Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ЗДВЯНА ЗУСТР╤Ч НА ГАЛИЦЬК╤Й ЗЕМЛ╤
М╕сце зустр╕ч╕ — Червоноградська м╕ська б╕бл╕отека для д╕тей — обрано не випадково.


СВЯТО – НАПЕРЕК╤Р ВСЬОМУ!
У «Св╕тлиц╕» в Криму на Р╕здво знову з╕бралися однодумц╕. Були ╕ кутя, ╕ до кут╕...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Все с╕ре на двор╕… Сн╕ги – лиш на гор╕! Гриби у грудн╕ – де таке бува╓? Це,...


МЕЛАНКА ЗАПРОШУ╢ НА ЩЕДРУ КУТЮ
У давнину д╕вчата цього вечора збиралися поворожити, так само, як ╕ в н╕ч на Андр╕я.


УКРА╥НСЬКЕ Р╤ЗДВО
На щастя, укра╖нськ╕ обряди ╕ звича╖ нин╕ в╕дроджуються.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2012
СТАР╤ ТРАДИЦ╤╥ ╤ НОВИЙ ЗМ╤СТ ПАЛОМНИЦТВА В СУРБ-ХАЧ

Це свято встановлено на честь Преображення Господнього, що сталося на гор╕ Фавор. Зг╕дно з Б╕бл╕╓ю ╤сус Христос з трьома апостолами - Петром, Яковом та ╤оаном п╕дн╕малися на гору Фавор, де ╖м з’явилися пророки Мойсей та ╤лля. Розмовляючи з ними, Христос перетворився, а його одяг став б╕л╕ший в╕д сн╕гу.
Однак, незважаючи на свою християнську сутн╕сть, свято збер╕га╓ ╕ ряд язичницьких рис. Саме слово «вардавар» ма╓ р╕зн╕ значення. За переказами В╕рменсько╖ церкви, святий Григор╕й Просв╕титель, перший католикос В╕рмен╕╖, призначив свято Преображення на перший день в╕рменського календаря — 1-е число м╕сяця навасард (11 серпня). А в цей день в╕дзначалося язичницьке свято, в результат╕ чого деяк╕ його елементи збереглися в обрядах народного святкування Преображення. За аналог╕╓ю з рос╕йськими святами вийшло приблизно так, як ╕з днем ╤вана Купала або ╤лл╕ Пророка.
За одн╕╓ю верс╕╓ю назва свята Вардавар або Вардаматн пов’язана сво╖м коренем ╕з словом «вард» (троянда) ╕ означа╓ «обсипати трояндами». У дохристиянськ╕й В╕рмен╕╖ Вардавар пов’язували з богинею любов╕ та краси Астх╕к ╕ коханням м╕ж нею та богом Ваагном. Даруючи троянди ╕ розливаючи рожеву воду, Астх╕к с╕яла любов по вс╕й в╕рменськ╕й кра╖н╕, а бог Ваагн, в╕ч- но борючись з╕ злом, охороняв ╕ захищав цю любов.
Про це св╕дчить ╕ ╕нше сказання. Одного разу Астх╕к, почувши про те, що ╖╖ коханий поранений, так посп╕шала його побачити, що вирушила в дорогу босон╕ж. Не пом╕чаючи н╕чого навкруги, вона поранила ноги об кущ╕ троянд, ╕ кв╕ти в╕д ╖╖ кров╕ стали червоними. Ось так червона троянда стала символом кохання.
За ╕ншою верс╕╓ю слово «вардавар» склада╓ться з корен╕в «вард» (уард) — «вода» ╕ «вар» - «мити, поливати» ╕ означа╓ «обприскувати водою», що й склада╓ зм╕ст свята. Зг╕дно з давньою легендою жив на св╕т╕ багач, який за користування водою, що належала йому, вимагав в╕д людей в╕ддавати в рабство до нього юних красунь. Хоробрий юнак Вардан перем╕г лиход╕я ╕ визволив д╕вчат.
Свято почина╓ться з раннього ранку. Вс╕ поливають один одного водою, незважаючи при цьому на в╕к, стать ╕ сусп╕льне становище. Ображатися чи виявляти невдоволення не можна, бо вважа╓ться, що в цей день вода ма╓ ц╕лющу силу.
Святкування супроводжувалося п╕снями, танцями та ╕грами. Люди дарували один одному троянди, а закохан╕ юнаки пускали в небо голуб╕в. У храм╕ Астх╕к паломники покладали на священне м╕сце букети троянд ╕ робили жертвопринесення. Якщо голуб трич╕ кружляв над дахом будинку його кохано╖, восени ╖╖ в╕ддавали зам╕ж. У г╕рськ╕й м╕сцевост╕, де кл╕мат пор╕вняно прохолодний, головна роль на свят╕ в╕дводилася жертвоприношенню тварин, далекому паломництву ╕ веселощам.
Як ╕ на ╕нших традиц╕йних святах, з Вардаваром люди пов’язували сво╖ спод╕вання на кращу родюч╕сть земл╕. Про те, як в╕дзначалося це свято в╕рменами Криму в нин╕шньому роц╕, я попросила розпов╕сти заступника голови Кримського в╕рменського товариства, головного редактора журналу «Голуб Мас╕са» Вагана ВЕРМИШЯНА.
— Хоч на територ╕╖ Криму ╓ багато в╕рменських пам’ятник╕в арх╕тектури, зокрема, в Ялт╕, Феодос╕╖, ╢впатор╕╖, С╕мферопол╕, однак ╕сторично так склалося, що свято Вардавар завжди в╕дзначалося на територ╕╖ монастирського комплексу Сурб-Хач, розташованого в л╕с╕, де ╓ три джерела, — сказав Ваган Вазгенович. — Щор╕чно за старовинною традиц╕╓ю багато людей сам╕ спонтанно при╖жджали в цей день сюди окропитися водою з монастирських джерел. У 1994 роц╕ ми вперше провели тут всенародне свято, на якому за участю в╕рменсько╖ редакц╕╖ ДТРК «Крим», етнографа Ш. Манучаряна ╕ прото╕╓рея ╤╓рем╕я Мак╕яна по╓днали християнськ╕ канони з народними традиц╕ями.
— ╤ в чому поляга╓ особлив╕сть симб╕озу рел╕г╕йних ╕ громадянських обряд╕в?
— Ми вир╕шили по╓днати традиц╕йне в цей день паломництво в╕рмен у Сурб-Хач з проведенням фестивалю нац╕онального мистецтва. Цього року в╕н в╕дбувся трет╕й раз п╕д патронатом в╕кар╕я Криму Укра╖нсько╖ ╓парх╕╖ В╕рменсько╖ апостольсько╖ церкви. Його орган╕затори — монастир Сурб-Хач, танцювальний ансамбль «Арарат» та агентство «Арметнотур» показали учасникам свята Старий Крим та його перлину — монастирський комплекс як ун╕кальне ╕сторичне м╕сце для в╕дродження духовност╕, культурного в╕дпочинку ╕ розвитку туризму на п╕востров╕.
Люди при╖жджають на фестиваль на три дн╕ з╕ сво╖ми с╕м’ями, на власних автомоб╕лях. Ми заздалег╕дь броню╓мо для них м╕сця в готелях, м╕н╕-панс╕онатах Старого Криму та Феодос╕╖, орган╕зову╓мо екскурс╕╖ у музей всесв╕тньов╕домого художника ╤.Айвазовського, по святих м╕сцях — у Топол╕вку, Суничне, Багате, а також у села, зв╕дки були депортован╕ предки паломник╕в.
— Хто в цьому роц╕ брав участь у паломництв╕-фестивал╕?
— Якщо в 2010 роц╕ на перший фестиваль прибули представники лише Криму та Укра╖ни, то в 2011–2012 роках до нас при╓дналися творч╕ колективи Ростовсько╖ област╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, зокрема, ансамбль донських в╕рмен «Ан╕», хор духовно╖ музики «Зангер» ╕ студ╕я естрадно-вокально╖ майстерност╕ «Союз талант╕в», з В╕рмен╕╖ — ансамбль п╕сн╕ та танцю «Алашкерт» ╕ дует А.Гоян ╕ В.Раш.
Гостями свята були голова Республ╕канського ком╕тету АРК у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян Е. Дудаков, заступник м╕н╕стра осв╕ти, науки, молод╕ та спорту АРК В.Буякевич, колишн╕й посол Укра╖ни у В╕рмен╕╖ А.Божко, представники К╕ровсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, м╕ськвиконкому Старого Криму та нац╕онально-культурних товариств п╕вострова.
— Як проходив фестиваль?
— По-перше, на територ╕╖ монастирського комплексу ми встановили сцену з музичною апаратурою та осв╕тлювальними приладами. По-друге, лауреат╕в ╕ дипломант╕в паломництва-фестивалю визначало представницьке жур╕ з дев’яти спец╕ал╕ст╕в у р╕зних галузях мистецтва на чол╕ з народним артистом Укра╖ни, художн╕м кер╕вником ╕ головним диригентом Нац╕онально╖ капели бандурист╕в Укра╖ни ╕м. Г.Майбороди В.Скоромним.
Виступи самод╕яльних артист╕в перемежовувалися народними ╕грами, спортивними змаганнями. На виставц╕ вироб╕в в╕рменських художник╕в ╕ рем╕сник╕в проводилися майстер-класи з р╕зних вид╕в декоративно-прикладного мистецтва. А на фестивал╕ нац╕онально╖ кухн╕ можна було не лише подивитися, а й скуштувати страви, приготовлен╕ руками в╕рменських ж╕нок з Л╕ги «Майрик». З настанням сут╕нк╕в влаштовувалися дискотеки, на яких звучала в╕рменська музика. А г╕сть фестивалю — ляльковий театр ╕м. Е.Манаряна Ки╖всько╖ в╕рменсько╖ общини показав для паломник╕в та учасник╕в фестивалю два спектакл╕.
— Про як╕ елементи свята можна сказати, що вони зд╕йснюються лише в день Вардавару?
— Вардавар розпочався з вран╕шньо╖ святково╖ л╕тург╕╖ за участю вс╕х священнослужител╕в Криму ╕ настоятеля Укра╖нсько╖ ╓парх╕╖ В╕рменсько╖ апостольсько╖ церкви арх╕╓пископа Григор╕са. Ми зд╕йснили хресний х╕д у церкву Святого Знамення. Пот╕м ус╕ гост╕ розм╕стилися за столами. ╥х пригощали доброд╕йним «матахом» — об╕дом любов╕ ╕ традиц╕йними в╕рменськими шашликами. П╕сля цього розпочалися святков╕ гуляння, на яких за традиц╕╓ю д╕ти ╕ доросл╕ обливали один одного водою. Це додало вс╕м веселого настрою. За нашими п╕драхунками, у святкуванн╕ Вардавару взяло участь близько двох тисяч чолов╕к.
Завершився трет╕й день паломництва-фестивалю в╕рменського мистецтва «Сурб-Хач-2012» гала-концертом за участю переможц╕в, учасник╕в та його гостей. На церемон╕╖ нагородження гран-пр╕ фестивалю вручено ансамблю донських в╕рмен «Ан╕». Спец╕альними призами ╕ дипломами «Душа в танц╕» нагороджено дво╓ танцюрист╕в з ансамблю п╕сн╕ та танцю «Алашкерт».
Фестиваль проведено завдяки спонсорськ╕й п╕дтримц╕ представник╕в Кримського в╕рменського товариства, «Арметнотуру» та членським внескам його учасник╕в.

З╕нуре ╤СМАЙЛОВА,
пров╕дний методист в╕дд╕лу зв’язк╕в з нац╕онально-культурними товариствами, громадськими орган╕зац╕ями та м╕жрег╕онально╖ сп╕впрац╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10630

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков