Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 29.06.2012
«ЧЕРВОНА РУТА» — В КРИМУ

П╕сня - душа народу

Прогулюючись минуло╖ суботи с╕мферопольською Набережною, важко було не наблизитися до музичного училища — через розчинен╕ двер╕ (бо 40 градус╕в спеки!), ╕з концертно╖ зали з самого ранку лунала укра╖нська п╕сня. ╤ хоча там проходив всього лиш в╕дб╕рковий тур 13-го Всеукра╖нського фестивалю сучасно╖ п╕сн╕ та популярно╖ музики «Червона рута», а сам фестиваль в╕дбудеться лише навесн╕ наступного року, послухати було що, особливо зважаючи на те, що сп╕вали не профес╕онали, а звичайна молодь здеб╕льшого шк╕льного в╕ку. Та яка ж вона звичайна! Хтось виходив у красивому укра╖нському нац╕ональному вбранн╕, такому, що й не надивитися, а хтось — зовс╕м без переодягань, ╕ тим зворушлив╕ше було спостер╕гати, як прямо на очах п╕сня перетворювала звичайну д╕вчинку на казкову цар╕вну.
Ось сп╕ва╓ Катя Лопат╕на ╕з села Восход Красногвард╕йського району. Слухаю, ╕ мене нав╕ду╓ думка, де ж в так╕й худорляв╕й маленьк╕й тринадцятир╕чн╕й д╕вчинц╕ ум╕ща╓ться такий сильний, дзв╕нкий голос, який наповню╓ фой╓ ╕ вулицю. А школярка все сп╕ва╓ й сп╕ва╓, ╕ жур╕ не зупиня╓ ╖╖, як ╕нших п╕сля першого куплету, — да╓ змогу виконати вс╕ три п╕дготовлен╕ п╕сн╕. Третя з них — «Балада про мальви», вона кра╓ душу, бо вустами сп╕вачки промовля╓ ╕нша д╕вчина, яка покинула свою матусю ╕ перетворилася на кв╕тку, а тепер умовля╓ неньку не журитися...
Голов╕ жур╕ Мирославу Мельнику, який ╓ виконавчим директором цього фестивалю, хочеться почути в╕д Кат╕ ще й укра╖нську народну п╕сню, як не дивно, але, виконуючи сво╓, нац╕ональне, сп╕вачки раптом розкриваються з неспод╕ваного боку. Тож як би не вбиралися в укра╖нськ╕ в╕ночки кримськотатарськ╕ д╕вчата, варто ╖м засп╕вати щось народне, як одразу розум╕╓ш, що для них р╕дне.
Бо хоч ╕ чудово звучить у виконанн╕ Сусанни Максутово╖ з Нижньог╕рського району «Черемшина», але ж по-справжньому сп╕ва╓ душа, т╕льки коли вона береться за свою п╕сню, де не ст╕льки сказано (зрештою, слова не вс╕м ╕ зрозум╕л╕), ск╕льки закодовано. Бо недарма ж саме з допомогою голосу ми висловлю╓мо сво╖ почуття: б╕ль, рад╕сть, гн╕в, страх, захоплення. Саме голос ╓ найчутлив╕шим в╕братором, який переда╓ наше св╕тосприйняття, а народна п╕сня — система звук╕в — ╓ в╕дбитком тих почутт╕в, як╕ переживали наш╕ пращури ╕ в╕д яких в╕╓ запахом степових трав, прохолодою г╕рського водоспаду, полум’ям прихованого в╕д стороннього ока гр╕ховного кохання.
Та особливо зворушила мене юна ╓впатор╕йка Ельмаз Аб╕дула╓ва, як╕й теж запропоновано було виконати кримськотатарську народну п╕сню. Якби-то можна було в житт╕ не розмовляти, а, як в опер╕, сп╕лкуватися п╕снями, наск╕льки б╕льше було б вза╓морозум╕ння!
В тому, якою важливою для орган╕затор╕в конкурсу ╓ саме народна музика, переконувало вже й те, що розпочався в╕дб╕рковий тур з╕ знайомства з кримськими фольклористами, яких, до реч╕, виявилося не так вже й багато. А п╕сля ╖хн╕х виступ╕в учасник╕в та вс╕х бажаючих було запрошено на сем╕нар, де фах╕вц╕ розпов╕ли, що ж воно таке — укра╖нський автентичний фольклор. ╤ це виявилося зовс╕м не зайвим, бо з ус╕х конкурсант╕в, котр╕ заявили про себе як про представник╕в саме цього сп╕вочого жанру, безпосередн╕й стосунок до нього мали лише два творч╕ колективи та одна з учасниць хору, що виступала окремо. Тож вс╕ вони ╕ стали переможцями: Настя Полетн╓ва, гурти «Радониця» (старша група) та «Любисток».
Про те, що переможе Настя, можна було здогадатися ще й не ознайомившись з вимогами до конкурсант╕в. Бо як же можна назвати фольклором сучасн╕ п╕сн╕, автори яких, можливо, ще й сьогодн╕ перебувають у доброму здрав╕╖? Тож не врятувала ╤рину Пасечникову нав╕ть кобза, як ╕ Володимира Гаврилюка, що при╖хав ╕з кримсько╖ столиц╕ кобзарства — Ялти. Не розглядалася й подальша доля фактично естрадних виконавц╕в ╕з гурту «Мелос», в╕дбракували ╕ тих, хто сп╕вав п╕д баян п╕сн╕ радянсько╖ доби. Адже фольклор викону╓ться без музичного супроводу, х╕ба що п╕д передзв╕н домашнього знаряддя.
╤м’я Любов╕ Мах╕но╖ жодного разу не згадувалось, зрештою, до не╖ були т╕ ж претенз╕╖, що й до ╕нших, а ось те, що вона вийшла на сцену босон╕ж, викликало додатков╕ зауваження в╕д кандидата мистецтвознавства, доцента ╤нни Щербини. «Укра╖нц╕ не були б╕дними ╕ босон╕ж не ходили, не ходили ╕ у лаптях», — наголошувала вона. На ╖╖ думку, молод╕ укра╖нки нав╕ть перевзувалися по к╕лька раз╕в на день, залежно в╕д того, йшли вони по воду, на город чи на вечорниц╕. Та я вчен╕й пан╕ (у яко╖, до реч╕, була жахлива неукра╖нська вимова) не пов╕рила. В заможн╕й укра╖нськ╕й родин╕ з двома батраками в перш╕й чверт╕ минулого стол╕ття разом ╕з сестрами росла моя мати — з березня ╕ до наступного сн╕гу д╕вчата ходили босон╕ж, та ╕ в ╕нших с╕м’ях на к╕лькох д╕тей були одн╕ чоботи. Про таке, до реч╕, неодноразово розпов╕дали й в╕дв╕дувач╕ нашо╖ редакц╕╖ — представники найстаршого покол╕ння. Тож «неб╕дний» у радянський та пострадянський пер╕од ╕ «неб╕дний» на початку минулого стол╕ття — реч╕ зовс╕м р╕зн╕. До слова, моя «неб╕дна» бабуся р╕к батрачила на пана за скудний харч та чоботи. ╢дине т╕шить, що носилися вони значно довше, н╕ж тепер╕шн╕.
А вдалася я до цих спогад╕в не випадково: адже укра╖нський автентичний фольклор — це першоджерельна народна творч╕сть, яка ще живе у далеких забутих цив╕л╕зац╕╓ю селах ╕ нос╕ями яко╖ ╓ чи╖сь бабус╕, прабабус╕, стар╕ люди, котр╕ не лише збер╕гають пам’ять про сво╖х пращур╕в, але й ╖хн╕ п╕сн╕, що прийшли до тих ╕з глибин минувшини. Тож сформувати справжн╕й укра╖нський автентичний репертуар — це майже все одно, що написати наукову дисертац╕ю. Написати як╕сно, не беручи за основу лише те, що було сказано колегами, а будуючи досл╕дження на фундамент╕ живого життя ╕ живого досв╕ду, задля якого, можливо, доведеться побувати в таких куточках Укра╖ни, як╕ не могли ╕ наснитися.
Загалом же серед жанр╕в автентично╖ народно╖ п╕сн╕ вид╕ляються так╕: колядки, щедр╕вки, веснянки, русальн╕, вес╕льн╕, сезонн╕, жнивальн╕, колисков╕ п╕сн╕, псалми, голос╕ння, балади та деяк╕ ╕нш╕ твори. Найбагатший фольклор на Житомирщин╕, Р╕вненщин╕ та Полтавщин╕. Кримське укра╖нство сформувалося на основ╕ переселенц╕в ╕з р╕зних рег╕он╕в, ╕ знайти тут щось сво╓, характерне — непросто, якщо взагал╕ можливо. Тому ╕ сп╕вали юн╕ укра╖нц╕ автентичн╕ п╕сн╕, привезен╕ з ╕нших рег╕он╕в.
Добре, що у талановито╖ Анастас╕╖ мама, Олена Полетн╓ва, — хормейстер Кримського республ╕канського вокально-хореограф╕чного ансамблю «Тавр╕я», а ще й знавець фольклористики, ╕накше не було б у нас «Радониц╕», окрасою яко╖ ╓ Настя. А об’╓днати таких р╕зних д╕тей навколо автентично╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕, прищепити ╖м любов до укра╖нського народу в його прадавньому образ╕ (бо без цього ж г╕дно не засп╕ва╓ш!) р╕ч не проста. Але Олена Микола╖вна впоралася. ╤накше зв╕дки б це с╕мферопольськ╕й д╕вчинц╕-п╕дл╕тку знати, як злива╓ться голосом у туз╕ з Пресвятою Богородицею стомлена в╕д життя пол╕ська ж╕нка — адже це не лише Син Божий, але й ╖╖ Спаситель стражда╓ на хрест╕? Та зна╓ ╕ переда╓ ц╕ почуття так — що мороз по шк╕р╕. Бо вона не лише сп╕вачка, вона ╕ справжня актриса. А для в╕дтворення образу потр╕бн╕ не т╕льки в╕дпов╕дний одяг, але й вимова, ╕нтонац╕я ╕, звичайно ж, голос — низький, широкий, сповнений болю, голос згорьовано╖ ж╕нки ╕з давнього минулого. Думаю, саме Олена Микола╖вна, теж мати, налаштувала дочку на такий сп╕в.
Значно поступа╓ться «Радониц╕» керченський «Любисток», вт╕м, вибори переможц╕в в╕дбувалися без вибору. Про це та про критер╕╖ приналежност╕ до фольклористики говорили також на сем╕нар╕ кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент В╕ктор Мержвинський та заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Богдан Безкоровайний. А найголовн╕шим опонентом ус╕х одразу стала кер╕вниця гурту «Мр╕я» (с. Скворцове С╕мферопольського району), як╕й, на жаль, так н╕хто ╕ не насм╕лився сказати, що звернулися вже немолод╕ ж╕нки не за адресою, й не врятують ╖х н╕як╕ костюми (а сьогодн╕ це в╕нки та оксамитов╕ сукн╕ до п╕длоги ╕з глибоким розр╕зом, що личили б сх╕дним гейшам) ╕ н╕який репертуар.
╤ ось приск╕пливе жур╕ (чомусь ц╕ слова традиц╕йно вживаються разом) п╕дбило п╕дсумки.
Переможницею в жанр╕ популярно╖ музики стала... Катерина Лопат╕на, як цього й можна було оч╕кувати. До резерву ув╕йшло одинадцятеро д╕вчат, серед яких ╕ Сусанна Максутова, й Ельмаз Аб╕дула╓ва, та один хлопець — Руслан Баришев. Ц╕ виконавц╕, зг╕дно з умовами конкурсу, розглядаються як потенц╕йн╕ учасники ф╕налу, претенз╕╖ до яких виникли здеб╕льшого через ╖хн╕й репертуар.
У жанр╕ акустично╖ музики перем╕г с╕мферопольський гурт «Верл╕бена», а ╕з рок-музикою добре впорався гурт «Хай Хопс», теж ╕з кримсько╖ столиц╕, у якого, до реч╕, не було суперник╕в.
Загалом у конкурс╕ взяли участь 56 виконавц╕в (сол╕ст╕в ╕ гурт╕в), 44 з яких в╕ддали данину популярн╕й музиц╕. С╕мферополь став тринадцятим м╕стом серед двадцяти семи, де розцв╕ла цього року чар╕вна червона рута. Нехай ця чаклунська кв╕тка таки принесе справжн╓ щастя комусь ╕з мо╖х земляк╕в!

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10445

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков