"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "Душі криниця"
#28 за 13.07.2012
«ВЕСЕЛА АБЕТКА» — НЕЗВИЧАЙНЕ ДИВО В УКРА╥НСЬКОМУ ╤НТЕРНЕТ╤!
«У мене дво╓ д╕ток, яким я вс╕ляко намагаюся прищепити любов до р╕дно╖ земл╕, р╕дно╖ мови, — пише мешканка м. Ки╓ва. — Мен╕ так хочеться, щоб вони пишалися, що ╓ укра╖нцями. Важко передати словами все те, що в╕дчува╓ мо╓ материнське серце, коли гортаю стор╕нки Вашого сайту. Низький укл╕н Вам до само╖ мат╕нки-земл╕ за велику справу». Не пройшли повз увагу й так╕ щир╕ в╕дгуки користувач╕в: «Велике вчительське «спасиб╕» за Ваш сайт. Такий в╕н ц╕кавий та корисний ╕ для д╕тей, ╕ для батьк╕в, ╕ вчител╕в. Ск╕льки у ньому потр╕бного, необх╕дного для навчання та розвитку д╕тей!» «Матер╕ал╕в з цього сайту вистачить на багато годин опрацювання, на багато рок╕в використання, на багато випадк╕в обм╕рковування». «Дуже вдячн╕ Вам за цей прекрасний сайт! Вражен╕ його багатством! Ви робите безц╕нну справу». «╤ де Ви такий у тому кра╖ взялися? (Ма╓ться на уваз╕ рос╕йськомовне м╕сто Севастополь – В. Л.). Будьте щаслив╕! Ви потр╕бн╕ укра╖нським д╕тям! Якщо в наш╕й кра╖н╕ ╓ так╕ ентуз╕асти, то ще не все втрачено!» ╤ под╕бних рефлекс╕й на адресу сайту «Весела Абетка», складово╖ потужного порталу «Укра╖нське життя в Севастопол╕», та його автора Миколи Владз╕м╕рського можна прочитати чимало. Уявляю, як Микол╕ ╤вановичу вт╕шно й рад╕сно на душ╕ в╕д того, що невеличка справа, розпочата в липн╕ 2002 року, виявилася такою конструктивною, конкретизованою ╕ корисною для розбудови молодо╖ Укра╖ни, для виховання ╖╖ маленьких ╕ дорослих громадян. Д╕йсно, мало бути патр╕отом сво╓╖ земл╕, виголошуючи палк╕ заклики, треба сумл╕нно ╕ безупинно працювати на ╖╖ благо. ╤ п. Микола цю ╕стину п╕дтвердив. Як зручно дбайливим мамам ╕ татам, бабусям ╕ д╕дусям, творчим ╕ небайдужим осв╕тянам у межах одного сайту пот╕шити сво╖х д╕тей р╕зними абетками. А ╖х нарахову╓ться б╕льше 120 вар╕ант╕в! Наприклад, абетка для хлопчак╕в ╕ д╕вчат, абетка з кв╕т╕в, кримська абетка, абетка виховання, абетка гарних сл╕в, козацька абетка, нав╕ть абетка ╤нтернет-безпеки та ╤нтернет-етики для д╕тей ╕ п╕дл╕тк╕в та багато-багато ╕нших (на вс╕ смаки!). Вража╓ п╕дб╕рка присл╕в’╖в, приказок, загадок з однойменних розд╕л╕в сайту, що заф╕ксували досв╕д життя народного в усьому його розма╖тт╕ й суперечливост╕. А ще, безумовно, зачарову╓ читача сайту чималий казковий фонд (укра╖нський ╕ народ╕в св╕ту) як опов╕дань простих за зм╕стом ╕ формою, так ╕ з гострими захоплюючими сюжетами, що пробуджують у д╕тях кращ╕ почуття ╕ вселяють у них упевнен╕сть у неминуч╕сть перемоги добра над злом. А окрасою цього розд╕лу ╓ в╕деоказки в╕д Л╕рника Сашка. Справжн╕ми пом╕чниками й порадниками у вихованн╕ п╕дростаючого покол╕ння виступають весел╕ усм╕шки, скоромовки, л╕чилки, ╕гри, зокрема останн╕х автор з╕брав ╕ розм╕стив на в╕дпов╕дн╕й стор╕нц╕ б╕льше 50. Захоплю╓ гра-oнлайн «Розум╕йко-буквиця», зроблена севастопольцями, також флеш-гра, яка допомага╓ швидко засво╖ти мапу Укра╖ни. Предметом особливо╖ уваги ╓ розд╕л «Читанка». Знаю, що Микола ╤ванович пиша╓ться ним. А й д╕йсно, зм╕ст цього розд╕лу збагатить читача тими моральними ╕стинами, що ц╕ну╓ весь св╕т. Мен╕, як словеснику, при╓мно читати в╕рш╕, вислови в╕домих автор╕в красного письменства про нашу р╕дну укра╖нську мову, а ще, наприклад, ц╕каву граматику мовознавця ╤. Вихованця. Можу також гортати фольклорно-поетичний словник, образн╕ пор╕вняння, словник рос╕йсько-укра╖нських фразеолог╕зм╕в, «Крилат╕ вислови», «Мовн╕ перлинки» тощо. Просто диво дивне розкрива╓ться в окремих рубриках: «Ц╕каво знати», «Народознавство», «╤стор╕я», «Географ╕я», «Флора», «Фауна». Винятковою, далекоглядною ╓ ще рубрика «Культурна людина», в як╕й сконцентровано мудр╕ поради, так╕, як: Кодекс вартостей сучасного укра╖нського виховання; Учням про культуру повед╕нки; Як стати розумним?; Ген╕й у кожному з нас; Перев╕рте свою увагу ╕ спостережлив╕сть; Не сид╕ть спок╕йно, будьте непосидою; Талант жартувати ╕ решта под╕бних. Ми живемо нин╕ в глобал╕зованому св╕т╕, що характеризу╓ться процесом дегуман╕зац╕╖ людини. Як важливо попри все вести молоде покол╕ння до висот духовност╕. ╤, зна╓те, на цьому сайт╕ ви знайдете ненав’язлив╕ моральн╕ настанови славетного педагога Василя Сухомлинського (Дев’ять нег╕дних речей, Десять «Не можна») ╕ запов╕д╕ Матер╕ Терези. Одне слово, сайт «Весела абетка» — це якесь незвичайне диво в укра╖нському ╤нтернет╕, просто чар╕вна книжечка-роздвижечка, наповнена укра╖нським безмежним св╕том, як у в╕рш╕ О. Виженка (знайшла, звичайно, на цьому ж сайт╕):
Книжечка-роздвижечка, Посередин╕ Диво-Вижечка. Сонечко ся╓. Луг зелен╕╓. Сп╕вають пташки. Серце рад╕╓. Серце рад╕╓, Красу об╕йма╓. Це моя Укра╖на — В╕д краю до краю!
Залиша╓ться т╕льки нагадати слова в╕домого л╕тературного критика, публ╕циста, ф╕лософа Д. Донцова: «Мудра думка — це та сила, що форму╓ реч╕ ╕ трима╓ ╖х у форм╕, в тому числ╕ й людськ╕ сп╕льноти. Мудрець насамперед ╓ формотворцем, адже формотворець не т╕льки в╕дгаду╓ майбутн╓, а й творить його силою сво╓╖ мисл╕». Хочеться побажати рясногранн╕й «Весел╕й Абетц╕» залишатися й надал╕ вз╕рцем нац╕онально╖ мудрост╕, моральност╕, д╕╓вим способом протистояння нев╕гластву.
Валентина ЛОПАТЮК, методист Севастопольського ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти
«ВЧИТЬ ШУКАТИ, РОЗУМ╤ТИ, ЛЮБИТИ...»
ХХ╤ стол╕ття з його глобал╕зац╕йними впливами та ╕нформац╕йними в╕русами — надзвичайно складне випробування для родини, де виховуються д╕ти. Покол╕ння, що виросло п╕д впливом ╤нтернету, в╕део╕гор та «Лего», мало сп╕лку╓ться з захоплюючими й дотепними дитячими виданнями, як╕ добре знають представники мого покол╕ння та з рад╕стю згадують, як чекали на поштаря з дитячими журналами та газетами. Прикро, що нин╕ держава на необх╕дному р╕вн╕ не поц╕нову╓ р╕дномовну л╕тературу для д╕тей, у як╕й акумульовано ╕нтелектуальний ╕ духовний ген╕й укра╖нського народу, фольклор, який завжди викону╓ естетично-п╕знавальну, виховну роль. Веб-сайт «Весела абетка» — ун╕кальний соц╕окультурний феномен, т╕сно пов’язаний з гуман╕тарними векторами сучасного сусп╕льства, зокрема мистецтва, педагог╕ки, психолог╕╖, рел╕г╕╖, в контекст╕ яких цей феномен й функц╕ону╓. До того ж, «Весела абетка» ма╓ ще й самост╕йний естетичний компонент з певними р╕внями прочитання, який ╓ нев╕д’╓мною частиною гуман╕тарного процесу нашо╖ доби, а тому перебира╓ на себе його жанрово-стильов╕ ознаки, можлив╕сть сп╕лкуватися в on-line режим╕. Сайт «Весела Абетка» розвива╓ багато зд╕бностей д╕тей: вчить шукати, розум╕ти, любити — вс╕м тим якостям, якими повинна волод╕ти людина, протистояти несмаку, розвитку байдужост╕ ╕ бездуховност╕ серед молодого покол╕ння. Загалом «Весела абетка» красномовно в╕длуню╓ в сучасному контекст╕ укра╖нську традиц╕ю, нове обличчя л╕тератури для дитячого читання, зокрема з перекладами з╕ св╕тово╖ дитячо╖ класики, сучасно╖ дитячо╖ л╕тератури, яких укра╖нську дитину в радянський час насправд╕ було позбавлено. Усе це завдяки «Весел╕й абетц╕» великою м╕рою зумовлю╓ зм╕ну якост╕ ╕ мети дитячого читання загалом.
Тамара МЕЛЬНИК, кандидат педагог╕чних наук, доцент
РОЗШУКАНА КАЗКА
В╕дв╕дувачам сайту «Весела абетка» з нагоди його першого десятир╕ччя
Розкажу вам, малята мо╖, А ви будьте уважн╕, будь ласка: Там, де листям тр╕почуть га╖, Хтось розшукував сонячну казку. Хтозна-хто там ходив у гаю, Кажуть, н╕би казкар. ╤ питав в╕н Про нечувану казку свою, Що десь ходить-блука╓ св╕тами. В╕н казав, що ╖╖ розшукать Може той, хто вс╕ л╕тери зна╓. А як знайде, казав той казкар, Вс╕ багатства, що ╓, в╕н п╕зна╓. Аж до Чорного моря добр╕в, ╤ ту казку знайшов — в ╤нтернет╕. Хто уважний був, той зрозум╕в, Що знайшов в╕н «Веселу абетку». ╤ з тих п╕р — вже десяточок л╕т — В╕н до себе збира╓ маляток. ╤ скарб╕в, що не бачив ще св╕т, Всяк там може соб╕ в╕дшукати. Як в комору плоди сад╕вник Чи у вулик медок несе бдж╕лка, Так збира все казкар-чар╕вник — Аж душа вигра╓, як соп╕лка. Р╕дне слово, як з маминих вуст. З ним ми св╕т в╕дкрива╓мо легко. Дивну казку ту сонячну звуть, Як дитинство — «Весела абетка». В н╕й скарби вс╕ для вас, малюки! Тут багатства ╕ справд╕ казков╕. Св╕т п╕знання — безмежний такий. ╤ в╕дкритий для вас в╕н — з любов’ю.
Щиро Ваш — ╤ван ЛЕВЧЕНКО — з найсердечн╕шими побажаннями добра ╕ розкош╕ сп╕лкування на сайт╕ «Весела абетка» любим юним укра╖нцям, сущим у вс╕х св╕тах, яких об’╓днав цей ун╕кальний ╕нформац╕йний укра╖номовний ресурс на потужному портал╕ «Укра╖нське життя в Севастопол╕». Будьмо допитливими, мо╖ дорог╕ друз╕! Тримаймося над╕йно свого курсу — на «Веселу абетку», цього чистого джерела знань, невичерпних скарб╕в духовно╖ спадщини р╕дного народу. Хай вам щастить, малята, у гартуванн╕ вашо╖ мудрост╕! Доземно вклоняюсь творцям web-сайту ╕ в╕рю в його перспективу, що незаперечно п╕дтверджено першими десятьма роками невтомно╖ творчо╖ д╕яльност╕. Велика ╕ вдячна справа — працювати на завтрашн╕й день любо╖ нашому серцю Укра╖ни. м. Ки╖в
Марина ПАВЛЕНКО, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, переможець багатьох л╕тературних конкурс╕в, автор багатьох книжок: «Вдячна «Дзвону Севастополя» й «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за те, що публ╕кували свого часу мо╖ ще юнацьк╕ в╕рш╕ й малюнки!» * * * Через струмочок — павутинка мов м╕сточок. По н╕й повзе росинка на листочок. Тремтить: не впасти б, не з╕ллятись би з водою, бо ж головне — зостатися собою. * * * Мала травинка розправля╓ крильця, Але н╕як злет╕ти ще не здужа. Тож небо опустилося донизу, Припало вухом до ╖╖ гн╕здечка Та й слуха╓ зелене щебетання… * * * Крильцями цв╕ту тр╕почуть на в╕тр╕ ╕риси-п╕вники, сво╓ «кукур╕ку» висп╕вують з барв та пахощ╕в. День будять. * * * По шапц╕ гриба росинка маленька повзла. А в╕н подумав, що то гус╕нь, струснув росинку в жорстку траву. Впала вона й розбилась. ╤ нема╓ б╕льше росинки. * * * Дощ найнявсь пастухом над липами. А вони його цв╕том засипали! * * * Дощ ц╕лу н╕ч пряв ср╕бн╕ нитки, щоб мала бер╕зка розк╕шн╕ шовки. * * * Б╕лий тюльпан п╕д мережане листя сокирок сховався. Береже його в╕д засмаги ╖хн╕й зелений тюль. Пан! * * * П╕д ранок з╕рки повол╕ осипалися з неба ╕ засв╕чувались на луз╕ ромашками. Поки сонце ╖х пасло, м╕сяць л╕тав понад лугом ср╕бним метеликом. * * * Цей тернисько ╕ справд╕ нестерпний: кр╕зь його колючки продираючись, кв╕тень знову розсипав у ньому козубок ╕з ф╕алками! * * * Гор╕хи, мов курчатка з шкаралупок, стрибають рад╕сно до Осен╕ на руки ╕ дзьобають листочки, мов пшоно. * * * Н╕би в╕д когось т╕каючи, в╕тер промчав коридором. Шматочок синього неба дверми прищикнув — як штору. * * * Хитре сонце плело на земл╕ мережан╕ с╕т╕ п╕д яблунею ╕ ловило в них золот╕ яблука. * * * Парасольковий дощ! Ц╕ле м╕сто поросло парасольками, наче грибами. Пооб╕да╓ ними сонце, запиваючи кожну голубими в╕д неба калюжами.
КОЛИСКОВА ДЛЯ ДОЩУ
Досить, досить, досить, досить! Розстарався надто, доще! Кап-кап-кап та кап-кап-кап, — заважка твоя рука! Помал╕ше, помал╕ше! Як?!? Ти нав╕ть не прил╕г ще?!? Крапля — стук! ╤ знову — стук: перли клякнуть на льоту!.. Тихше, тихше! Тихше, тихше!.. Хай м╕й в╕рш тебе вколише! Ось ╕ гр╕м оддален╕в. Т╕льки схлипи по в╕кн╕. Любо, любо подивиться: дощ уклався на травиц╕ й, н╕би сплакане маля, сну долоньки п╕дставля...
ХТО Б╤Л╤╢, ХТО Б╤ГА╢
До б╕ло╖ бер╕зки Примчала чорна к╕зка. Розплакалась бер╕зка, Зронила роси-сл╕зки: — Ну, чом, скаж╕ть, бер╕зки Не б╕гають, мов к╕зки?!. Спинилась к╕зка р╕зко: Зв╕дк╕ль це тут бер╕зка? В задум╕ стала к╕зка, Кап-кап на землю сл╕зки: — Ну, чом же чорн╕ к╕зки не б╕л╕, мов бер╕зки? Враз к╕зка ╕ бер╕зка Утерли дружно сл╕зки: — Б╕жи, вистрибуй, к╕зко! — Рости, б╕л╕й, бер╕зко! Помчала дал╕ к╕зка. Б╕л╕╓ всл╕д бер╕зка. * * * Чорний к╕т рихтувався переб╕гти мен╕ дорогу. Але я переб╕гла перша. Чорний к╕т зажурився: тепер його, мабуть, сп╕тка╓ невдача. * * * Котик ╕ в╕ник щодня стережуть пор╕г ╕ в╕рно чекають з роботи господаря. Дарма, що знають його найб╕льше з н╕г, бо не раз на соб╕ в╕дчули його черевики.
Д╤ДОВА ЗГУБА
╤шов л╕сом д╕д ╕ згубив рукавичку. Хот╕в повернутись, але пот╕м роздумав. Бо де ж будуть жити Мишка-Шкряботушка, Жабка-Скрекотушка, Зайчик-Поб╕гайчик, Лисичка-Сестричка, Вовчик-Братик, Кабан-╤клан ╤ Ведм╕дь-Набр╕дь, Що про них оце вчора Читав онучатам?
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10517
|