Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2012
ФОРТЕЦЯ ДЖУФТ КАЛЕ ЗАКРИТА ДЛЯ КРИМСЬКИХ КАРА╥М╤В?

КРИМСЬКИХ КАРА╥М╤В НЕ ПУСКАЮТЬ В ╥ХН╤ РОДОВ╤ СВЯТИН╤ – ПЕЧЕРНЕ М╤СТО ДЖУФТ КАЛЕ, ЩО В ПЕРЕКЛАД╤ ОЗНАЧА╢ «ПОДВ╤ЙНА ФОРТЕЦЯ», ╤ НА КЛАДОВИЩЕ БАЛТА-ТИЙМЕЗ («СОКИРА НЕ ТОРКНЕТЬСЯ») З╤ СВЯЩЕННИМИ ДУБАМИ, ЩОБ ВКЛОНИТИСЯ МОГИЛАМ ПРЕДК╤В. НЕВ╤ДОМО КУДИ ЗНИКЛИ З БУДИНКУ Ф╤РКОВИЧА В╤ДРА, ЛОПАТИ, МАТРАСИ, ПОКРИВАЛА, СПАЛЬН╤ М╤ШКИ ТА ╤НШ╤ РЕЧ╤, ЗАГОТОВЛЕН╤ ВСЕУКРА╥НСЬКОЮ АСОЦ╤АЦ╤╢Ю КРИМСЬКИХ КАРА╥М╤В «КРИМКАРАЙЛАР» ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ В СЕРПН╤ 16-ГО М╤ЖНАРОДНОГО МОЛОД╤ЖНОГО ТАБОРУ. НА КОЖНОМУ КРОЦ╤ – ЗАБОРОНИ.

Ц╕ заяви голови асоц╕ац╕╖ Володимира Ормел╕ про загрозу зриву табору та унеможливлення будь-яко╖ ╕ншо╖ д╕яльност╕ на священному для етносу м╕сц╕, висловлен╕ ним на зас╕данн╕ круглого столу в Республ╕канському ком╕тет╕ АРК з охорони культурно╖ спадщини, викликали у в╕дпов╕дь ряд звинувачень ╕ на його власну адресу з боку кер╕вництва Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника, в який входить древня фортеця. Ол╕╖ у вогонь п╕длили чутки про те, що кара╖ми н╕бито влаштували у будинку Ф╕рковича торговий заклад. А це неприпустимо для пам’ятника культури.
Щоб прояснити ситуац╕ю з встановленням запов╕дником багатьох заборон для кара╖м╕в, яких не було ран╕ше, М╕н╕стерство культури АРК ╕ Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр ╕н╕ц╕ювали проведення у Республ╕канському ком╕тет╕ АРК з ╕нформац╕╖ двох прес-конференц╕й. Першим з журнал╕стами зустр╕вся генеральний директор Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника Валер╕й Науменко. В╕н розпов╕в, що в 2003 роц╕ в запов╕днику розпочалися роботи з внесення його в список Всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО. Вони завершилися проходженням одного з пам’ятник╕в – Ханського палацу в попередн╕й список.
Роботи актив╕зувалися в 2011 роц╕ п╕сля того, як це завдання було обговорено на зас╕данн╕ Гуман╕тарно╖ ради при Президентов╕ Укра╖ни в грудн╕ 2010 року. Програма роб╕т включа╓ два основних етапи: по-перше, створення науково-досл╕дно╖ концепц╕╖ плану орган╕зац╕╖ територ╕╖ Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника в м. Бахчисара╖ з встановленням меж ╕ режим╕в використання зон охорони пам’ятник╕в, а по-друге, створення ном╕нац╕йного дось╓ ╕ плану управл╕ння ном╕нованою територ╕╓ю. Ц╕ документи кер╕вництво запов╕дника зобов’язано подати в Нац╕ональний ком╕тет ЮНЕСКО Укра╖ни до 1 вересня 2012 року. В╕н у свою чергу готу╓ заявку Укра╖ни в м╕жнародн╕ органи ЮНЕСКО з ц╕╓╖ ном╕нац╕╖ до 30 вересня 2012 року. П╕сля консультац╕й та уточнень к╕нцева заявка буде сформована до 1 лютого 2013 року. ╤ у випадку усп╕шного мон╕торингу м╕жнародними експертами вл╕тку 2014 року об’╓кти культурно╖ спадщини запов╕дника можуть бути прийнят╕ у список Всесв╕тньо╖ спадщини.
У червн╕ 2011 року на територ╕╖ запов╕дника працювала група м╕жнародних експерт╕в, яка зробила висновок про неможлив╕сть проходження Ханського палацу в нин╕шньому вигляд╕. В╕н мало автентичний, втратив ╕сторичну ц╕л╕сн╕сть у зв’язку з численними перебудовами в к╕нц╕ XVIII-го та у XIX-у стол╕ттях. Кримчанам запропонували розширити ном╕нац╕ю за рахунок ╕нших об’╓кт╕в культурно╖ спадщини Бахчисарая п╕д назвою «Культурний ландшафт столиц╕ Кримського ханства в м. Бахчисара╖». Основними об’╓ктами ново╖ ном╕нац╕╖ стали Ханський палац ╕ Чуфут-Кале (Джуфт Кале). Кр╕м них, у р╕зноман╕тних охоронних зонах навколо цих пам’ятник╕в розташований ╕ ряд ╕нших об’╓кт╕в культурно╖ спадщини в стар╕й частин╕ Бахчисарая, що ╕люструють ╕стор╕ю формування ц╕╓╖ м╕сцевост╕, п╕дкреслюють ун╕кальн╕сть збереженого природного та культурного ансамблю: печерн╕ стоянки, ранньов╕зант╕йськ╕ некропол╕ та поселення в балц╕ Мар’ям-дере, пов’язане з гото-аланським пер╕одом в ╕стор╕╖ П╕вденно-Зах╕дного Криму, Успенський монастир, кладовище в Йосафатов╕й долин╕, Зинджирли-медресе, мавзоле╖-дюрбе, мечет╕ золотоординсько╖ епохи ╕ часу ╕снування Кримського ханства.
Саме наявн╕сть на в╕дносно невелик╕й територ╕╖ долини р╕чки Чурук-Су ц╕лого комплексу р╕зноман╕тних ╕ р╕зночасових археолог╕чних та арх╕тектурних об’╓кт╕в, що п╕дкреслюють традиц╕йну для рег╕ону пол╕культурн╕сть та пол╕конфес╕йн╕сть, ╕ ╓ головною перевагою ном╕нац╕╖, як╕й нема╓ р╕вних серед ╕нших ╕снуючих ╕ потенц╕йних об’╓кт╕в Всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО. Нин╕, за словами В. Науменка, в запов╕днику працюють над текстом ном╕нац╕╖ ╕ планом управл╕ння ц╕╓ю територ╕╓ю. У план буде входити не лише запов╕дна територ╕я з особливим режимом охорони та використання, а й ряд буферних зон — забудови, охорони археолог╕чного шару та природно-╕сторичного ландшафту. Обмеження в цих зонах стилю ╕ висотност╕ забудови, дорожн╕х розв’язок, торгових площ та ╕ншо╖ ╕нфраструктури, пов’язано╖ з нин╕шн╕ми ╕ потенц╕йними туристичними потоками, покликан╕ зберегти ун╕кальний природно-╕сторичний комплекс.
Планують у запов╕днику в╕дкрити сп╕льно з Кримським ╕сторичним музе╓м «Лар╕шес» новий маршрут для турист╕в — ханську стежку, по як╕й хани ходили на мис Бурунчак. Проте перешкодою для реал╕зац╕╖ цього задуму стала в одному м╕сц╕ ст╕на. ╥╖ треба роз╕брати, а вона лише недавно була в╕дреставрована кара╖мами як частина фортец╕ Джуфт Кале. Як бути? ╤ таких неврегульованих питань у користуванн╕ цим кор╕нним народом п╕вострова частиною запов╕дно╖ територ╕╖ накопичилося багато.
— Ми ще п╕вроку тому п╕дготували догов╕р, узгодили його в М╕н╕стерств╕ культури АРК та юридичн╕й служб╕ запов╕дника, — пов╕домив наступного дня на друг╕й прес-конференц╕╖ з цього ж приводу В. Ормел╕. — Однак Валер╕й Науменко в╕дхилив його ╕ запропонував нам ╕нший вар╕ант договору на сво╖х умовах, як╕ нам як громадськ╕й орган╕зац╕╖ не п╕дходять.
У нам╕чен╕й зм╕н╕ статусу запов╕дника В. Ормел╕ вбача╓ в╕длучення кара╖м╕в в╕д сво╖х нац╕ональних святинь ╕ тому виступа╓ проти включення Джуфт Кале у список Всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО. Обгрунтову╓ свою позиц╕ю таким чином. З початку минулого стол╕ття багато десятил╕ть тривало грабування фортец╕. Все ц╕нне майно ╕ предмети старовини були з не╖ вивезен╕. ╤ лише з утворенням незалежно╖ Укра╖ни ситуац╕я почала зм╕нюватися. За постановою Верховно╖ Ради АРК ╕ при п╕дтримц╕ Ради м╕н╕стр╕в Криму частину в╕дремонтованого будинку видатного д╕яча ╕стор╕╖ та культури кара╖мського народу Аврама Ф╕рковича, 225-р╕ччя з дня народження якого урочисто в╕дзначатиметься в Криму в цьому роц╕, було вид╕лено для паломник╕в та Кримського етнокультурного центру «Кале». Три роки тому в будинку в╕дкрили виставку колекц╕╖ експонат╕в з ╕стор╕╖ та культури кара╖мського народу, яку безплатно в╕дв╕дали тисяч╕ людей. Виготовили мебл╕ в нац╕ональному стил╕.
У пер╕од, коли фортеця не охоронялася, кара╖ми чергували в н╕й, нав╕ть узимку. А вл╕тку п’ятнадцять рок╕в п╕дряд працював м╕жнародний молод╕жний таб╕р. Сюди з’╖жджалися представники народу з Укра╖ни, Литви, Польщ╕. ╥х тепер там прожива╓ б╕льше, н╕ж у Криму, де залишилося близько 800 кара╖м╕в. Вони на правах господар╕в завжди радо зустр╕чають гостей, ус╕х, хто прагне побувати в родових м╕сцях сво╖х предк╕в, в ╖хн╕х духовних святинях, б╕льше д╕знатися про нац╕ональн╕ кара╖мськ╕ традиц╕╖, обряди, п╕сн╕. Увесь цей пер╕од таб╕р д╕яв на самоф╕нансуванн╕ ╕ лише в останн╕ роки на його проведення вид╕лялися бюджетн╕ кошти. Люди при╖ж-джали групами з д╕тьми. Жили на першому поверс╕ в будинку Ф╕рковича в╕д 80 до 150 чолов╕к, брали участь у розкопках, розчищенн╕ колодяз╕в, реставрац╕ях, проводили конкурси нац╕ональних страв, ходили в походи, вивчали у сп╕лкуванн╕ р╕дну мову. Учасникам табору регулярно п╕двозилася питт╓ва ╕ техн╕чна вода, було налагоджено харчування ╕ медичне обслуговування.
Оф╕ц╕йно н╕хто не заборонив проведення таб╕рного збору ╕ в цьому роц╕. Однак у зв’язку з п╕дготовкою до зм╕ни статусу запов╕дника асоц╕ац╕ю «Кримкарайлар» було поставлено перед фактом необх╕дност╕ отримання на це письмових дозвол╕в з санеп╕демстанц╕╖, М╕н╕стерства надзвичайних ситуац╕й, пожежно╖ ╕нспекц╕╖, укладання в╕дпов╕дних договор╕в про м╕сце ╕ строки проведення запланованих заход╕в з програмами та списками учасник╕в. Якщо ╖х не буде, для табору треба шукати ╕нше м╕сце за сх╕дними воротами фортец╕. У цьому безп╕дставному, на думку асоц╕ац╕╖ «Кримкарайлар», вимаганн╕ ст╕лькох дозв╕льних документ╕в вона звинувачу╓ перш за все запов╕дник. Його директор В. Науменко визна╓, що документ╕в багато, але н╕чого вд╕яти не може: такий порядок. Не можна жити на територ╕╖ ╕сторичного пам’ятника лише за усними домовленостями. Пропускаючи у запов╕дник велику групу людей, дирекц╕я повинна створити ╖м належн╕ умови ╕ законодавчо закр╕пити обов’язки стор╕н, бо в к╕нцевому п╕дсумку саме вона в╕дпов╕да╓ за все, що в╕дбува╓ться на його територ╕╖.
А поки що каменем спотикання ╕ неподоланою перешкодою в пошуку вза╓моприйнятного р╕шення стало закриття дирекц╕╓ю несанкц╕онованого кафе ╕ заборона ноч╕вл╕ в будинку Ф╕рковича, якому присво╓но статус пам’ятника культурно╖ спадщини в склад╕ запов╕дника.
Проблеми кримських кара╖м╕в, зокрема, збереження нац╕ональних пам’ятник╕в у Бахчисара╖, повернення кара╖мськ╕й громад╕ прим╕щення кенаси в С╕мферопол╕, в якому нин╕ знаходиться редакц╕я рад╕омовлення держтелерад╕окомпан╕╖ «Крим», обговорювалися ╕ на зустр╕ч╕ з Верховним ком╕саром ОБС╢ у справах нац╕ональних меншин Кнутом Воллебеком, що в╕дбулася нещодавно у Верховн╕й Рад╕ АРК. Пов╕домля╓ться, що дискус╕я була конструктивною. У стад╕╖ вир╕шення знаходиться питання з кенасою. Кер╕вництво Криму направило в Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни бюджетний запит на 4 м╕льйони гривень. ╢ над╕я, що найближчим часом редакц╕я рад╕о пере╖де в ╕нше прим╕щення.
Отже, цей приклад ще раз п╕дтверджу╓: якщо мова йде про пам’ятники старовини, рел╕г╕йн╕ почуття ╕ нац╕ональн╕ запити людей, то ╕стина в╕дшуку╓ться посередин╕ з урахуванням ╕нтерес╕в ус╕х причетних до справи стор╕н. Дирекц╕я ж Бахчисарайського запов╕дника як головна уповноважена особа держави на ц╕й ╕сторико-культурн╕й територ╕╖ поки що, кр╕м заборон, н╕чого не зробила в новому правовому пол╕ для того, щоб надати громадськ╕й орган╕зац╕╖ кара╖м╕в, де майже все зд╕йсню╓ться лише на ентуз╕азм╕, можлив╕сть для безперешкодного ╕ безплатного в╕дв╕дування сво╖х нац╕ональних святинь, проведення традиц╕йного молод╕жного табору, нац╕онально-культурних свят, дн╕в, фестивал╕в та ╕нших заход╕в. Вони роблять усе це з власно╖ ╕н╕ц╕ативи з ╓диною метою — зберегти для нащадк╕в культуру зникаючого з карти п╕вострова етносу.
Виправити ситуац╕ю взялися депутати, представники республ╕канських м╕н╕стерств ╕ в╕домств, як╕ вир╕шили по╖хати на м╕сце, щоб побачити все сво╖ми очима, а пот╕м ще раз повернутися до ц╕╓╖ теми.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10617

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков