Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3713)
З потоку життя (6924)
Душі криниця (3717)
Українці мої... (1514)
Резонанс (1617)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАЛЕНТИН БУТ: У КРИМ - ПО С╤ЛЬ ╤ НЕ ЛИШЕ - НА ТРАДИЦ╤ЙН╤М ЧУМАЦЬК╤М ВОЗ╤, ЧИ ТАКИ НА УКРА╥НСЬКОМУ МАГЛЕВ╤?
Ран╕ше я добирався з Б╕лоп╕лля до Ки╖ва десь близько шести годин. Сьогодн╕ ф╕рмовим потягом...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЦИН╤ЧН╤ ПОРАДИ Л╤ТЕРАТОРАМ-ПОЧАТК╤ВЦЯМ
Ви хочете стати письменником? А яка у вас мотивац╕я? Мотивац╕я бува╓ р╕зна.


ВАЛЕНТИН БУТ: ЧИ ПРИЙДЕ П╤СЛЯМАЙДАННЕ ПРОСВ╤ТЛЕННЯ?
Сьогодн╕ мина╓ р╕вно с╕м рок╕в в╕дтод╕, як п╕сля 2001 ╕ 2004 рок╕в я знову опинився на Майдан╕.


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЦИН╤ЧН╤ ПОРАДИ ЧИТАЧАМ СУЧЛ╤ТУ
Нудота – ознака появи критичного мислення ╕ зачаток ╕мун╕тету.


ВАЛЕНТИН БУТ: ТИМ, ХТО НОСИТЬ ШОРИ
Як я те бачу, б╕да нашо╖ пол╕тики в тому, що вона н╕як не вийде з-п╕д впливу злого ╕нтелекту,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 20.07.2012
«В УКРА╥Н╤ 46 М╤ЛЬЙОН╤В ЯЗИК╤В, АЛЕ МОВА У НАС ОДНА»

Банер з таким текстом виставили п╕д час футбольного матчу 14 липня фанати ки╖вського «Динамо», висловивши таким чином свою точку зору щодо мовного питання в Укра╖н╕. Кожен день приносить нов╕ под╕╖ чи акц╕╖ проти мовного закону, який п╕д виглядом надання прав мовам меншин фактично розколю╓ Укра╖ну. Протестують ╕ п╕д Укра╖нським домом у Ки╓в╕, ╕ в далек╕й Аргентин╕, ╕ в далекому Чикаго.
Вс╕м зрозум╕ло, що ця штучна метушня водночас ма╓ нам╕р ╕ згуртувати електорат перед майбутн╕ми виборами — так було завжди в часи незалежно╖ Укра╖ни.

«П╕ан╕сти» у Верховн╕й Рад╕ грають ╕ виграють

Майже вс╕ телеглядач╕ Укра╖ни та св╕ту бачили картинку на екран╕, коли не б╕льше 80 депутат╕в вир╕шили принципи мовно╖ пол╕тики для 45-м╕льйонного народу. Порушення процедури та активна робота депутат╕в-«п╕ан╕ст╕в» призвели до необх╕дного результату: головне табло Верховно╖ Ради показало 248 голос╕в «за». Нехтування законами, звичайно, ╓ приводом для оскарження даного закону в Конституц╕йному суд╕ та подальшого його скасування.

Що п╕дтверджують опитування громадян ╕ чи ц╕кавить ╖хня думка антиукра╖нськ╕ парт╕╖?

Ми й ран╕ше знали, а останн╕ дан╕ соц╕олог╕чного опитування, проведеного сп╕льно Центром ╕м. Разумкова ╕ фондом «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи» з 31 травня до 6 червня 2012 року, лише п╕дтвердили те, що питання мови не ╓ найголовн╕шим для громадян Укра╖ни при нормальному переб╕гу под╕й. На перших м╕сцях у списку значущих для виборц╕в Укра╖ни проблем ╓ подолання безроб╕ття (59,3%), подолання кризи в економ╕ц╕, економ╕чне зростання (51,8%), п╕двищення загального р╕вня зарплат, пенс╕й, стипенд╕й (51,5%), зниження ц╕н на продукти ╕ товари першо╖ необх╕дност╕ (43,3%).
Турбують людей питання про боротьбу з корупц╕╓ю (39,0%), «припинення пол╕тичних репрес╕й, свобода для л╕дер╕в опозиц╕╖» — 18,6%.
А ось питання статусу рос╕йсько╖ мови в списку з 33 питань опинилося на 31-му м╕сц╕. При цьому, якщо в 2004 роц╕ статус рос╕йсько╖ мови ц╕кавив 8,9% укра╖нц╕в, то в 2012-му — 3,9%.
╤ ось, коли 31 травня  в Севастопол╕ оч╕льники м╕сцевих ф╕л╕й антидержавних парт╕й «Русский блок», комун╕ст╕в та прогресивних соц╕ал╕ст╕в катал╕зували мовне питання ╕ проводили прес-конференц╕ю начебто про утиски рос╕йсько╖ мови в м╕ст╕, я спробував донести ╖м цю ╕нформац╕ю, р╕вночасно ╕ про побутовий шов╕н╕зм стосовно укра╖номовних громадян, адже в к╕осках нема╓ укра╖нських газет, у книжкових крамницях — л╕тератури. Запитав про безгосподарськи заморожене буд╕вництво укра╖нсько╖ школи-колег╕уму в Севастопол╕. Зрозум╕лих ╕ чесних в╕дпов╕дей не було, журнал╕сти почули звичну демагог╕ю. Але вони чомусь не пов╕домили сво╖м читачам про ╕снування альтернативно╖ точки зору про те, що захисту потребу╓ саме укра╖нська мова. Ц╕каво, це була самоцензура чи цензура?
Зазначу, що замовчування факт╕в порушень прав укра╖номовних громадян за участ╕ серв╕льних журнал╕ст╕в ╓ могутн╕м пропагандистським ╕нструментом. Наявн╕сть демократичного ╤нтернету поки що не вплива╓ на результативн╕сть жорстко керованого телебачення.

Закон винятково недолугий

Разом з б╕льш н╕ж 2000 поправок до закону, як╕ були подан╕ до ком╕тету Верховно╖ Ради з питань культури ╕ духовност╕, ╕сну╓ к╕лька експертних анал╕з╕в непродуманого документа. Ще у висновках Венец╕ансько╖ ком╕с╕╖ в╕д 2 грудня 2011 р. зазначено, що зм╕ст документа св╕дчить про те, що в законопроект╕ К╕валова-Колесн╕ченка закладен╕ механ╕зми дом╕нування рос╕йсько╖ мови на шкоду укра╖нськ╕й як державн╕й.
Законопроект також був негативно оц╕нений у висновках ус╕х проф╕льних установ НАН Укра╖ни — ╤нституту мовознавства, ╤нституту укра╖нсько╖ мови, ╤нституту пол╕тичних та етнонац╕ональних досл╕джень, ╤нституту держави й права, Академ╕╖ наук Вищо╖ школи, ╤нституту ф╕лолог╕╖ Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Тараса Шевченка.
Законопроект зазнав нищ╕вно╖ критики у висновках орган╕в державно╖ влади Укра╖ни, а саме: М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни та М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни, Ком╕тет╕в Верховно╖ Ради Укра╖ни — з питань культури ╕ духовност╕ та з питань бюджету, а також Головного науково-експертного управл╕ння Верховно╖ Ради Укра╖ни.
Очевидно, що в такому законопроект╕ пану╓ дух великорос╕йського шов╕н╕зму ╕ укра╖нофоб╕╖.
Фах╕вц╕ також вказують на в╕дсутн╕сть механ╕зму ф╕нансування для впровадження закону — адже для цього потр╕бн╕ щонайменше 17 м╕льярд╕в гривень.
Як колись афористично висловився екс-сп╕кер Верховно╖ Ради ╤ван Плющ: «Ну що його пхати, коли воно не л╕зе?»

Як це робиться в Севастопол╕…

Наше м╕сто в силу д╕╖ Харк╕вських угод ╓ зручним плацдармом для антиукра╖нсько╖ агрес╕╖ та випробувальним пол╕гоном пол╕тичних технолог╕й для досягнення антидержавних результат╕в. Саме тут м╕ська рада зам╕сть реально╖ д╕яльност╕ з покращення життя громадян прийма╓ найб╕льшу к╕льк╕сть недолугих пол╕тизованих заяв ╕ р╕шень. Саме тут м╕сцев╕ осередки всеукра╖нських парт╕й безперешкодно проводять антидержавну аг╕тац╕ю. На пров╕нц╕йних телеекранах переважають антидержавн╕ монологи депутат╕в р╕зного рангу, у випадку прямих еф╕р╕в глядач наштовху╓ться на редактора-цербера, який не дозволить звучання в еф╕р╕ альтернативно╖ думки чи запитання, що, безумовно, ╓ цензурою.
Пригадую випадок, як к╕лька рок╕в тому, коли ТБ було трохи демократичн╕шим, на м╕ському екран╕ в прямому еф╕р╕ були л╕дер м╕сцевих комун╕ст╕в та пол╕толог ╤гор Лос╓в. Тема була про НАТО ╕ проводилось в╕дпов╕дне опитування. ╤ ось, коли слово отримав п. Лос╓в ╕ севастопольц╕ почули переконлив╕ аргументи, к╕льк╕сть голос╕в за Альянс стала р╕зко зростати, ╕ коли вона перевищила 34%, щось там неспод╕вано зламалось. Зрозум╕ло, що якби це опитування тривало ще хоч би 5 хвилин, то хтось був би зв╕льнений за такий результат у м╕ст╕ рос╕йських моряк╕в.
П╕дтасовують результати громадсько╖ думки ╕ при проведенн╕ так званих опитувань населення. Так, за ╕сторично короткий час в ╕нформац╕йний прост╕р полет╕ли переможн╕ цифри — 57, 90  ╕ 127 тисяч п╕дпис╕в за рос╕йську мову як другу державну. «Севастополь «восстал» против украинского языка» — переможно засп╕вали п╕длегл╕ ЗМ╤.
Насправд╕, опитування було проведене в 19 палатках, черг жодних не було. На двох точках ф╕нансово вмотивован╕ «волонтери» пов╕домили, що за увесь час було зроблено близько тисяч╕ п╕дпис╕в. Прост╕ знання з арифметики дозволяють засумн╕ватись у даних, як╕ нам пов╕домили парт╕йн╕ функц╕онери.
Не можна не згадати ╕ маразматичн╕ слова ведучого Першого рос╕йського телеканалу ╕ коментар про ф╕зичн╕ ╕ моральн╕ страждання яко╖сь бабус╕, яка в аптец╕ не роз╕бралась серед бандер╕вських напис╕в на л╕ках. На «блакитному оц╕» забита московською пропагандою севастопольчанка пов╕домила: «Вот моя старенькая свекровь пошла в аптеку, надо было купить ей перекись водорода. А так как названия «перекись», «аммиак» — довольно сложные в переводе с украинского, то она купила не то, что надо. И использовала, на рану положив аммиак».
Цей геббельс╕вський сюжет, який переглянули десятки м╕льйон╕в глядач╕в Рос╕╖ ╕ Укра╖ни,  одного з них надихнув на в╕рш, що зак╕нчу╓ться словами:
За ст╕ки л╕т вже б вивчив мову
тунгус чи друг ст╓п╓й калмик.
Но Крим н╓ подч╕н╕цца Львову.
Апт╓ка. Бабушка. Язик.
За здоровий глузд!

Донецька г╕мнастка Л╕л╕я Подкопа╓ва нещодавно заявила: «Однозначно вважаю, що в Укра╖н╕ ма╓ бути ╓дина державна мова — укра╖нська. Н╕хто н╕коли не утискав в Укра╖н╕ нас, рос╕йськомовних. Я по к╕лька раз╕в була у Львов╕, ╤вано-Франк╕вську — ус╕ мене там розум╕ли. Свого часу, ще за Радянського Союзу, можна було не вчити укра╖нську мову, я дуже багато тренувалася — ╕ батьки вир╕шили не завантажувати мене укра╖нською. Зараз я страждаю в╕д того, що не знаю ╖╖. Мо╖ д╕ти вчать укра╖нську — це законом╕рно».
При здоровому глузд╕ з цими словами мусили б погодитись ╕ автори антидержавного, антиукра╖нського законопроекту, який п╕дрива╓ основи незалежно╖ державност╕ Укра╖ни. А д╕╖ тих 80 депутат╕в, як╕ б╕гали ╕ натискали кнопки в╕дсутн╕х обранц╕в, хай би оц╕нили в╕дпов╕дн╕ ╕нстанц╕╖. Народ ╖х вже оц╕нив.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

ЩЕ ОДИН ДЕПУТАТ В╤ДКЛИКАВ ГОЛОС

Народний депутат в╕д парламентсько╖ фракц╕╖ Народно╖ парт╕╖ Юр╕й Литвин в╕дкликав св╕й голос за Закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», ухвалений Верховною Радою 3 липня. Про це йдеться в його заяв╕ на ╕м’я сп╕кера ВР, пов╕домили УКР╤НФОРМу в прес-служб╕ фракц╕╖ НП.
«В мене ╓ особисте бачення засад державно╖ мовно╖ пол╕тики, яке мен╕ не дали змоги реал╕зувати п╕д час розгляду в другому читанн╕ цього законопроекту на веч╕рньому зас╕данн╕ 3 липня поточного року. Проте в╕дбулося голосування за участ╕ мо╓╖ картки на його п╕дтримку. Враховуючи викладене, прошу вважати м╕й голос «за» нед╕йсним», — зазнача╓ться у заяв╕ депутата.
Як пов╕домляло агентство, 6 липня Володимир Литвин сказав, що для нього стало неспод╕ванкою голосування член╕в Народно╖ парт╕╖ за мовний закон.
4 липня депутати в╕д фракц╕╖ НП Катерина Ващук, Серг╕й Терещук, Василь Шпак та Василь Черн╕й в╕дкликали сво╖ голоси за закон про мову.
*   *   *
В╕дкликати св╕й голос за мовний закон хоче В╕ктор Янукович-молодший, бо в╕н п╕д час голосування не був у сес╕йн╕й зал╕ парламенту, а перебував у в╕дпустц╕.
Про це народний депутат написав на власн╕й стор╕нц╕ у Фейсбуц╕. Янукович-молодший пояснив: його картка залишалася у фракц╕╖ й не могла проголосувати. Тож сталася якась техн╕чна помилка. В. Янукович уже написав заяву, аби його голос в╕дкликали в╕д цього законопроекту.

ЗАКОН НЕПРИЙНЯТНИЙ ДЛЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Л╕дер Меджл╕су кримськотатарського народу, депутат Верховно╖ Ради (фракц╕я НУ-НС) Мустафа Джем╕л╓в вважа╓ закон про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики, ухвалений напередодн╕, неприйнятним для кримських татар. Про це в╕н заявив у коментар╕ агентству УН╤АН.
«Для нас цей закон неприйнятний. Ми розгляда╓мо себе як кор╕нний народ Укра╖ни, ╕ ситуац╕я з кримськотатарською мовою не повинна залежати в╕д чисельност╕ (його нос╕╖в)», – сказав М. Джем╕л╓в.
Глава Меджл╕су заявив також, що в закон╕ мало бути передбачено закр╕плення п╕дсумк╕в «злочинно╖ мовно╖ пол╕тики, яка була у Радянському Союз╕ щодо укра╖нсько╖ мови, в результат╕ яко╖ в багатьох рег╕онах переважа╓ рос╕йська». За його словами, якщо рос╕йська одержить особливий статус у рег╕онах Укра╖ни, то у етн╕чних укра╖нц╕в не буде стимулу вивчати р╕дну мову. «Не буде цього стимулу ╕ у кримських татар, оск╕льки вони волод╕ють рос╕йською мовою не г╕рше за самих рос╕ян», – сказав М. Джем╕л╓в.
В╕н заявив також, що посилання на ╢вропейську харт╕ю про мови нац╕ональних меншин не об╜рунтован╕, оск╕льки вона спрямована на захист мов, як╕ перебувають п╕д загрозою. «Рос╕йськ╕й мов╕ н╕чого не загрожу╓», – сказав М. Джем╕л╓в.

ПРОТИ — НАВ╤ТЬ УКРА╥НЦ╤ АРГЕНТИНИ

У столиц╕ Аргентини в╕дбулася демонстрац╕я проти закону про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики. Орган╕заторами акц╕╖ протесту в Буенос-Айрес╕ виступили актив╕сти Укра╖нсько╖ центрально╖ репрезентац╕╖ в Аргентин╕, пов╕домля╓ ICTV з посиланням на мед╕а-портал укра╖нсько╖ д╕аспори VIDIA.
Представники укра╖нсько╖ д╕аспори провели м╕тинг б╕ля пам’ятника Тарасу Шевченку, а пот╕м вирушили п╕кетувати Посольство Укра╖ни в Аргентин╕.
У заходах взяли участь понад 100 людей. Кр╕м того, понад 300 укра╖нц╕в поставили п╕дписи на п╕дтримку р╕дно╖ мови у книз╕, яку разом з листом передали Президенту В╕ктору Януковичу через посольство.
Також у вс╕х укра╖нських церквах Аргентини провели молебень за укра╖нську мову.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10529

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков