Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 08.06.2012
В╤Д ТРИП╤ЛЛЯ ДО СУЧАСНОСТ╤

З нових книг

╢ книжки, як╕ чита╓ш ╕з рад╕стю, бо вони допомагають тоб╕ глибше п╕знати св╕т ╕ приносять естетичну насолоду. Та серед них не часто, а все ж трапляються й так╕, до яких прагнеш повернутися ще раз, аби закр╕пити нов╕ знання про св╕т ╕ м╕сце людини в ньому. Що ж до естетично╖ насолоди, то вона вища на ц╕лий порядок, ан╕ж в╕д перес╕чних книжок. Такою незвичайною видалася мен╕ зб╕рка опов╕дань ╕ художньо-публ╕цистичних статей Настки Ковал╕вни (л╕тературний псевдон╕м Анастас╕╖ Гумницько╖) «Сув’язь укра╖нства», що побачила св╕т у Львов╕ 2011 року.
За╕нтригував мене тут уже перший розд╕л п╕д назвою «Цикл опов╕дань про часи Трип╕льсько╖ культури». Свого часу я опубл╕кував зб╕рку в╕рш╕в «Рубеж╕» ╕ вважав, що заглибився в далеке минуле — аж у часи Андр╕я Первозванного. Та щоб сягнути далеч╕ Трип╕льсько╖ культури, на це не вистачило в мене ан╕ знань, ан╕ снаги. Але хтось же мав узятися ╕ за такий глибинний пласт...
В╕драдно, що авторка зум╕ла прокласти м╕сток м╕ж нашими сучасниками ╕ ╖хн╕ми прапрапредками-трип╕льцями та ще й показати його як безперервну тягл╕сть укра╖нства протягом тисячол╕ть. В опов╕даннях (у письменниц╕ — в╕даннях) розд╕лу наочно бачимо живий перегук двох ╕сторичних епох ╕ по сут╕ ╓дину основу роду й родинних стосунк╕в: смисл життя у прац╕ й в╕р╕, любов ╕ повага до ж╕нки як Берегин╕ с╕м’╖ та роду, дотримання чест╕ й морал╕, одв╕чний потяг до духовного ╕ пост╕йне прагнення оновлювати (воскрешати) землю. Також зримим ╕ умотивованим поста╓ перех╕д в╕д язичницьких до християнських час╕в, колоритно змальован╕ характери родини Турич╕в, стар╕йшини-в╕дуна Гостомисла, ц╕каво в╕дтворен╕ побутов╕ умови та звича╖ трип╕льц╕в (зокрема, «умикання», тобто викрадення д╕вчат). Викликають дов╕ру й образи трип╕льських бог╕в: Дана ╕ Дани, Сварога-Даждьбога й ╕нших. Мова геро╖в теж да╓ можлив╕сть в╕дчути особливу специф╕ку давн╕х час╕в.
Нелегким був перех╕д трип╕льц╕в до визнання ╓диного Бога Живого. Пов╕льно, кр╕зь сумн╕ви й бор╕ння в душ╕, спочатку лише в окремих людей, а все ж виростало усв╕домлення, що «Господь не грецький, а вселюдський...» ╤ щo нема «бог╕в наших-ваших-╖хн╕х!» Натом╕сть ╕сну╓ Бог ╓диний у Свят╕й Тр╕йц╕.
В╕ддавши належне нашим славним предкам, письменниця усе ж найб╕льше уваги прид╕ля╓ сво╖м сучасникам, надто ж тим серед них, як╕ боролися за самост╕йну Укра╖ну. Тут уже не було особливо╖ потреби заглиблюватися в арх╕ви, шукати переконлив╕ св╕дчення, бо в╕дважн╕ борц╕ за волю Укра╖ни були не набагато старшими в╕д авторки, походили з ╖╖ родини, належали до ╖╖ односельц╕в чи просто знайомих. Виняток становить х╕ба що опов╕дання «Архангел Гаври╖л з Холодного Яру», але й воно присвячене знайом╕й авторки пан╕ Ольз╕ й ╕де першим у розд╕л╕ про сучасник╕в, бо ж саме зв╕дти починалася орган╕зована боротьба проти червоно╖ навали — боротьба не на життя, а на смерть, боротьба ф╕зична й духовна, що мала ╓дину мету: донести до нащадк╕в ╕дею визволення Укра╖ни ╕ запалити в них вогонь нескореност╕. Т╕╓╖ ж засади дотриму╓ться письменниця ╕ в опов╕данн╕ про Юр╕я Горл╕са-Горського «Причастя духом батька, якого викрали злочинц╕». ╤ д╕д Гаври╖л з першого опов╕дання, ╕ дочка Горл╕са-Горського Леся з другого — кожен по-сво╓му бореться за Укра╖ну, а коли вже вона стала незалежною, докладають зусиль, аби вона була м╕цною ╕ справд╕ укра╖нською.
Настка Ковал╕вна ╕ в опов╕даннях з життя сучасник╕в ум╕╓ творити переконлив╕ характери й подавати ╖х у таких драматичних ситуац╕ях, що читач не просто сп╕впережива╓ з героями, а сам н╕би ста╓ сп╕вучасником под╕й. Так, в опов╕данн╕ «Василина Княз╕вна ╕ родов╕д Бандер╕в» показано типову картину стосунк╕в м╕ж учнями Степ╕всько╖ школи на Донбас╕ й новою ученицею Василинкою, родом ╕з Тухл╕:
— Гавар╕ па-ч╓лов╓ч╓ск╕!
— Ти ч╓во? Банд╓ровка што л╕?
— Д╓ровня!
— Васька! Кошка Васька!
— Васька, уйд╕ с глаз на посл╓днюю парту.
╤ полет╕в новенький ранець Василини до задньо╖ ст╕ни, а зв╕дти жал╕бно тр╕пот╕ли крилами зошити, книжки, розс╕вався пенал. ╤ д╕вчинка рученятами-крилятами ловила-збирала сво╓ добро...»
Й усе це в╕дбувалося в так зван╕й укра╖нськ╕й школ╕. А якби вона була рос╕йськомовною?
Опов╕данням розд╕лу «Укра╖нство на шляху до незалежно╖ держави...» властива ╕ драматична напружен╕сть, ╕ публ╕цистичний пафос, ╕ та художня гострота, що притаманна творам, автори яких в╕дчули серцем та зум╕ли передати словом напругу сучасного життя.
Трет╕й розд╕л рецензовано╖ книжки (в Тр╕йц╕ Бог перебува╓!) складають статт╕ на сусп╕льно-пол╕тичн╕ й л╕нгв╕стичн╕ теми. Вони аргументован╕ й водночас полем╕чно загострен╕: письменниця спира╓ться у сво╖х твердженнях на вагом╕ науков╕ докази й водночас не допуска╓ жодних перегин╕в чи поступок опонентам як у науковому, так ╕ в пол╕тичному планах. Твердження про близьк╕сть укра╖нсько╖ мови й санскриту ╕люстру╓ться таблицею ╕ водночас посиланням на авторитетних учених не лише укра╖нських, а й заруб╕жних. Чого варте, наприклад, визнання М. Красуським (поляком за походженням) античност╕ укра╖нсько╖ мови! У той же час авторка поясню╓ ╕ причину втрати у Льв╕вському ун╕верситет╕ кафедри санскритолог╕╖, ╕ наводить ╕мена тих учених ╕ письменник╕в у Ки╓в╕ та Львов╕ (С. Наливайко, В. Кобилюх, М. Чумарна), як╕ не бояться порушувати таку невдячну на сьогодн╕ тему, як повернення до джерел ╕ виток╕в культуролог╕╖ нашо╖ нац╕╖. ╤з дедал╕ б╕льшою ц╕кав╕стю чита╓мо загострено полем╕чну статтю «Л╕нгв╕стичний галоп», у як╕й чи не найвиразн╕ше виявля╓ться ум╕ння Настки Ковал╕вни, спираючись на факти, не лише полем╕зувати з ╕дейною опоненткою (зокрема, А. Матв╕╓нко), а й викривати ╖╖ п╕дступн╕ псевдодокази, спрямован╕ на дискредитац╕ю укра╖нсько╖ мови.
Уся р╕зножанрова «Сув’язь укра╖нства» (а в н╕й ще ╓ ╕ драматичний етюд «Князь Данило Галицький — король Галицько-Волинсько╖ держави») пронизана одн╕╓ю виразною ╕де╓ю укра╖нотворення й обстоювання укра╖нсько╖ сутност╕ вс╕ма силами й засобами, щоб тисячол╕тня тягл╕сть укра╖нства ув╕нчалася нарешт╕ повним усп╕хом. ╤ якраз у цьому — найб╕льша ц╕нн╕сть книжки.

Левко ВОЛОВЕЦЬ
с. Колоденц╕ на Льв╕вщин╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10369

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков