Версiя для друку Обговорити в форумi

18 травня у Севастопольському медіа-центрі пройшла презентація книги Вадима Махна «Казачьи войска 3-го рейха». Автор відносить книгу до категорії довідників, про що свідчить ще одна її назва: «Справочник военного коллаборационизма российского казачества во 2-й мировой войне».
Поштовхом до видання такої книги, за словами автора, стали маніпуляції певних ідеологів, які усіма засобами намагаються показати злочинні дії українських колаборантів й умисно замовчують набагато масштабніше явище – колабораціонізм представників російського козацтва. Махно засуджує колабораціонізм як явище, але проти вибірковості суджень та маніпуляцій історією.
Саме тому автор збирав матеріали для довідника принципово з опублікованих у Москві робіт російських авторів, істориків, добутих ними з архівів фактів і фотодокументів, уникаючи власних оцінок та коментарів.
— Тема настільки болісна, що я вважав некоректним використовувати інші джерела інформації. А російські історики, прошу не плутати з російськими політиками, думається, вже пройшли стадію боротьби й здатні оперувати фактами. Це — предмет їхніх наукових досліджень.
Головним критерієм визначення факту колабораціонізму мною обране регулярне грошове утримання чинів та їхня особиста участь у збройних формуваннях, що перебували в адміністративному підпорядкуванні різних поліцейських, воєнізованих чи військових, службових і командних інстанцій гітлерівської Німеччини.
У тому випадку, коли історики суперечили одне одному, я вибирав логічну послідовність подій і фактів. Наскільки мені це вдалося — судити вам. Я — не історик, а військовий офіцер, що зробив військово-штабний аналіз історичної літератури, виданої у Москві.
На думку автора, термін «колабораціонізм» треба застосовувати відповідно до цілей війни. Бо саме цілі визначали форми й методи ведення війни. Він переконаний, що на заході гітлерівська Німеччина вела війну з англосаксами за світову першість. Англосакси у випадку поразки могли розраховувати на достойне арійське місце в гітлерівському рейху. На сході ж велася расова війна зі слов’янськими народами.
Ігор Лосєв, кандидат філософських наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія» вважає, що довідник воєнного колабораціонізму російського козацтва у Другій світовій війні буде корисним посібником для істориків та журналістів, які досліджують це явище. Довідник містить надзвичайно цікавий матеріал, складений з фактів і цифр. Безперечною його перевагою є відсутність оцінок та коментарів, вже не кажучи про ідеологеми, якими перенасичена історіографія Другої світової війни та історіографія колабораціонізму.
Автор узагальнив численні уривчасті матеріали, розпорошені на сторінках багатьох російських та європейських видань, ретельно відстежив майже всі стадії формування, переформування та розформування різних з’єднань та частин з особовим складом із числа козаків, громадян СРСР та емігрантів з колишньої Російської імперії, а також учасників Білого руху.
Укладач довідника надав об’єктивний статистичний матеріал стосовно етнічної складової досліджуваних формувань. Запропоновані матеріали у лаконічній формі відтворюють бойовий шлях з’єднань та подальшу долю їхнього особового складу після поразки Німеччини у Другій світовій війні.
Довідник сприятиме об’єктивному та неупередженому вивченню драматичних подій європейської та світової історії минулого століття, — вважає Ігор Лосєв.
Презентація книги викликала чимало емоцій з боку проросійських ЗМІ з приводу того, чи не стане довідник розпалювати міжнаціональну ворожнечу між росіянами і українцями. Автор запевнив, що оперує лише фактами, добутими росіянами у Росії з архівів Радянського Союзу. Образити росіян їхніми же історичними дослідженнями — неможливо. Особисто він лише хотів привернути увагу до вже відомих фактів, аби уникнути пересмикування та маніпуляції історією.

Лідія СТЕПКО
м. Севастополь
Фото автора

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2012 > Тема ""Білі плями" історії"