Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 08.06.2012
КЛЮЧ╤ В╤Д М╤СТА СОНЦЯ ╤ ЗДОРОВ'Я

Запрошу╓ Крим!

Осучаснен╕ традиц╕йн╕ екскурс╕йн╕ програми ╕ нов╕ туристичн╕ маршрути, з якими можна працювати роками, продемонстрували б╕льше с╕мдесяти експонент╕в з р╕зних рег╕он╕в автоном╕╖ на ╤ Республ╕канськ╕й виставц╕ «Нове обличчя древнього курорту» в ╢впатор╕╖. Експозиц╕╖ були розгорнут╕ в зал╕, що вм╕щу╓ 700 глядач╕в, ╕ навколо чудово╖ споруди голубого кольору з╕ скла та бетону нового розважально-оздоровчого комплексу «Дельф╕нар╕й». В╕дкритий на початку травня, в╕н став окрасою нин╕шнього курортного сезону в м╕ст╕, де 280 дн╕в на р╕к сонячн╕, ╕ точкою на карт╕ туристичних маршрут╕в, яку щодня в╕дв╕дують сотн╕ д╕тей ╕ дорослих, щоб познайомитися ╕ сфотографуватися з трьома водними господарями басейну – дельф╕нами, яких звуть Дарт, ╤гмас ╕ Гера.

П╕сля виступу ╓диного в св╕т╕ ╢впатор╕йського театру на ходулях ╕ театру живих скульптур саме дельф╕ни за командою Нептуна дали морський старт виставц╕. Випливши з води на пом╕ст, вони тримали носиками червону стр╕чку, яку перер╕зали м╕н╕стр курорт╕в ╕ туризму Автономно╖ Республ╕ки Крим Олександр Л╕╓в ╕ м╕ський голова ╢впатор╕╖ Андр╕й Даниленко. Повернувшись назад у морську стих╕ю, дельф╕ни п╕д кер╕вництвом двох тренер╕в, немов справжн╕ цирков╕ артисти, продемонстрували фрагменти карколомних групових та ╕ндив╕дуальних акробатичних трюк╕в з програми, яку повн╕стю учасники виставки побачили на другий день ╖╖ роботи.
— З в╕дкриттям дельф╕нар╕ю древн╕й курорт отримав нове обличчя ╕ ста╓ одним ╕з найважлив╕ших кримських туристичних центр╕в, – сказав Олександр Л╕╓в.
╤ справд╕ ╢впатор╕я, що належить до найдревн╕ших м╕ст св╕ту ╕ ма╓ три ╕сторичн╕ назви: Керк╕н╕т╕да, Гезлев, ╢впатор╕я, входить у десятку найдревн╕ших м╕ст колишнього Союзу ╕ в 2003 роц╕ в╕дсвяткувала св╕й 2500-л╕тн╕й юв╕лей, за останн╕ к╕лька рок╕в зум╕ла сутт╓во зм╕нити про себе колишню думку виключно як про всесоюзну оздоровницю, якою вона була з 1936 року, а з 1997-го – всеукра╖нською.
— Щоб нас визнали курортом, а такий статус уже був у м╕ста в 1915 роц╕, нам потр╕бно було заплатити один м╕льйон гривень, — розпов╕в А. Даниленко. – Ми ж вклали його в «Малий ╢русалим» ╕ стали в╕зитною карткою п╕вострова в ╢вроп╕.
Цей ун╕кальний екскурс╕йно-туристичний маршрут об’╓дну╓ на сво╓му шляху с╕м храм╕в р╕зних конфес╕й та ╕нш╕ арх╕тектурн╕ пам’ятки у стар╕й частин╕ ╢впатор╕╖, яка дос╕ збер╕га╓ планування середньов╕чного м╕ста. Ханська мечеть сто╖ть напроти православного собору, синагога – поряд з кара╖мськами кенасами, а в╕д в╕рменсько╖ церкви к╕лька крок╕в до монастиря Тек╕╓ дерв╕ш╕в – ╓дино╖ в Криму пам’ятки суф╕йсько╖ теч╕╖ ╕сламсько╖ рел╕г╕╖. Протягом останн╕х чотирьох рок╕в вид╕лено д╕лянки п╕д буд╕вництво ще шести храм╕в р╕зних конфес╕й.
╤ м╕сто, де споруджуються нов╕ храми: християнськ╕, мусульманськ╕ та ╕нших рел╕г╕й, де поважають культуру р╕зних народ╕в, а м╕ж жителями р╕зних нац╕ональностей — толерантн╕ в╕дносини, в╕дзначили в ╢вроп╕, в окремих рег╕онах яко╖ нер╕дко спалахують конфл╕кти на нац╕ональному ╜рунт╕. В конкурс╕, який проводив Конгрес рег╕онально╖ ╕ м╕сцево╖ влади Ради ╢вропи, брало участь 48 приморських м╕ст континенту. У ф╕нал вийшло двадцять учасник╕в, ╕ вибороти перш╕сть було дуже непросто. Однак ╢впатор╕я випередила ╕нших претендент╕в – два м╕ста з Англ╕╖, де в╕дбувалося нагородження, ╕ норвежц╕в з хорватами, як╕ пос╕ли трет╓ м╕сце. ╥╖ представникам вручено диплом першого ступеня ╕ медаль «За визначн╕ досягнення у в╕дродженн╕ приморських м╕ст». ╤ноземц╕ позитивно оц╕нили об’╓днання зусиль влади ╕ громади на перетворення ╢впатор╕╖ в ╕деальний у вс╕х в╕дношеннях курорт ╕ запропонували ╓вропейським мун╕ципал╕тетам використати ╖╖ досв╕д у себе.
М╕сто з кожним днем ста╓ все красив╕шим. На вулицях з’являються нов╕ мал╕ арх╕тектурн╕ форми, арки, л╕хтар╕. До р╕вня «Малого ╢русалима», задуманого як рел╕г╕йний та ╕сторико-арх╕тектурний маршрут, дотягуються ╕нш╕ об’╓кти. Це дозволило йому, за оц╕нкою журналу «Фокус», ув╕йти в десятку найб╕льш туристично привабливих м╕ст Укра╖ни.
В експозиц╕╖ ╢впатор╕╖ на виставц╕ мен╕ розпов╕ли, як можна побачити м╕сто-курорт, в якому проживають 123 тисяч╕ чолов╕к в╕с╕мдесяти нац╕ональностей, з р╕зних стор╕н: сфери розм╕щення, харчування ╕ покупок, екскурс╕й ╕ туризму, в╕дпочинку ╕ розваг, краси, здоров’я дорослих ╕ д╕тей. У ньому проводяться р╕зноман╕тн╕ фестивал╕, конкурси, турн╕ри... Цього року, наприклад, тут прагнуть п╕дняти пласт, пов’язаний з тематикою Кримсько╖ в╕йни 1854-1856 рок╕в, створити до к╕нця л╕та музей, де будуть з╕бран╕ документи про цю сх╕дну кампан╕ю.
Ще одна новинка сезону: м╕сцев╕ майстри декоративно-прикладного мистецтва проводитимуть для городян ╕ гостей майстер-класи. А повчитися у них ╓ чому. ╥хн╕ роботи, що демонструвалися на виставц╕ в ряду сувен╕рно╖ продукц╕╖, — не ширвжиток на потребу дня, а ексклюзивн╕ витвори майстерних рук кримських ум╕льц╕в ╕ рем╕сник╕в, як╕ розкривають ╕стор╕ю ╕ культуру п╕вострова. Один ╕з сувен╕р╕в – два голубих дельф╕ни за корабельним штурвалом я привезла з ц╕╓╖ по╖здки на зах╕дне узбережжя Криму ╕ соб╕ додому.
У рамках виставки проводилися окрем╕ тематичн╕ презентац╕╖ з використанням об’╓кт╕в ╕сторико-культурно╖ та етнограф╕чно╖ спадщини, ландшафтних екскурс╕й, подорожей по рег╕онах, середньов╕чних дорогах п╕вострова ╕ на баз╕ малих готел╕в, маршрут╕в винних, гастроном╕чних та ╕нших. Експерти кримсько╖ тур╕ндустр╕╖ та ╢вросоюзу провели низку майстер-клас╕в, а в к╕нц╕ першого дня роботи виставки для ╖╖ учасник╕в були орган╕зован╕ екскурс╕╖ по р╕зних д╕ючих маршрутах ╢впатор╕╖.
Прац╕вники засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, наприклад, зд╕йснили двогодинну авто-п╕шох╕дну екскурс╕ю на Донузлавську базу дельф╕нар╕ю. По дороз╕, поки ми ╖хали комфортабельним автобусом на озеро Донузлав, що знаходиться на в╕дстан╕ б╕льше тридцяти к╕лометр╕в в╕д м╕ста, ведуча програми водних атракц╕он╕в з тваринами Нелл╕ ╤ма╓ва розпов╕ла, як живуть ╕ розмножуються в невол╕ чорноморськ╕ дельф╕ни виду афал╕на. В ╢впатор╕╖ дельф╕нар╕й ╕сну╓ з 1997 року ╕ розм╕щувався донедавна у басейн╕ одного з санатор╕╖в з глибиною води 4,5 метра.
У новому басейн╕ в форм╕ цирково╖ арени, глибина якого – ш╕сть метр╕в, дельф╕ни в╕дчувають себе набагато комфортн╕ше. ╥м – в╕д 10 до 15 рок╕в. У середньому вони живуть до 30-35 рок╕в, а довгожител╕ – ╕ вдв╕ч╕ б╕льше, до 70. У розважальн╕й програм╕, яка трива╓ 45-50 хвилин, разом з ними виступають чотири п╕вн╕чних морських котики. Привезен╕ недавно з П╕вденно╖ Америки нов╕ водн╕ артисти – п╕вденн╕ морськ╕ леви в цьому сезон╕ не виступають. Вони проходять адаптац╕ю до холодн╕шо╖ пор╕вняно з атлантичною чорноморсько╖ води. Однак уже наступного л╕та тварини будуть брати участь у водних атракц╕онах на рад╕сть д╕тям ╕ дорослим.
На баз╕ «Донузлав» нас зустр╕в засновник розважально-оздоровчого комплексу «Дельф╕нар╕й» Руслан Павловський. Ми оч╕кували побачити т╕льки дельф╕н╕в, а виявилося, що на невеликому в╕др╕зку узбережжя цього солоного озера, довжина якого — 30 к╕лометр╕в, а ширина – до 8,5 к╕лометра, облаштовано л╕тн╕й панс╕онат з дерев’яними будиночками ╕ п╕щаними пляжами для в╕дпочинку, м╕н╕-зоопарк, в якому живуть ослик, павич╕ ╕ ще к╕лька вид╕в екзотичних птах╕в. У прямокутному прим╕щенн╕ басейну, розд╕леному на дв╕ половини, тро╓ дельф╕н╕в продемонстрували для нас, гостей, п╕д кер╕вництвом сво╖х тренер╕в так╕ стрибки ╕ п╕руети, як╕ п╕двладн╕ т╕льки пов╕тряним г╕мнастам.
Найв╕ртуозн╕ше ╖х виконував дельф╕н на ╕м’я Ян, який виступав ран╕ше як артист у дельф╕нар╕╖, а нин╕ п╕сля травми проходить на баз╕ реаб╕л╕тац╕ю ╕ бере участь у дельф╕нотерап╕╖ маленьких пац╕╓нт╕в. Вона зд╕йсню╓ться у перш╕й половин╕ дня, а друга в╕дводиться для в╕дпочинку тварин-терапевт╕в. П╕сля стрибк╕в над водою ╕ жонглювання м╕н╕атюрними обручами кожен з дельф╕н╕в отримав в╕д тренер╕в, як в╕дзнаку за артистизм, по порц╕╖ маленьких рибок.
Через тиждень-два з потепл╕нням води у в╕дкритих водоймах дельф╕ни будуть переведен╕ з басейну в озеро. Вони зд╕йснюватимуть терапевтичн╕ процедури в спец╕ально обладнаних для цього м╕сцях поблизу корабля, що сто╖ть на причал╕. Поки що там у прямокутн╕й водн╕й загорож╕ знаходиться ╕ демонстру╓ для турист╕в трюки з плавниками ╕ хвостиком морський лев, а в ╓мкост╕ з водою на суш╕, поряд з басейном — морський котик. На баз╕ озера Донузлав, в яке через прокопаний у п╕щаному пересип╕ отв╕р заходить вода з Чорного моря, фах╕вцям створено вс╕ умови для проведення з дельф╕нами комплексу л╕кувальних ╕ реаб╕л╕тац╕йних процедур аж до повернення ╖х на пост╕йне перебування у природне середовище.
Наступного дня на виставц╕ в╕дбулося урочисте нагородження переможц╕в республ╕канського конкурсу «Екскурс╕йна моза╖ка Криму», на якому в╕дзначено одинадцять кращих екскурсовод╕в. У Криму щор╕чно в╕дкрива╓ться б╕льше ста екскурс╕йних об’╓кт╕в, близько тисяч╕ р╕зновид╕в маршрут╕в, ╕ виставка в ╢впатор╕╖, створивши ц╕л╕сну модель розвитку туризму в Криму, може стати майданчиком для обм╕ну досв╕дом у збереженн╕ статусу л╕дера туристично╖ сфери, прагненн╕ до отримання максимального економ╕чного ефекту в╕д природного потенц╕алу ╕ культурно-╕сторичного розма╖ття п╕вострова.
Уже наступного року виставка туристичних маршрут╕в та екскурс╕йних програм по Криму «Нове обличчя древнього курорту» стане всеукра╖нською, а в 2014 — отрима╓ статус м╕жнародно╖. Укра╖н╕ ╓ що демонструвати ╕ чим пишатися.

Валентина НАСТ╤НА,
пров╕дний редактор ╕нформац╕йного в╕дд╕лу Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру
С╕мферополь — ╢впатор╕я

ПЕРЕДПЛАТИТИ «Кримську св╕тлицю» на друге п╕вр╕ччя 2012 року можна у будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ на територ╕╖ Укра╖ни.
Щоб отримувати газету з початку липня, потр╕бно встигнути оформити передплату до 10 червня!
Передплатний ╕ндекс — 90269
ВАРТ╤СТЬ ПЕРЕДПЛАТИ: 1 м╕сяць — 9,27 грн.;
3 м╕сяц╕ — 27,21 грн.; 6 м╕сяц╕в — 52,77 грн.

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10385

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков