Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЛЕШМОБ «БУДЕМО РАЗОМ»
У Ки╓в╕ запущено флешмоб «Будемо разом» на п╕дтримку людей, що проживають на...


«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 17.08.2012
В’ЯЗЬ СТОЛ╤ТЬ НА Б╤Л╤Й СКЕЛ╤

Джерела

(Зак╕нчення. Поч. у №32)

У 1990 роц╕ п╕сля 70-р╕чно╖ перерви в Джуфт Кале в╕дновилися щор╕чн╕ зустр╕ч╕ кара╖в. У травн╕ 1993 року тут було в╕дзначено 120-р╕ччя Хадж╕ Серая Хана Шапшала. У 1997 роц╕ вперше в╕дкрито проведено молебн╕ в кенас╕, а в 1999 — святкування з нагоди в╕дродження кара╖мського храму в ╢впатор╕╖. В╕н ╓диний з культових споруд етносу, повернутий йому як нац╕ональна рел╕кв╕я. П╕сля реставрац╕╖ в ньому розм╕стили традиц╕йн╕ кара╖мськ╕ реч╕: одяг у нац╕ональному стил╕, посуд, домашн╓ начиння, збирати як╕ першою почала Тамара Кошуль ще тод╕, як у прим╕щенн╕ знаходився гуртожиток для д╕вчат. З╕бралося ╖х ст╕льки, що для демонстрування вс╕х ╖х у музейн╕й експозиц╕╖ не вистачило м╕сця. Нин╕ кенаса кара╖м╕в разом з культовими спорудами ╕нших рел╕г╕йних конфес╕й входить в екскурс╕йний туристичний маршрут «Малий ╢русалим» у стар╕й частин╕ м╕ста як одна з його ╕сторичних пам’яток.
Ще одна горд╕сть нац╕онально╖ общини в ╢впатор╕╖ — санатор╕й «Чайка», який побудувала для д╕тей р╕зних нац╕ональностей за власн╕ кошти кара╖мська с╕м’я Гегелович. А в С╕мферопол╕, де прожива╓ одна з найб╕льших груп кара╖м╕в, ╖хн╓ нац╕онально-культурне товариство «Чокрак» («Джерело») багато рок╕в поки що безусп╕шно добива╓ться в╕д м╕сцево╖ влади передач╕ йому прим╕щення кенаси. За дозволом розм╕щеного нин╕ в н╕й Кримського рад╕о (ДТРК «Крим») кара╖ми збираються у дворику б╕ля не╖ у дн╕ сво╖х нац╕ональних свят. Приходять на молебень в основному люди старшого в╕ку. А молодь б╕льший ╕нтерес проявля╓ до найдревн╕шо╖ пам’ятки кара╖мсько╖ культури в Джуфт Кале. Враховуючи це, асоц╕ац╕я кара╖м╕в п’ятнадцять рок╕в тому прийняла р╕шення створити етнокультурний центр «Кале».
╤ по╖хали з того часу в Бахчисарай люди з р╕зних м╕сць не просто подивитися на святиню, а працювати. Вл╕тку вони домовлялися м╕ж собою, брали на сво╖х роботах в╕дпустки ╕ при╖жджали на два тижн╕ с╕м’ями показати д╕тям м╕сце предк╕в. У той час, коли молодш╕ члени родин п╕д кер╕вництвом Соф╕╖ Ялпачик з Мел╕тополя, колишньо╖ вчительки, а нин╕ пенс╕онерки, вивчали кара╖мську мову, яку вона зна╓ з дитинства в╕д батьк╕в, обов’язково нею в╕талися вранц╕, а ввечер╕ бажали один одному добро╖ ноч╕, старш╕ брали в руки лопати ╕ розкопували зруйнований ╕ засипаний б╕ля п╕дн╕жжя кр╕посного обриву колодязь. Прихований ззовн╕ в╕д сторонн╕х, в╕н був одним ╕з св╕тових в╕дкритт╕в древн╕х г╕дротехн╕чних систем у м╕сц╕, де вода завжди ц╕нувалася на вагу золота ╕ ╖╖ постачання було не лише важливою, а мабуть, головною умовою ╕снування.
В╕домостей про п╕дземн╕ г╕дротехн╕чн╕ споруди фортец╕ до недавнього часу було дуже мало. У та╓мницю ╖х розташування стар╕йшини посвячували обраних народом вожд╕в п╕сля зведення в сан, що в╕дбувалося на ритуальному майданчику фортец╕. Нос╕╓м ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ був останн╕й гахан кримських кара╖м╕в Хадж╕ Серая Хан Шапшал, батько ╕ д╕д якого — вих╕дц╕ з фортец╕. ╥╖ ╕ передав нин╕шн╕м покол╕нням кара╖м╕в його плем╕нник Семен Шапшал (1903-1989). Зокрема, в публ╕кац╕╖ 1895 року С. Шапшал писав: «Кара╖ми ст╕йко трималися в сво╖й неприступн╕й фортец╕ ╕ в╕дбивали напади граб╕жник╕в. Вони могли витримувати тривалу облогу завдяки тому, що поблизу Малих вор╕т Кирк ╢ра знаходився п╕дземний х╕д до джерела б╕ля п╕дн╕жжя скел╕».
Колодяз╕в було два. Обидва знаходилися за межами м╕ста. ╤ як же вони були влаштован╕? Один з них — Т╕к-кую, що означа╓ «прямий», був вирубаний у скел╕ п╕д величезною ущелиною, перекритою кр╕посною ст╕ною. До нього вели та╓мн╕ п╕дземн╕ ходи, по яких жител╕ спускалися вниз ╕ носили воду. Для охорони джерела на виступах скель були влаштован╕ печери, зв╕дки во╖ни зверху обстр╕лювали ворог╕в, як╕ намагалися захопити його.
Друге джерело — Копка-кую (в╕дро-колодязь) являло собою вертикальну шахту, прорубану з фортец╕ у велику природну печеру, з╕ ст╕н яко╖ колись сочилася вода.
Давним-давно п╕д╕йшли до фортец╕ вороги, а хазари, як╕ жили в н╕й, ворота закрили. Не змогли нападники прорвати оборону ╕ стали чекати, коли спрага змусить обложник╕в здатися. Довго тривала облога. П╕д час штурм╕в захисники в╕дбивалися в╕д нападник╕в запасеними б╕ля ст╕н каменями ╕ к╕стками тварин, роз╕браними огорожами ╕ кип’яченою водою, а одного разу в найб╕льш критичний момент кинули вниз на ╖хн╕ голови корзини з вуликами. Розлютован╕ бджоли почали нещадно жалити загарбник╕в. Розгубившись, вони н╕ з чим в╕дступили в╕д непокореного м╕ста. ╤ тод╕ вир╕шили д╕знатися, зв╕дки жител╕ беруть воду. Послали в фортецю купц╕в-лазутчик╕в, ╕ т╕ вив╕дали у добродушних городян ╖хн╕ секрети. Т╕╓╖ ж ноч╕ вороги завалили Т╕к-кую кам╕нням ╕ зруйнували ст╕нку Копка-кую. Щоб населення фортец╕ не в╕дновило водопостачання, вони влаштували б╕ля колодяз╕в зас╕дки. Довго продовжувалася ця боротьба. Пот╕к пов╕тря випарив в╕дро-колодязь, а камен╕ «випили» воду в Т╕к-кую. Засипаний землею, в╕н був перейменований в Сокур-кую (сл╕пий, не╕снуючий). А жител╕ старанно збирали атмосферн╕ опади, накопичували воду в басейнах, привозили ╖╖ в м╕сто на конях та осликах. Так ╕ жили.
П╕сля вивчення л╕тературних джерел, арх╕вних матер╕ал╕в, переказ╕в, опитування стар╕йшин, анал╕зу геолог╕чно╖ обстановки пошуков╕ розкопки на територ╕╖ фортец╕ розпочали представник кара╖мського етносу — доктор геолог╕чних наук Ю. Полканов, кандидат геолог╕чних наук Ю. Шутов та ╕нструктор з туризму, майстер спорту, заслужений тренер Укра╖ни О. Грибенников. На другий день роб╕т у серпн╕ 1998 року вони розкрили гирло колодязя. П╕сля цього до них при╓дналися сп╕вроб╕тники ╤нституту м╕неральних ресурс╕в, центру спелеотуризму «Он╕кс-Тур», кара╖ми м╕сцевих общин, Литви, Польщ╕. Трудилися рос╕яни, укра╖нц╕, б╕лоруси, кримськ╕ татари, греки — вс╕ небайдуж╕ до дол╕ древньо╖ культури.
На глибин╕ 25 метр╕в пошуковц╕ розкрили 100-метрову п╕дземну галерею Алтин Мердвен (Золот╕ сходи) з квадратним перер╕зом два на два метри. Майже на вс╕й ╖╖ довжин╕ вирубано сх╕дц╕, а на склеп╕нн╕ в нижн╕й частин╕ видно неч╕тк╕ п╕зн╕ надписи (част╕ше к╕птявою), виконан╕ кара╖мським курсивом, р╕дше латинню та арамейським квадратним шрифтом, типових ╕мен ╕ пр╕звищ кримських кара╖м╕в Ходжаш, Синан, Чанак.
Колодязь, стовбур якого — 45,5 метра, на глибин╕ 27 метр╕в розширився майже до 5 метр╕в за рахунок похилого гвинтового ходу «равлик», який почина╓ться в╕д порталу галере╖. Проведен╕ роботи з видалення ╜рунту дозволили знову перетворити його ╕з «сл╕пого» у «зрячий» ╕ повернути йому первинну назву Т╕к-кую.
Вража╓ масштабн╕сть споруди, яка може вм╕стити до к╕лькох сотень чолов╕к. ╤ не такими вже фантастичними здаються п╕сля цього давн╕ перекази про князя ╕з загоном во╖н╕в, як╕ п╕д час облоги фортец╕ неспод╕вано зникали, щоб пот╕м з’явитися в тилу противника ╕ раптово його атакувати. Легенди та ╕нш╕ форми фольклору кара╖в, очевидно, приховують у соб╕ не одну розгадку древнього народу, оск╕льки м╕стять в╕дгом╕н реальних под╕й.
Нин╕ р╕вень води в колодяз╕ опустився глибше ╕ в╕н частково заповню╓ться за рахунок м╕зерних надходжень атмосферних опад╕в з поверхн╕. Система повн╕стю розчищена та обладнана для в╕дв╕дання центром спелеотуризму «Он╕кс-Тур». У 2005 роц╕ з нею ознайомився Президент Укра╖ни.

 ЗНАКИ ЖИТТЯ НА КАМ’ЯНИХ ПЛИТАХ

Поряд з фортецею в долин╕ п╕д горою розташоване родове кладовище-святилище Балта Тиймез, що в переклад╕ означа╓ «Сокира не торкнеться». Його назва пов’язана ╕з збереженим до наших дн╕в в╕руванням древн╕х предк╕в сучасних тюркських народ╕в у дух╕в ╕ шанування священного дерева – дуба. На кладовищ╕ росте близько двадцяти дуб╕в, в╕к яких оц╕ню╓ться в 300-600 рок╕в. Вважа╓ться, що «сп╕лкування» з ними да╓ силу, мужн╕сть ╕ мудр╕сть, допомага╓ у важких обставинах, дозволяючи вибрати правильне р╕шення. Тому за древньою традиц╕╓ю багато в╕к╕в п╕дряд кара╖ прагнуть хоча б один раз у р╕к зд╕йснити паломництво ╕ доторкнутися до священних дуб╕в.
 Поклоняються ╖м у певн╕й посл╕довност╕ з урахуванням напрямку руху сонця. Паломники залишають б╕ля дуб╕в палиц╕ ╕ землю з м╕сця проживання. З собою виносять по жмен╕ священно╖ земл╕. ╥╖ бережливо збер╕гають як тал╕сман, беруть у далек╕ по╖здки, використовують у похоронних обрядах.
Культ священних дуб╕в кара╖ми н╕коли не аф╕шували, а пер╕одами, наприклад, у роки радянсько╖ влади зд╕йснювали та╓мно. Ця тема у в╕руючих заборонена ╕ понин╕. Вони хворобливо реагують на зайву ц╕кав╕сть ╕ перебування в святилищ╕ сторонн╕х. ╤ небезп╕дставно. З надмогильних пам’ятник╕в, яких на тридцяти гектарах зосереджено до десяти тисяч, викрада╓ться ц╕нний мармуровий матер╕ал, у першу чергу б╕л╕ плити. Прим╕ром, плити з дитячих могил виносять у звичайних рюкзаках. Пошкодження надмогильних пам’ятник╕в та ╕нш╕ акти вандал╕зму супроводжуються розпиванням спиртних напо╖в ╕ засм╕ченням територ╕╖ порожн╕ми пляшками. Учасники таб╕рних збор╕в щороку прибирають ╖╖, очищають в╕д см╕ття дор╕жки, а в 2011 роц╕ за допомогою спец╕альних механ╕зм╕в повернули на м╕сце 170 надгробк╕в.
Вс╕ види пам’ятник╕в дорослим ╕ д╕тям розд╕лен╕ на чотири групи. ╥х фотографують з р╕зних позиц╕й, зам╕рюють розм╕ри, записують заф╕ксований на них ╕нформац╕йний матер╕ал, замальовують орнаменти, символи, знаки та ╕нш╕ м╕тки, розшифровування смислу яких може стати темою наукових досл╕джень. Незважаючи на те, що це ун╕кальне кладовище, якому нема╓ аналог╕в у св╕т╕, знаходиться поза межами зони Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника, в який входить печерне м╕сто Джуфт Кале, в ньому також проводяться екскурс╕╖ за спец╕ально розробленими маршрутами.
Отриман╕ в╕д туристичних поток╕в щороку б╕льше одного м╕льйона гривень спрямовуються на в╕дновлення об’╓кт╕в фортец╕. К╕лька рок╕в тому, наприклад, було в╕дремонтовано дах на садиб╕ Аврама Ф╕рковича (1786-1874) — в╕домого карайського вченого-археолога, богослова, вчителя ╕ колекц╕онера. В╕н проводив досл╕дження в святин╕ з 1839 року до к╕нця життя, результати яких викладен╕ в книз╕ «Камен╕ пам’ят╕» (В╕льно, 1874). У н╕й описано понад 700 пам’ятник╕в кара╖в з р╕зних м╕сць Криму, в тому числ╕ 564 — з Балта Тиймез. У кенас╕ п╕сля реставрац╕╖ ст╕ни в╕дкрито виставку «Рел╕г╕я кримських кара╖м╕в», яка сезонно д╕╓ з травня по жовтень. Над ╖╖ оформленням працювали молод╕ спец╕ал╕сти музе╓знавства та охорони пам’яток ╕стор╕╖ та культури, тро╓ з яких здобули цей фах у Кримському ун╕верситет╕ культури, мистецтв ╕ туризму за направленням асоц╕ац╕╖ кримських кара╖м╕в «Кримкарайлар». До ╖хньо╖ пошуково╖ ╕ досл╕дницько╖ роботи в долинах р╕к Кача та Альма вздовж Бахчисарайсько╖ траси, де компактно проживали в минул╕ в╕ки кара╖ми, вл╕тку при╓днуються вс╕, хто при╖жджа╓ на двотижневий таб╕рний зб╕р у Джуфт Кале. Протягом к╕лькох останн╕х рок╕в у ньому беруть участь представники Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру. Розм╕щуються його учасники в наметах ╕ спальниках п╕д в╕дкритим небом.
— Це ╓дина можлив╕сть для кара╖м╕в посп╕лкуватися в неформальн╕й обстановц╕, посид╕ти б╕ля багаття, приготувати на ньому ╕ скуштувати страви нац╕онально╖ кухн╕, послухати фольклор ╕ мудр╕сть старожил╕в етносу з Криму, Литви, Рос╕╖, Туреччини, — розпов╕ла мен╕ Тетяна Полканова, вчений секретар науково╖ ради асоц╕ац╕╖.
Вони згадують в╕домих предк╕в, обговорюють сво╓ ╕сторичне минуле, доповнюють видан╕ про нього книги новими, опубл╕кованими в пер╕одиц╕ статтями, розшуканими в арх╕вах документами ╕ фактами, а пот╕м на ╖х основ╕ продовжують розпочат╕ в попередн╕ таб╕рн╕ збори розкопки в глибину скел╕, планують на м╕сцевост╕ нов╕. З ╖хньою участю, зокрема, в╕дновлено в садиб╕ А. Ф╕рковича с╕новал-кофейню ╕ нав╕ть знайдено скарб старовинних монет.
Д╕ти дуже люблять походи на Бурунчак, в╕дкрите м╕сце на Кале, де здавна хлопчик╕в навчали в╕йськовому мистецтву ╕ давали клятву на в╕рн╕сть народу. Нин╕ там можна покататися на кон╕ ╕ навчитися триматися в с╕дл╕. Проводяться фольклорн╕ вечори, спортивн╕ змагання для д╕тей ╕ дорослих, конкурси малюнк╕в ╕ нац╕ональних с╕мейних страв. На ╖х дегустац╕ях у садиб╕ з колодязем визначаються найсмачн╕ш╕ кувети, чабан-каурма, смажена з соком кефаль, бринза ╕ сир у салатних листках, торт з вишнями ╕, звичайно, кара╖мськ╕ пир╕жки.
Суворий контроль за розпорядком дня ╕ правильним харчуванням у табор╕ багато рок╕в п╕дряд зд╕йсню╓ Галина Глад╕лова-Ормел╕, голова С╕мферопольського кара╖мського товариства «Чокрак». Вона трима╓ в руках ту ╓днальну стр╕чку в╕д бабусь до внук╕в, що не да╓ забути про сво╖ витоки, розпов╕да╓ дорослим ╕ маленьким слухачам ╕стор╕╖ з життя етносу, про м╕сто-фортецю, побут у н╕й, казки, загадки, присл╕в’я ╕ приказки, почут╕ в╕д сво╓╖ мами Тамари ╤саак╕вни Ормел╕, стар╕йшини кара╖м╕в, яка у сво╖ б╕льш як 90 рок╕в кожного разу на в╕дкриття таб╕рного збору пече для учасник╕в святковий хл╕б кульче.
Нин╕ в асоц╕ац╕╖ скрупульозно вивчають в арх╕вах документи про Кара╖мський д╕м. Його ще називали Будинком паломник╕в, в╕д якого збереглися до цього часу лише залишки фундаменту. Це був справжн╕й палац ╕з б╕лого каменю ╕ мармуру з великими в╕тражними в╕кнами, збудований у 1898 роц╕. Якщо йти нижньою стежкою, здавалося, що в╕н немов вис╕в у пов╕тр╕ над обривом. Кара╖ми мр╕ють в╕дновити його ╕ створити на цьому ╕сторичному м╕сц╕ предк╕в музей-запов╕дник. За ╖хн╕ми розрахунками плани ц╕ реальн╕ ╕ зд╕йснити ╖х можна буде за три роки.
За багато в╕к╕в Джуфт Кале ╕з середовища проживання з в╕йськовим захистом ╕ жорстко регламентованими рел╕г╕йною ╕деолог╕╓ю способом життя ╕ психолог╕╓ю кара╖м╕в трансформувалася в м╕сце народження народу. Духовн╕ пр╕оритети розвитку з рел╕г╕йних зм╕нилися на нац╕онально-моральн╕, в яких, зокрема в культур╕, мов╕, фольклор╕, звичаях, нормах повед╕нки та нац╕ональн╕й кухн╕, до цього часу збереглися язичницьк╕ пласти. Доторкнешся до камен╕в, в╕дграв╕йованих сонцем, в╕трами, руками предк╕в, ╕ немов оживають древн╕ легенди про дорогу, по як╕й пройшов кам’яний дощ, як бджоли врятували м╕сто в╕д захоплення нападниками, про чудесного коня, брамника дядька Юсуфа, т╕тоньку Гулюш...
В╕дновлю╓ться нитка пам’ят╕ як п╕знання себе, сво╖х корен╕в, ╕стор╕╖ та культури народ╕в п╕вострова, св╕ту. У не╖ — св╕й неповторний, н╕ на кого не схожий сл╕д людей принципових, вимогливих, безкомпром╕сних ╕ водночас обов’язкових, щедрих на гарячу любов ╕ душевну теплоту.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10640

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков