Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3702)
З потоку життя (6912)
Душі криниця (3712)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1614)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИКОЛА СУП╤НКА: ПОЕЗ╤╥
Вже небозв╕д на землю мряку с╕╓. В╕д шовку трав зостався т╕льки тл╕н. ╤ пром╕нь сонця св╕тить, та...


АРХ╤СТРАТИГ НЕБЕСНИХ СИЛ
21 листопада — велике церковне свято на честь «ангельських лик╕в...


РОДЗИНКИ НА КУЗЬМИНКИ
Свято Ос╕нн╕х Кузьми ╕ Дем'яна припада╓ на 14 листопада, але молодь готувалася до нього...


НУЗЕТ УМЕРОВ: ДИКТАНТ
До 89-р╕ччя поета, проза╖ка, перекладача Нузета Умерова


ТЕПЛИЙ ЖОВТЕНЬ
З фенолог╕чного щоденника




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 25.05.2012
НАМАЛЮЙ ТРАВНЕВИЙ РАНОК!

Мистецтво

16 травня в Будинку художника у С╕мферопол╕ в╕дкрилася традиц╕йна виставка, де, за оф╕ц╕йною верс╕╓ю, представляються роботи художник╕в, як╕ зазнали депортац╕╖. Фактично ж тут представлена творч╕сть кримськотатарських митц╕в, котр╕ народилися значно п╕зн╕ше, але збер╕гають под╕╖ 68-р╕чно╖ давнини у сво╖й генетичн╕й пам’ят╕ або ж знають про них з╕ спогад╕в старших.
Та ╕ сюжети картин здеб╕льшого не перегукуються з траг╕чними еп╕зодами минулого, у кращому раз╕, роботи приваблюють сво╖м нац╕ональним колоритом. Тим не менше, лише зв╕льнившись в╕д особливо╖ аури ц╕╓╖ виставки, почина╓ш усв╕домлювати, що насправд╕ вона – не зовс╕м про депортац╕ю, бо все, що там ╓, розгляда╓ш через призму певних под╕й, як╕ прямо чи опосередковано вплинули практично на кожну творчу особист╕сть.
Так, я була немало здивована, коли прочитала п╕д картиною бахчисарайського художника ╤смета Велл╕ула╓ва зам╕сть назви «Депортац╕я», у чому я н╕як не сумн╕валася, зовс╕м ╕ншу. Про те, чого я оч╕кувала, лише сюжет картини Ал╕ Бек╕рова. А колоритна стара татарка, що виходить ╕з занедбано╖ хатинки, також не обов’язково перебува╓ в засланн╕. Хоча для мене цей тв╕р голови асоц╕ац╕╖ кримськотатарських художник╕в ╤рфана Наф╕╓ва, безумовно, теж пов’язаний ╕з траг╕чними под╕ями далекого травня. А кримськотатарськ╕ вузеньк╕ вулички Бахчисарая та п╕вденн╕ пейзаж╕, звичайно, нав╕яли спогади, що не дають спокою художникам на чужин╕.
В╕дкрив виставку скульптор Айдер Ал╕╓в, зауваживши, що на н╕й представлен╕ роботи багатьох молодих автор╕в. А взагал╕, як п╕зн╕ше з’ясувалося, картин, що експонуються вперше, тут виявилося небагато, ╕ це ╓ головним недол╕ком виставки. В╕д орган╕затор╕в прозвучало також побажання б╕льше одержувати роб╕т, виконаних у традиц╕йному стил╕.
Майже одразу ж п╕сля в╕дкриття в╕дбулося вручення грамот молод╕, яка в╕дзначилася у нещодавно проведеному в К╤ПУ конкурс╕, теж присвяченому р╕чниц╕ депортац╕╖.
За вдале розкриття теми було нагороджено Олекс╕я Усика, за краще граф╕чне виконання – Мустафу Чабана, за пластичн╕сть – Хат╕дже ╤браг╕мову. А ще Олександра Васюка, В╕ктор╕ю Гаврилову, Юр╕я Петренка та ╕нших. Вручав грамоти, п╕дхопивши естафету у голови Рескомнацу Едема Дудакова, а також виголосив слова сп╕вчуття у зв’язку з╕ скорботною датою в╕д ╕мен╕ м╕н╕стра осв╕ти, науки, молод╕ ╕ спорту АРК В╕тал╕ни Дзоз ╖╖ заступник Андр╕й Таран.
Виступив також голова кримсько╖ ф╕л╕╖ Сп╕лки художник╕в Укра╖ни Микола Моргун. В╕н простежив динам╕ку, притаманну творчост╕ художник╕в у часовому зр╕з╕, зауваживши, що на зм╕ну напруженим, емоц╕йно насиченим роботам 90-х рок╕в прийшли б╕льш спок╕йн╕ ╕ розкр╕пачен╕, а також нагадав, що вже час готувати творчий зв╕т до 70-р╕ччя з дня депортац╕╖.
А хтось ╕з художник╕в заявив, що взагал╕ ця виставка його не хвилю╓, бо таке можна побачити всюди.
╥╖ особлив╕стю стала присутн╕сть роб╕т художниц╕ кримськотатарського походження, яка при╖хала з Туреччини. Для розм╕щення ╖╖ доробку було вид╕лено окрему залу, де, за вимогою авторки, заборонялася фотозйомка. А шкода, бо щось розпов╕сти на словах про ц╕ постмодернов╕ твори неможливо, оск╕льки ╓дине, що вони нагадують, це безсистемно, але яскраво розфарбований кахель.
Завершив урочисту частину сво╖м виступом самод╕яльний художник Ахтем Ал╕╓в, який, можливо, ма╓ найбезпосередн╕ше в╕дношення до депортац╕╖, бо народила його матуся у потяз╕, дорогою в нев╕доме. Ахтем-ага, творч╕сть якого тут представлена двома картинами «Натюрморт» ╕ «С╕м’я», прочитав власного в╕рша, де як художник висловив сво╓ творче кредо.
Пот╕м присутн╕ вирушили на другий поверх – там цього ж дня в╕дкривалася виставка, присвячена пам’ят╕ кримськотатарського художника Рам╕за Нетовк╕на. Б╕льш як 25 рок╕в тому юний Рам╕з сп╕впрацював з державним книжковим видавництвом «Тавр╕я», де на той час я була редактором. Про те, що Рам╕за, який залишився в пам’ят╕ зовс╕м хлопцем, вже нема╓, на виставц╕ я дов╕далася вперше. Дивно було усв╕домлювати, що за цей час, коли ми не бачилися, в╕н встиг виконати свою житт╓ву програму, зазнати тяжко╖ хвороби ╕ в╕д╕йти у в╕чн╕сть. Тим б╕льше, що його творчий доробок характеризувався незм╕нним почерком ╕ уподобаннями. Рам╕з на все життя залишився шанувальником кримсько╖ старовини, того, що ось-ось в╕д╕йде у минуле, а можливо, вже й в╕д╕йшло разом з╕ сво╖м в╕дданим художником. ╤ де т╕льки в╕н знаходив от╕ дивовижн╕, крив╕, романтичн╕ вулички, безумовно, дово╓нного, а можливо, ╕ дореволюц╕йного пер╕оду? Як ум╕в побачити ╕ передати приваблив╕сть стареньких кримськотатарських хаток? ╤ все це – живий малюнок на папер╕, граф╕ка, де лише зр╕дка присутня скупа кольорова гама.
Без здивування дов╕далась, що колеги любили ╕ шанували Рам╕за, бо любили його ╕ ми. Рам╕з Нетовк╕н проживав у Криму, Б╕лог╕рську з 1975 року, тут зак╕нчив С╕мферопольське художн╓ училище ╕м. Самокиша. Одним ╕з його викладач╕в був Микола Серг╕йович Моргун, який, хвилюючись, говорив ╕ про високий профес╕онал╕зм художника, ╕ про те, якою в╕н був чудовою людиною. А ще лунали слова щодо необх╕дност╕ в╕дкрити в його квартир╕ музей. «В пароходы, строки и другие добрые дела» все част╕ше вт╕люються мо╖ колишн╕ товариш╕, знайом╕, друз╕. ╤ лише тепер я раптом подумала, наск╕льки боляче було Рам╕зу спостер╕гати, як витравлялася в Криму  пам’ять про його народ! Можливо, саме тому захвор╕ло його ще молоде серце, а на малюнках зображав в╕н лише те, що збер╕гало енергетику його сп╕вв╕тчизник╕в: будинки, де вони жили до вигнання, вулиц╕, якими ходили, посаджен╕ ними дерева...

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10322

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков