Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3702)
З потоку життя (6912)
Душі криниця (3712)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1614)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА Л╤ТЕРАТУРА ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Я не лише письменниця, а й читачка. Мен╕ пощастило в дитинств╕ в╕дчути смак ╕ запах слова р╕дною...


ПОВЕРНЕМО В ШКОЛУ ВИВЧЕННЯ ТВОР╤В С. РУДАНСЬКОГО «НАУКА» ТА «ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ…»
Шанобливе ставлення до р╕дно╖ земл╕ у п╕дростаючого покол╕ння вихову╓ться в школ╕ зокрема у...


ШАХТАР ОШТРАФОВАНО ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ НА СТАД╤ОН╤ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ
Про це пов╕домля╓ сайт "Футбол 24".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 20.07.2012
ЛИШЕ ВЕРХ╤ВКА АЙСБЕРГА

В╕н тр╕умфу╓ заздалег╕дь. Бундючне торжество в голос╕, в очах, в постав╕ голови. Переможно упевнений, що загнав мене в безвих╕дь. Одним нев╕дпорним, як йому вида╓ться, запитанням:
— Кто вам запрещал говорить по-украински?
Не варто починати в╕дпов╕дь поринанням у глибочину стол╕ть. Закрутить головою першо╖ ж мит╕:
— Это было давно. Нет, кто вам, вам лично запрещал говорить на своем языке?!
Самовпевнен╕сть, самозамилування так ╕ шибають з нього. Дуже твердо вважа╓, що в╕дпов╕сти мен╕ нема чого.
Що ж, ╕ з недавн╕х зовс╕м рок╕в, з верх╕вки айсберга, глибоченно зануреного в часи русиф╕кац╕╖, можна почати. Так й роблю.
Д╕йсно, н╕хто не вистежував на вулицях, не приходив до мене додому, щоб давати наказ, якою мовою розмовляти. Але щоб вимирала укра╖нська мова, на те владоможно працювала велетенська державна могуть, керована з вершин, яким п╕длягали найпотужн╕ш╕ сили.
Певна р╕ч, та ка╖нова робота була оповита непроглядною та╖ною, пильно береженою. Але морок той повол╕ розганяють промен╕ ново╖ епохи, ╕ нин╕ вже ма╓мо опубл╕кован╕ незаперечн╕ документи.
Минулого року в Москв╕ побачила св╕т книга колишнього першого секретаря ЦК КПУ, нин╕ пок╕йного П. Ю. Шелеста «...Да не судимы будете. Дневниковые записи, воспоминания члена Политбюро ЦК КПСС». Давн╕ше уривки з не╖ публ╕кувалися в р╕зних виданнях, отож маю п╕вблокнота виписок. Д╕стаю ╕ читаю. На жаль, у цю публ╕кац╕ю вс╕х не утиснути, не запл╕шити.
Запис 2 вересня 1965 року: на зас╕данн╕ Презид╕╖ ЦК КПРС «...некоторые ораторы договорились до того, что на Украине очень чтят Т. Г. Шевченко, что он среди народа, в особенности среди молодежи, является чуть ли не кумиром и что это не что иное, как  проявление  национализма, крамола... Договорились даже до того, что на Украине слишком много говорят на украинском языке и что даже вывески на магазинах и названия улиц написаны на украинском языке. Выходило так, что славу Севастополю создавали только русские. И вообще дошли некоторые до того, что объявили украинский язык искаженным русским языком. Во всем этом проявился самый оголтелый шовинизм, и в особенности это было в выступлениях Шелепина, Суслова, Демичева, Косыгина». А Брежн╓в «непростительно издевательски высказывался об украинском языке, а это значит о культуре и украинском народе».
Запис 21 липня 1969 року: «Стало известно, что в Колумбийском институте имеются дневники Винниченко. Надо бы для истории, для потомков иметь. Но думаю, что это не поддержит Москва, да еще обвинит в «национализме». В Москве есть «политические деятели» такие, что всего, что не русское, боятся, больше того, относятся с некоторым недоверием, пренебрежением, проявляют самый махровый великодержавный шовинизм. К таким «деятелям» прежде всего относится Суслов».
Запис 3 листопада 1969 року: «Брежнев мне задал вопрос, почему наш Политиздат и издательство «Молодь» издают литературу не на русском языке... Такая постановка вопроса о языке — это проявление отъявленного шовинизма».
Запис 11 травня 1970 року: «Рассматривал вопросы, связанные с созданием этнографического музея Украины, а также мемориала в честь Запорожской Сечи на острове Хортица. Все это крайне нужно для истории нашего народа, для поколений, для воспитания патриотических чувств... Почему мы интересуемся античным миром, миром культур Востока, Африки? А мир своего народа предали забвению? Это могут делать тупые люди, предатели своего народа. Таким «представителем» является Щербицкий, да недалек от него и Ватченко. Подобные люди у власти опасны для своего собственного народа».
Запис 8 с╕чня 1972 року: «Секретарь ЦК Овчаренко, ведающий вопросами идеологии, докладывает, что республику ограничили во времени по телепередачам, больше времени на себя забирает Москва».
Запис 30 березня 1972 року: «В 11.00 в Кремле открылось заседание Политбюро ЦК КПСС.
Выступление Соломенцева: «...на Украине много вывесок и объявлений на украинском языке».
Выступление Щербицкого... «Мы неосторожно подходим к выдвижению кадров — берем курс, как правило, на украинцев».
Выступление Косыгина... «Непонятно, почему на Украине в школах должны изучать украинский язык».
— Ну що, утямили, хто забороняв? — запитую.
Де й под╕лася його пиха. Зовс╕м не готовий чути так╕ нев╕дпорн╕ аргументи, натужно спромага╓ться лише на таке:
— Ну, стоит ли помнить отдельных дураков-маразматиков?
— Але ж, — в╕дпов╕даю, — все це перетворювалося в конкретн╕ справи колосальною державною машиною!
╤ знову гортаю сво╖ блокнотн╕ записи.
От «Рекомендац╕╖ всесоюзно╖ науково-практично╖ конференц╕╖ «Рос╕йська мова — мова дружби ╕ сп╕впрац╕ народ╕в СРСР» (Ташкент, 29 травня 1979 р.). Почита╓мо хоч деяк╕:
«...розпочинаючи з 1979 року, запровадити всюди вивчення рос╕йсько╖ мови в нац╕ональних дошк╕льних закладах для д╕тей з п’яти рок╕в життя». Про потребу глибоко вивчати в такому в╕ц╕ р╕дну мову н╕ слова!
«Поширювати досв╕д користування рос╕йською мовою на лекц╕ях з р╕зних навчальних предмет╕в у старших класах». Себто викладати т╕ предмети лише рос╕йською!
Установлювалася «необх╕дн╕сть д╕лити групи в школах, педвузах та училищах при вивченн╕ рос╕йсько╖ мови особами нерос╕йсько╖ нац╕ональност╕ на п╕дгрупи». А для рос╕ян при вивченн╕ мови народу, серед якого живуть, — н╕!
«Всем╕рно вдосконалювати практику позаконкурсового приймання молод╕ ╕з союзних республ╕к Середньо╖ Аз╕╖, Закавказзя ╕ Прибалтики в ун╕верситети ╕ педагог╕чн╕ ╕нститути Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, Укра╖ни ╕ Б╕лорус╕╖ — для п╕дготовки вчител╕в-русист╕в». Тобто зрос╕йщувач╕в!
Обмежимося цими уривками, хоч ╖х можна прочитати ох як набагато б╕льше. Перейд╕мо до в╕длуння на цей документ в Укра╖н╕ — п╕д грифом «Не для преси. Т╕льки для службового користування» — Постанови колег╕╖ М╕н╕стерства осв╕ти УРСР в╕д 29 червня 1983 року «Про додатков╕ заходи по вдосконаленню вивчення рос╕йсько╖ мови в осв╕тн╕х школах ╕ педагог╕чних навчальних закладах Укра╖нсько╖ РСР». В╕зьмемо теж лише к╕лька уривк╕в:
«Починаючи з 1984 року, в м╕ру створення потр╕бних умов, при навчанн╕ рос╕йсько╖ мови й л╕тератури д╕лити в школах ╕ педучилищах з нерос╕йською мовою навчання класи ╕ групи, б╕льш╕ н╕ж 25 учн╕в, на дв╕ п╕дгрупи». Про це вчителям укра╖нсько╖, польсько╖, молдавсько╖ та угорсько╖ мов, що вивчалися в нац╕ональних школах Укра╖ни, ╕ мр╕яти не можна було!
«Зг╕дно з новою програмою запровадити в╕д 1983-1984 навчального року навчання д╕тей рос╕йсько╖ мови в старших групах дошк╕льних заклад╕в». А правду кажучи — рос╕йщити з найранн╕шнього дитинства, бо фактично ц╕ групи переводилися на повний рос╕йськомовний режим!
«Передбачити в проектах бюджет╕в на 1984 та наступн╕ роки потр╕бн╕ асигнування:
— на п╕двищення (16%) ставок зароб╕тно╖ плати вчител╕в п╕дготовчих ╕ перших клас╕в, як╕ проводять заняття з рос╕йсько╖ мови, вчител╕в рос╕йсько╖ мови ╕ л╕тератури IX-X (XI) клас╕в загальноосв╕тн╕х шк╕л та шк╕л-╕нтернат╕в, педагог╕чних училищ з нерос╕йською мовою навчання, розташованих в с╕льських м╕сцевостях та в селищах м╕ського типу;
— на п╕двищення стипенд╕атських витрат у зв’язку з поширенням на студент╕в, що навчаються в педагог╕чних ╕нститутах за фахом «Рос╕йська мова та л╕тература в нац╕ональн╕й школ╕». Отже, п╕двищеною зароб╕тною платою та стипенд╕ями запроваджувалася дискрим╕нац╕я вчител╕в та студент╕в нац╕ональних навчальних заклад╕в з укра╖нською, польською, молдавською, угорською мовами викладання. ╤ зрозум╕лою ста╓ засторога «Не для преси. Т╕льки для службового користування», якою почина╓ться цей документ. Адже занадто виразно випирала шов╕н╕стична його спрямован╕сть!
А в укра╖нських книжкових видавництвах, редакц╕ях журнал╕в та газет досягла в т╕ часи, особливо за Щербицького, могутност╕ дев’ятого валу боротьба з так званою «арха╖зац╕╓ю укра╖нсько╖ л╕тературно╖ мови». Достоту ╓зу╖тське це формулювання означало нищення пишного лексичного скарбу мови укра╖нського народу: десятки тисяч суто укра╖нських сл╕в, в╕дсутн╕х у мов╕ рос╕йськ╕й, оголошувалися арха╖чними ╕ нещадно вилучалися з рукопис╕в.
— То як, трима╓теся ╕ дал╕ сво╓╖ тези про «отдельных дураков» та ще й маразматик╕в? — запитую. ╤ чую:
— Теперь все эти документы уже никому не нужны. Так зачем делаете выписки? Выбросьте — и все!
Аж н╕м╕ю спершу в╕д такого його виверту, фортеля, трюку, фокуса...
— Е, н╕, — приходжу до тями, заперечую. — А як же розпов╕в би, хто забороняв?
╤ пропоную перейти до стал╕нщини. ╢, ╓ що розпов╕сти! Моторошно стане! Але виявля╓ться, що йому нема часу «рассусоливать», в╕н притьмом кудись швидку╓...
Так ╕ не добралися ми до глибин айсберга. Не згадали Емський указ Олександра II, циркуляр Валу╓ва, розправу з Т. Г. Шевченком та ╕ншими культурними д╕ячами Укра╖ни, укази Катерини II, Петра ╤. А найперший указ проти укра╖нсько╖ мови видав ще в 1627 роц╕, тобто за 27 рок╕в до Переяславсько╖ Ради, московський патр╕арх Ф╕ларет, заборонивши поширення в Московськ╕й держав╕ (тод╕ вона ще не звалася Рос╕╓ю) книг укра╖нського друку.
Та й неможливо було за одну розмову охопити вс╕х заборон укра╖нсько╖ мови. Адже вчен╕ нараховують ╖х майже 80!

Орест КОРСОВЕЦЬКИЙ,
письменник
«Кримська св╕тлиця»,
22 червня 1996 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10531

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков