"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
#32 за 10.08.2012
КНИГИ З «КИ╥ВСЬКО╥ ВАЛ╤ЗИ»
Книжкова полиця
Ц╕л╕с╕ньку вал╕зу ун╕кальних книг зан╕с нещодавно до редакц╕╖ директор видавництва «Книга Роду» Валентин Чешейко. Але в╕дразу попередив, що цей дарунок для нашо╖ «Св╕тлично╖» б╕бл╕отеки не в╕д нього особисто, не в╕д видавництва, а в╕д «Холодноярсько╖ ╕н╕ц╕ативи» (це, нагада╓мо, громадський проект, що об'╓дну╓ 77 громадських д╕яч╕в, письменник╕в, ╕сторик╕в, журнал╕ст╕в, правник╕в, правозахисник╕в, пол╕толог╕в та економ╕ст╕в; створений наприк╕нц╕ л╕та 2010 року з метою координування р╕зноман╕тних сусп╕льних ╕н╕ц╕атив, як╕ несуть користь укра╖нськ╕й громад╕). Про те, що цей щедрий дарунок, за який ми сердечно дяку╓мо, буде корисний кримськ╕й — ╕ не лише укра╖нськ╕й! — громад╕, зрозум╕ло вже ╕з самих назв книжок та коротеньких анотац╕й.
«В╕дродження нац╕╖. Запов╕т борцям за визволення» Володимира Винниченка (м. Ки╖в, «Книга Роду», 2008 р.). Про перемоги й поразки Укра╖нсько╖ революц╕╖ 1917-1920 рок╕в та ╖╖ в╕домих учасник╕в розпов╕да╓ у сво╖х працях «В╕дродження нац╕╖» (1920 р.) та «Запов╕т борцям за визволення» (1949 р.) голова першого уряду УНР, автор чотирьох доленосних ун╕версал╕в.
Нестор Махно. «Спов╕дь анарх╕ста». Основу видання склали три книжки мемуар╕в автора, що побачили св╕т 1929 ╕ 1936-1937 рок╕в у Париж╕, ╕нш╕ спогади Н. Махна, а також його дружини Галини Кузьменко про под╕╖ громадянсько╖ в╕йни в Укра╖н╕ 1917-1920 рок╕в.
Петро Григоренко. «В╕тер зустр╕чний» — книга спогад╕в колишнього радянського генерала, незламного в’язня сов╕ст╕, що пройшов шлях в╕д невдало╖ спроби створення п╕дп╕льного «Союзу боротьби за в╕дродження лен╕н╕зму» до беззастережного неприйняття режиму та правозахисно╖ д╕яльност╕, за що його було позбавлено в╕йськового звання ╕ на довг╕ роки запроторено на примусове псих╕атричне л╕кування, яке КДБ застосовував у боротьб╕ з ╕накодумством. Зрештою його позбавлено ╕ радянського громадянства. Уваз╕ читач╕в пропону╓ться найц╕кав╕ший, на погляд видавц╕в, етап життя в╕домого поборника прав людини, одного ╕з сп╕взасновник╕в Гельс╕нського руху в СРСР.
«Залишенець. Чорний Ворон» В. М. Шкляра (м. Харк╕в, Книжковий Клуб «Клуб С╕мейного Дозв╕лля», 2011 р.) У цьому роман╕, над яким автор працював майже 13 рок╕в, висв╕тлено одну з найдраматичн╕ших стор╕нок нашо╖ ╕стор╕╖ — повстанську боротьбу укра╖нц╕в проти окупац╕йно╖ влади у 1920-х роках. ╤з глибин забуття вирина╓ м╕стична постать отамана Чорного Ворона, що перем╕г смерть… «╥х називали бандитами, розб╕йниками, головор╕зами й нав╕ть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати ╖хн╕ ╕мена. Щоб вбити у пам’ят╕ упокорено╖ маси ту ╕дею, за яку повстанц╕ жертвували сво╖ молод╕ життя. Авжеж, вони стр╕ляли, в╕шали, палили, нищили — але кого? На ╖хньому бойовому чорному прапор╕ напис: «Воля Укра╖ни або смерть». Вони не вийшли з л╕су нав╕ть тод╕, коли навкруги запанувала чужа влада ╕ вже не було над╕╖ на визволення. Вони залишенц╕ — обрали соб╕ смерть». Сьогодн╕ ми пропону╓мо уваз╕ читач╕в вступну статтю ╤. Ольховського до книги «Записки генерал-хорунжого» Юрка Тютюнника (м. Ки╖в, «Книга Роду», 2008 р.), де йдеться, зокрема, й про революц╕йн╕ под╕╖ у нашому Криму. Ця книжка спомин╕в належить перу лицаря Укра╖нсько╖ революц╕╖ першо╖ половини ХХ стор╕ччя, генерал-хорунжого арм╕╖ УНР Юрка Тютюнника (1891-1930) – людини геро╖чно╖, траг╕чно╖, «звойовано╖, але не зламано╖» дол╕. Читайте ╕ посп╕шайте до б╕бл╕отеки «Кримсько╖ св╕тлиц╕» — ми розпов╕ли лише про к╕лька подарованих «Холодноярською ╕н╕ц╕ативою» книг ╕з «ки╖всько╖ вал╕зи», а раптом те, що не пом╕стилося в цей огляд, ви вже давно шука╓те? Вт╕м, продовження б╕бл╕отечно╖ рубрики — в наступних числах «Св╕тлиц╕»!
П╕дготувала Любов СОВИК
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10614
|