"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2012 > Тема "Крим - наш дім"
#22 за 01.06.2012
МИС Ф╤ОЛЕНТ ГРАБУЮТЬ!
Еколог╕я
Севастополю загрожу╓ еколог╕чна катастрофа! — б’ють на сполох севастопольськ╕ екологи та науковц╕, три м╕сяц╕ посп╕ль звертаючись до найвищих ╕нстанц╕й. У в╕дпов╕дь — суц╕льна тиша. Добування п╕ску б╕ля мису Ф╕олент загрожу╓ зсувами. Щодня, починаючи з лютого поточного року, дв╕ барж╕ «Трофа» та «Печора» зд╕йснюють по три рейси, вибираючи п╕сок з-п╕д обривчастого берега мису Ф╕олент за допомогою спец╕ального устаткування. П╕сок з дна Чорного моря користу╓ться попитом у буд╕вельних компан╕й. В╕н не забруднений дом╕шками й вважа╓ться ун╕версальним буд╕вельним матер╕алом. «Добування п╕ску йде промисловими масштабами. Десять тисяч тонн за добу», — каже громадський еколог╕чний ╕нспектор ╤ван Подоляка. На мис╕ розташоване чимале дачне м╕стечко, яке може зсунутися в море. Руйнуватимуться людськ╕ осел╕, гинутимуть люди. Й це ще не все, — застер╕га╓ науковий сп╕вроб╕тник ╤нституту б╕олог╕╖ п╕вденних мор╕в Олена Колесникова: «Якщо прибрати п╕сок, в╕дбуватиметься сильне замулювання, яке не витримають багато морських орган╕зм╕в, що живуть нав╕ть поодаль в╕д мису. Бо др╕бнодисперсний мул швидко розноситься на величезн╕ прибережн╕ площ╕». Хто винен ╕ що робити? — тривожиться громадськ╕сть м╕ста. Не ╕накше, як цей незаконний б╕знес хтось «кришу╓», бо вже давно цих добувач╕в п╕ску можна було би спинити. Проте вони продовжують свою справу, попри голос громадськост╕. Учасники двох чи нав╕ть трьох «круглих стол╕в»: екологи, науковц╕, громадськ╕ д╕яч╕ й нав╕ть депутат м╕ськради, котрий очолю╓ еколог╕чну ком╕с╕ю, продовжують збиратися й слухати одне одного. Зв╕сно, що так╕ проблеми п╕д час проведення «круглого столу» можна лише окреслити — вир╕шуються вони в ╕нших каб╕нетах. (Власники суден, що добувають п╕сок, запрошувались на ц╕ заходи, але жодного разу не з’явилися). Голова еколог╕чно╖ ком╕с╕╖ м╕ськради, депутат Карп Булатов пооб╕цяв розглянути питання на сес╕╖ та п╕сля прийняття в╕дпов╕дного р╕шення звернутися до прокуратури м╕ста. Голова Ради громадських еколог╕чних орган╕зац╕й Маргарита Литвиненко пов╕домила, що вже направлен╕ листи м╕н╕стру еколог╕╖ й нав╕ть в Адм╕н╕страц╕ю Президента. Проте, як мовиться: «В╕з ╕ нин╕ там». На останньому з таких «круглих стол╕в», що пройшов 14 травня, було ухвалене р╕шення 17 травня вивести городян на м╕тинг п╕д ст╕ни держадм╕н╕страц╕╖. М╕тинг й справд╕ в╕дбувся, хоч ╕ нечисленний. Останн╕м часом городяни стали пасивними: кожен дума╓, що ця проблема його особисто не торкнеться. Така думка — хибна, бо незчуються, як б╕да п╕дступить до кожно╖ осел╕. М╕тинг нагадував гру в одн╕ ворота. Люди тримали плакати з╕ зверненнями до кер╕вництва м╕ста та правоохоронних орган╕в. Вс╕ по черз╕ знову нагадали, чим може зак╕нчитися добування п╕ску з-п╕д обривчастого берега, на якому розташувалися численн╕ бази в╕дпочинку й дачне м╕стечко. Проте до городян з буд╕вл╕ держадм╕н╕страц╕╖ виходити не квапилися. Насамк╕нець м╕тингу зачитали резолюц╕ю: «...Ми, учасники м╕тингу, розц╕ню╓мо цей факт як екоцид та порушення прав мешканц╕в Севастополя. Природн╕ ресурси, як╕ зг╕дно з Конституц╕╓ю Укра╖ни належать народов╕, нещадно знищуються купкою д╕лк╕в, байдужих до людей та довк╕лля. З такою ╕нтенсивн╕стю добування п╕ску зсув обривчастого берега разом з буд╕влями неминуче станеться...» Коли м╕тингувальники вже почали розходитися, до них вийшов перший заступник голови держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Савенков. В╕н пов╕домив, що влада не ма╓ повноважень заборонити добувати п╕сок б╕ля мису Ф╕олент, позаяк власники суден мають дозв╕л з М╕н╕стерства еколог╕╖ Укра╖ни. Тод╕ мешканц╕ м╕ста нагадали чиновников╕, що влада м╕ста покликана захищати громаду попри будь-як╕ дозволи згори. Повед╕нка першого заступника голови держадм╕н╕страц╕╖ здалася городянам просто дивовижною. «Я вам б╕льше не в╕рю!» — сказала голова Ради громадських еколог╕чних орган╕зац╕й Маргарита Литвиненко, наблизившись до Савенкова майже впритул. Мабуть, фраза ц╕╓╖ в╕дчайдушно╖ ж╕нки таки зачепила чиновника за живе й стала вир╕шальною, бо того ж дня держадм╕н╕страц╕я оприлюднила пов╕домлення Володимира Яцуби про призупинення добування п╕ску до з’ясування прокуратурою обставин ц╕╓╖ справи. Севастопольц╕ того дня з╕тхнули з полегшенням. Проте до повного вир╕шення проблеми ще далеко. Як тут не згадати слова Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни Миколи Азарова: «...Еколог╕чна ситуац╕я в Укра╖н╕ довол╕ складна. Антропогенн╕ й техногенн╕ навантаження в дек╕лька раз╕в перевищують в╕дпов╕дн╕ показники в розвинутих державах...» На думку глави уряду, за кожним проблемним напрямком треба встановити контроль як на р╕вн╕ центру, так ╕ на м╕сцях. «...Треба повернути еколог╕чному рухов╕ престиж ╕ силу». Ц╕ слова глави уряду прозвучали 5 травня п╕д час селекторно╖ наради в М╕н╕стерств╕ еколог╕╖ Укра╖ни. Прикметно, що саме на це м╕н╕стерство, в╕рн╕ше на його дозв╕л, послався наш чиновник з держадм╕н╕страц╕╖, безсило розв╕вши руками перед громадою п╕д час м╕тингу.
Л╕д╕я СТЕПКО м. Севастополь
Г╤ПОТЕЗУ ПРО ПОТОП ПЕРЕВ╤РЯТЬ Б╤ЛЯ БЕРЕГ╤В КРИМУ
Укра╖нська 5-та п╕дводно-археолог╕чна експедиц╕я «Берег Бог╕в» у Чорному мор╕ перев╕рить г╕потезу про всесв╕тн╕й потоп, пов╕домив кер╕вник експедиц╕╖, заступник директора НД╤ Нац╕онально╖ академ╕╖ кер╕вних кадр╕в культури ╕ мистецтв Серг╕й Воронов на прес-конференц╕╖. В╕н пояснив, що, зг╕дно з теор╕ями деяких учених, легенда про всесв╕тн╕й потоп, описаний у Б╕бл╕╖, ма╓ в╕дношення до Чорного моря — через затоплення середземноморськими або касп╕йськими водами. 11 ос╕б розпочнуть шлях з ╢впатор╕╖ ╕ завершать його в Одеськ╕й област╕. Б╕ля Криму вони мають нам╕р досл╕дити затонулий тисяч╕ роки тому колишн╕й морський берег, який зараз знаходиться п╕д товщею води. «Фах╕вц╕-археологи за допомогою в╕зуал╕зац╕╖ цього узбережжя зможуть врешт╕ визначитися з м╕сцем розташування палеонтолог╕чних стоянок, тобто стоянок доби кам’яного в╕ку на морському узбережж╕», — сказав С. Воронов. В╕н нагадав, що ╕ багато тисяч рок╕в тому Дн╕про впадав у Чорне море. «Зараз на п╕вн╕чно-зах╕дному шельф╕ Укра╖ни, на дн╕ моря, знаходиться русло Дн╕пра», — зазначив С. Воронов ╕ додав, що експедитори досл╕дять затоплене морем прадавн╓ русло палео-Дн╕пра, на берегах якого могли розташовуватися стоянки до╕сторичних людей. ╤нше завдання експедиц╕╖ — фото- та в╕деоф╕ксац╕я геолог╕чних об’╓кт╕в, зокрема газових, метанових факел╕в, грязьових вулкан╕в та карбонатних структур, — у зв’язку з необх╕дн╕стю пошук╕в ╕ розв╕дки нових джерел горючих корисних копалин, пов╕домив С. Воронов. На маршрут╕ було визначено 19 головних точок для досл╕джень. Загальна довжина маршруту — 494 км. Учасники експедиц╕╖ використовуватимуть телекерований п╕дводний апарат «Софокл-1» з г╕дролокатором кругового обзору «Ак╕нак». П╕дводно-техн╕чне обладнання експедиц╕╖ дозволя╓ робити досл╕дження на глибин╕ лише до 100 м, тод╕ як американський апарат «Геркулес» спуска╓ться до 4 км. http://crimea.unian.net
«КРИМПРИРОДА» БУДЕ ДЕРЖАВНОЮ
Варт╕сть послуг державно╖ лаборатор╕╖, яка запрацю╓ на баз╕ республ╕канського п╕дпри╓мства «Кримприрода», буде в 1,5-2 рази нижча, н╕ж у комерц╕йних структурах, заявив голова Ради м╕н╕стр╕в Криму Анатол╕й Могильов. «У нас залишилася шикарна лаборатор╕я, що робить анал╕зи, як╕ ╕нш╕ лаборатор╕╖ не роблять. Як з нею вчинити: списати ╕ викинути? Нелог╕чно. Тому ми створили на ╖╖ баз╕ республ╕канське комунальне п╕дпри╓мство, яке буде платити кошти до бюджету», — сказав А. Могильов. Глава уряду зазначив, що спроби деяких пол╕тик╕в розкритикувати створення нового п╕дпри╓мства продиктован╕ бажанням поп╕аритися. 23 травня депутати кримського парламенту проголосували за створення «Кримприроди» на баз╕ лаборатор╕╖ Республ╕канського ком╕тету з охорони навколишнього природного середовища.
ПОНАД 30 М╤ЛЬЙОН╤В — НА НАБЕРЕЖНУ
Судак отрима╓ 34,4 млн. гривень з державного бюджету Укра╖ни на реконструкц╕ю та благоустр╕й набережно╖, роботи проведуть до 1800-р╕ччя заснування м╕ста, пов╕домила прес-служба кримського уряду. Проектно-кошторисну документац╕ю реконструкц╕╖ ран╕ше схвалила ф╕л╕я п╕дпри╓мства «Спец╕ал╕зована державна експертна орган╕зац╕я — Центральна служба Укра╖нсько╖ державно╖ буд╕вельно╖ експертизи» в Криму. Судак в╕дзначить юв╕лей у жовтн╕.
РОЗБАЗАРИЛИ ЗЕМЛЮ
Прокуратура Севастополя порушила крим╕нальну справа за фактом незаконного в╕дчуження 0,6 га земл╕, розташовано╖ в прибережн╕й захисн╕й смуз╕ Чорного моря, що запод╕яло держав╕ 800 тисяч гривень збитку. П╕д сл╕дством опинилися посадовц╕ головного управл╕ння Держкомзему в Севастопол╕, пов╕домила прес-служба наглядового в╕домства м╕ста. «У кв╕тн╕ 2010 року чиновники в╕домства не перев╕рили належним чином документи, надан╕ для одержання державних акт╕в на право власност╕ на 6 земельних д╕лянок у Балаклавському район╕, в╕дведених з порушенням Земельного та Водного кодекс╕в Укра╖ни», — йдеться в прес-рел╕з╕. Справу порушили за ч. 2 ст. 367 Крим╕нального кодексу за фактом неналежного виконання службових обов’язк╕в. Санкц╕я статт╕ — покарання у вигляд╕ позбавлення вол╕ на строк в╕д 2 до 5 рок╕в з позбавленням права об╕ймати в╕дпов╕дн╕ посади на строк до 3 рок╕в. (За пов╕домленнями ╕нформагентств)
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10341
|