Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 27.07.2012
ПОВЕРНЕННЯ В ДОЛИНУ РОДИННИХ РЕЛ╤КВ╤Й

Звучить мелод╕я колисково╖ п╕сн╕ у виконанн╕ молодо╖ кримськотатарсько╖ фольклорно╖ сп╕вачки Аф╕з╓ Юсуф-кизи, а над старовинною дерев’яною колискою, оздобленою р╕зьбленими орнаментами, схилилася, перервавши танець, учасниця ансамблю «Хайтарма» («Повернення»). Ск╕льки краси, н╕жност╕ ╕ турботи про дитинство в словах п╕сн╕ та хореограф╕чних рухах! Цим сцен╕чним етюдом «Материнство» розпочалася в Кримському етнограф╕чному музе╖ в День етнографа, встановленого на честь дня народження в╕домого мандр╕вника та етнографа Миколи М╕клухо-Маклая, творча зустр╕ч з талановитим художником, потомственим майстром з художньо╖ обробки дерева Ал╕ Бек╕ровим.

НАРОДЖЕНЕ ПОЧУТТЯМИ КРИМСЬКЕ ПРИТЯГАННЯ ПАЛ╤ТРИ

Колиска для артистично╖ гри використана не з експонат╕в музею ╕ не з рекв╕зит╕в Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру, де працю╓ А. Бек╕ров художником-постановником спектакл╕в. Вона – з його власно╖ творчо╖ майстерн╕. А спец╕ально для музею, сказав його директор Юр╕й Лапт╓в, майстер буде виготовляти чотири р╕зновиди колисок, в яких доглядали ран╕ше немовлят у кримськотатарських с╕м’ях р╕зних рег╕он╕в п╕вострова – г╕рського ╕ степового, байдарського ╕ п╕вденнобережного. Кошти для цього збирали вс╕м миром, бо етнограф╕я ╕ ╓ описом народу. За двадцять рок╕в з часу створення музею в ньому з╕брано понад 11 тисяч експонат╕в ╕ ╖хня к╕льк╕сть продовжу╓ зб╕льшуватися. Для ознайомлення з ними, кр╕м традиц╕йних екскурс╕й, використовуються багато й ╕нших форм роботи з╕ збереження ╕ примноження культурно╖ спадщини, народних традиц╕й, серед яких — проект «Жива старовина». Нин╕шня третя зустр╕ч в його рамках з нового боку продемонструвала м╕сце ╕ роль предмет╕в декоративно-прикладного мистецтва, живописних полотен у побут╕, любов людей до домашнього вогнища.
Ал╕ Бек╕ров успадкував природний талант сво╖х предк╕в, як╕ народилися в Байдарськ╕й долин╕ поблизу Бахчисарая. Р╕д з боку батька називали «копчекчи», тобто кол╕сники, стельмахи. Вони протягом багатьох в╕к╕в, передаючи тонкощ╕ ремесла в╕д одного покол╕ння до ╕ншого, займалися виготовленням дерев’яних кол╕с для гарб ╕ фаетон╕в. У с╕м’╖, де росли тро╓ хлопчик╕в ╕ дво╓ д╕вчаток, Ал╕ з дитинства проявляв художн╕ зд╕бност╕. П╕сля зак╕нчення узбецько╖ школи в Наманганськ╕й област╕ навчався в Ташкентському художньому училищ╕, Московському пол╕граф╕чному ╕ Наманганському педагог╕чному ╕нститутах. Свою основну роботу в Наманганських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду Узбекистану по╓днував з викладанням образотворчого мистецтва ╕ креслення в школ╕. За розробки в жанр╕ пол╕тичного плаката, багато з яких в╕дзначен╕ на всесоюзних ╕ республ╕канських виставках ╕ конкурсах, участь в оформленн╕ узбецьких м╕ст ╕ с╕льських населених пункт╕в А. Бек╕рову було присво╓но звання заслуженого прац╕вника культури Узбекистану.
Незважаючи на вс╕ труднощ╕ облаштування його с╕м’╖ з 1992 року в Криму, десять рок╕в роботи в буд╕вництв╕, художник не розлуча╓ться з мольбертом. В╕н так себе ╕ зобразив в автопортрет╕: в одн╕й руц╕ – пал╕тра, в друг╕й – кельня. А. Бек╕ров працю╓ в р╕зних жанрах ╕ напрямах живопису: пейзаж╕ з видами Криму, траг╕чн╕ стор╕нки ╕ портрети в╕домих представник╕в кримськотатарського народу, побутов╕ сцени, материнство… Б╕льш╕сть ╕з картин створен╕ за реальними под╕ями, в яких брала участь вся його родина: дружина Зек╕╓, сини Аб╕була ╕ Рустем, дочка Гульнара. Вони – його муза ╕ невичерпне джерело натхнення. Встиг ще живою вт╕лити на полотн╕ риси обличчя сво╓╖ бабус╕. Через фарби художник переда╓ з яскравим нац╕ональним колоритом власн╕ думки, почуття, прагнення та ╕деали.
— Я люблю кожну п╕щинку, кожен паросток мого Криму, — говорить А. Бек╕ров. – ╤ в╕рю в його прекрасне майбутн╓.
По╓днуючи живопис ╕ граф╕ку з╕ сх╕дною манерою письма, ╖╖ площинн╕стю та декоративн╕стю, в╕н останн╕ми роками вдосконалю╓ться як художник-авангардист. Для ╕люстрац╕╖ цього напрямку його творчих ╕нтерес╕в у в╕деопрезентац╕╖ «Син Байдарсько╖ долини» на екран╕ демонструвалися диптих «Сльоза – молитва», композиц╕╖ «Прорив», «Велосипедист», «Т╕, що йдуть». Наповнен╕ глибоким ф╕лософським зм╕стом, його твори викликають сп╕впереживання у глядач╕в.
У театр╕ художник створив декорац╕╖ до багатьох спектакл╕в, а в постановках деяких п’╓с узбецьких автор╕в узяв участь як перекладач з мови ориг╕налу на кримськотатарську. Недавно в театр прийшов працювати разом з батьком його молодший син Рустем, який нин╕ навча╓ться в Кримському ун╕верситет╕ культури, мистецтв ╕ туризму.

СЕКРЕТИ ДЕРЕВ’ЯНОГО Р╤ЗЬБЛЕННЯ ЗНАЛИ П’ЯТЬ ПОКОЛ╤НЬ ПРЕДК╤В

Коли на зустр╕ч╕ мова зайшла про Бек╕рова як ун╕кального на весь п╕востр╕в кримськотатарського майстра з художньо╖ обробки дерева, в╕н сам взяв на себе роль ведучого у наукового сп╕вроб╕тника музею Шевк╕╓ Аметово╖ ╕ детально, з подробицями розпов╕в, як споруджуються чотири типи традиц╕йних житлових будинк╕в кримських татар, виготовляються колеса, як╕ ╕нструменти необх╕дн╕ для художнього дерев’яного р╕зьблення в оздобленн╕ будинку, мебл╕в, предмет╕в побуту орнаментами, ╕нкрустац╕╓ю, барель╓фами.
За словами мистецтвознавця Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Ельм╕ри Черкезово╖, з 72-х описаних кримськотатарських ремесел на сьогодн╕ в╕дновлено лише ш╕сть. ╤ саме завдяки Ал╕ Бек╕рову поверта╓ться ╕з забуття новими гранями нац╕ональна художня обробка дерева. Однак самому майстров╕ реал╕зувати ц╕ знання на практиц╕ нема╓ умов, бо живе в квартир╕, де неможливо облаштувати столярну майстерню. Стук╕т молотком по дереву заважатиме сус╕дам. Та й сам в╕н каже:
— Я, перш за все, — живописець, а майстер – це хоб╕.
Виготовив для свого дому р╕зьблен╕ вх╕дн╕ двер╕, столи, ст╕льц╕… Написав пос╕бник з кресленнями ╕ рисунками. Якщо його буде видано, в╕н стане наст╕льною книгою для майстр╕в, студент╕в, учн╕в, ус╕х, хто ц╕кавиться художньою обробкою дерева.
Про знання ╕ досв╕д художника та майстра-уста як надбання багатьох покол╕нь, як ц╕нн╕ рел╕кв╕╖ кримських татар, як╕ потр╕бно зберегти ╕ розвивати засобами образотворчого ╕ декоративно-прикладного мистецтва, говорили у сво╖х виступах заступник голови Республ╕канського ком╕тету АРК з м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян Ем╕не Авам╕л╓ва, голова Сп╕лки кримськотатарських художник╕в Криму ╤рфан Наф╕╓в, голова Асоц╕ац╕╖ кримськотатарських прац╕вник╕в осв╕ти «Маар╕фч╕» («Просв╕титель») Сафур╓ Каджаметова. А мовою музики тема самовираження митця з найвищою пробою таланту прозвучала в п╕сн╕, присвячен╕й Байдарськ╕й долин╕, композитора, заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни Февз╕ Ал╕╓ва та композиц╕╖ на скрипц╕ у виконанн╕ заслуженого артиста Узбекистану Д╕лявера Бек╕рова.
У процес╕ п╕знання глибин культурно╖ спадщини народ╕в п╕вострова, ╖╖ краси ╕ мудрост╕ старовинн╕ реч╕, ╕сторичн╕ под╕╖ ╕ геро╖чн╕ вчинки людей немов оживають. Вони дають крила мр╕╖ та впевнен╕сть в ╖╖ зд╕йсненн╕.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10578

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков