"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "З потоку життя"
#33 за 17.08.2012
ДВОМОВНИХ ЛЮДЕЙ СТА╢ Б╤ЛЬШЕ… ПОКИ ДЕРЖАВНОЮ ╢ ЛИШЕ УКРА╥НСЬКА...
(МОВНЕ ПИТАННЯ — ОЧИМА СПОСТЕРЕЖЛИВОГО КРИМСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ)
На жаль, «Кримська св╕тлиця» не ма╓ свого анал╕тичного центру, але «щ╕льн╕» контакти читач╕в м╕ж собою дозволяють непогано знати ситуац╕ю в кра╖н╕. Нещодавно я зустр╕чав у Львов╕ вчителя-укра╖н╕ста з Криму Василя Прокоповича Реутенка. Тод╕ кримчанин з 46-р╕чним стажем учительсько╖ роботи в Криму був у столиц╕ Галичини про╖здом, оск╕льки направлявся на л╕кування до Трускавця. Проте, час сплива╓ швидко, ╕ сьогодн╕ я вже садив його на с╕мферопольський по╖зд… Що ц╕кавого побачив ╕ почув у Галичин╕ Василь Прокопович? Як╕ враження повезе в╕н у р╕дну Груш╕вку? На цю тему ми встигли трохи посп╕лкуватися перед в╕дходом по╖зда. — Не знаю, до чого приведе новий мовний закон, але поки що ф╕ксую деяке покращення мовно╖ ситуац╕╖ в кра╖н╕. Це якщо пор╕внювати з тим, що було двадцять рок╕в тому. Колись мен╕ доводилося говорити з б╕льш╕стю в╕дпочиваючих рос╕йською мовою. Тепер ситуац╕я зм╕нилася, зроста╓ в╕дсоток двомовних людей. Але дом╕ну╓ все ж рос╕йська. Викладач з Дн╕пропетровська, який виклада╓ в техн╕чному виш╕ розпов╕в, що коли заходить в студентську аудитор╕ю, то завжди запиту╓: якою мовою викладати предмет? ╤ за його словами б╕льш╕сть (не така вже й очевидна, але все-таки б╕льш╕сть) просить викладати рос╕йською. Але якби не питав, то м╕г би й укра╖нською викладати. Бо вже достатньо укра╖нсько╖ молод╕. Ж╕нка з Первомайська Микола╖всько╖ област╕ говорила укра╖нською ╕ рос╕йською мовами, а ╖╖ чолов╕к, казанський татарин, колишн╕й оф╕цер - переважно рос╕йською. Проте, ╕ в╕н пробував вставляти укра╖нськ╕ слова, фрази… Ще я сид╕в я за столом з рос╕янкою з Дн╕пропетровська. ╥╖ батько оф╕цер, вона в Дн╕пропетровську п╕шла вже в 5-й клас. Практично не розмовля╓ укра╖нською, але, враховуючи обставини, це можна пробачити… Б╕льш╕сть же укра╖нц╕в Сходу (попри те, що розмовляють рос╕йською, ╕ видно, що ця мова ╓ ╖хньою р╕дною), коли до них звертався укра╖нською – переходили на державну мову. Ран╕ше такого не було, це певний прогрес: населення ста╓ двомовним. Але зауважте – позитивн╕ зм╕ни в╕дбулися за умов, що два десятил╕ття ╓диною державною мовою в Укра╖н╕ була укра╖нська! — А молодь? Перебування в санатор╕ях Трускавця да╓ якусь ╕нформац╕ю про мовн╕ уподобання укра╖нсько╖ молод╕? — Звичайно. Запам’яталася д╕вчинка з Ки╓ва, яка в╕льно ╕ дуже добре розмовляла укра╖нською, ╖╖ мати також. Я був нав╕ть здивований, що ця д╕вчинка навча╓ться в рос╕йськ╕й школ╕... Вони обидв╕ чудово волод╕ють двома мовами. — Новий закон, на вашу думку, знищить цю, поки що хитку двомовн╕сть, чи сутт╓во не зачепить ╖╖? — Ц╕ нововведення робляться не заради само╖ двомовност╕. Перед виборами треба ж якось сподобатися сво╓му електорату… Хоча кримським татарам новий закон, може, буде й на руку. Адже тепер у державному масштаб╕ нацменшини можуть збер╕гати ╕ розвивати сво╖ мови, якщо ╖хня чисельн╕сть становить 10% ╕ б╕льше. А кримських татар в АРК, якщо не помиляюся, 13-14% буде. В останн╕ роки я пом╕тив, що процес русиф╕кац╕╖ кримських татар йде повним ходом. У нас ╓ кримськотатарськ╕ класи, коли я ран╕ше туди заходив, то чув, що д╕ти м╕ж собою розмовляють кримськотатарською. Часто вони запитували мене, чи я знаю ╖хню мову? Кажу: не дуже, але трохи знаю... ╤ вони були дуже задоволен╕ цим, трохи вчили мене нових сл╕в. Це було ран╕ше. Але тепер, коли я заходжу в татарський клас, вс╕ д╕ти розмовляють рос╕йською. Я думаю, це нав╕ть не в╕д зм╕ни влади залежить, а в╕д того, що поступово в╕дходить старше покол╕ння, яке добре знало мову ╕ стежило за мовою сп╕лкування у родин╕. Це покол╕ння в╕дходить, зате оточуюче середовище вимага╓ в╕д ╖хньо╖ молод╕ знати рос╕йську добре. Тому кримськ╕ татари можуть трохи виграти в╕д нового закону, якщо проявлять певну активн╕сть. Вважаю, що активними повинн╕ бути й укра╖нц╕ Криму, бо ╖х значно б╕льше, н╕ж 10%. — Як╕ були плюси в╕д вашого перебування в Трускавц╕ — окр╕м самого л╕кування, звичайно? — М╕сцев╕ трускавецьк╕ ж╕нки з обслуговуючого персоналу дивувалися, коли чули мою правильну л╕тературну мову. Вони казали: «Кримчанин, а як добре розмовля╓ укра╖нською!» Думаю, я трохи порушив ╖хн╕ уявлення про тотальну зрос╕йщен╕сть Криму — ╕ це вже непогано...
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10638
|