внутр╕шня енерг╕я, гармон╕я, пристрасть. Дивишся в оч╕ зображених людей чи на автопортрет художника ╕ розум╕╓ш ╖хн╕й стан у мить, заф╕ксовану на полотн╕. Мустафа вважа╓, що художник, немов л╕кар, зна╓ проблеми людини зсередини ╕ показу╓ як ╖╖ силу ╕ красу, так ╕ недол╕ки. В╕н в╕рить, що за допомогою пензля можна вил╕кувати в╕д туги, знев╕ри, злост╕, розпачу. Пом╕тив, що люди виглядають ╕нод╕ втомленими, а подивляться на його картини ╕ немов поштовх з’явля╓ться в них робити щось сво╓.
Присутн╕ на в╕дкритт╕ виставки кримськ╕ художники та мистецтвознавц╕ в╕дзначили М. Муртаза╓ва як посл╕довника пост╕мпрес╕он╕зму, його умовну манеру письма техн╕кою широкого мазка сухим пензлем. Сво╓р╕дний колорит його картин, за словами художника-постановника Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру Ал╕ Бек╕рова, створений у стил╕ сезанн╕вських кольорових сп╕вв╕дношень.
— На картинах нема╓ зайвих деталей, — говорить художник ╤смет Шейх-Заде. — Мустафа в╕дс╕ка╓ все другорядне, концентруючись на головному в ╖х зм╕ст╕. ╤ чим б╕льшим арсеналом художн╕х засоб╕в в╕н оволод╕╓, тим в╕льн╕шим буде в сво╖й творчост╕.
Захоплюючись Анр╕ Мат╕ссом, Полем Сезанном, Ваном Гогом, Мустафа прагне по╓днати ╓вропейський стиль з близькими йому сх╕дними мотивами, щоб передати на полотн╕ сво╖ думки про те, як жити без удаваност╕, облуди, не засл╕плювати один одного речами, вивчати ╕нш╕ мови, культури, ╕ краса допоможе зм╕нити кожного на краще.
— Я люблю весь св╕т, — промовля╓ в╕н. — ╤ хочу, щоб кожна моя картина виглядала, як персидський килим.
Щоб ця сх╕дна казка зд╕йснилася, Мустафа пише в╕рш╕, чудово сп╕ва╓ ╕ малю╓. Картин в його колекц╕╖ вже б╕льше двохсот, однак в╕н не прода╓ ╖х, а накопичу╓ для майбутнього власного музею. Його найб╕льше бажання — збудувати свою художню майстерню. Для цього йому потр╕бно, як в╕н сам сказав, ще трошки попрацювати.
Друз╕ з Асоц╕ац╕╖ молодих кримськотатарських художник╕в побажали йому зд╕йснення ц╕╓╖ мр╕╖ та профес╕йного зростання. А заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АРК ╤бра╕м Мамутов, прив╕тавши митця з персональною виставкою, назвав його житт╓вий шлях прикладом сили вол╕ та духу в самореал╕зац╕╖, розвитку свого таланту.
Вл╕тку М. Муртаза╓в заробля╓, малюючи ол╕вцем на папер╕ портрети в╕дпочивальник╕в на набережн╕й Алушти. А ще розмальову╓ морськ╕ кам╕нц╕ р╕зноман╕тними пейзажами та в╕зерунками. Людям подобаються.
Йому немов в╕дкрилася друга точка зору на навколишн╕й св╕т, ╕ в╕н ╕з задоволенням с╕да╓ за мольберт у затишному дворику будинку, куди дол╕тають звуки морського прибою. Вони надихають, додають бажання творити.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10657

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков