Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Х╤М╤ЧН╤ ВИКИДИ В АРМЯНСЬКУ В╤ДБУВАЮТЬСЯ РЕГУЛЯРНО, НАСЛ╤ДКИ АВАР╤╥ НА «КРИМСЬКОМУ ТИТАН╤» НЕ Л╤КВ╤ДОВАН╤
Про це Гримчак сказав в еф╕р╕ телеканалу «Прямий».


УКРА╥НА ЗАЯВИЛА В ООН ПРО БЕЗПРЕЦЕДЕНТНУ М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤Ю КРИМУ РОС╤╢Ю
Пост╕йний представник Укра╖ни наголосив, що Москва обрала шлях ескалац╕╖ й нарощування агрес╕╖,...


СТРАСБУРЗЬКА В╤ДС╤Ч: ЯК УКРА╥НА НЕ ДОЗВОЛИЛА ПРОГРАТИ ╢ВРОПУ
Головне питання порядку денного сес╕╖ стосувалося н╕бито формально╖ процедури: повноваження...


ПУТ╤Н ╤ МЕДВЕД╢В - У ТР╤ЙЦ╤ АНТИРЕЙТИНГУ ДОВ╤РИ РОС╤ЯН
З листопада 2017 року по вересень 2018-го рейтинг дов╕ри рос╕ян до президента Рос╕╖ Володимира...


«ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ У ТИХ, КОГО Я П╤ДВ╤В»: СЕНЦОВ ПРИПИНЯ╢ ГОЛОДУВАННЯ
Укра╖нський режисер Олег Сенцов, який засуджений за тероризм ╕ в╕дбува╓ покарання в ямальськ╕й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2012
КОМУ Г╤РШЕ — ТОЙ ╤ ПРАВИЙ

Отак живемо...

Керуючись голосом серця, у конфл╕ктних ситуац╕ях здеб╕льшого беру б╕к того, кому г╕рше, хто слабший, нав╕ть якщо ╓диним виправданням на його адресу ╓ в╕дома фраза: сам не зна╓, що творить. Та чи зв╕льня╓ незнання в╕д в╕дпов╕дальност╕? Як сказати...
Юр╕ю Васильовичу Ч╕гл╕нцеву д╕йсно не позаздриш. Цукровий д╕абет, щонайперший ворог очей ╕ к╕нц╕вок, поставив його на милиц╕. Але ц╕ додатков╕ ноги не завжди виручають. Ось ╕ днями впав Юр╕й Васильович, повертаючись ╕з магазину, спасиб╕, добр╕ люди допомогли п╕двестися та в╕двели додому. Значно комфортн╕ше йому в ╕нвал╕дному в╕зку. А ще комфортн╕ше — обмежити сво╓ пересування квартирою, хоча в ╕деал╕ — просто л╕жком, де поряд — телев╕зор, вентилятор, папери, хоч ╕ не сказати, щоб ц╕ папери викликали суто позитивн╕ емоц╕╖. Бо це — листи сина, хорош╕ листи, але над╕╖ на нього таки не справдилися, свят╕ для ╓гов╕ст╕в, у тому числ╕ ╕ сина, книги з дуже сво╓р╕дним трактуванням рел╕г╕йних ╕стин, а здеб╕льшого документи, пов’язан╕ ╕з судовими тяжбами. Бо, як коменту╓ ситуац╕ю сам Юр╕й Ч╕гл╕нцев, в╕н завжди був б╕йцем ╕ домагався нам╕чених результат╕в, а ось тепер, схоже, в╕двернулася в╕д нього фортуна.
А хто вона взагал╕ така? Для Юр╕я Васильовича на сьогодн╕ ╖╖ уособлю╓ ж╕нка, що працю╓ в центр╕ соц╕ального надомного обслуговування самотн╕х непрацездатних пенс╕онер╕в та ╕нвал╕д╕в. ╤ не просто працю╓, а керу╓ ╕ншими, з допомогою кого ╕нвал╕д м╕г би усунути вс╕ сво╖ побутов╕ проблеми, власне, так воно ╕ було, доки не зняли Ю. Ч╕гл╕нцева з обслуговування за «грубе некоректне поводження ╕з соц╕альними прац╕вниками».
У всякому раз╕, в центр╕ соц╕ального надомного обслуговування Центрального району м. С╕мферополя цього, здавалося б, безпом╕чного пенс╕онера згадують з острахом, хоча вже минуло два роки, як роз╕рвали з ним стосунки. Кажуть, за пер╕од обслуговування в╕н зм╕нив двадцять соц╕альних прац╕вник╕в — задовольнити його вимоги було просто неможливо. Кажуть ╕ про так╕ реч╕, що й повторяти на широкий загал це незручно. Але, як звичайно, хочу зробити власн╕ висновки, хоча декого ╕з соц╕альних прац╕вник╕в знаю давно ╕ не маю п╕дстав ╖м не в╕рити. Бо знов-таки це ж Юр╕й Васильович зац╕кавлений в допомоз╕, а не навпаки, то х╕ба ж в╕н соб╕ ворог?
На мо╓ прохання розпов╕сти, як все було насправд╕ (бодай свою верс╕ю под╕й), Юр╕й Ч╕гл╕нцев говорити в╕дмовля╓ться, каже, в голов╕ все плута╓ться, й знову ╕ знову посила╓ться на протест прокурора, зг╕дно з яким його позбавили п╕клування без належного дотримання букви закону, а ще то погрожу╓ в╕дсудити соб╕ в╕дшкодування моральних збитк╕в, то готовий обмежитися в╕дновленням у якост╕ п╕доп╕чного. Не одразу зрозум╕ла, чому обов’язково в╕дновитися, а не написати заяву як первинний кл╕╓нт. Справа, певне, в т╕м, що в╕днедавна громадяни, котр╕ мають працездатних д╕тей, хоча б нав╕ть у Америц╕, обслуговуються лише на комерц╕йн╕й основ╕. А у Юр╕я Васильовича таки ╓ два дорослих сини в Рос╕╖, хоча у сво╖х заявах в╕н назива╓ себе безд╕тним. ╤ якби в╕н пояснив, що д╕ти виросли далеко ╕ у роз╕рваному шлюб╕ й в╕д нього в╕двернулися, це звучало б значно переконлив╕ше, н╕ж його посилання на те, що не надав свого часу ╖м достатньо батьк╕всько╖ турботи, бо х╕ба ж це п╕дстава в оф╕ц╕йних паперах в╕д них в╕дмовлятися? Вт╕м, це зовс╕м не означа╓, що син╕в Юр╕й Ч╕гл╕нцев р╕шуче викреслю╓ ╕з життя — свою зовс╕м непогану квартиру в╕н ма╓ нам╕р залишити д╕тям, а ось по догляд зверта╓ться у державн╕ служби, бо вир╕шити це питання ╕з сином, хоч ╕ мав такий нам╕р, не вдалося. А вимоги у пенс╕онера неабияк╕: харч╕ доставляти лише з досить в╕ддаленого магазину, де в╕н ма╓ дисконтну картку ╕ зв╕дки ╕ з порожн╕ми руками я добиралася понад годину, прибирати квартиру, виносити см╕ття, в╕ддавати у пральню реч╕ та забирати ╖х. Ну ╕, звичайно ж, орган╕зовувати необх╕дний ремонт у квартир╕, бо час в╕д часу в н╕й щось таки виходить ╕з ладу. Сьогодн╕, наприклад, — проблеми з ун╕тазом, як╕ сантехн╕к береться вир╕шувати лише радикально — зам╕нивши ун╕таз на новий.
Ще рок╕в зо два тому до перел╕ку зобов’язань соц╕ального прац╕вника входило абсолютно все, ╕ я дивувалася: як це можливо, в╕дв╕давши людину дв╕ч╕ на тиждень, виконати всю необх╕дну домашню роботу: закупити харч╕, приготувати ╖жу, прибрати житло, помити п╕длогу, допомогти покупатися й самому старенькому, а ще, зв╕сно ж, аптека, оформлення субсид╕й, оплата комунальних послуг ╕ багато-багато ╕ншого. Останн╕м часом в цьому перел╕ку пропону╓ться обрати два-три найважлив╕ш╕ для конкретно╖ людини пункти. Та ╕ нормативи завантаження соц╕альних прац╕вник╕в розраховуються в╕дпов╕дним чином. ╤ це вже — саме допомога, а не вив╕льнення п╕доп╕чного в╕д ус╕х турбот. Хоча, зда╓ться, ╕ ран╕ше ╕снували моменти, як╕ врегульовували те, чого не хот╕ла врегульовувати людська сов╕сть, ╕ на прохання помити п╕длогу соц╕альна прац╕вниця, наприклад, пропонувала забезпечити ╖╖ в необх╕дн╕й к╕лькост╕ теплою водою. Тож, живучи без зручностей, п╕доп╕чн╕ в╕дмовлялися в╕д свого прохання. ╤ у вс╕х цих питаннях на перший план виходив ╕ виходить людський фактор. Й не варто думати, що якщо в╕д вас в╕дмовилися родич╕, в╕двернулися сус╕ди ╕ ви не змогли орган╕зувати сво╓ життя змолоду належним чином, то до вас пришлють безсловесного соц╕ального прац╕вника, котрого можна буде принижувати ╕ використовувати, як вам заманеться.
У той же час може не пройти номер ╕ для тих, кому байдуж╕ реальн╕ потреби людей, ╖хн╕ прохання, аби лише якнайшвидше примоститися вдома б╕ля телев╕зора.
На жаль, моя «проф╕лактична» бес╕да з Юр╕╓м Васильовичем не мала усп╕ху: пройшовши п’ять суд╕в через сво╖ претенз╕╖ до соц╕альних прац╕вник╕в, а пот╕м ╕ ╖хн╕, коли вони в╕дмовили йому в обслуговуванн╕, в╕н ма╓ нам╕р втягнути у конфл╕кт ще не одну ╕нстанц╕ю, аж до Президента. А пом╕ж тим його життя, 84-р╕чного ╕нвал╕да першо╖ групи, зовс╕м не цукор, ╕ значно б╕льше проблем, н╕ж ╕ншим, в╕н створю╓ для себе сам. Вт╕м, що на сьогодн╕ для Юр╕я Васильовича важлив╕ше, чи приборкання «строптивих», чи пол╕пшення власного побуту, я так ╕ не зрозум╕ла. У всякому раз╕ висл╕в: силою колодязь копати — води не пити, тут ╓ якнайдоречн╕шим.
Зараз, з╕ сл╕в Юр╕я Ч╕гл╕нцева, коли зовс╕м нездужа╓ться, харч╕ йому приносять продавщиц╕ з найближчого магазину, не оминають увагою ╕ сус╕ди. Тож, виявля╓ться, зна╓ й в╕н мову добра ╕ порозум╕ння. А зм╕нитися н╕коли не п╕зно. Зм╕нишся сам — зм╕ниться ╕ св╕т навколо тебе.
Наступного дня п╕сля в╕зиту до Юр╕я Васильовича побувала я у сво╓му ЖЕО. Причина др╕б’язкова, але довелося чекати п╕втори години. Люди у черз╕ попереду, н╕бито змовившись, оформляли квартири, одержан╕ у спадок. В одн╕╓╖ молодо╖ ж╕нки у зв’язку з цим буквально сталася ╕стерика: виявилося, померлий татусь мав перед комунальниками борг б╕льш як у 5 тисяч гривень. ╥╖ обурення виходило за меж╕ пристойного: як це в╕н м╕г копичити борги ще з далеких дев’яностих! А мен╕ хот╕лося запитати, чому ж вона, така молода ╕ гарна, не ц╕кавилася у батька ц╕ле десятил╕ття, чи ╓ йому чим сплачувати за квартиру, чи доводиться обирати пом╕ж буханкою хл╕ба ╕ в╕дд╕ленням Ощадбанку? Бо нав╕ть якщо батько ╕ не був зразковим с╕м’янином, та хату в╕н ╕з собою не забрав, ╕ те, що в хат╕, — теж.
Ось так прийде свого часу до ЖЕО ╕ син Юр╕я Васильовича. А м╕г би вже сьогодн╕ бути з батьком поряд ╕ не наражати його на нов╕ й нов╕ непри╓мност╕. Бо й сама не дуже в╕рю, що в╕н, бо╓ць змолоду, раптом перевихова╓ться ╕ складе свою зброю. А куди б ╕ в кого не влучив постр╕л — це завжди боляче. Та й не сл╕д забувати про ефект бумеранга...

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10621

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков