Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3106)
З потоку життя (6330)
Душі криниця (3468)
Українці мої... (1457)
Резонанс (1489)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1663)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОЖИТИ ЖИТТЯ Г╤ДНО
Якби… Якби ми вчилися так, як треба… Якби знали свою ╕стор╕ю, то не повторювали б...


ДРУЖБА НАТАЛ╤╥ ГЛУХЕНЬКО╥ ТА В╤РИ РО╥К
14 березня 2019 року виповню╓ться 15 рок╕в в╕д дня смерт╕ в╕домого укра╖нського мистецтвознавця,...


ЛЮДИНА ЖИВЕ, ПОКИ ЖИВА ПАМ’ЯТЬ ПРО НЕ╥
Вже стало традиц╕╓ю, що «Кримська св╕тлиця» щор╕чно пов╕домля╓ читачам про под╕╖,...


НЕ СТАЛО СВ╤ТЛИЧАНИНА МИКОЛИ МОСКАЛЕНКА…
Скорботну зв╕стку передали з Дн╕пра – не стало нашого кримського укра╖нського земляка,...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО: ТЕПЛОТА СЕРДЕЦЬ ╤ НЕЗАБУТН╤ ВРАЖЕННЯ
До 185-р╕ччя в╕д дня народження л╕каря й поета




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 13.07.2012
ЗАПОВ╤ДАЮ ВАМ УКРА╥НУ


Жадько В╕ктор. Кирило Осьмак: Запов╕даю вам Укра╖ну: роман-спов╕дь / В. О. Жадько. — К.: ВПК «Експрес-пол╕граф», 2012. — 344 с.

У новому роман╕ письменника ╕ вченого В╕ктора Жадька розпов╕да╓ться про непросту, але г╕дну ув╕чнення в пам’ят╕ сп╕вв╕тчизник╕в долю укра╖нського патр╕ота, науковця, пол╕тичного д╕яча, президента Укра╖нсько╖ головно╖ визвольно╖ ради (1944) полтавчанина Кирила ╤вановича Осьмака. Книга написана на основ╕ вивчення багатьох арх╕вних матер╕ал╕в з╕ щирим бажанням автора показати читачев╕ траг╕чну ╕стор╕ю укра╖нського народу кр╕зь призму пошук╕в, досягнень, помилок, страждань людини, яка до творення ц╕╓╖ ╕стор╕╖ була причетна.
У дн╕ нелегко╖ боротьби за утворення укра╖нсько╖ державност╕, коли давн╕ змагання народу нашого вт╕лювалися у форми державного буд╕вництва, виринають ╕з пам’ят╕ образи дорогих д╕яч╕в нашого в╕дродження. Вони в╕рили в св╕тлу майбутн╕сть Укра╖ни, ╕ за лихих час╕в свого життя працювали ╕ д╕яли в неймов╕рно складних умовах, зазнаючи ╕з родинами пересл╕дувань, але по-╕ншому не могли, бо жили задля майбутнього. Нашого сьогодн╕шнього.
58 рок╕в тому в погожий день ранньо╖ осен╕ 12 вересня 1944-го в сел╕ Дорож╕в Дублянського району Дрогобицько╖ област╕ була проведена облава — «чекистско-войсковая операция», як╕ проводилися тод╕ тисячами на вс╕й Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Разом з десятками ╕нших мешканц╕в Дорожева енкаведисти-облавц╕ схопили й немолодого високого чолов╕ка, який порався б╕ля хати, що знаходилася на пагорб╕ В╕льник. Зам╕сть документ╕в в╕н мав лише дов╕дку в╕д старости Дорож╕всько╖ с╕льсько╖ управи на ╕м’я Коваля ╤вана Пилиповича, уродженця м╕стечка Скалат, мешканця Тернополя. У протокол╕ про затримання було зазначено: «Коваль Иван Филипович подозревается в принадлежности к контрреволюционной националистической организации ОУН, его задержать и заключить в тюрьму на 48 часов». 48-годинне затримання перетворилося на 4-р╕чне сл╕дство ╕ знадобилося 230 допит╕в, очних ставок, переслуховування к╕лькох десятк╕в св╕дк╕в, щоб каральн╕ органи розта╓мничили цього чолов╕ка. Розта╓мничили — ╕ запроторили за тюремн╕ мури на 25 рок╕в, як виявилося, назавжди.
Постать Кирила ╤вановича Осьмака (1890-1960) — президента Укра╖нсько╖ головно╖ визвольно╖ ради (а це був саме в╕н) — дуже довгий час не була в╕дома не лише широкому загалов╕, але й тим, хто був учасником нац╕онально-визвольно╖ боротьби п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Вибраний на президента УГВР 15 липня 1944-го, коротше н╕ж за 2 м╕сяц╕ був заарештований енкаведистами.
Т╕льки завдяки неймов╕рно велик╕й пошуков╕й робот╕ доньки президента, Натал╕╖ Кирил╕вни Осьмак, яка знайшла у соб╕ см╕лив╕сть звернутися до в╕дпов╕дних орган╕в з проханням надати ╖й змогу ознайомитися з особовою справою, повернулася ╕з небуття ця велична постать. Багато раз╕в ╖й довелося ╖здити до Москви, Рязан╕, Володимирського централу, де перебував ╕ в╕д╕йшов у в╕чн╕сть батько. З’явилося багато публ╕кац╕й, його ╕менем названо вулиц╕, встановлено погруддя, вийшов «Л╕топис Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖» (том 41), присвячений життю ╕ д╕яльност╕ К. ╤. Осьмака, а поет Дмитро Павличко написав поему «Кирило Осьмак». Сьогодн╕ прах президента УГВР поко╖ться в р╕дн╕й земл╕, на Байковому некропол╕ столиц╕ (д╕лянка 49).
У дн╕, коли на теренах Укра╖ни, як╕й так важко да╓ться утримати Незалежн╕сть, роз╕гру╓ться пол╕тична карта, коли до влади рвуться укра╖нофоби ╕ укра╖ножери, автору хочеться воскресити в пам’ят╕ образи незабутн╕х д╕яч╕в нашого державотворення. Вони жили ╕ творили в г╕рш╕ часи, н╕ж ми, але вони в╕рили у правильн╕сть свого вибору ╕ н╕ на йоту не зрадили сво╖м ╕деалам. Будемо вчитися у них глибок╕й в╕р╕ та певност╕ в невмирущу ╕ творчу силу укра╖нського народу: тод╕ ми переборемо вс╕ труднощ╕, перепони нашого нац╕онально-державного буд╕вництва.
То хто ж в╕н був ╕ який житт╓вий шлях прив╕в його на цю пол╕тичну вершину незламно╖ боротьби? Про що думалося в багатор╕чн╕ дн╕ та безк╕нечн╕ ноч╕ в╕дсидки, чи не зник духом од допит╕в, знущань та безвиходдя? Що ж тримало глибинн╕ почуття в╕рност╕ сказаному слову, клятв╕ перед укра╖нським народом? Насправд╕ — не зник, не запродався, не попросив помилування, т╕льки загартувався, а творчий дух Т. Шевченка, «Кобзар» якого лежав п╕д камерною подушкою, такий патр╕отично-сильний, що ╕ в казематах допомага╓ укра╖нським в’язням, як ╕ Кирилов╕ ╤вановичу, який ╕з бер╕╖вських заст╕нк╕в написав доньц╕ пророче: «Люби св╕й р╕дний край, люби Укра╖ну ╕ в житт╕ м╕цно тримайсь запов╕т╕в Великого Кобзаря» — чи не гасло сьогодн╕ для вс╕х укра╖нц╕в!
…Про нелегку житт╓ву долю першого ╕ ╓диного президента УГВР Кирила ╤вановича Осьмака й розпов╕да╓ться.
*   *   *
В╕д редакц╕╖. Якщо ви хочете поставити запитання письменников╕, телефонуйте: 044-234-18-39, або напиш╕ть електронного листа:
jadko-viktor@ukr.net

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10506

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков