Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3702)
З потоку життя (6912)
Душі криниця (3712)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1614)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я МИКОЛА╥ВСЬКОГО РУХУ
У монограф╕╖ висв╕тлено створення та д╕яльн╕сть Микола╖всько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ Руху, боротьбу...


ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 25.05.2012
КРИМСЬКА ПЕРСПЕКТИВА У СВ╤ТЛ╤ ДЕПОРТАЦ╤╥

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть
Крим - наш д╕м

19 травня п╕онер╕я в╕дзначала сво╓ 90-р╕ччя. В парку, б╕ля пам’ятника першому секретарев╕ обкому компарт╕╖ Криму Микол╕ Кириченку червоногалстучних д╕тей знайомили з традиц╕ями, зг╕дно з якими д╕яли ╖хн╕ старш╕ товариш╕. А у той же час, в кафе «Марандо», майже поруч лунали палк╕ промови колишн╕х пол╕тв’язн╕в, дисидент╕в ╕ правозахисник╕в, у яких т╕ вимагали заборонити компарт╕ю, влаштувати над нею суд, аби назавжди позбавити прихильник╕в комун╕стично╖ ╕деолог╕╖ права голосу.
Ось думка Володимира Буковського (США):
— Трагед╕я в тому, що не було Нюрнберзького процесу над системою. Подумайте, чи м╕г би депутат Бундестагу публ╕чно заперечити Голокост? Н╕, бо це не п╕дляга╓ обговоренню. В цьому питанн╕ вже поставлено крапку.
А ось головний комун╕ст Укра╖ни Петро Симоненко, на думку присутн╕х, перейшов ус╕ меж╕. Напередодн╕ 68-╖ р╕чниц╕ з дня депортац╕╖ кримськотатарського народу, перед голосуванням проекту закону, п╕дготовленого головою Меджл╕су кримськотатарського народу М. Джем╕л╓вим, голова фракц╕╖ комун╕ст╕в звинуватив кримських татар у зрад╕, п╕дкресливши, що ╖хн╓ вигнання було ╓диною можлив╕стю... врятувати цих людей в╕д самосуду земляк╕в.
Хизуючись принципов╕стю ╕ в╕дверт╕стю головного комун╕ста, «Рабочая газета» частково циту╓ його виступ: «Именно предатели из числа крымских татар способствовали тому, чтобы были сданы и преданы все закладки для организации партизанского движения в Крыму, именно они охраняли концентрационные лагеря в Крыму, где погибли сотни тысяч солдат и невинных граждан. Именно они вспарывали животы беременным женщинам, о чем были даны показания на всех судах, где фашистские прислужники осуждались за свои злодеяния и преступления».
Використавши старе ╕деолог╕чне кл╕ше, л╕дер комун╕ст╕в фактично з╕рвав струп на ран╕, що ╖╖ довг╕ роки го╖ло багато людей добро╖ вол╕, усв╕домлюючи, яку надзвичайну ц╕ну заплатив народ за ╕нтернац╕ональний заг╕н колаборац╕он╕ст╕в, а ймов╕рн╕ше, просто ставши жертвою якогось ╕ншого задуму, що передбачав, зокрема, ╕ масове переселення укра╖нц╕в.
Та Петро Симоненко мимох╕ть знову спробував нал╕пити ярлик, який п╕к душ╕ не одному покол╕нню, ╕ це — у скорботн╕ травнев╕ дн╕, що стали трагед╕╓ю практично для кожно╖ кримськотатарсько╖ родини.
На траурному м╕тингу 18 травня з цього приводу було ухвалено окрему резолюц╕ю ╕з закликом до кер╕вництва розвинених держав в╕дмовити у в’╖зд╕ на ╖хн╕ терени як Симоненков╕, так ╕ членам його фракц╕╖ у парламент╕. На площ╕ лунало: «Ганьба Симоненков╕!» Пристраст╕ не вщухали ╕ наступного дня на прес-конференц╕╖.
Олесь Шевченко, наприклад, вважа╓, що випад Симоненка спрямований проти кожного громадянина Укра╖ни. ╤ це не т╕льки наступ на сусп╕льство комун╕ст╕в, але й прояв кремл╕всько╖ диктатури.
╢вген Сверстюк зауважив, що нав╕ть видаливши Симоненка ╕з парламенту, проблеми спекатися неможливо, бо нове сусп╕льство в Укра╖н╕ буду╓ться еволюц╕йним шляхом, ╕ «комун╕зм сидить в кожному ╕з нас».
А Мирослав Маринович наголосив, що цим сво╖м виступом Симоненко порушив, зокрема, мовчазну соц╕альну угоду, зг╕дно з якою комун╕ст╕в не притягнули до в╕дпов╕дальност╕ в обм╕н на те, що вони припинять свою деструктивну д╕яльн╕сть. Але вони продовжили стар╕ справи п╕д новими прапорами. ╤ останн╕й випадок, на думку Натал╕ Горбаневсько╖, г╕дний судового розсл╕дування, бо його можна розц╕нювати як розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕.
Мирослав Маринович, Йосип З╕ссельс та Наталя Горбаневська з╕н╕ц╕ювали звернення на захист кримськотатарського народу, до якого впродовж прес-конференц╕╖ при╓днувалися й ╕нш╕ присутн╕.
Наталя Горбаневська пригадала свою правозахисну д╕яльн╕сть за час╕в Радянського Союзу. Вона — колишня пол╕тув’язнена, а також кл╕╓нт псих╕атрично╖ кл╕н╕ки, куди ж╕нку запроторили б╕льш як на два роки. Зда╓ться, найстаршою серед присутн╕х була рос╕янка Людмила Михайл╕вна Алекс╓╓ва — одна ╕з засновниць Гельс╕нсько╖ групи. Це до не╖ було звернено перше журнал╕стське запитання стосовно ╖╖ емоц╕йно╖ реакц╕╖ на м╕тинг, де Людмила Михайл╕вна звернулася до молод╕ ╕з закликом брати приклад з╕ сво╖х геро╖чних батьк╕в та д╕д╕в, голови Меджл╕су Мустафи Джем╕л╓ва. Гостя з Москви пояснила, що ╖╖ розчулила не велелюдн╕сть м╕тингу, а те, що на ньому було ст╕льки молод╕, яка пам’ята╓ ╕ шану╓ старших ╕ готова продовжити ╖хню справу.
Раз у раз увага присутн╕х перемикалася на ситуац╕ю в Рос╕╖, де, власне, ╕ був ран╕ше центр правозахисно╖ д╕яльност╕. Останн╕ президентськ╕ вибори сколихнули там громадське життя, яке наштовхнулося на оп╕р тотал╕таризму. Та попри те, що деяк╕ зах╕дн╕ пол╕тики готов╕ ставити сьогодн╕ Укра╖ну в один ряд з Б╕лоруссю, стан демократ╕╖ у нас таки значно кращий, н╕ж у сус╕да. Про це говорили О. Подраб╕нек (Рос╕я), П. Хлебович (Польща). На цьому наголошував ╕ внук в╕домого московського правозахисника Олекс╕я Костер╕на Олекс╕й Смирнов п╕д час траурного м╕тингу: «Вас не розганяють, а нас б’ють».
Але «московський сл╕д» пом╕чено ╕ в Укра╖н╕: Мустафа Джем╕л╓в нав╕ть нав╕в конкретн╕ приклади ╕ пр╕звища людей, як╕ мали на мет╕ «усунути кер╕вництво Меджл╕су ╕ прилаштувати туди людей з пророс╕йськими настроями»...
Про можливу роль м╕жнародних орган╕зац╕й у вир╕шенн╕ проблем кримських татар говорив професор ун╕верситету пол╕толог╕╖ з Вашингтона Петер Реддавей, який у 1969 роц╕, мешкаючи тод╕ в Англ╕╖, першим розпов╕в у прес╕ св╕тов╕й сп╕льнот╕ про долю, що сп╕ткала кримських татар. В╕н схвалив ╕дею проведення м╕жнародного форуму з приводу поновлення прав кор╕нного народу Криму, учасники якого мають моб╕л╕зувати у себе в кра╖н╕ р╕зноман╕тн╕ орган╕зац╕╖, як╕ б впливали на уряди Укра╖ни ╕ Криму.
Про те ж саме говорив п╕д час м╕тингу ╕ заступник голови Меджл╕су Рефат Чубаров, щоправда, бажаний тиск на укра╖нську владу називаючи «допомогою» ╖й прийняти правильне р╕шення щодо подолання насл╕дк╕в геноциду.
Чесно кажучи, було трохи прикро, що держава, у як╕й ми вс╕ живемо, стала об’╓ктом пост╕йного стороннього втручання: сьогодн╕ увесь св╕т «допомага╓» Президентов╕ в╕дпустити на волю Юл╕ю Тимошенко, яка, пом╕ж нами, д╕вчатами, зовс╕м не ╓ б╕лою ╕ пухнастою, завтра Укра╖ну буде занесено ще до одного чорного списку. Вт╕м, не думаю, що це вир╕шить проблему кримських татар, як╕ прагнуть мати свою нац╕ональну автоном╕ю ╕ бажання яких заслугову╓ на повагу. ╤ нав╕ть справа не в т╕м, що силою колодязь копати — води не пити. Р╕ч у тому, що на територ╕╖ ц╕╓╖ автоном╕╖ проживатиме 87% представник╕в ╕нших нац╕ональностей, яких, спод╕ваюся, н╕хто не буде депортовувати. Проте якщо старше покол╕ння довело сво╓ю миролюбн╕стю ╕ толерантн╕стю, що з ним можна порозум╕тися, то серед молодших чимало таких, хто не став нос╕ями тих традиц╕й, як╕ згуртували навколо кримськотатарського питання правозахисник╕в з╕ всього св╕ту (т╕льки на нин╕шн╕й прес-конференц╕╖ були присутн╕ми люди ╕з США, Англ╕╖, Польщ╕, Естон╕╖, Рос╕╖ та ╕нших кра╖н).
Представницею таких тенденц╕й стала одна ╕з журнал╕сток. Вона заявила, що кримськ╕ татари, перебуваючи в органах влади, змушен╕ служити ╕нтересам ╖╖, влади, а не нац╕ональним, працювати на державу, ╕ що вона не розум╕╓, чому це кримськ╕ татари мають ╕нтегруватися в сусп╕льство, ╕ взагал╕, чи не краще в╕дособитися? Св╕й виступ ж╕нка спрямувала перш за все до гостей з Укра╖ни.
╤ хоч т╕ запевнили, що розум╕ють ╖╖ б╕ль ╕ п╕дтримують народн╕ устремл╕ння, та ось така позиц╕я пост╕йно ображених, кому вс╕ навкруги винн╕, навряд чи буде добре сприйнята сп╕вгромадянами ╕нших нац╕ональностей, як╕, зрештою, теж потерпають сьогодн╕ в╕д матер╕ально╖ скрути та соц╕ально╖ несправедливост╕.
На це Мустафа Джем╕л╓в зауважив:
— В╕дстоюючи сво╖ права, треба поважати ╕ права ╕нших людей, допомагати одне одному.
Под╕бна думка була озвучена ран╕ше Олекс╕╓м Смирновим:
— Андр╕й Дмитрович Сахаров колись говорив, що роз’╓днан╕сть людства загрожу╓ йому загибеллю. Важливо, щоб кримськ╕ татари говорили не т╕льки про сво╖ власн╕ проблеми.
А кер╕вник конгресу нац╕ональних меншин Укра╖ни Йосип З╕ссельс висловився так:
— Ми п╕дтриму╓мо ваш╕ ╕де╖, аж до створення нац╕онально╖ автоном╕╖, але зробити благополучною лише одну частину територ╕╖ Укра╖ни неможливо.
Одну частину та ще й т╕льки для одного народу, бо в╕н остаточно образиться ╕ в╕дособиться? Н╕, шановн╕, хоч не вс╕ в Криму християни, але ми несемо сп╕льний хрест. Ми, укра╖нц╕ Криму, у яких був св╕й геноцид п╕д назвою голодомор, ус╕ ц╕ роки п╕дтримували наших кримськотатарських брат╕в ╕ будемо робити це й надал╕.
Але хот╕лося б, щоб ╕ вони «в с╕м’╖ в╕льн╕й, нов╕й» не забули про нашу сол╕дарну позиц╕ю, як не забули ╕ про ╕нших кримчан, допоки зашорених комун╕стичною пропагандою. Бо коли на дерев╕ засохне хоча б одна г╕лка, сл╕д чекати, що така доля невдовз╕ сп╕тка╓ ╕ все дерево. ╤ н╕яка м╕жнародна сп╕льнота не здола╓ спротиву переважно╖ б╕льшост╕ м╕сцевого населення, якщо те бачитиме у в╕дновленн╕ прав кримськотатарського народу загрозу сво╖м житт╓во важливим ╕нтересам. Воно, звичайно, можна сказати: «Чемодан — вокзал — Россия», але це — не правовий ╕ не конструктивний шлях, ╕ т╕, хто реально зазнав, що таке життя на чужин╕, н╕коли не дозволяють соб╕ под╕бного.
Тому, як ╕ учасники прес-конференц╕╖, бачу кримськотатарську сп╕льноту флагманом серед народ╕в Укра╖ни у боротьб╕ за права людини, бачу ╖╖ пров╕дною верствою населення Криму, що пода╓ приклад того, як жити у мир╕ ╕ злагод╕ з ус╕ма народами, не протиставляючи сво╖ ╕нтереси ╕нтересам ╕нших, бачу нац╕ональну кримську автоном╕ю, де нема╓ старших ╕ менших, а створено лише належн╕ умови для розвитку ╕ подальшого зм╕цнення кримськотатарсько╖ нац╕╖, що ╓ складовою ╓диного укра╖нського народу.
Бачу на под╕бних нин╕шньому заходах не лише представник╕в майже одних кримськотатарських ЗМ╤, але й ╕нших, що мають велику читацьку ╕ глядацьку аудитор╕╖, як╕ спрямовують думку громадськост╕ у потр╕бне русло — на противагу тим ЗМ╤, що спов╕дують прокомун╕стичну ╕ про╕мперську пол╕тику, ╕ як╕, до реч╕, не др╕мають.
Бо важливо сьогодн╕ не заховатися в╕д ус╕х, не «в╕докремитися», а стати одними з л╕дер╕в  громадсько╖ думки, яким дов╕ряють. Хочу в╕дзначити щодо цього газету «Голос Крыма» того пер╕оду, коли з нею сп╕впрацювали демократично налаштован╕ укра╖нськ╕ журнал╕сти, — вона, чи не ╓дина в Криму, подавала не викривлену пророс╕йськими настроями правду ╕ користувалася популярн╕стю не лише в кримськотатарських родинах.
Сутт╓во, що на м╕тингу, присвяченому 68-й р╕чниц╕ з дня депортац╕╖, були присутн╕ ╕ депутати в╕д ВР Укра╖ни: Олесь Дон╕й, Микола Томенко та голова фракц╕╖ «Наша Укра╖на — Народна самооборона» Микола Мартиненко. Останн╕й запевнив, що разом ╕з кримськими татарами цього дня сумують м╕льйони укра╖нц╕в ╕ що, створивши демократичну б╕льш╕сть, нин╕шня опозиц╕я не лише подба╓ про ухвалення в╕дхиленого законопроекту, але й забезпечить кримськотатарський народ ус╕м необх╕дним: роботою, житлом, землею, водою тощо, а також створить умови для повернення на батьк╕вщину решти репатр╕ант╕в ╕ гаранту╓ ╖хню належну присутн╕сть у вс╕х органах влади та унеможливить дискрим╕нац╕ю за нац╕ональною ознакою. На жаль, все це сприймалося швидше як передвиборний п╕ар, бо перебування ц╕╓╖ фракц╕╖ б╕ля владного керма у житт╕ кримських татар н╕чим особливим не позначилося, та й вир╕шити проблеми одного народу, залишивши без уваги ╕нш╕, навряд чи можливо. Це б означало — виб╕ркове працевлаштування, виб╕ркове забезпечення житлом, нав╕ть виб╕ркове водопостачання, ╕ про недемократичн╕сть под╕бного п╕дходу вже говорилося. Тим не менше, стати на завад╕ ухваленню нових законопроект╕в, що б’ють, у першу чергу, по репатр╕антах, таки можливо ╕ необх╕дно. Це стосу╓ться, зокрема, закону, що передбачатиме величезн╕ штрафи за введення в експлуатац╕ю незавершеного житла. Але ж багато кримських татар уже десятил╕ттями живуть у «довгобудах», завершити як╕ просто не вистача╓ кошт╕в. ╤ не турбувати й надал╕ цих людей, котр╕ н╕кому не заважають, — ц╕лком реальне завдання. Про це, зокрема, йдеться в резолюц╕╖, що була ухвалена кримськотатарським народом на м╕тингу. Зауважмо, що Рефат Чубаров висловився за в╕дхилення нового положення для ус╕х забудовник╕в, незалежно в╕д нац╕ональност╕.
Повертаючись з прес-конференц╕╖, я стала св╕дком розмови ж╕нок про те, як було важко напередодн╕ пересуватися м╕стом, бо «татари знову вир╕шили вид╕литися». Говорили спок╕йно, без агрес╕╖, хоча пам’ятаю часи, коли цього дня доросл╕ ╕ сам╕ з дому не виходили, ╕ д╕тей не в╕дпускали до школи — боялися. Тож ми ус╕ разом просунулися набагато вперед. ╤ ще дал╕ п╕дуть нин╕шн╕ д╕ти, якщо ╖м не заважатимуть закомплексован╕ дяд╕ та тьот╕, а Меджл╕с й надал╕ очолюватимуть мудр╕, виважен╕ люди.
А те, що колишн╕ пол╕тв’язн╕ мають нам╕р зробити сво╖ зустр╕ч╕ в Криму регулярними, думаю, лише п╕двищить ╕м╕дж п╕вострова як демократично╖ територ╕╖, чого йому таки дуже браку╓. Ц╕ люди, як╕ вм╕ють ц╕нувати ╕ шанувати свободу в ус╕х ╖╖ вим╕рах, н╕кому ╕з кримчан не зашкодять.
Можливо, тод╕ кримськотатарське дитя у п╕онерському галстуку й не нестиме червоного прапора, бо його родина бачитиме ╕ншу житт╓ву перспективу — зрозум╕лу ╕ просту, забезпечену демократичним вибором держави.

Тамара СОЛОВЕЙ

На фото: Мустафа Джем╕л╓в ╕ Людмила Алекс╓╓ва.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10326

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков