"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "Душі криниця"
#26 за 29.06.2012
«ТОЖ ЗЕРНАМИ ╢ДНАННЯ ╤ ЛЮБОВ╤ ЗАС╤ЙМО ДУШ╤, ЩОБ ДОБРО З╤ЙШЛО!»
Христина Строгуш — учениця 11 класу Дублянсько╖ ЗОШ ╤-╤╤╤ ст., що на Самб╕рщин╕. З малих л╕т любить книжку, душею вловлю╓ музику р╕дного Слова. Зв╕дси — ╖╖ захоплення поез╕╓ю, перш╕ л╕тературн╕ спроби. Христина — учасниця багатьох творчих конкурс╕в, присвячених р╕зноман╕тним нац╕ональним ╕ рел╕г╕йним святам, неодноразовий ╖х переможець. Ма╓ вразливу душу, багатий духовний св╕т. З дитинства захоплена творч╕стю Тараса Шевченка, ╤вана Франка, Лес╕ Укра╖нки. Сьогодн╕шн╕ ╖╖ уподобання — Л╕на Костенко, ╤гор Калинець, Роман ╤ваничук, Богдан Стельмах, Мар╕я Людкевич, Св╕тлана Антонишин... Активний член шк╕льного гуртка поетичного слова.
Любов ╤ван╕вна ПРОЦЬ, вчитель-методист укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури Дублянсько╖ ЗОШ ╤-╤╤╤ ст. Самб╕рського району
Р╤ДНЕ СЛОВО Зна╓ кожен: найдорожча мова. До небес возн╕с ╖╖ Кобзар. Наша солов’╖на, калинова... Кажемо: великий Божий дар. Слово р╕дне скарбом назива╓м. Нам без нього — наче без води. Любимо, шану╓м, велича╓м, Душу з╕гр╕ва╓мо завжди. Та чи вс╕? ╤ бачу з г╕ркотою, Як його цураються не раз... Стало це великою б╕дою, Бо без мови не ста╓ ╕ нас.
Р╤ДНА МОВА Палк╕ й незгасн╕ барви мого слова, Тому ╕ зветься мова — калинова. Сп╕ва╓ солов’ями Укра╖на, Тому ╕ зветься мова — солов’╖на. Мов рушничок барвистий, р╕дну мову У серц╕ простелила нам матуся. Люблю ╖╖ — п╕сенну, калинову, Бо ж гордо укра╖нкою зовуся. * * * Малюю словом мову солов’╖ну — Погляньте на малюнок в рамц╕ в╕рша! Малюю словом р╕дну Укра╖ну, Вона мен╕ у св╕т╕ — наймил╕ша. ╤ з нею — в╕чне Кобзареве Слово, Що душ зц╕лило й зц╕лю╓ без л╕ку, ╤з ним цв╕темо в св╕т╕ калиново, ╤ в╕риться, що буде так дов╕ку! * * * Та╓мно н╕ч шепоче за в╕кном, Упала хустка тьми на ранн╕ кв╕ти... Хвилину цю чекала я давно, Щоб з римою тихцем погомон╕ти. ╤ св╕т мен╕ ще у рядку цв╕те — Весняно так ╕ н╕жно- прол╕сково. Це в╕н душ╕ розказу╓ про те, Яке прекрасне р╕дне диво-слово.
РОЗДУМ Сн╕г пухом л╕г на тих╕ с╕р╕ хати, Холодний в╕тер у полях притих... Ще так багато маю назбирати По книгах мудрих зерен золотих!
Шукати ╖х ╕ денно, й нощно мушу — При сяйв╕ сонця й ранньо╖ зор╕. Найперше зас╕ваю юну душу Тим зерном, що у диво–«Кобзар╕».
╤ б╕ль, ╕ мука променяться в мов╕, В╕д них св╕тл╕╓ в кожного чоло. Тож зернами ╓днання ╕ любов╕ Зас╕ймо душ╕, щоб Добро з╕йшло! Христина СТРОГУШ
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10465
|