Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 03.08.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 03.08.2012
«Я ПРОСТО ЧИТАЛА КНИЖКИ…»

Лист в номер

Нещодавно я проходила вулицею К. Маркса в С╕мферопол╕ ╕ почула, як журнал╕сти розпитували одного з перехожих про його думки щодо Закону про мови, на м╕й погляд, прийнятого у такий зневажливий для кра╖ни спос╕б. Пот╕м я пошкодувала, що сама не запропонувала журнал╕стам вислухати й мене. Вир╕шила написати вам, у газету, причому, спробую укра╖нською мовою.
Я вже л╕тня ж╕нка, живу в С╕мферопол╕ з 1975 року – при╖хала з Омська за м╕сцем призначення чолов╕ка – молодого фах╕вця. Народилася я в Укра╖н╕, на Сумщин╕, в рос╕йськомовн╕й родин╕ в╕йськового. Батько мав в╕рменськ╕ корен╕, мама виросла в сел╕ п╕д Путивлем, де майже вс╕ вважали себе «руск╕ми». Ми ╖здили по св╕тах, а коли мене залишали у бабус╕ на Сумщин╕, то в школ╕ була зв╕льнена в╕д вивчення укра╖нсько╖ мови. На уроках з мови я просто читала книжки. Все сво╓ життя я прагнула хоч на невеликий час повертатися в т╕ люб╕ мо╓му серцю м╕сця, де минало мо╓ щасливе дитинство, часто це вдавалося. В Укра╖н╕ я не в╕дчувала негативного ставлення, не бачила косих погляд╕в, не чула образливо╖ лайки. Ран╕ше вважалося, що на заход╕ Укра╖ни все ╕накше. Але, пригадую, коли в магазин╕ у Львов╕ я збиралась купити хл╕ба, господарка крамнички, збагнувши, що я п╕дбираю укра╖нськ╕ слова, сказала мен╕: «Говор╕ть, пан╕, рос╕йською, я розум╕ю!»
А для мене укра╖нська мова ╓ зрозум╕лою з того часу, коли почала багато читати, не випускаючи з рук книжок, серед яких були й книжки, надрукован╕ укра╖нською мовою. Наприклад, «Американська трагед╕я» Т. Драйзера потрапила до мене в укра╖нському переклад╕ у 8 клас╕. Пам’ятаю, що т╕льки коли зак╕нчувала ╖╖ читати, з контексту здогадалась, що таке ком╕рець.
Говорити укра╖нською навчилась дякуючи укра╖нським п╕сням, як╕ ╓ неперевершеним духовним ╕ емоц╕йним скарбом. В мо╖й душ╕ зростала, плекалась любов до Укра╖ни, зац╕кавлен╕сть мовою, добре ставлення до укра╖нц╕в. Я зрозум╕ла, що великодержавна зверхн╕сть (надм╓нность) не для мене, що коли про укра╖нц╕в говорять — хохли — мен╕ соромно  й боляче.
У 1992 роц╕ у нас ╕з чолов╕ком був н╕би ╕спит сумл╕ння. Ми взялися поглибити сво╖ знання з ╕стор╕╖ Укра╖ни, Рос╕╖, багато читали та анал╕зували. В той час ми позбулися багатьох штамп╕в. М╕й чолов╕к зрозум╕в, що в╕н ╓ укра╖нцем, що в держав╕ «неогромной» краще розбудувати добре життя, що р╕дна ненька ╢фросин╕я та бабця Тетяна з боку його батька були укра╖нками, — це генетична п╕дтримка, що старовинн╕ матусин╕ рушники з вишитим деревом життя ╓ посланням з давн╕х-давен про любов до життя, його свят╕сть, запрошення до гармон╕╖ та злагоди.
Обидва наш╕ сини в╕льно волод╕ють рос╕йською та укра╖нською мовами. Молодшого сина ми в╕ддали вчитися в укра╖нський клас ЗОШ № 3, дал╕ в Укра╖нську г╕мназ╕ю, а пот╕м в╕н навчався у Льв╕вському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕м. ╤. Франка. Рос╕йською мовою в╕н волод╕╓ в╕дм╕нно.
Як ╕ ран╕ше, я люблю Рос╕йський драматичний театр, сп╕лкуюсь рос╕йською з подругами та колегами, в╕дпов╕даю на листи в оф╕с╕, в╕дв╕дую, при нагод╕, «Русский музей» у С.- Петербурз╕, багато читаю книжок рос╕йською мовою, пишу статт╕ до часопису Кримсько╖ в╕рменсько╖ сп╕льноти — також рос╕йською. Я – в╕льна людина, п╕дтримую свого чолов╕ка, люблю ╕ поважаю кра╖ну, де живу, та ╖╖ державну мову – укра╖нську.
«А напоследок я скажу…»: мо╖ рос╕йськомовн╕ брати та сестри, чи ви хочете довести, що рос╕йська мова зневажа╓ться в Укра╖н╕ тим, що не ╓ державною? А можливо, вам хочеться «прищучить» когось, щоб п╕днятися у власних очах? Чи ╓ така зверхн╕сть добром перед Богом? Чи не зневажа╓те ви св╕й ╕нтелект, в╕дмовляючись в╕д розум╕ння мелод╕йно╖, кольорово╖, добро╖ мови, в як╕й, до реч╕, нема╓ матюк╕в?
А може, вашою св╕дом╕стю ц╕леспрямовано ман╕пулюють? Чи не йдеться тут про закони джунгл╕в? Пам’ята╓те — у М. Лермонтова:
…Смеясь, он дерзко презирал
Земли чужой язык и нравы;
Не мог щадить он нашей славы;
Не мог понять в сей миг кровавый,
На что он руку поднимал!..
Так╕ рядки пробудив у мо╖й пам’ят╕ закон про мови, який лежить на стол╕ у Президента...

Тетяна ХАЛАТОВА
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 03.08.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10596

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков