"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "З потоку життя"
#28 за 13.07.2012
«Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та»
Джерела
Б╕бл╕отеку «Кримсько╖ св╕тлиц╕» поповнила подарована письменником ╕з Закарпаття Мирославом Дочинцем книга «Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та», яка за рейтингом «Книжка року-2010» ув╕йшла до списку найпопулярн╕ших видань Укра╖ни. Пропону╓мо уваз╕ читач╕в уривок з ц╕╓╖ книги ╕ запрошу╓мо до нашо╖ «Св╕тлично╖» б╕бл╕отеки!
(Продовження. Поч. у № 14-27)
Солоне затриму╓ воду в орган╕зм╕, т╕ло набряка╓, тиск п╕двищу╓ться. А от г╕рке допомага╓ ниркам, мозку, очищу╓ орган╕зм в╕д зайвини. Гостре допомага╓ травленню, очищу╓ кров, з╕гр╕ва╓ в холод. Спец╕й, трав’яних приправ не цурайтеся. Не запивайте страву молоком, воно — окрема страва. Не ╖жте хл╕б з м’ясом ╕ не споживайте фрукти п╕д час об╕ду — буде брод╕ння в шлунку. Мене часто запитують: чим ви харчу╓тесь, що зберегли таке здоров’я, таку жвав╕сть т╕ла? Краще запитайте мене, чим я не харчуюся. Я не ╖м т╕стечок ╕ солодощ╕в, свинячого смальцю та ╕нших топлених жир╕в тварин, масла, сметани, ковбас, жирного м’яса, н╕чого не ╖м смаженого, копченого, консервованого ╕ не п’ю газованих напо╖в, х╕ба що зр╕дка чай ╕ вино. Я н╕кого не силую дотримуватися цього. Але якщо ви спробу╓те на соб╕ таке обмеження, то за три м╕сяц╕ вже не будете дивуватися мо╖й в╕дпов╕д╕. А в╕дтак дивуватиметесь з того, як жили ран╕ше. Але це буде не просто, на це можуть п╕ти роки. ╤ то н╕чого. Н╕коли не п╕зно починати. Погано н╕коли не починати. Людина в першу чергу повинна знати не те, що ╖й потр╕бно, а те, що ╖й не потр╕бно. Затямте: все, що я раджу, — не для продовження старост╕ людсько╖. Це — для продовження стану молодост╕. Моя мати прожила 98 рок╕в при т╕лесн╕й змоз╕ ╕ ясному розум╕. Земне життя тихо покинула ув╕ сн╕. Мен╕ запам’яталося, що в останн╕ роки вона ╖ла одну ╖жу — запарену кукурудзяну крупу, яку запивала кислим молоком з томатним соком. (Останнього доливала в чашку третину). Коли р╕дн╕ б╕дкалися, що так вона геть утратить сили, мама усм╕халася: «Та н╕, якраз ця ╖жа й дода╓ мен╕ сил, щоб довше залишатися з вами». Не стомлююся повторювати про корисн╕сть риби. Але не кожному риба по кишен╕, та ще й добра. Тод╕ зуживайте риб’ячий жир, хоча б дв╕ ложки на день. Це зм╕цнить вас, очистить ╕ подовжить в╕к. Будете почуватися, як риба у вод╕. Не забувайте, що найл╕пша ╖жа — тепла ╖жа. Це сл╕д пам’ятати надто тим, у кого шлунок слабий, вередливий. В╕ддайте йому б╕льше уваги. П╕сля ╖ж╕ м’яко погладжуйте шлунок за годинниковою стр╕лкою.
ЯК НАПОВНИТИ ЩАСТЯМ КОЖЕН СВ╤Й ДЕНЬ
Будьте вдячними. Вт╕шайтесь з кожно╖ сво╓╖ справи. Спод╕вайтесь т╕льки на л╕пше. Роб╕ть те, що вам найкраще вда╓ться. Роб╕ть добр╕ вчинки. Основне для мене — Св╕тло, яке я все життя шукаю ╕ яке сам намагаюся нести для ╕нших. Як той св╕тлячок, що крих╕ткою св╕тла пом’якшу╓ н╕ч. Знаю, що н╕ч мен╕ не перебороти, але однаково св╕чу. Мен╕ подоба╓ться притча про святого Августина. Коли до нього хтось п╕д╕йшов, в╕н стриг овець. Той запитав: «Ось, припуст╕мо, ти стрижеш овець, а в цю мить наста╓ Страшний суд. Що ти робитимеш?» Святий Августин в╕дпов╕в: «Буду стригти овець». Якщо ти чека╓ш на щось добре, воно з’явиться. Чекай. Воно може з’явитися неспод╕вано нав╕ть тод╕, коли ти вже не чека╓ш. Найб╕льша ц╕нн╕сть, яку я здобув за життя, — це свобода. Внутр╕шня свобода. Зв╕льнення в╕д страху, в╕д забобону, марних клопот╕в, облудних пристрастей, людського поговору. Цю свободу мен╕ в╕дкрив ╤сус. «Що таке життя ваше? Пара, яка з’явля╓ться на хвильку, а пот╕м зника╓». Так казав апостол Як╕в. Наше життя — це щоденна дорога до смерт╕. То чому б ╖╖ не пройти з рад╕стю. Тим б╕льше, що там нас чека╓ нова дорога, ц╕кав╕ша й рад╕сн╕ша. Не б╕ймося помирати. Тих, що в╕д╕йшли, набагато б╕льше, н╕ж тих, що живуть. Найвищий наш дар — дар життя. На св╕т╕ нема╓ речей, заради яких варто вмерти. Зате багато, заради яких варто жити. Не б╕ймося смерт╕. Ц╕лком ми не вмира╓мо, бо ми частина Природи, а Природа — безсмертна. Що пос╕╓ш, те й пожнеш. Не завжди зна╓мо, що випаде нам пожинати, але зерна для пос╕ву можемо добирати щодня. С╕йте в душ╕ сво╖й зерна св╕тлих ╕ добрих думок — ╕ вони проростуть бажаним жнивом. Те, що хочете мати, — про те й думайте. Яким хочете себе бачити — таким ╕ уявляйте. ╤ матимете, ╕ зм╕нюватиметесь. Бо тверда думка, як смерекова смола, затвердне в коштовний кам╕нь. Б╕дн╕сть, багатство — все дуже в╕дносне. Онуки мо╖х сестер сп╕вчувають мен╕: «Д╕ду, ви такий розумний, а б╕дний». Х╕ба я б╕дний?! Я маю житло, харч╕, одяг, ╕нструменти, книги, пенс╕ю д╕стаю. Хочу працюю, а хочу — читаю чи мандрую л╕сами. От м╕й д╕д був справд╕ б╕дним. Коня кував лише на передн╕ ноги, н╕коли не вистачало грошей на вс╕ чотири п╕дкови. А баба, бувало, зашивала одежину сво╖м волоссям, бо в хат╕ не було ниток... Очищуймось. З╕шкр╕баймо з душ учорашн╕й день, бо в життя, що над нами, не можна входити ╕з земним брудом. Чим ран╕ше це зрозум╕╓мо, тим краще нам буде ╕ тут, ╕ там. Не забувай дякувати щодня. Коли за що дякувати — це тоб╕ п╕дкаже день. В╕д завтра постанови соб╕ новий чин життя — усе робити з рад╕стю. Усе важке для л╕нощ╕в, а для труда все легке. Не гайнуй часу — це матер╕я, з яко╖ створено тв╕й св╕т. У здорового св╕й шлях життя. ╤ у хворого св╕й. Але ╕ той, ╕ другий веде до одн╕╓╖ к╕нцево╖ мети. Можна пройти цей шлях легко ╕ вт╕шно, без гр╕х╕в ╕ хвороб. А можна по- ╕ншому. Тож вибирай. Першим ╕ останн╕м у тебе хай буде д╕я, д╕яльн╕сть. Мене теж лякають знегоди життя, але вони п╕дстьобують до д╕╖, роблять сильн╕шим, мудр╕шим. Ти кажеш, що не ц╕лком ще дозр╕в до серйозного д╕ла... Чого ж ти доч╕ку╓шся? Поки не з╕гни╓ш? Може, й справд╕, перш н╕ж п╕знати мудр╕сть, п╕зна╓ш страх ╕ сумн╕ви. ...╤ тод╕, коли твого батька виноситимуть з хати — чуж╕ люди з його хати — ти п╕зна╓ш сповна г╕рку правду буття: н╕чого нема╓ твого на ц╕й земл╕. Т╕льки — душа. Та й та належить Господу.
ДУХ, РУХ ╤ СЛУХ
Я вже казав про три камен╕ земного життя. ╤ ще раз кажу: це три╓дина твоя потр╕бн╕сть. Потр╕бн╕сть для ╕нших, потр╕бн╕сть для Господа ╕ потр╕бн╕сть соб╕. Але як досягти цього? Спирайся на Дух, Рух ╕ Слух. Дух. Повсякчас очищуй ╕ наповнюй силою спокою свою душу. Рух. Повсякчас зм╕цнюй т╕ло рухом, ф╕зичними зусиллями. Слух. Повсякчас вслухайся в довколишн╕й св╕т ╕ в св╕т внутр╕шн╕й. С╕м раз упади. В╕с╕м раз╕в п╕дведися. ╤ в нам╕рах сво╖х, ╕ в знегодах житейських, ╕ в гр╕хах. Одна коп╕йка — це дуже мало. Коп╕йка ╕ роботяща людина — це вже гривня. А коп╕йка, людина ╕ Бог — це багатство. У ворожки — правди трошки. Все, що мене оточу╓, вийшло з мене або з мо╖х близьких. Так казали мудр╕. Мабуть, з цього й почина╓ться патр╕отизм. Все, що мен╕ за життя вдалося, я зробив з Божою пом╕ччю ╕ з допомогою людей. Все, що погано вдалося, — я зробив сам. Хто прославля╓ сво╓ ╕м’я, той втрача╓ його. Людина, яка веде боротьбу з обставинами, ста╓ рабом обставин. Хто вм╕╓ чекати, до того все приходить вчасно. Влада — це тво╓ серце. З болю (з п╕щинки, що потрапила в мушлю м╕д╕╖) народжу╓ться перлина. Казано ж: ╕ переллються сльози в золото... ╢ три руйн╕вн╕, згубн╕ реч╕: пити хтозна-що, спати аби з ким ╕ читати абищо. Хто ма╓, тому й да╓ться. Краще, щоб погано говорили про тебе, н╕ж ти про когось. З добро╖ губи — ╕ добре слово. Не вир╕шуй довго. Часу на роздуми не позичиш н╕ в кого. У стосунках ╕з владою сл╕д дотримуватися трьох правил: 1. Не б╕йся, бо страх робить тебе рабом. 2. Не в╕р. Влада не д╕вка, а в╕дьма, яка паразиту╓ на тоб╕. 3. Не проси, а вимагай дбати про тебе, бо не влада тебе вибирала, а ти ╖╖. Молитися, робити ф╕зичн╕ вправи дуже важливо натщесерце. Корист╕ буде набагато б╕льше. Знайд╕ть бодай к╕лька хвилин, щоб серед дня ╕ ввечер╕ полежати на спин╕ з п╕днятими ногами й руками. Можна легенько трусити ними. Ваше серце буде вдячне за це.
МИСТЕЦТВО МАЛЕНЬКИХ КРОК╤В
Б╕ди ╓ дв╕ — погане здоров’я ╕ поган╕ д╕ти. Все ╕нше — непри╓мност╕. Щастя — категор╕я парна. Воно почина╓ться з найменшого парного числа. Родина — найзатишн╕ша гавань наприк╕нц╕ житейських мандр╕в. Н╕кому ти не потр╕бен так, як р╕дним. Легко бути геро╓м, бо це на один день. Важко бути порядним, бо це на кожен день. Краще милуватися птахами, н╕ж сид╕ти й мр╕яти про крила. Рух — у всьому. Нав╕ть у невдачах, у пад╕ннях. Коли пада╓ш — теж руха╓шся. Розумний завжди ста╓ позаду, щоб бачити все, що д╕╓ться спереду. А дурний ста╓ попереду, щоб його вс╕ бачили. Ти не вмира╓ш до того часу, поки ╓ бодай одна людина, яка пам’ята╓ про тебе. Поки служить ╕ншим те, що ти залишив по соб╕. Роби те, що любиш ╕ зна╓ш. Це й годуватиме тебе, ╕ даватиме вт╕ху. Я зустр╕чав багатьох розумних, знаючих, тямущих людей. Але мудр╕ здеб╕льшого трапляються серед тих, кому за п’ятдесят. Якомога б╕льше сп╕лкуйся з обдарованими людьми, щоб живитися ╖хн╕м розумом ╕ талантом. Розд╕лена рад╕сть — подв╕йна рад╕сть. Розд╕лене горе — п╕вгоря. Не спод╕вайся багато на завтра, бо завтра, як ╕ сьогодн╕, ма╓ лише 24 години.
(Продовження в наступному номер╕) * * * (Замовити книжку можна за тел.: (03131) 2-20-02 в м. Мукачев╕ або моб. 050-671-37-17. ╢ також переклад рос╕йською мовою. Дочинець Мирослав ╤ванович, вул. Луки Дем’яна, 5, м. Мукачево, 89608 е-mail:mido.mukachevo@rambler.ru)
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10518
|