"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
#22 за 01.06.2012
ЯК НАШ СПОРТИВНИЙ ГЕН╤Й СТАВ КРАЩИМ ФУТБОЛ╤СТОМ ФРАНЦ╤╥
У столичн╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулася презентац╕я одн╕╓╖ з найб╕льш неспод╕ваних книжок серед ус╕х, виданих «Ярославовим Валом». «З футболом у св╕т» — ╕стор╕я про «укра╖нського Пеле, або Батяра Л╓ньо з Леванд╕вки». ╥╖ автором ╕ ╓ той самий Л╓ньо, який до в╕йни був улюбленцем футбольного Львова, пот╕м — гравцем московського (вимушено) та ки╖вського «Динамо», а п╕зн╕ше, п╕сля дивовижного визволення з лап НКВС, став кращим футбол╕стом Франц╕╖. Звали його Олександр Скоцень, ╕ ця книжка, як ╕ його карколомна доля, — справд╕ прив╕д для всеукра╖нсько╖ гордост╕. Одного разу Михайло Слабошпицький (ведучий презентац╕╖) почув у Канад╕ в╕д Петра Яцика: «У вас, тих, хто при╖здить ╕з Укра╖ни, ╓ совк╕вська звичка вважати, що ви все зна╓те. А от був такий великий футбол╕ст, який грав у ки╖вському «Динамо», а перед тим грав у Львов╕ на мо╖х очах. Це був король, Бог — я б╕льше не бачив, щоб ╕ще хтось так грав!» П╕сля того Михайло Слабошпицький познайомився в Канад╕ з Олександром Скоценем, який показав йому фото ки╖вського «Динамо» 1941 року. На св╕тлин╕ серед повного складу футбол╕ст╕в було зображено лише... ногу Скоценя (на те були сво╖ причини, адже так часто тод╕ перекроювали ╕стор╕ю). Наступна ц╕кава деталь: учорашн╕й найкращий гравець Франц╕╖ був високо-оплачуваним. В╕н прив╕з до Канади, куди пере╖хав наприк╕нц╕ 1950-х, ус╕ сво╖ статки, ╕ коли Петро Яцик запропонував Олександров╕ Скоценю вв╕йти у сп╕льний б╕знес, той в╕дпов╕в не без гумору: «З ким же мен╕ йти, ти ж жебрак!» Книжка «З футболом у св╕т», як застер╕г М. Слабошпицький, не ╓ в чистому вигляд╕ автоб╕ограф╕╓ю видатного футбол╕ста. Але хочеться додати, що доля О. Скоценя склалася, як захопливий детектив. Життя юного футбол╕ста почалося на околиц╕ дово╓нного Львова, коли команда льв╕всько╖ Леванд╕вки громила «Погонь» — володаря кубка президента Польщ╕, вже не кажучи про ╕нш╕ команди. А пот╕м Скоценя призначили футбол╕стом... московського «Динамо», зв╕дки його повернули в Укра╖ну вищ╕ чини тутешнього НКВС, сказавши, що в╕н потр╕бен у «Динамо» ки╖вському. Коли розпочався футбольний сезон 1941-го, у перших чотирьох матчах Скоцень «накоцав» ш╕сть гол╕в — такого бомбардира в ки╖вському «Динамо» ще не було. До реч╕, 22 червня 1941 року в Ки╓в╕ на новозбудованому республ╕канському стад╕он╕ оч╕кували на перший матч: «Динамо» — ЦБКА (п╕зн╕ша назва — ЦСКА), але, як в╕домо, «Ки╖в бомбили», а Скоценя за к╕лька дн╕в заарештували, бо, бачте, в╕н один у «Динамо» говорив по-укра╖нськи, значить, нац╕онал╕ст! Що ц╕каво, у книжц╕ Скоценя-св╕дка вщент розв╕нчу╓ться радянський м╕ф про «матч смерт╕». Про вс╕ ц╕ перипет╕╖ йшлося на презентац╕╖. Зокрема, голова НСПУ В╕ктор Баранов конкретизував, що саме учасник вигаданого «матчу смерт╕» й «майже Герой Радянського Союзу» воротар Микола Трусевич здав Олександра Скоценя НКВС за те, що той розмовляв укра╖нською: такий от геро╖зм! Але у нападника нав╕ть там знайшовся його фанат-покровитель, ╕ Скоценя згодом випустили на свободу за умови, що в╕н негайно залишить м╕сто. Професор Володимир Панченко наголосив, що цю книжку можна читати принаймн╕ на трьох р╕зних р╕внях. По-перше, це сутт╓вий фрагмент ╕стор╕╖ укра╖нського футболу. По-друге, книжка сприйма╓ться як неймов╕рна особиста ╕стор╕я, детектив, каскад пригод, як╕ почалися ще в польськ╕й Галичин╕, продовжилися в Москв╕, Ки╓в╕, пот╕м — у Франц╕╖ й Канад╕. А можна побачити й трет╓, надважливе: це, власне ж, не про футбол, а про ун╕кальну людину-патр╕ота. За словами сп╕введучого презентац╕╖ Павла Щириц╕, книжка може консол╕дувати укра╖нц╕в. П. Щириця нагадав еп╕зод, коли енкаведистський начальник сказав Скоценю, що йому н╕хто не заважа╓ розмовляти в ки╖вському «Динамо» укра╖нською мовою. На це футбол╕ст в╕дпов╕в, що воно-то справд╕ так, але ж «х╕ба розмовляти мен╕ з самим собою?» Письменники Валер╕й Гужва ╕ Серг╕й Грабар наголосили, що в╕дкриття для убол╕вальник╕в ╕ читач╕в тако╖ могутньо╖ ф╕гури земляка-спортсмена напрочуд важливе як у м╕жнародному контекст╕ (напередодн╕ ╢вро-2012), так ╕ для внутр╕шнього виховання громадян-патр╕от╕в.
Стан╕слав СТАСЕНКО («Л╕тературна Укра╖на»)
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10346
|