Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...


Н╤ХТО НЕ ЗАБУТИЙ?
“Н╕хто не забутий. Н╕що не забуто”. Це - улюблен╕ слова рос╕йських передач, та ще...


ГЕРО╥ УКРА╥НИ: ДОСТОЙНИКИ, НОМЕНКЛАТУРНИКИ ТА НЕГ╤ДНИКИ
А разом ╕з тим Героями Укра╖ни стало чимало номенклатурних д╕яч╕в, грошовитих б╕знесмен╕в,...


УКРА╥НА НЕ Б╤ДНА, А ОБКРАДЕНА ДЕРЖАВА
Коловорот конвертац╕╖ влади у ф╕нансов╕ ресурси ма╓ бути зупинений


П╤СЛЯ СКАЗАНОГО, або «БАРИН ВСЁ НЕ ЕДЕТ…»
Коментар до звернення до Президента Укра╖ни та Генерального прокурора, в╕дправленого ще 5 м╕сяц╕в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2012 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2012
МОВА ВИВ╤СОК

Мова про мову

ВСЕУКРА╥НСЬКЕ ДОСЛ╤ДЖЕННЯ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤»
(Зак╕нчення. Поч. у № 17-19)

Можна зрозум╕ти, коли севастопольц╕ перекладають словосполучення «Азовськ╕ ковбаси», але я був в╕дверто здивований, коли в район╕ Академм╕стечка побачив кафе з двомовною назвою: «Эльбрус / Ельбрус». ╤ це в м╕крорайон╕, де укра╖нц╕в не менше 90 в╕дсотк╕в! Причому, укра╖нське слово розм╕щене внизу, п╕д рос╕йським, що ╓ порушенням Закону про мови. Можна б стерп╕ти таке у Феодос╕╖ чи в Керч╕, але не на м╕сц╕ колишнього села…
Центр Ки╓ва ста╓ все б╕льш ╕ б╕льш мовнопроблемним. Н╕хто за «сов╓т╕в» не став би перекладати слова «Кв╕ти» чи «Ельбрус». Недовго вис╕ла б ╕ вив╕ска «Червона капелюшка» (такий ресторан знаходиться на вулиц╕ Петлюри, 20), бо будь-який вчитель укра╖нсько╖ мови п╕дправив би, що «капелюшок» — слово чолов╕чого роду. А тепер демократ╕я, ╕ вс╕ вважають себе великими знавцями укра╖нсько╖ мови. До того ж, торг╕вля значною м╕рою не в руках укра╖нц╕в, кафе, ресторани також. Тому й зустр╕ча╓мо: «Мережа ресторан╕в «Два гуся», «Меха. Хутровий салон «Екатерина», «Суш╕ бар «Пушистий» Японська кухня».
Мабуть, вивчити принади японсько╖ кухн╕, а заодно п╕дучити укра╖нську мову (тод╕ б знали, що правильно – «пухнастий») просто нереально…
А ось ще зразок двомовност╕, н╕ – тримовност╕: «Кафе «Восток» Смачна сх╕дна кухня». А дал╕ – арабська в’язь… Про арабську на Майдан╕ Незалежност╕ забути було б гр╕х, ми ж так╕ в╕дкрит╕ ╕ толерантн╕… ╤ зовс╕м н╕якого перекладу не треба, коли йдеться про реч╕, свят╕ для рос╕ян: «Блины с пылу, с жару! Никого не слушай, а блинчиков покушай. Кто не кушает блинов, тот не видит сладких снов». ╤ ще «Блины, очень вкусные блины!» Так зал╕плено к╕оск з ус╕х бок╕в, укра╖нську там, д╕йсно, н╕де впхнути… ╤ це недалеко в╕д ун╕верситету ╕ пам’ятника Тарасов╕ Шевченку!
*     *     *
Оск╕льки п╕ца до рос╕йсько╖ кухн╕ не належить, то тут державна мова допуска╓ться. Тому зустр╕ча╓мо б╕ля Бессарабського ринку: «иль Патио. Пицца, паста, гриль», а поряд: «╕ль Пат╕о. П╕ца, паста, гриль». Щоправда, рос╕йський стенд виготовлений у двох прим╕рниках, а укра╖нський лише в одному. Хоч якась та мусить бути дискрим╕нац╕я? Щоб не «заривалися» хохли.
А ось уже значно пом╕тн╕ше: «Дом детской одежды «Нежный возраст». Все це величезними л╕терами. А вище м╕кроскоп╕чними: «Н╕жний в╕к. Д╕м дитячого одягу». Або таке: «Сеть магазинов горящих путевок», а нижче: «Мережа магазин╕в горящих пут╕вок».
╤нколи трапляються при╓мн╕ винятки: укра╖нсько-китайська або укра╖нсько-японська двомовн╕сть без посередництва рос╕йсько╖. Скаж╕мо: «Китайська кухня «Харб╕н», а поряд китайськ╕ ╕╓рогл╕фи, як╕ я тут не можу передати при всьому сво╓му бажанн╕. Але хоч Ки╖в ╕ ╓, за словами Мустафи Най╓ма, «по-настоящему украинским городом», все ж рос╕йську тут не забувають, хоч п╕д якимось соусом та впхнуть. Скаж╕мо: «Японська кухня. «С╕м самура╖в», дал╕ японський переклад, а вище рос╕йською: «Доставка суши и пива». Або зовс╕м без японсько╖, зате з рос╕йською: «Якитория / Японська кухня / Японская кухня». Трапля╓ться ╕ рос╕йсько-╓врейська двомовн╕сть: «Шатер Авраама», а дал╕ те ж саме на ╕врит╕. Об╕йшлися, як бачимо, без укра╖нсько╖. Або ж ресторан «Тифлис», а дал╕ переклад грузинською.
╤нколи трапля╓ться… суржико-укра╖нська двомовн╕сть. На одному з магазин╕в пом╕тив таку рекламу: чотири рази повторю╓ться словосполучення «Кам╕ни. Герман╕я» ╕ т╕льки один раз «Кам╕ни. Н╕меччина». Отже, й тут перевага суржику, а не укра╖нсько╖ мови.
Тому, коли Мустафа Най╓м писав: «Не надо искоренять русское», то в╕н, м’яко кажучи, переб╕льшував загрозу. Н╕хто рос╕йсько╖ мови не викор╕ню╓. Просто ╓ спроби захистити укра╖нську, але не вистача╓ ╕нформац╕йних ресурс╕в, щоб пояснити це всьому населенню. Ми програ╓мо ╕нформац╕йну в╕йну, пане Най╓м, а не викор╕ню╓мо ╕нш╕ мови. А «Кримська св╕тлиця» намага╓ться бодай щось виправити у ц╕й сфер╕.
Тому й доводимо до в╕дома читач╕в, що проголошена деякими пол╕тичними силами двомовн╕сть поступово… вт╕лю╓ться у життя. Причому, значно швидше там, у тих сферах, де перед цим ╕снувала укра╖нська одномовн╕сть, ╕ дещо пов╕льн╕ше у тих рег╕онах, де панувала виключно рос╕йська мова, ╕ укра╖нських «н╕ш» майже не було.
Здавалося б, яка потреба перекладати ц╕лком зрозум╕л╕ слова у прики╖вському ╤рпен╕? Але й тут двомовн╕сть пуска╓ сво╓ кор╕ння: «Св╕т канцеляр╕╖» — горизонтальний напис на магазин╕ чорною фарбою, ╕ тут же вертикальний синьою фарбою: «Канцтовары». А ось демонстрац╕я мовно╖ ╕╓рарх╕╖, яка почина╓ входити в моду: угор╕ напис «Двери Белоруссии», трохи нижче «Бронедвери», а ще нижче скромний напис укра╖нською: «Двер╕». ╤ це в ╤рпен╕! Що ж тод╕ говорити про Ки╖в, де д╕йсно багато турист╕в ╕ при╖жджих? Я вже ╕ не здивувався, коли б╕ля одного ки╖вського будинку зустр╕в тримовний напис саме у так╕й посл╕довност╕: спочатку англ╕йське «No parking», нижче рос╕йською: «Не парковаться», а ще нижче укра╖нською: «Не паркуватися». От вам ╕ «школа престижност╕» мов, от вам ╕ «ненависть к чужому» та «искоренение русского». Те, що укра╖нський громадянин афганського походження повторю╓ московську точку зору, говорить про наш програш у ╕нформац╕йн╕й в╕йн╕.

ДН╤ПРОПЕТРОВЩИНА ╤ ДОНБАС

 М╕ж цими рег╕онами та р╕зниця, що Дн╕пропетровськ вигляда╓ б╕льш зрос╕йщеним, ан╕ж область загалом, а Донецьк навпаки, — найб╕льш «укра╖н╕зованим» з-пом╕ж решти великих м╕ст ╕ шахтарських селищ. Повторюю, йдеться саме про мову вив╕сок, а не про як╕сь ╕нш╕ показники.
Якщо у Дн╕пропетровську в╕зуальний прост╕р «зрос╕йщено» майже на 60 %, то у Кривому Роз╕ лише на 20 %. ╤ мову в цьому великому м╕ст╕ можна почути – не менше третини криворожц╕в сп╕лку╓ться якщо не чистою укра╖нською, то принаймн╕ суржиком. У селах ╕ маленьких м╕стах мова живе (особливо на Правобережж╕), зате чим ближче до вуг╕льного Донбасу, тим ╖╖ менше.
У самому Донецьку укра╖нськ╕ вив╕ски починають з’являтися (треба ж якось замилювати оч╕ ки╖вським чиновникам!), а ось у пров╕нц╕╖ все залиша╓ться по-старому. М╕ж Донбасом ╕ Дн╕пропетровщиною тут чимала р╕зниця, хоча для перес╕чного галичанина це майже однаков╕ у мовному план╕ рег╕они.
*     *     *
Анал╕з почнемо з Дн╕пропетровська. Певн╕ позитивн╕ зрушення тут ╓, але ╕ зараз укра╖нських вив╕сок у м╕ст╕ набагато менше, н╕ж було в Харков╕ тридцять рок╕в тому. Проголошена Парт╕╓ю рег╕он╕в двомовн╕сть поступово вт╕лю╓ться у життя. Якби ж так╕ пом╕тн╕ зм╕ни були ╕ у мов╕ сп╕лкування городян! Але ж н╕, там поки що непохитна одномовн╕сть… А ось вив╕ски – будь-ласка:
«Корпорация «Сибирское здоровье». Трохи нижче «Сиб╕рське здоров’я»;
«Европейская обувь (Взуття) Европейская обувь»;
Комп’ютерна академ╕я «Шаг»;
«Куры гриль. Пышки. Картопля фр╕»;
«Магазин взуття / Мир обуви»;
Клуб красоты «Идалия» Клуб краси;
 Кафе «Вечеря» ждем вас с 11.00 до 23.00;
Магазин «Мир одежды» працю╓ з 9.00 до 19.00 без вих╕дних;
«Найкращ╕ закуски. Морские»;
Люксоптика. Сонцезахисн╕ окуляри. Оправы, защитные линзы.
Помилок, до реч╕, вистача╓: «Взуття. Нова колекция». Треба було б «Нова колекц╕я» або «Новая коллекция». А ось ╕нша недоречн╕сть: Клуб «Б╕ла лошадка». ╤ ╓ магазин «╤зумруд», вулиц╕ Робоча, Гл╕нк╕, Т╕това… Коли вже Дн╕пропетровськ зрозум╕╓, що ╓ укра╖нськ╕ слова: «конячка», «Смарагд», «Роб╕тнича», що «Гл╕нки» ╕ «Титова» виглядало б краще? ╤ не в╕д доброго життя, певно, з’явилася вив╕ска «Громадська орган╕зац╕я «Сила, краса, здоров’╓»… К╕лька десятил╕ть активно╖ русиф╕кац╕╖ – ╕ до чисто╖ мови прийти надзвичайно важко. Залиша╓ться «суржик» як неминуча перех╕дна стад╕я. Його б╕льше, н╕ж у Донецьку. ╤ можна см╕ливо прогнозувати: якщо Донецьк зробить спробу укра╖н╕зуватися бодай на 40-50 %, то ╕ в╕н не уникне «суржиково╖» стих╕╖. Просв╕тяни шахтарсько╖ столиц╕ повинн╕ це врахувати.
*     *     *
Ось як вигляда╓ двомовн╕сть у Донецьку:
Дом книги «Л╕тера»;
Этнокафе «Спотикач»;
«Сокол». Техн╕ка домашнього комфорту;
Сеть магазинов «Д╕адема»;
Парикмахерская «Красуня»;
Торг╕вельна мережа «Никотинъ»;
Закусочная «М’яско»;
Магазин «Украина» / Гастроном «Укра╖на»;
К╕нопалац «Звездочка»;
«Лкента». Салон б╕лизни;
Донецький торговий д╕м «Белшина» / Белорусская шина.
В ╕нших м╕стах област╕ те ж саме:
Похоронные услуги «Скорбота» (Мак╕╖вка);
«Мебл╕ / Мебель» (Шахтарськ);
«Родинна б╕бл╕отека» / «Семейная библиотека» (Дружк╕вка) тощо.
Взагал╕, Донецьк вигляда╓ дуже ╕нтернац╕ональним ╕ «глобал╕зованим». Англ╕йських вив╕сок тьма-тьмуща, не браку╓ ╕тал╕йських, н╕мецьких, французьких, ╓ нав╕ть турецьк╕! Нер╕дко можна зустр╕ти таке: Буд╕вельн╕ матер╕али «Будапешт», Строительный универмаг «В╕льнюс», Автозапчасти «Кореец» ╕ т. п.
Ц╕╓ю в╕дкрит╕стю св╕тов╕ Донбас пиша╓ться, а ось укра╖нського патр╕отизму йому явно браку╓. М╕сцев╕ просв╕тяни розпов╕ли, що у Вугледар╕ в╕дкрили кафе «Хохлушка», а сво╓р╕дною рекламою там ╓ зображення козака, який трима╓ на виделц╕ (зроблен╕й у вигляд╕ тризуба) закуску – ог╕рок. Ось така повага до нац╕ональних символ╕в… Тому з впевнен╕стю можна сказати – якщо демократ╕я «зашкалю╓» за меж╕ здорового глузду, то це погано.

РОС╤ЯНАМ НЕКОМФОРТНО?

Знову повернемося до тези «викор╕нення рос╕йсько╖» ╕ «ненавист╕» до ц╕╓╖ мови. Мустафа Най╓м лише озвучив те, що в головах у м╕льйон╕в. Але дивно, що найб╕льше про це кричать там, де укра╖нсько╖ майже нема╓.
То чи ╓ насправд╕ «викор╕нення»? Нехай про це скажуть вив╕ски. ╥х н╕де не браку╓ – ╕ прорадянських, ╕ ностальг╕йно-╕мперських, ╕ глибоко народних:
Агентство визуальной рекламы «Ваше с╕ятельство» (С╕мферополь);
Ресторан «Тургенеф» (Ки╖в) – бачите, ╕ про вимову подбали!
«Бабушкин кофе» (Черн╕г╕в);
«Русская баня» (Черкаси);
Баня «У Михалыча» (Черн╕г╕в);
«Купеческие ведомости» (Донецьк, Мак╕╖вка);
«Русь» (Донецьк);
«Святая Русь» (Судак, Крим);
«Кумушка» (Ки╖в)
Можна додати те ж «Сибирское здоровье» у Дн╕пропетровську – не написали ж «козацьке»… Не браку╓ аптек ╕ кафе «Даша», «Наташа», «Дашенька» ╕ «Наташенька» — причому не лише на П╕вденному Сход╕, а й на решт╕ територ╕╖ Укра╖ни. Опосередковано п╕дтримують позиц╕╖ рос╕йсько╖ мови ╕ т╕шать амб╕ц╕╖ етн╕чних рос╕ян нав╕ть так╕, укра╖номовн╕ начебто, написи:
Хл╕б «Булк╕н» (С╕мферополь, Феодос╕я);
Мийка «Мочалкин блюз» (Бровари, Ки╖вська область);
«В╕кна Окнова» (Черн╕г╕в).
Як бачимо, тут ус╕ майстри ╕ ум╕льц╕ мають рос╕йськ╕ пр╕звища, а це вплива╓ на р╕вн╕ п╕дсв╕домост╕. Отже, нема п╕дстав говорити про почуття тотального дискомфорту у рос╕йськомовного населення. Значно б╕льше його в укра╖нц╕в. Адже ╖м ╕ дос╕ пост╕йно нагадують, що без рос╕йсько╖ – просто н╕як! Це ще н╕чого, що на Дн╕пр╕ у нас плавають корабл╕ «Богатырь» ╕ «Гималаи»; але ж на двадцятому роц╕ незалежност╕ можна було б судно «Волынь» перейменувати на «Волинь»?
 Дос╕ муляють оч╕: «Торговый центр «Свитязь» (Судак, Крим), магазин «Галицкая Мебель на Франко» (С╕мферополь), «Одежда, обувь. Фирменный магазин «Харьков» (Судак, С╕мферополь тощо), «К╕нотеатр «Украина» (Феодос╕я), «К╕нотеатр «Киев» (Донецьк), «Львовская мебель» (Мак╕╖вка, Донбас), «Украинская кухня» (Судак), «Украинский шинок» (С╕мферополь), «Пани аптека» (Одеса), «У пани Елены» (Севастополь), «Пан табак» (Севастополь), «Торговый центр «Украина» (Дн╕пропетровськ).
Погодьтеся, в╕д таких вив╕сок, як «У пан╕ Олени», «Пан╕ аптека», «Пан тютюн» — може, й потепл╕ло б на серц╕ у при╖жджих ╕з материково╖ Укра╖ни. А рос╕йськомовн╕ вар╕анти, так╕, як «Галицкая мебель» чи «Львовская мебель» дратуватимуть ╕ одних, ╕ других.
╤ ось, див╕ться, у Судаку н╕хто не здогадався вив╕ску «Святая Русь» зробити двомовною, а ось «нац╕онал-радикали» з Прикарпаття, як би ╖х у Криму не лаяли, не стали приватизовувати слово «слов’янський». Як доказ подаю двомовну вив╕ску «Слов’янськ╕ шпалери» / «Славянские обои», яку сфотографував у Коломи╖ ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. То хто толерантн╕ший – кримчани чи гуцули?
*     *     *
Дорогий, симпатичний, ╕нтелектуальний пане Мустафа Най╓м, см╕лив╕ше занурюйтесь в укра╖номовну стих╕ю, читайте укра╖нськ╕ газети! Севастополь, звичайно, горде м╕сто ╕ справжн╓. Але ця «справжн╕сть» не в останню чергу досягалася шляхом репрес╕й. ╤ проти укра╖нц╕в, ╕ проти кримських татар. Тому нам, толерантним ╕ миролюбним, утрич╕ важче, н╕ж рос╕янам-севастопольцям. Ми ж хочемо, щоб ус╕м було комфортно, щоб ╕ сво╓ в╕дродити, ╕ не створювати значних проблем для ╕нших нац╕й. Було б добре, якби рос╕йськомовне населення ц╕нувало нашу толерантн╕сть, не зловживало нею, а навпаки робило активн╕ кроки назустр╕ч. Тод╕ держава втручатиметься в ситуац╕ю дуже р╕дко, лише в крайн╕х випадках.
*     *     *
Ще раз нагадаю читачам: стаття писалася майже три роки тому. Тод╕ не було сумн╕ву: все йде до кращого, хоч ╕ надто пов╕льно… Невже тепер доведеться звикати до думки, що минуле знову ма╓ добрий шанс стати майбутн╕м?

Серг╕й ЛАЩЕНКО
м. Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2012 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10284

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков