Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 03.08.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 03.08.2012
╥╥ СП╤В ╤ ДОС╤ ЗАВОРОЖУ╢

П╕сенна «Св╕тлиця»

Рукописи не горять, стверджував знаний л╕тературний герой. Не тьмян╕ють в╕д часу й сп╕воч╕ голоси високо╖ проби. До таких належить вокальне обдарування корифейки укра╖нсько╖ оперно╖ сцени Мар╕╖ Литвиненко-Вольгемут. ╥╖ сп╕в ╕ дос╕ заворожу╓. Вокал сп╕вачки вража╓ не лише надзвичайно широким д╕апазоном (у молодост╕ вона виконувала парт╕╖ л╕рико-драматичного сопрано, у зр╕лому в╕ц╕ чарувала соковитим мецо), а й силою та дивовижною кантиленою (насп╕вн╕стю). За життя вона виконала 85 оперних парт╕й та понад 200 укра╖нських народних п╕сень. До 120-р╕ччя Мар╕╖ Литвиненко-Вольгемут у Ки╖вському мемор╕альному будинку-музе╖ Мар╕╖ Заньковецько╖ експону╓ться виставка «Стор╕нками фотоальбому велико╖ укра╖нсько╖ сп╕вачки».
╥╖ назва поясню╓ться тим, що переважну частину експозиц╕╖ склали фото сп╕вачки в житт╕ та ролях. Окр╕м них, можна побачити к╕лька документ╕в та костюм легендарно╖ Одарки з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дуна╓м».
У кв╕тн╕ 1966 року зупинилося серце Мар╕╖ ╤ван╕вни, ╕ оск╕льки ╖╖ прямих нащадк╕в не лишилося, майно успадкувала держава. Тож ус╕ ц╕нн╕ реч╕ поквапливо в╕дносили до ком╕с╕йних магазин╕в. Лише дещицю з того, що належало актрис╕, але матер╕ально╖ ц╕нност╕ не мало, вдалося врятувати колишньому науковому сп╕вроб╕тников╕ Музею театрального, музичного ╕ к╕номистецтва Укра╖ни Тетян╕ Швачко. Ц╕ документи й матер╕али поповнили фонди названого музею й донин╕ там збер╕гаються.
Виставка розпов╕да╓ про творче життя артистки, ╕ кожен стенд висв╕тлю╓ певний його етап. Мовою фотограф╕й ведеться опов╕дь про театри, де виступала сп╕вачка, митц╕в, з якими сп╕впрацювала. Серед них — Микола Садовський, Лесь Курбас, Фед╕р Шаляп╕н, Леон╕д Соб╕нов, ╤ван Паторжинський.
Перш╕ стенди експозиц╕╖ присвячено початков╕ творчо╖ д╕яльност╕ юно╖ Мар╕╖ Литвиненко (пр╕звище чолов╕ка — Вольгемут — вона додала п╕зн╕ше). Кор╕нна киянка, студентка Ки╖вського музичного училища блискуче склала випускн╕ ╕спити. Ще до зак╕нчення училища ╖й над╕йшло багато запрошень, зокрема з Москви. Та д╕вчина вир╕шила працювати в укра╖нському стац╕онарному Театр╕ Миколи Садовського в Ки╓в╕. Там вона дебютувала в рол╕ головно╖ геро╖н╕ в «Наталц╕ Полтавц╕» Миколи Лисенка, яка глибоко схвилювала присутнього на вистав╕ композитора. Микола В╕тал╕йович гаряче дякував молод╕й сп╕вачц╕. М. Садовський, працюючи з М. Литвиненко-Вольгемут над розкриттям сцен╕чних образ╕в, завжди наголошував: «Дай душу, людську душу розкрий». Пропрацювавши у славетному колектив╕ трохи б╕льше року, артистка встигла з╕грати не лише в музичних, а й у драматичних виставах. Одним з найкращих став образ Панночки в постановц╕ гогол╕вського «В╕я».
Уроки майстерност╕, як╕ отримала виконавиця у труп╕ корифе╖в укра╖нського театру, визначили ╖╖ подальше творче життя, упродовж якого актриса реал╕зовувала на сцен╕ два напрями свого таланту — вокальний ╕ акторський. Максим Рильський зазначав, що за р╕внем дикц╕╖ та сцен╕чно╖ мови Мар╕ю Литвиненко-Вольгемут можна дор╕вняти лише до Бориса Гмир╕ та ╤вана Козловського.
Ц╕кава стор╕нка б╕ограф╕╖ мисткин╕ пов’язана з Укра╖нською музичною драмою. Цей театр було створено 1919 року в Ки╓в╕ з ╕н╕ц╕ативи режисера-новатора Леся Курбаса. Його перша постановка — опера «Утоплена» М. Лисенка, де Литвиненко-Вольгемут сп╕вала Панночку. Наступною прем’╓рою мала стати «Галька» С. Монюшка. Мар╕я ╤ван╕вна готувала головну роль, разом ╕з нею парт╕ю Йонтека вивчив укра╖нською мовою спец╕ально запрошений на цю виставу рос╕йський тенор Леон╕д Соб╕нов. Але наступного дня п╕сля генерально╖ репетиц╕╖ в м╕сто ув╕йшли ден╕к╕нц╕, як╕ розстр╕ляли декорац╕╖ вистави. Вона загинула, не народившись.
Найповн╕ше в експозиц╕╖ в╕дображено пер╕од, пов’язаний ╕з працею сп╕вачки у двох пров╕дних оперних театрах Укра╖ни — Харк╕вському (1923-1935 рр.) та Ки╖вському (1935-1953 рр.). Якщо в першому колектив╕ в репертуар╕ сп╕вачки переважали геро╖н╕ твор╕в ╓вропейсько╖ та рос╕йсько╖ музично╖ класики, то в другому вона виконала чимало парт╕й з укра╖нських опер — Наст╕ («Тарас Бульба» М. Лисенка), Ганни («Наймичка» М. Верик╕вського), Варвари («Богдан Хмельницький» К. Данькевича). Вершиною ╖╖ майстерност╕ стала Одарка ╕з «Запорожця за Дуна╓м» С. Гулака-Артемовського. Ц╕й рол╕ в експозиц╕╖ в╕дведено особливе м╕сце.

Тетяна КРОП
(«Л╕тературна Укра╖на»,
№ 17, 2012 р.)
На фото: ╤. Паторжинський та М. Литвиненко-Вольгемут, опера «Запорожець за Дуна╓м», 1950-т╕ роки

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 03.08.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10594

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков