Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 06.07.2012
«Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та»

Джерела

Б╕бл╕отеку «Кримсько╖ св╕тлиц╕» поповнила подарована письменником ╕з Закарпаття Мирославом Дочинцем книга «Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та», яка за рейтингом «Книжка року-2010» ув╕йшла до списку найпопулярн╕ших видань Укра╖ни. Пропону╓мо уваз╕ читач╕в уривок з ц╕╓╖ книги ╕ запрошу╓мо до нашо╖ «Св╕тлично╖» б╕бл╕отеки!
(Продовження. Поч. у № 14-26)

ПОМ╤Ч В╤Д ДЕРЕВА

В╕зьм╕ть соб╕ за звичку носити в кишенях к╕лька гор╕х╕в. Коли ходите, перебирайте ╖х руками. Це п╕дживить ваш╕ сили, заспоко╖ть. А коли хочеться, гор╕хи можна з’╖сти. Якщо нема╓ п╕д рукою гор╕х╕в, годяться каштани чи жолуд╕. Це пом╕ч в╕д дерева. Бо дерева — велик╕ наш╕ захисники.
Наповн╕ть спочатку себе знаннями, як пот╕к наповню╓ться водою. А вже пот╕м цю живу воду в╕ддавайте струмками.
Кожного хлопчика сл╕д виховувати борцем, що готовий захистити як родину, так В╕тчизну й в╕ру. А живучи в мирний час, повинен боротися за вдосконалення життя сво╓╖ родини ╕ В╕тчизни. В д╕тях я раджу виховувати жадобу св╕тла, правди ╕ справедливост╕. Тод╕ можемо бути спок╕йними за наш народ, за нашу кра╖ну.
Прийшов до мене хлопець. Гарний, порядний юнак. Допиту╓ться, як йому чинити в такому випадку, як в ╕ншому...
«Це я в тебе, хлопче, повинен учитися», — кажу я. В╕н диву╓ться. «Ти шкоду╓ш про те, що було з тобою ран╕ше?» — «Н╕», — каже. — «Бо╖шся того, що буде в майбутньому?» — «Н╕». — «Ти робиш те, що тоб╕ подоба╓ться?» — «Так». — «Ти зустр╕ча╓шся з тою, яку любиш?» — «Так». — «Ти товаришу╓ш з тими, з якими тоб╕ ц╕каво?» — «Так». — «То чого ти в мене ще хочеш навчитися? Я сам усе життя цьому вчуся. А ти, завдяки сво╖й здоров╕й молодост╕, вже його ма╓ш. Прийдеш до мене через тридцять рок╕в...»
Багатство тод╕ рад╕сне, коли служить тоб╕ та ╕ншим з користю. Б╕дност╕ ганьбитися нема чого. Але велика ганьба, якщо, маючи здорову голову й руки, ти не намага╓шся працею позбутися б╕дност╕.
...В╕н похваля╓ться, що не п’╓, не курить ╕ добре харчу╓ться. Наст╕льки добре, що за раз з’╖да╓ п╕вв╕дра. Це при тому, що ф╕зично╖ роботи н╕яко╖ не викону╓. Нещасний, в╕н не розум╕╓, що це ще г╕рше, н╕ж пити й курити...
Якщо ма╓те слабе серце, на вашому стол╕ завжди повинна бути мисочка з гор╕хами, сушеним виноградом ╕ абрикосами. ╤ глечик св╕жо╖ води. Це перш╕ ваш╕ л╕ки.
Малов╕рц╕ не розум╕ють: як це можна в серйозних справах покладатися на Бога? М╕й д╕д воював у Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕ в н╕мецькому в╕йську. Воювали з Англ╕╓ю. Н╕меччина поклала соб╕ за мету знищити ╖╖. ╤ англ╕йц╕ дуже перейнялися цим, боялися поразки. Вся кра╖на молилася, просила Господнього захисту. Молитви тривали посп╕ль два дн╕ й дв╕ ноч╕. Коли н╕мецька арм╕я рушила в атаку, раптом ряди похитнулися ╕ б╕льш╕сть вояк╕в у пан╕ц╕ почали т╕кати назад. Н╕ англ╕йц╕, н╕ н╕мецьке командування не розум╕ли, в чому причина. Д╕до розпов╕дав, що вони побачили, як з обох бок╕в на них лет╕ли вершники на б╕лих конях, що копитами не торкалися земл╕. Тод╕ це врятувало англ╕йську арм╕ю...
Або згадати ╕стор╕ю давн╕шу. Коли Франц╕я у в╕йн╕ з Англ╕╓ю зовс╕м знесилилась, зубож╕ла ╕ вже готова була впасти перед ворогом, король зняв з голови корону ╕ поклав ╖╖ до н╕г Богоматер╕: «Я зробив усе, що м╕г. Тепер вручаю свою кра╖ну в тво╖ руки». Зв╕дтод╕ патр╕отичний дух ╕ мир повернулися в кра╖ну. ╤ так постав величний Нотр-Дам — Собор Паризько╖ Богоматер╕.

ПОДИВИСЯ В ДЗЕРКАЛО

Хто винен, що ти не мудр╕ший ╕ не добр╕ший? Хто винен, що ти не багатший? Хто винен, що ти не такий щасливий? Подивися в дзеркало.
Коли м╕й д╕д побачив, що я випльовую шк╕рку й к╕сточки з винограду, вхопив мене за вухо ╕ сердито сказав: «Я не дозволю плювати на мою працю!» Я це запам’ятав на все життя. Хоча тод╕ й не здогадувався, що найсмачн╕ша частина винограду – м’яке солодке сусло м╕стить у 10 раз╕в менше корисних речовин, н╕ж к╕сточки. Саме в к╕сточц╕ — вся сила виноградини. Воно й не дивно, адже з не╖ прокльову╓ться паросток ╕ розроста╓ться могутня лоза. Смакуйте виноград, це дуже корисно для серця, легень, кров’яного тиску, а судини будуть такими ж гнучкими й м╕цними, як лоза.
З роками всиха╓ ╕ дряхл╕╓ не т╕льки т╕ло, серце, але й леген╕. Дуже важливо ╖х осв╕жати й пров╕трювати. Найкраще для цього годяться жвав╕ прогулянки б╕ля р╕чки. А найкраще — плавання. Я завжди поселявся близько до водойм, щоб плавати. Якщо не знаходите часу на плавання чи прогулянки, то хоча б роб╕ть протягом дня 100 прис╕дань. Побачите, якими легкими стануть ноги, як легко дихатиметься.
Якщо треба робити виб╕р, не б╕йся — роби. Нав╕ть якщо дуже складний виб╕р. Знай, що виб╕р н╕коли не бува╓ абсолютно в╕рним. Але вибирати належить. ╤ це буде тв╕й виб╕р, яким би в╕н не був. ╤ в цьому теж твоя сила.
Поки йдеш, ти в дороз╕. Нав╕ть тод╕, коли достеменно не зна╓ш, куди йдеш. Але йди. Це твоя дорога. Дорожи дорогою. Бо т╕льки вона може вивести на Путь.
Коли не зна╓ш, куди йти ╕ нав╕що, встань, простягни вперед руку — ╕ йди. Тепер ти бачиш, куди йти. Ти знову в дороз╕. ╤ це головне — бути в дороз╕.
Коли не зна╓ш, що робити, встань ╕ йди. Це вже робота. М╕ж людей, м╕ж дерев, м╕ж думок знайдеш сво╓ призначення, свою потребу.
Все, що хочеш зробити головного, посутнього, роби до 50-ти рок╕в. А дал╕ нехай життя ╕ праця тво╖ будуть легкими. Нехай напрацьоване дос╕ працю╓ на тебе. А ти пом╕рно займайся тим, що зна╓ш ╕ любиш. Ти заслужив це.
Не треба боятися во╓н ╕ криз. Це сусп╕льн╕ хвороби. Але — хвороби очищення. ╤ в цей пер╕од народжу╓ться б╕льше сильних ╕ розумних д╕тей.
Не в╕дкладай на «колись», на «коли-небудь». Домагайся того, чого хочеш, вже. А якщо дом╕гся, користуйся ним уже. Не в╕дмовляйся в╕д заслужених благ. Бо прийде час ╕ побачиш, що все краще вже було ╕ б╕льше не буде.
Коли не зна╓ш, як молитися, — просто дякуй: «Господи, дякую Тоб╕ за те, що Ти з╕ мною. Господи, дякую Тоб╕ за те, що я з Тобою». Дякуйте не т╕льки за те, що вам да╓ться, але й за те, що в╕дбира╓ться. Там краще знають, що ╕ ск╕льки вам потр╕бно.
— Д╕ду, ви не стар╕╓те, — кажуть мен╕ якось.
— Мен╕ н╕коли стар╕ти, — в╕дпов╕даю.
— Та х╕ба старост╕ можна уникнути?
— Я завжди в дороз╕ ╕ вона не встига╓ за мною, — в╕джартовуюсь.
— А смерть? В╕д не╖ ж не в╕дкупишся. Що на це скажете, д╕ду?
— Свого часу я з нею домовився: «Я не л╕зу в тво╖ справи, а ти не пхайся в мо╖». От ╕ живу...

ЧОМУ НЕ СЛ╤Д «ЖИРУВАТИ»?

Ще раз кажу: ╖жте те, що належить ╖сти людин╕, а не свин╕. Вона ╖сть усе п╕дряд ╕ без м╕ри. Через це нав╕ть оч╕ в не╖ заплил╕ жиром. А ви ╖сте ╖╖. ╤ хочете п╕сля цього виглядати ╕накше?!
А гляньте на молоде теля, що гарцю╓ на зеленому лужку. Чи не кращий виб╕р, якщо говорити про м’ясо?!
Або в╕зьм╕мо жирну качку, що ледве суне. ╤ молодого п╕вника, що л╕та╓ двором. Чи рибу, що стр╕лою пронизу╓ студену воду... То який виб╕р п╕дказу╓ вам розум?!
Ще раз кажу: людина вигляда╓ на те, що ╖сть. Вибирайте.
Для давнього грека п╕сля денних труд╕в ласою гостиною був хл╕б, сир ╕ вино навп╕л ╕з водою. Римський лег╕онер ╕шов у б╕й п╕сля жмен╕ запареного зерна, жмен╕ ф╕н╕к╕в ╕ кварти вина. Колись селянин косив ц╕лий день з мискою гречки, кусником сала ╕ глечиком молока... А що ╕ ск╕льки ╖мо нин╕ ми, та ще й переважно без будь-яких ф╕зичних зусиль?!
П╕сля сорока п’яти рок╕в (а бажано ще ран╕ше) варто забути назавжди про таку ╖жу: солодка вип╕чка (кр╕м в╕всяно╖), масло, свинячий смалець, маргарин, ковбаси, сосиски, качка, жирне м’ясо, холодець, какао, майонез, соуси, шоколад, цукерки, морозиво, сметана, вершки, смажена картопля, м’ясн╕ бульйони. Вс╕ ц╕ дорог╕ витребеньки, витягуючи грош╕, збуджують наш апетит, спокушають смак ╕ руйнують, передчасно з╕стар╕ють орган╕зм. Серце втомлю╓ться в╕д них, гусне кров ╕ мляво працю╓ мозок.
Остер╕гайтеся масного. Воно не т╕льки шк╕дливе, але й п╕дступне. Чим жирн╕ша ╖жа, тим б╕льше хочеться ╖сти. Шматок шашлику чи шоколаду збуджу╓ в нас коротку рад╕сть. Ось чому нас так вабить така ╖жа. Але «жирування» небезпечне, як усяке облудне задоволення. Вилийте бульйон у л╕йку, раз, удруге, втрет╓... Якогось разу л╕йка заб’╓ться в╕д масного осаду. Що ж тод╕ казати про наш╕ тоненьк╕ судини, як╕ ми бездумно наповню╓мо масною кров’ю...
Зам╕сть масла приправте кашу перцем або сушеницями.
Зеленину я не р╕жу. ╤з соком вив╕триться все найц╕нн╕ше ╕ пахощ╕. Зеленину я ╖м ц╕лою або рву пальцями.
Призвичайтеся все зап╕кати або тушкувати. В крайньому раз╕ — варити. Але — не смажити.
Не хочеш об’╖датися — не кидайся одразу на ╖жу. Спочатку треба запахом «наситися». ╥ж дуже пов╕льно, добре до страви завжди додати якийсь твердий сирий овоч. Жуючи, не в╕двол╕кайся, не думай про сторонн╓. Запивай водою. Якщо так робитимеш, з’╖датимеш удв╕ч╕ менше.
Солодким не раджу захоплюватися. (Х╕ба коли п╕дстрибнув кров’яний тиск). В╕д надм╕рност╕ солодкого б╕льше хвороб, н╕ж в╕д ╕ншого. Ласощ╕ збурюють пристраст╕. Зам╕нюйте ╖х буряком, морквою, св╕жими й сушеними плодами.

(Продовження в наступному номер╕)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10488

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков