Версiя для друку Обговорити в форумi

Група українців-донеччан під керівництвом Віктора Прокопчука наприкінці травня 2012 року відвідала старовинне місто Черкаси. Тут проходив VIII з’їзд Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Ця поважна організація цього року відзначила своє 15-річчя, нараховує у лавах понад мільйон членів і потужно розвивається, зокрема у напрямку східних регіонів.
Голова Ради ВОВ – Володимир Гуменюк у звітній промові підкреслив, що сучасне суспільство розчароване ситуацією в країні, тому все більше потребує поради старійшин громади. ВОВ намагається задовольнити цю потребу своїх краян. Патріотичне виховання завжди було пріоритетним напрямком роботи сивочолих ветеранів. Саме з ініціативи ВОВ почалось відзначення державних свят на честь героїв Крут, Базару. Зараз організація намагається запровадити Свято української пісні на державному рівні. Адже саме завдяки невмирущій пісні українці значною мірою зберігають любов до рідної мови. Ми маємо виробити й новітню національну ідею. Представник з м. Рівне запропонував змістовне гасло: «Земля. Воля. Справедливість». Також звучали пропозиції удосконалити Конституцію України, підкресливши: «Україна є національною українською державою».
У зв’язку з останніми непродуманими реформами в мережах ВОВ утворений «Комітет із захисту рідної землі», який наголошує: «Земля – національне багатство українського народу. Земля не може бути об’єктом торгівлі, тільки оренди». Екологічне питання – одне з провідних у роботі об’єднання, цей напрям очолює Григорій Романенко – заступник голови Громадської екологічної ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України. Він опікується як проблемою забруднення довкілля, так і паспортизацією земель, пошкоджених ерозією, засоленням тощо. Ветеранська рада спрямовує своїх членів до співпраці з місцевими владними структурами скрізь, де це можливо, особливо у питаннях соціального захисту пенсіонерів і ветеранів.
Два дні активної праці дали змогу представникам різних областей ближче познайомитись одне з одним, накреслити спільні напрями роботи. Господарі заходу під керівництвом Петра Кривденка влаштували гостям захоплюючу подорож до славетного міста Чигирин, де діяв Богдан Хмельницький; до Холодного Яру – колиски повстанського руху 1920-х років; Мотронівського монастиря та найстарішого дерева країни – дуба Залізняка.
Коли піднімаєшся до славетного дуба, стовбур якого ледве охоплюють одинадцять чоловіків, взявшись за руки, то здається, що повітря навколо нього вібрує від потужної енергетики. Це й не дивно: за 1000 років свого життя дерево увібрало в себе й присягу бунтівників з Коліївщини, які намагались скинути гніт ненависних поляків, і жагучі слова великого Тараса Шевченка, надії та розпач тисяч українців, які йшли до нього, як на прощу, в пошуках ліпшої долі. Час спливав... Розпечена блискавка пропекла його од верхівки до підніжжя... Дерево вже вмирало, бо земля навколо нього була витовчена ногами безлічі паломників, але фахівці вирішили не дати йому загинути. На гроші, надіслані благодійниками з діаспори, біля дуба були забиті кілька волів, а їхні туші закопані в землю. Для охорони навколо спорудили огорожу, щоби земля була вкрита травою й надавала змогу вільно дихати могутнім кореням.
Дерево відгукнулось на турботу українців. Нині величезний стовбур із товстими обпиленими гілками поблизу землі стоїть у непорушній старечій німоті, нагадуючи про буревійні події минулих років, однак тонкі віти на самому його вершечку молодо тягнуться до сонця та шелестять на вітерці зеленими листочками. «Це не дуб, — сяйнула думка, коли я розглядала надзвичайну рослину, високо закинувши голову догори, — це сама Україна з її тисячолітньою історією та незнищенною наснагою. Вона завжди вічна та сучасна водночас. І ми усі повинні берегти наш скарб як зіницю ока!»

Ірина МОЛЧАНОВА,
член НСЖУ, член ВОВ
м. Маріуполь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2012 > Тема "З потоку життя"